Постановление суда № 138461563, 23.07.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1540/26

1-кс/405/2257/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року суддя Подільського районного суду м. Кропивницького ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , заявника адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький заяву ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького ОСОБА_4 по розгляду тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »,

встановив:

Адвокат ОСОБА_3 20.07.2026 заявив відвід слідчому судді ОСОБА_4 по розгляду справи про тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №72023110100000011 від 23.10.2023. В обґрунтування відводу вказав, що у відповідності до положень ч. 5 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В судове засідання слідчий суддя ОСОБА_4 не з`явився, надав заяву, в якій просив провести розгляд за його відсутності.

Старший слідчий ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_5 належним чином повідомлялася про дату, час та місце проведення судового засідання, однак до суду не з`явилася, причини неявки суду невідомі, тому, з огляду на вказане та за відсутності, передбачених Параграфом 6 КПК України, заборон щодо розгляду заяви про відвід за відсутності учасників судового розгляду, суддя, прийшов до висновку про можливість розгляду заяви про відвід за їх неявки.

В судовому засідання заявник ОСОБА_3 підтримав подану заяву, вказав, що Положення про автоматизовану систему документообігу суду визначає розподіл справ в суді за принципом випадковості. Первинного суддю по розгляду клопотань було визначено слідчого суддю ОСОБА_6 . Тобто розглядати тимчасовий доступ до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », мав саме ОСОБА_6 , однак 14.07.2026 був проведений автоматизований розподіл справи і принцип випадковості не мав місця, оскільки на розподілі перебував тільки один слідчий суддя. У відповідності до п.2.3.24 Положення наступного дня після виходу слідчого судді ОСОБА_6 з відпустки мала б бути розподілена справа про вказаний тимчасовий доступ. Слідчий суддя ОСОБА_4 на його думку формально та односторонньо підходить до розгляду клопотань, які надходили до нього раніше, задовольняє клопотання сторони обвинувачення, не беручи до уваги позицію сторони захисту. Вказане викликає сумніви у неупередженості і забезпечені безстороннього розгляду клопотання про тимчасовий доступ.

Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали відводу та скарги, суддя приходить до наступного.

Положеннями ст. 75 КПК України встановлено перелік підстав, які виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні, а саме:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Заявник посилається на порушення положень ч.3 ст.35 КПК України під час здійснення розподілу справи слідчому судді ОСОБА_4 .

Разом з тим, ч.3 ст.35 КПК України закріплює, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Так, відповідно до пп.1.5, пп. 1.6 п.1 Розділу ХХ Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 26.11.2010 року №30 зі змінами, в редакції від 02.03.2018 року №17, (далі - Положення), для судів загальної юрисдикції, до їх підключення до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, є чинними норми цього Положення в редакції від 15.09.2016 року. Автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15.09.2016 року з урахуванням положень процесуального закону та з використанням програмного забезпечення, розробленого Адміністратором.

Відповідно до пп.2.3.45 п.2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року №30, в редакції від 15.09.2016, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді, якщо інший порядок не визначений зборами суддів.

Встановлено, що згідно Рішення зборів суддів Ленінського районного суду м. Кіровограда №16 від 01.09.2022 вирішено, що клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді.

При цьому, згідно п.2.3.38 засад використання автоматизованої системи документообігу Ленінського районного суду м. Кіровограда, затвердженого Рішенням зборів ІНФОРМАЦІЯ_2 №1 від 06.01.2016 (зі змінами) клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді.

Рішення зборів суддів Подільського районного суду м.Кропивницький №1 від 04.02.25 суддю ОСОБА_4 обрано слідчим суддею Подільського районного суду м.Кропивницького на строк 3 (три) роки, з 14 лютого 2025 року до 13 лютого 2028 року.

Також, рішення зборів суддів №21 від 08.07.2025 суддю ОСОБА_6 обрано слідчим суддею Подільського районного суду м. Кропивницького строком на 1 рік, з 01.08.2025 по 31.07.2026.

Разом з тим, згідно наказу голови ІНФОРМАЦІЯ_3 №169/В від 10.07.2026 судді ОСОБА_6 надано частину щорічної основної оплачуваної відпустки за період роботи з 02.03.2025 по 01.03.2026 тривалістю 21 робочий (31 календарний) день з 17 липня по 16 серпня 2026 року.

Згідно п.2.3.3 Розділу ІІ Засад використання автоматизованої системи документообігу Подільського районного суду м.Кропивницького, затверджених Рішенням зборів Подільського районного суду міста Кропивницького 13.05.2025 №7 не розподіляються щодо конкретного судді судові справи, що надійшли у період відпустки судді.

У відповідності до положень п.2.3.4 автоматизований розподіл судових справ здійснюється в автоматизованій системі за такими правилами: із загального списку суддів визначаються судді, які мають повноваження та відповідну спеціалізацію (за наявності) щодо розгляду судової справи на момент автоматизованого розподілу.

До суду орган досудового розслідування неодноразово, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №72023110100000011 від 23.10.2023, звертався з різного роду клопотаннями, які у відповідності до п.2.3.38 Положення, передавалися на розгляд слідчому судді ОСОБА_6 , як раніше визначеному.

14.07.2026 до суду надійшло клопотання старшого слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області про надання тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №72023110100000011 від 23.10.2023.

Згідно протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 14.07.2026 вказану справу передано на розгляд слідчому судді ОСОБА_4 .

Тобто, зважаючи на викладене порядок проведення автоматизованого визначення слідчого судді відбувся у відповідності до вимог Положення та Засад використання автоматизованої системи документообігу і порушений не був.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, повинна визначатись за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справі "Фей проти Австрії" від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28, 30).

Стосовно об`єктивного критерію Європейський суд рекомендує визначити, чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7 серпня 1996 poку, п. 58).

Крім того, в рішенні ЄСПЛ «Мироненко і Мартенко проти України», зокрема у п. 66, зазначено, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ наявність безсторонності має визначатися, для цілей п.1 ст.6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» та «Веттштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Дотримання цієї гарантії забезпечується як правом учасників справи на спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, чим забезпечується його незалежність в кожному окремому провадженні, так і правом судді за наявності визначених процесуальним законодавством підстав заявляти самовідвід.

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Таким чином, підстави для відводу чи самовідводу судді можуть мати не лише беззаперечний об`єктивний критерій, а й бути оціночною категорією, що з одного боку, дає змогу реалізувати конституційний принцип «незалежного розгляду справи суддею», а з іншого - є площиною для зловживань з боку недобросовісних учасників.

Тобто, заявлений відвід не містить достатніх даних, які б свідчили про наявність передбачених зазначеними нормами КПК України підстав для його задоволення, оскільки докази того, що слідчий суддя ОСОБА_4 заінтересований в результатах провадження або існують інші обставини, які викликають сумнів у її неупередженості, відсутні.

За вказаних підстав, суддею під час розгляду заяви ОСОБА_3 про відвід не встановлено наявність фактичних, підтверджених відповідними доказами, обставин, які б свідчили про наявність підстав, які б породжували обґрунтований сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_4 та неможливості винесення ним об`єктивного судового рішення за участі заявника, тому, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про відвід.

Керуючись ст.ст.75 80-81, 409 КПК України,

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Подільського районного суду м.Кропивницького ОСОБА_4 по розгляду тимчасового доступу до речей та документів, що перебувають у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя

Подільського районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_7