Решение № 138460813, 17.07.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/15115/25

Провадження №2-а/592/10/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд міста Суми у складі:

головуючого судді Зоріка М. В.,

за участю секретаря судового засідання Білої В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із даним позовом, на обґрунтування своїх вимог вказує наступне.

04 вересня 2025 року ОСОБА_1 залишив свій транспортний засіб марки Mazda 3, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , поблизу будинку за адресою: м. Київ, вул. Саперне Поле, 43, з метою здійснення покупок у супермаркеті «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Академіка Філатова, 7. Після повернення він виявив відсутність транспортного засобу на місці його залишення. У ході спілкування з оператором спецлінії «102» було повідомлено, що транспортний засіб евакуйовано на штрафний майданчик за адресою: м. Київ, Залізничне шосе, 9, у зв`язку з нібито порушенням правил дорожнього руху.

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого у режимі фотозйомки (відеозапису), серії 2КІ №0003972693 від 04.09.2025, винесеної головним спеціалістом інспектором з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Шокалом Данилом Васильовичем, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення пп. «ґ» п. 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Позивач вважає постанову незаконною, у зв`язку з чим просить її скасувати, а майнову шкоду у розмірі 2 127,40 грн, понесену позивачем у зв`язку з її винесенням, просить стягнути з відповідача.

Представник позивача Страшенко А. В. позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити, скасувати вищевказану постанову, стягнути з відповідача судові витрати, а також стягнути з відповідача компенсацію заподіяної майнової шкоди у сумі 2127,40 грн., що була завдана безпідставною евакуацією транспортного засобу на штрафний майданчик.

Представник відповідача, - департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив.

20.10.2025 на адресу суду надійшов відзив представника відповідача, згідно якого відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх необґрунтованість .

Суд, дослідивши докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з постанови серії 2КІ № 0003972693 від 04 вересня 2025 року, винесену інспектор з паркування другого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки органу транспортних Київської засобів міської управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого ради (Київської міської державної адміністрації) Шокал Д. В., - 04 вересня 2025 року 17 год. 13 хв. на вул. Академіка Філатова, 7 в м. Києві транспортний засіб MAZDA З, номерний знак НОМЕР_1 зупинено на перехресті або ближче 10 м від перехрестя, чим порушено пункт 15.9 г. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, та вчинено адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення стосовно ОСОБА_1 вигляді штрафу в розмірі 680 грн.

За таких обставин 04.09.2025 року автомобіль було доставлено на штрафмайданчик за адресою: м. Київ, вул. Залізничне шосе, 9.

Як вбачається із наданої позивачем квитанції, ним було сплачено: 2127,40 грн. на рахунок «Київ цифровий», що підтверджується копією квитанції;

Таким чином загальна сума коштів яку було сплачено 15.09.2025 року склала 2127,40 грн..

Законність та обґрунтованість вказаної постанови та дій відповідача щодо винесення цієї постанови є предметом спору в цій справі.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з розділом 7 Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089 у структурі Департаменту утворюється управління (інспекція) з паркування, положення про яке затверджується наказом Департаменту. У складі управління (інспекції) з паркування Департаменту діють інспектори з паркування. Інспектори з паркування управління (інспекції) з паркування. Департаменту для виконання покладених на них завдань мають право: здійснювати фіксацію порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів у режимі фотозйомки, відеозапису (п. 7.1); розглядати справа про адміністративні правопорушення, на розгляд яких їх уповноважено (п. 7.2); складати протоколи про адміністративні правопорушення, виносити постанови про накладання адміністративних стягнень (п. 7.3.); накладати адміністративні стягнення за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису (п. 7.4.); розміщувати на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про накладання адміністративних стягнень або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (п. 7.5.).

Отже, притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089.

Щодо суті порушення, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 3 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) передбачено адміністративну відповідальність, зокрема за порушення правил зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху

Так, підпунктом "г" пункту 15.9. Правил дорожнього руху обумовлено, що стоянка забороняється ближче 10 м від перехрестя.

Суб`єктом правопорушення в цій статті в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень, зокрема у виді порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - є відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису) (примітка до ст. 122 КУпАП).

Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у несплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП).

Проте, відповідач як суб`єкт владних повноважень разом із відзивом на позовну заяву не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Крім цього, суд зазначає про те, що належним доказом даного правопорушення, виходячи з його природи, є замір відстані на місці вчинення правопорушення під час його вчинення, що і підтверджувало б факт зупинки автомобіля на перехресті або ближче 10 м. від перехрестя.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 8 лютого 2018 року у справі 760/3696/16-а та постанові від 18 липня 2019 року у справі №216/5226/16-а (2-а/216/33/17).

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Матеріали вказаної адміністративної справи не містять належних доказів для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Судом встановлено, що складення та винесення постанови про накладення адміністративного стягнення, за порушення законодавства у сфері паркування міста Києва є складовою частиною виконання посадовою особою посадовою особою Інспекції з паркування своїх обов`язків, передбачених Положенням про Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 19.11.2018 року №2089, однак відповідачем не доведено правомірності накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи дану норму, суд приходить до висновку, про те, що постанова серії 2КІ № 0003972693 від 04 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню а провадженні у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, що в свою чергу буде сприяти ефективному захисту прав та свобод позивача.

Щодо стягнення коштів, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається із підстав позову, позивач обґрунтовує зміст своїх вимог також незаконною евакуацією його транспортного засобу на штраф майданчик, чим порушено права позивача щодо права користуватися транспортним засобом.

Пунктом 12 Порядку №990 визначено, що повернення тимчасово затриманого транспортного засобу, який зберігається на спеціальному майданчику чи стоянці, відбувається невідкладно за зверненням відповідальної особи, зазначеної в ч.1 ст. 12-2 КУпАП, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, або особи, яка керувала транспортним засобом на момент учинення правопорушення.

Умовами повернення зазначеного транспортного засобу є оплата вартості послуг з доставлення та/або зберігання транспортного засобу та сплата штрафу за вчинене правопорушення.

Суд зазначає, що процедура повернення штрафу передбачена ст. 296 КУпАП. А саме окремий порядок повернення коштів передбачений Порядком повернення коштів, помилково або надмірно зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 року №787. Вказана позиція також узгоджується з постановою Верховного Суду від 22.07.2019 року у справі №757/2757/16-а.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановлено законом. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Європейський суд з прав людини у п. 36 рішення в справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 1 липня 2003 року № 37801/97, зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Вимогами ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки (відеозапису) серії 1КІ № 0000878249 від 23.10.2022, винесену головним інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів та оплати послуг управління (інспекції) з паркування Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Павленком О.Ю. підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 122 КУпАП - закриттю.

Позовна вимога в частині стягнення з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за рахунок бюджетних коштів на користь ОСОБА_1 сплачені грошові кошти у розмірі 2127,40 грн. - не підлягає задоволенню.

У порядку статті 139 КАС стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь позивача судові витрати у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. 122, 152-1, 255, 258, 279-1, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 5, 15, 72-77, 79, 241-246, 250, 251, 286 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії 2КІ № 0003972693 від 04 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1453,44 грн.

Рішення може бути оскаржена до Другого апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Департамент територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, місцезнаходження: за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 31, корпус 2 ЄДРПОУ 34926981

Суддя Микола ЗОРІК