Постановление суда № 138458776, 24.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/3798/26-Е

Провадження № 6/522/97/26

УХВАЛА

24 липня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши на підставі наявних матеріалів заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК» (первісний стягувач), Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 (боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» про заміну сторони виконавчого провадження, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2025 до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК» (первісний стягувач), Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 (боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» про заміну сторони виконавчого провадження, у якій заявник просив замінити стягувача у виконавчому провадженні №67400754, що відкрите Приморський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі виконавчого напису нотаріуса від 24.09.2021 №9428 з первісного стягувача Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» на його правонаступника ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ».

За результатами автоматизованого розподілу справи між суддями, справа передана на розгляд судді Шенцевій О.П.

Ухвалою суду від 29.10.2025 зазначену заяву прийнято до провадження із призначенням до розгляду у судовому засіданні.

Судове засідання по справі призначено на 17 грудня 2025 року.

Судове засідання по справі, призначене на 17 грудня 2025 року не відбулося у зв`язку із відсутністю електропостачання в приміщені Приморського районного суду міста Одеси. Наступне судове засідання призначено на 25 лютого 2026 року.

Повістка на 25 лютого 2026 року була направлена за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 листом із рекомендованим повідомленням про вручення, який повернувся до суду із відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

У судове засідання, призначене на 25 лютого 2026 року учасники справи не з`явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду. Представник заявника подав до суду заяву про розгляд справи без участі заявника. Суд ухвалив оголосити перерву та призначити наступне засідання на 27 травня 2026 року.

Судові повістки на 27 травня 2026 року двічі направлялися за зареєстрованим місцем проживання боржника рекомендованими листами з повідомленням про вручення, однак повернулися до суду з відміткою: «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4,5 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку із неявкою учасників справи, що належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, суд постановив протокольну ухвалу про розгляд справи за відсутності учасників справи на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09 липня 2019 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.00609.005451395, за яким банк зобов`язався надати позичальнику кредит у розмірі 39 400,00 гривень строком до 09.07.2020 із застосуванням процентної ставки у розмірі 21,99%.

24 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. на кредитному договорі №Z06.00609.005451395 від 09.07.2019 було вчинено виконавчий напис №9428 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості за кредитним договором у розмірі 53 255,99 гривень.

На підставі виконавчого напису №9428, вчиненого 24 вересня 2021 року Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 15 листопада 2021 року було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №67400754 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості у розмірі 53 255,99 гривень.

16 листопада 2023 року між АТ «ІДЕЯ БАНК» та ТОВ «ФК «СОНАТІ» було укладено договір факторингу №16/11-23, за яким клієнт відступив факторові, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором та за яким було відступлене право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.00609.005451395 від 09.07.2019, що підтверджується копією друкованого реєстру боржників №1.

У п.5.1. договору факторингу вбачається, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора в день підписання сторонами друкованого реєстру боржників та договору за допомогою сервісу електронного документообігу «Вчасно», за умови виконання фактором зобов`язань, передбачених п.4.1. Договору.

Згідно з п.3.1. договору факторингу, сума фінансування, що надається фактором клієнту під відступлення прав вимоги складає 2 995 777,00 гривень.

На підтвердження виконання фактором п.п.3.1., 4.1договору факторингу заявником надано копії:

- платіжної інструкції від 17.10.2023 №566 на суму 200 000,00 гривень;

- платіжної інструкції від 17.11.2023 №608 на суму 2 795 777,00 гривень.

Реєстр права вимоги підписано сторонами 16 листопада 2023 року, що вбачається з його змісту.

29 грудня 2023 року між ТОВ «ФК «СОНАТІ» та ТОВ «САНФОРД КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №29/12-23, за яким клієнт відступив факторові, а фактор прийняв права вимоги та в їх оплату зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором та за яким було відступлене право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.00609.005451395 від 09.07.2019, що підтверджується витягом з друкованого реєстру боржників №1.

У п.5.1. договору факторингу визначено, що права вимоги вважаються такими, що перейшли від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами цього договору.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

За вимогами статті 446 ЦПК України процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом. Процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення.

Велика Палата Верховного Суду при розгляді питання про розмежування юрисдикції чітко визначає, що онтологічні основи його вирішення полягають у критеріях розмежування судової юрисдикції, тобто передбачених законом умовах, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, якими є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16 (провадження № 11-377апп18), від 27 жовтня 2020 року у справі № 635/551/17 (провадження № 14-79цс20).

Оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» в разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (частина перша статті 512 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що: «підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони.

Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зроблено висновок, що «наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього».

Враховуючи те, що факт переходу прав вимоги за кредитним договором підтверджується належними та допустимими доказами по справі, суд доходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача його правонаступником.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.512, 514 ЦК України, ст.442 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ», заінтересовані особи Акціонерне товариство «ІДЕЯ БАНК» (первісний стягувач), Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_1 (боржник), Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому провадженні №67400754, відкритому Приморським відділом державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на підставі виконавчого напису №9428 вчиненого 24 вересня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ІДЕЯ БАНК» заборгованості у розмірі 53 255,99 гривень з первісного стягувача Акціонерного товариства «ІДЕЯ БАНК» (код ЄДРПОУ 19390819) на його правонаступника Т овариство з обмеженою відповідальністю «САНФОРД КАПІТАЛ» (м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 21, 5-й поверх, приміщення №68, 69, ЄДРПОУ 43575686).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом 15-ти днів.

Суддя: