Решение № 138451104, 22.07.2026, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа №549/251/26

Провадження №2/549/213/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року селище Чорнухи

Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Василюк Т.М.

за участі секретаря судових засідань Давиденко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» про стягнення заборгованості за договором оренди,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» про стягнення заборгованості за договором оренди землі.

Свій позов обґрунтовує тим, що 10 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,26 гектари на території Білоусівської сільської ради Чорнухинська ТГ Лубенського району, Полтавської області, кадастровий номер: 5325180400:00:032:0051.

Після смерті ОСОБА_2 право приватної власності на 1/3 частини земельної ділянки розміром 7,26 га., з кадастровим номером: 5325180400:00:032:0051, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 серпня 2018 року успадковано ОСОБА_1

28 серпня 2018 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено додаткову угоду, якою до вказаного договору оренди землі були внесені зміни: змінено Орендаря з ПрАТ «Райз - Максимко» на ТОВ «Райз-Схід», визначено строк дії договору до 19.05.2023, встановлено орендну плату у розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 29 208,70 грн за рік оренди.

Додатковою угодою від 28.08.2018 було внесено зміни до Договору оренди, а саме п.4.2, сторони домовилися, що строк дії договору поновлюється (продовжується) до 19.05.2023, сплив якого починається з моменту підписання сторонами даної угоди, але в будь-якому випадку даний договір та право оренди за даним договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю орендарем. Також, п.3.1 договору сторони виклали в наступній редакції, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, що складає 29208,70 грн за рік оренди.

Відповідно до п.11 Договору оренди землі від 10.03.2016: «оренда плата вноситься у такі строки протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року.»

Відповідач, діючи у відповідності до вимог чинного законодавства України та умов додаткової угоди, до 2023 року щорічно виплачував орендну плату позивачу в повному обсязі.

Однак, в порушення договірних зобов`язань відповідач без будь якого зазначення причин та обґрунтування не виплатив позивачу орендну плату за 2023 рік станом на 01.06.2026 у загальній сумі 43617,82 грн, з яких: 29208,70 грн орендної плати, 9710,16 грн інфляційних збільшення, 2119,83 грн 3% річних за період 01.01.2024 - 01.06.2026, 2579,13 грн. пеня за орендну плату за 2023 рік, на підставі п.14 договору оренди за період 01.01.2024-01.06.2026.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини земельної ділянки, він просить суд стягнути з ТОВ «Райз-Схід» на свою користь заборгованість з орендної плати за 2023 рік у розмірі 14539,27 грн орендної плати за 2023 рік та судові витрати.

Ухвалою судді Чорнухинського районного суду Полтавської області від 16 червня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась.

Представник позивача адвокат Орел В.І. надав до суду заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Представник відповідача - ТОВ «Райз-Схід» в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи шляхом доставки процесуальних документів та судових повісток в електронний кабінет в систему «Електронний суд». Заяв та клопотань про відкладення розгляду цивільної справи на адресу суду не надходило. Також на адресу суду відповідачем не надіслано відзив на позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст.13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю- це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини земельної ділянки цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,26 га з кадастровим номером 5325180400:00:032:0051, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та свідоцтвом про право на спадщину за законом .

Відповідно до ч.6 ст.32 Закону України «Про оренду землі», перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або припинення договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі. Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв`язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи.

10 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ПАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 7,26 гектари на території Білоусівської сільської ради Чорнухинська ТГ Лубенського району, Полтавської області, кадастровий номер: 5325180400:00:032:0051.

28 серпня 2018 року між позивачем, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ПрАТ "Райз-Максимко" укладено додаткову угоду, якою до вищевказаного договору оренди землі були внесені зміни: змінено Орендаря з ПрАТ «Райз - Максимко» на ТОВ «Райз-Схід», визначено строк дії договору до 19.05.2023, встановлено орендну плату у розмірі 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 29 208,70 грн за рік оренди.

Відповідно до п.11 Договору оренди землі від 10.03.2016: «оренда плата вноситься у такі строки протягом сільськогосподарського року, але повний розрахунок не пізніше 31 грудня поточного року.»

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема своєчасного внесення орендної плати.

Відповідачем ТОВ «Райз-Схід» не надано жодних доказів належного виконання умов договору в частині сплати орендної плати.

Відповідно до статей 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк виконання, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Заборгованість зі сплати орендної плати за 2023 рік станом на 01.06.2026 у загальній сумі 43617,82 грн, з яких: 29208,70 грн орендної плати, 9710,16 грн інфляційних збільшення, 2119,83 грн 3% річних за період 01.01.2024 - 01.06.2026, 2579,13 грн пеня за орендну плату за 2023 рік, на підставі п.14 договору оренди за період 01.01.2024-01.06.2026.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є власником 1/3 частини земельної ділянки, слід стягнути з ТОВ «Райз-Схід» на користь позивача заборгованість з орендної плати за 2023 рік у розмірі 14539,27 грн орендної плати за 2023 рік та судові витрати.

Невиконання зобов`язань ТОВ «Райз-Схід» по своєчасній виплаті орендної плати (плати за користування земельною ділянкою), тягне за собою відповідальність передбачену п.41, згідно якого за невиконання або неналежне виконання Договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього Договору .

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки орендна плата є грошовим зобов`язанням, то у зв`язку з невиконанням орендарем умов договору оренди землі про повну та своєчасну виплату орендної плати для нього настають наслідки, передбачені ст. 625 ЦК України.

Отже, враховуючи те, що відповідачем ТОВ «Райз-Схід» не надано жодних доказів належного виконання умов договору в частині сплати орендної плати, суд приходить до висновку, що позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Позивач при поданні позову сплатив 1331,20 гривень судового збору.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про судові витрати суд виходить з такого.

У пункті 82 рішення у справі "Дубовик проти України" від 15.01.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з практикою Суду заявниця має право на відшкодування судових та інших витрат лише в разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до приписів ст.141ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладається на відповідача у разі задоволення позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами ч.ч.1-6 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч.4 статті 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок щодо попереднього (орієнтовного) визначення суми судових витрат встановлено ст.134 ЦПК України.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача адвокатом Орел В.І. надано: копію ордера серії ВІ №1404102 від 10 червня 2026 року про надання правничої допомоги ОСОБА_1 адвокатом Орел В.І.; договір про надання правової допомоги від 10 червня 2026 року; детальний опис наданих послуг по договору про надання правової допомоги адвокатом В.І.Орел від 10.06.2026, яким передбачено, що роботи виконано в повному обсязі, зокрема: попереднє опрацювання матеріалів та консультація 1500,00 гривень, підготовка позовної заяви (опрацювання законодавчої бази, вивчення судової практики, формування правової позиції) 7500,00 гривень, квитанція від 12 лютого 2025 про прийняття від ОСОБА_1 гонорару в розмірі 9000,00 гривень.

Виходячи з принципу диспозитивності цивільного судочинства, враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг наданої правової допомоги, ступінь складності справи, відсутність клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості, суд дійшов висновку про доведеність понесених витрат, стягнувши з відповідача судові витрати на правничу допомогу, понесені позивачем на його користь у розмірі 9000 грн.

Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, та із правовими висновками, сформульованими у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року (справа №815/1479/18), від 15 липня 2020 року (справа №640/10548/19), від 21 січня 2021 року (справа № 280/2635/20).

Керуючись ст.ст. 2, 10, 12, 13, 89, 137, 141, 247, 263-265, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (с. Білоусівка, Лубенський район, Полтавська область, 37100, РНОКПП НОМЕР_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю "Райз-Схід" (вул.Аеродромна,1/1 м. Лохвиця, Миргородського район, Полтавської області, 37200 код ЄДРПОУ 41104731) про стягнення заборгованості з орендної плати задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 , заборгованість за 2023 рік за договорами оренди землі в загальній сумі 14539 (чотирнадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) гривень 27 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 , судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривень 20 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Райз-Схід» на користь ОСОБА_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. М. Василюк