Постановление суда № 138449873, 22.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6714/25

Провадження № 1-кп/359/274/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

за участі:

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні з технічною та відео фіксацією в залі суду у режимі відеоконференції клопотання адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та закриття кримінального провадження № 12021111100000265 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2021, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, по обвинуваченню,

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Житомира, українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України,

в с т а н о в и в:

На розгляді Бориспільського міськрайонного суду Київської області перебуває зазначене кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Як вбачається із обвинувального акту, згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» (в редакції станом на 14.01.2021) (далі по тексту - Закон), медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією.

У 2015 році ОСОБА_5 закінчила Національний медичний університет, про що отримала диплом С15 №004840 за спеціальністю лікарська справа, та здобула кваліфікацію лікаря.

У 2018 році ОСОБА_5 закінчила Національну медичну академію післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, про що отримала диплом М18 №107619 за спеціальністю лікарська справа, та здобула професійну кваліфікацій магістра медицини з акушерства та гінекології.

Відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» (ЄДРПОУ 43516039), (далі по тексту ТОВ «Адоніс-Центр») від 31.10.2020 №53-к ОСОБА_5 з 03.11.2020 прийнята на роботу до акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр» на посаду лікаря-акушера-гінеколога за сумісництвом.

З 03.11.2020 ОСОБА_5 приступила до виконання обов`язків лікаря-акушера-гінеколога акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр», який фактично розташовувався за адресою: вул. Центральна, 6, садове товариство «Чайка» в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону, ТОВ «Адоніс-Центр» є закладом охорони здоров`я - юридичною особою, основним завданням якого є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних працівників.

ТОВ «Адоніс-Центр» в період з червня 2020 року по червень 2022 року здійснювало провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої згідно Наказу МОЗ України №1278 від 28.05.2020, реєстраційне досьє від 06.05.2020 №2226/Л-П.

Таким чином, відповідно до приписів ч. 1 ст. 34 Закону, з 03.11.2020 ОСОБА_5 стала лікуючим лікарем - лікарем закладу охорони здоров`я (ТОВ «Адоніс-Центр»), обов`язками якого відповідно до приписів ч. 3 цієї ж статті, є своєчасне і, кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Відповідно розділу II посадової інструкції лікаря-акушера-гінеколога акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр», затвердженої наказом директора від 15.12.2020 №12-0, ОСОБА_5 як лікар-акушер-гінеколог зобов`язаний: 2.2.1 керуватися чинним законодавством України про охорону, здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; 2.2.2 здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, роддопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллям; 2.2.4 застосовувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації в межах своєї спеціальності; 2.2.5 володіти всіма методами амбулаторного та стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, включаючи екстирпацію матки, перев`язку підчеревних артерій, мікрохірургічні і пластичні операції; 2.2.6 надавати швидку та невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю; 2.2.10 планувати роботу та проводити аналіз її результатів; 2.2.11 вести лікарську документацію; 2.2.14. керувати роботою середнього медичного персоналу.

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону, систему стандартів у сфері охорони здоров`я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я, зокрема є клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовності.

24.03.2021 між ТОВ «Адоніс-Центр», в особі представника ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (16.08.2024 змінила прізвище з ОСОБА_11 у зв`язку з укладенням шлюбу) укладено договір про надання медичних послуг (ведення пологів), згідно якого пологовий будинок зобов`язувався забезпечити надання Пацієнту якісних Медичних послуг, що входять до предмету цього Договору, відповідно до чинних клінічних протоколів, вимог і стандартів (нормативів) МОЗ України.

Так, 25.03.2021 приблизно о 21.00. вагітна ОСОБА_4 , яка раніше перебувала на амбулаторному спостереженні під наглядом лікарів ТОВ «Адоніс-Центр» звернулась до акушерського стаціонару цього закладу охорони здоров`я. З цього часу ОСОБА_4 відповідно до ст. 3 Закону набула статусу пацієнт, як фізична особа, яка звернулась за медичною допомогою.

В акушерському стаціонарі ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_4 прийняла черговий лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_5 , якій пацієнт повідомила свої скарги на ниючий біль внизу живота нерегулярного характеру протягом двох годин, погіршенням рухів плода протягом трьох годин.

Зважаючи на подані ОСОБА_4 скарги, черговим лікарем-акушером-гінекологом ОСОБА_5 та відповідальним черговим лікарем-акушером-гінекологом ОСОБА_6 о 21.30. 25.03.2021 прийняте рішення про госпіталізацію пацієнта до акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр» з діагнозом: «Вагітність 1, 40-41 тиждень. Головне передлежання, хибні перейми».

Згідно Клінічного протоколу з акушерської допомоги «Нормальні пологи» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.11.2008 №624 (далі по тексту - Клінічний протокол), визначена послідовність дій у разі нормального перебігу пологів.

Під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар у приймально-оглядовому відділенні черговий лікар акушер-гінеколог: ретельно ознайомлюється з обмінною картою жінки щодо перебігу даної вагітності. Звертає увагу на дані загального, інфекційного та акушерсько- гінекологічного анамнезу, клініко-лабораторні обстеження та дані гравідограми; з`ясовує скарги; для оцінки стану роділлі здійснює обстеження: загальний огляд, вимірює температуру тіла, пульс, артеріальний тиск, частоту дихання, обстеження внутрішніх органів; здійснює вимірювання висоти стояння дна матки, окружності живота та розмірів тазу. Визначає термін вагітності та очікувану масу плода; запитує про відчуття рухів плода самою роділлею та проводять аускультацію серцебиття плода; проводить зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження: визначає положення, вид та позицію плода, характер пологової діяльності, розкриття шийки матки та період пологів, знаходження голівки плода відносно площин малого тазу; встановлює акушерський діагноз, визначає план ведення пологів та узгоджує його з жінкою, що народжує.

З часу госпіталізації ОСОБА_4 лікарем-акушером- гінекологом ОСОБА_5 , тобто в період часу з 21.30 25.03.2021 по 00.11 26.03.2025, проведено: лише зовнішній акушерський огляд, без проведення внутрішнього акушерського огляду, в тому числі без визначення «готовності до пологів» шийки матки (не проведено оцінка ступеня зрілості шийки матки по Бішопу) та без проведення ультразвукового дослідження, в тому числі без визначення показників кровотоку в системі «мати-плацен га-плід»; два інструментальних обстеження - кардіотографія (безперервна синхронна реєстрація частоти серцевих скорочень плоду та тонусу матки).

Під час госпіталізації ОСОБА_4 , з 21.30 25.03.2021 по 08.30 26.03.2025 лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок несумлінного до них ставлення, шляхом вчинення кримінально протиправної самовпевненості, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, в порушення Клінічного протоколу, згідно якого черговий лікар акушер-гінеколог під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар зобов`язаний провести внутрішнє акушерське дослідження, не здійснювала такий огляд вагітної пацієнтки.

Крім цього, в період часу з 00.11. по 08.30 26.03.2021 лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_5 , неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок несумлінного до них ставлення, шляхом вчинення кримінально протиправної самовпевненості, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, в порушення п. 2.2.2. Посадової інструкції, згідно якої лікар зобов`язаний здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, не здійснювала динамічного спостереження за вагітною пацієнткою ОСОБА_4 , тобто не надала пацієнту у цей час жодної медичної допомоги (в розумінні ст. 3 Закону).

Несумлінно ставлячись до наведених службових обов`язків черговий лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_5 легковажно розраховувала на відвернення будь яких негативних наслідків для пацієнта ОСОБА_4 та її плода.

Внаслідок вказаного неналежного виконання черговим лікарем-акушером-гінекологом ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_5 своїх професійних обов`язків щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 , яка була госпіталізована до акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс», в період часу з 00.11. по 08.30 26.03.2021 настала смерть плода вагітної пацієнтки внаслідок плацентарної недостатності (наявність крововиливів з вогнещевими інфарктами, з лімфо-гістіоцитарною реакцією навколо), що відобразилось в порушенні кровообігу в системі «мати-плацента-плід» з розвитком гіпоксії плоду.

У разі належного виконання черговим лікарем-акушером-гінекологом ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_5 своїх професійних обов`язків, а саме своєчасного проведення внутрішнього акушерського огляду пацієнта ОСОБА_4 , здійснення за нею динамічного спостереження після 00.11 26.03.2021, лікар отримав би додаткові підстави для проведення ультразвукового дослідження, і відповідно про порушення «нормального перебігу вагітності/пологів», насамперед даних про порушення кровообігу в системі «мати-плацента-плід», щоб дало можливість своєчасно зреагувати або «медикаментозним шляхом», або екстреним оперативним шляхом (операцією Кесарського розтину), і це б мало благоприємний наслідок - живонародженість дитини.

Тобто, між «антенатальною смертю плода», та вказаними дефектами у вигляді неналежного виконання своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення черговим лікарем-акушером-гінекологом ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_5 в наданні медичної допомоги пацієнту ОСОБА_4 , вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (пацієнта ОСОБА_4 ).

Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

Як вбачається із обвинувального акту, згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я, медичну допомогу та медичне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про основи законодавства України про охорону здоров`я» (в редакції станом на 14.01.2021) (далі по тексту - Закон), медична допомога надається відповідно до медичних показань професійно підготовленими медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із закладами охорони здоров`я, що забезпечують надання медичної допомоги згідно з одержаною відповідно до закону ліцензією.

У 1984 році ОСОБА_6 закінчила Київський медичний інститут, про що отримала диплом ИВ -І № 130889 за спеціальністю лікарська справа та здобула кваліфікацію лікаря.

У липні 1985 року ОСОБА_6 отримала у Київському медичному інституті УОЗ Київського міськвиконкому посвідчення №576 про присвоєння кваліфікації лікаря акушера-гінеколога.

У 2016 році ОСОБА_6 проходила атестацію в атестаційній комісії при Департаменті охорони здоров`я Виконавчого органу Київської міської Ради (Київської міської державної адміністрації) і наказом по Департаменту охорони здоров`я від 24.06.2016 за №625/к підтвердила кваліфікаційну категорію зі спеціальності.

Відповідно до наказу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс-Центр» (ЄДРПОУ 43516039), (далі по тексту ТОВ «Адоніс-Центр») від 27.11.2020 № 72-к ОСОБА_6 з 01.12.2020 прийнята на роботу до акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр» на посаду лікаря-акушера-гінеколога за сумісництвом.

З 01.12.2020 ОСОБА_6 приступила до виконання обов`язків лікаря акушера-гінеколога акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр», який фактично розташовувався за адресою: вул. Центральна, 6, Садове товариство «Чайка» в адміністративних межах Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Відповідно до приписів ст. 3 Закону, ТОВ «Адоніс-Центр» є закладом охорони здоров`я - юридичною особою, основним завданням якого є забезпечення медичного обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та забезпечення професійної діяльності медичних працівників.

ТОВ «Адоніс-Центр» в період з червня 2020 року по червень 2022 року здійснювало провадження господарської діяльності з медичної практики, відповідно до ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, виданої згідно Наказу МОЗ України №1278 від 28.05.2020, реєстраційне досьє від 06.05.2020 №2226/Л-П.

Таким чином, відповідно до приписів ч. 1 ст. 34 Закону, з 01.12.2020 ОСОБА_6 стала лікуючим лікарем - лікарем закладу охорони здоров`я (ТОВ «Адоніс-Центр»), обов`язками якого відповідно до приписів ч. 3 цієї ж статті, є своєчасне і кваліфіковане обстеження та лікування пацієнта.

Відповідно розділу II посадової інструкції лікаря акушера-гінеколога акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр», затвердженої наказом директора від 15.12.2020 №12-0, ОСОБА_6 як лікар акушер-гінеколог зобов`язаний: 2.2.1. керуватися чинним законодавством України про охорону, здоров`я та нормативно-правовими актами, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров`я; 2.2.2. здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, роддопомогу, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, лікування та нагляд за породіллям; 2.2.4. застосовувати сучасні методи профілактики, лікування та реабілітації в межах своєї спеціальності; 2.2.5. володіти всіма методами амбулаторного та стаціонарного лікування, повним обсягом хірургічних втручань, включаючи екстирпацію матки, перев`язку підчеревних артерій, мікрохірургічні і пластичні операції; 2.2.6. надавати швидку та невідкладну медичну допомогу хворим акушерсько-гінекологічного профілю; 2.2.10. планувати роботу та проводити аналіз її результатів; 2.2.11. вести лікарську документацію; 2.2.14. керувати роботою середнього медичного персоналу.

Згідно ч. 1 ст. 14-1 Закону, систему стандартів у сфері охорони здоров`я складають державні соціальні нормативи та галузеві стандарти. Частиною 2 цієї ж статті визначено, що галузевими стандартами у сфері охорони здоров`я, зокрема є клінічний протокол - уніфікований документ, який визначає вимоги до діагностичних, лікувальних, профілактичних методів надання медичної допомоги та їх послідовності.

24.03.2021 між ТОВ «Адоніс-Центр», в особі представника ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (16.08.2024 змінила прізвище з ОСОБА_11 у зв`язку з укладенням шлюбу) укладено договір про надання медичних послуг (ведення пологів), згідно якого пологовий будинок зобов`язувався забезпечити надання Пацієнту якісних медичних послуг, що входять до предмету цього Договору, відповідно до чинних клінічних протоколів, вимог і стандартів (нормативів) МОЗ України.

Так, 25.03.2021 приблизно о 21.00. вагітна ОСОБА_4 , яка раніше перебувала на амбулаторному спостереженні під наглядом лікарів ТОВ «Адоніс-Центр» звернулась до акушерського стаціонару цього закладу охорони здоров`я. З цього часу ОСОБА_4 відповідно до ст. 3 Закону набула статусу пацієнт, як фізична особа, яка звернулась за медичною допомогою.

В акушерському стаціонарі ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_4 прийняла черговий лікар акушер-гінеколог ОСОБА_5 , якій пацієнт повідомила свої скарги на ниючий біль внизу живота нерегулярного характеру протягом двох годин, погіршенням рухів плода протягом трьох годин. При цьому, ОСОБА_5 повідомила про пацієнта ОСОБА_4 чергового лікаря акушера-гінеколога ОСОБА_6 , яку згідно графіку чергування лікарів акушер-гінекологів, затвердженого завідувачем акушерського стаціонару ТОВ «АДОНІС-ЦЕНТР» ОСОБА_10 , визначено відповідальним лікарем акушером-гінекологом.

Зважаючи на подані ОСОБА_4 скарги, черговим лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_5 та відповідальним черговим лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_6 о 21.30. 25.03.2021 прийнято рішення про госпіталізацію пацієнта до акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс-Центр» з діагнозом: «Вагітність 1, 40-41 тиждень. Головне передлежання, хибні перейми».

Згідно Клінічного протоколу з акушерської допомоги «Нормальні пологи» затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 03.11.2008 №624 (далі по тексту - Клінічний протокол), визначена послідовність дій у разі нормального перебігу пологів.

Під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар у приймально-оглядовому відділенні черговий лікар акушер-гінеколог: ретельно ознайомлюється з обмінною картою жінки щодо перебігу даної вагітності. Звертає увагу на дані загального, інфекційного та акушерсько- гінекологічного анамнезу, клініко-лабораторні обстеження та дані гравідограми; з`ясовує скарги; для оцінки стану роділлі здійснює обстеження: загальний огляд, вимірює температуру тіла, пульс, артеріальний тиск, частоту дихання, обстеження внутрішніх органів; здійснює вимірювання висоти стояння дна матки, окружності живота та розмірів тазу. Визначає термін вагітності та очікувану масу плода; запитує про відчуття рухів плода самою роділлею та проводять аускультацію серцебиття плода; проводить зовнішнє та внутрішнє акушерське дослідження: визначає положення, вид та позицію плода, характер пологової діяльності, розкриття шийки матки та період пологів, знаходження голівки плода відносно площин малого тазу; встановлює акушерський діагноз, визначає план ведення пологів та узгоджує його з жінкою, що народжує.

З часу госпіталізації ОСОБА_4 лікарем акушером-гінекологом ОСОБА_5 , за погодженням з відповідальним черговим лікарем акушер - гінекологом ОСОБА_6 , тобто в період часу з 21.30 25.03.2021 по 00.11 26.03.2025, проведено: лише зовнішній акушерський огляд, без проведення внутрішнього акушерського огляду, в тому числі без визначення «готовності до пологів» шийки матки (не проведено оцінка ступеня зрілості шийки матки по Бішопу) та без проведення ультразвукового дослідження, в тому числі без визначення показників кровотоку в системі «мати-плацента-плід»; два інструментальних обстеження - кардіотокографія (безперервна синхронна реєстрація частоти серцевих скорочень плоду та тонусу матки).

Під час госпіталізації ОСОБА_4 , з 21.30. 25.03.2021 по 08.30 26.03.2025 лікар акушер-гінеколог ОСОБА_6 , неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок несумлінного до них ставлення, шляхом вчинення кримінально протиправної самовпевненості, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, в порушення Клінічного протоколу, згідно якого черговий лікар акушер-гінеколог під час госпіталізації роділлі в акушерський стаціонар зобов`язаний провести внутрішнє акушерське дослідження, не здійснювала такий огляд вагітної пацієнтки.

Крім цього, в період часу з 00.11 по 08.30 26.03.2021 лікар-акушер-гінеколог ОСОБА_6 , неналежно виконуючи свої професійні обов`язки внаслідок несумлінного до них ставлення, шляхом вчинення кримінально протиправної самовпевненості, передбачаючи можливість настання суспільно небезпечних наслідків своєї бездіяльності, в порушення п. 2.2.2. Посадової інструкції, згідно якої лікар зобов`язаний здійснювати діагностику вагітності, спостереження за вагітними, раннє виявлення ускладнень вагітності і пологів, не здійснювала динамічного спостереження за вагітною пацієнткою ОСОБА_4 , тобто не надала пацієнту у цей час жодної медичної допомоги (в розумінні ст. 3 Закону).

Несумлінно ставлячись до наведених службових обов`язків відповідальний черговий лікар акушер-гінеколог ОСОБА_6 легковажно розраховувала на відвернення будь яких негативних наслідків для пацієнта ОСОБА_4 та її плода.

Внаслідок вказаного неналежного виконання відповідальним черговим лікарем акушером-гінекологом ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_6 своїх професійних обов`язків щодо надання медичної допомоги ОСОБА_4 , яка була, госпіталізована до акушерського стаціонару ТОВ «Адоніс», в період часу з 00.11 по 08.30 26.03.2021 настала смерть плода вагітної пацієнтки внаслідок плацентарної недостатності (наявність крововиливів з вогнещевими інфарктами, з лімфо-гістіоцитарною реакцією навколо), що відобразилось в порушенні кровообігу в системі «мати-плацента-плід» з розвитком гіпоксії плоду.

У разі належного виконання відповідальним черговим лікарем акушером- гінекологом ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_6 своїх професійних обов`язків, а саме своєчасного проведення внутрішнього акушерського огляду пацієнта ОСОБА_4 , здійснення за нею динамічного спостереження після 00.11. 26.03.2021, лікар отримав би додаткові підстави для проведення ультразвукового дослідження, і відповідно про порушення «нормального перебігу вагітності/пологів», насамперед даних про порушення кровообігу в системі «мати-плацента-плід», щоб дало можливість своєчасно зреагувати або «медикаментозним шляхом», або екстреним оперативним шляхом (операцією Кесарського розтину), і це б мало благоприємний наслідок - живонародженість дитини.

Тобто, між «антенатальною смертю плода», та вказаними дефектами у вигляді неналежного виконання своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення відповідальним черговим лікарем акушером-гінекологом ТОВ «Адоніс-Центр» ОСОБА_6 в наданні медичної допомоги пацієнту ОСОБА_4 , вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок, що спричинило тяжкі наслідки для хворого (пацієнта ОСОБА_4 ).

Таким чином, ОСОБА_6 обвинувачується у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_7 заявили клопотання в інтересах обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111100000265 від 16.04.2021, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. В обґрунтування заявленого клопотання адвокати вказали, що інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України, є нетяжким кримінальним правопорушенням. На даний час з моменту встановлення події вчинення злочину період з 21.03.2021 по 26.03.2021 минуло три роки. При цьому, протягом цього строку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вчиняли нового злочину та не ухилялися від слідства або суду. Строки у даному кримінальному провадженні не зупинялися і не переривалися. Враховуючи викладене, з огляду на положення п. 2 ч. 1 ст. 49 КК, адвокати просили звільнити обвинувачених від кримінальної відповідальності та закрити кримінальне провадження щодо них у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до відповідальності.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримали клопотання своїх захисників про закриття кримінального провадження та погодилися на закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, на підставі положень ст. 49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності. Також обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підтвердили, що процедура та наслідки закриття кримінального провадження їм роз`яснені та зрозумілі, тому просили клопотання її захисників задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти даного клопотання. Просила суд відмовити та продовжити розгляд кримінального провадження по суті з подальшим винесенням обвинувального вироку.

Прокурор Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 у судовому засіданні проти звільнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності не заперечував. Вважав, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки воно відповідає вимогам закону.

Суд, ознайомившись зі змістом клопотання, заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження в необхідному обсязі, прийшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження щодо обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виходячи із наступного.

Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону (ч. 1 ст. 21 КПК України).

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

У п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України закріплено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло: три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

За змістом зазначеної норми звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є обов`язковим і застосовується за таких умов: 1) вчинення особою злочину; 2) з дня вчинення злочину до набрання вироком законної сили минули визначені ч. 1 ст. 49 КК строки давності; 3) особа не ухилялася від досудового слідства або суду; 4) особа до закінчення зазначених у ч. 1 ст. 49 КК строків не вчинила нового нетяжкого злочину, тяжкого чи особливо тяжкого злочину.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності.

У ч. 1 та ч. 4 ст. 286 КПК закріплено, що звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення здійснюється судом. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

При цьому, суд має з`ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності.

Отже, наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, тобто у неналежному виконанні медичним працівником своїх професійних обов`язків внаслідок несумлінного до них ставлення, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, карається позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п`яти років або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КК України відносяться до нетяжкого кримінального правопорушення.

Кримінальне правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вчинено ними у період з 21.03.2021 по 26.03.2021.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами кримінального провадження, станом на день подання та розгляду даного клопотання, з дня вчинення інкримінованих обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, пройшло три роки, а саме 26.03.2024.

Протягом цього строку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не вчиняли нового кримінального правопорушення. Даних про те, що в зазначені строки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ухилялася від слідства чи суду матеріали кримінальних проваджень не містять. Вказаний строк не зупинявся та не переривався.

Судом також встановлено, що обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 цілком розуміють свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачені бажають бути звільнені від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строків давності.

Також суд зазначає, що за змістом статей 284288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.

Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов`язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.

Відповідно до положень ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.

Виходячи з цих положень закону визнання винуватості є правом, а не обов`язком підозрюваного, обвинуваченого, а отже невизнання вказаною особою своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності її згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ним свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов`язує такого звільнення з визнанням ним своєї вини у вчиненні злочину.

Таким чином, невизнання підозрюваним, обвинуваченим вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності його згоди на звільнення від кримінальної відповідальності у передбачених законом випадках, за умови роз`яснення йому судом суті підозри чи обвинувачення, підстав звільнення від кримінальної відповідальності та права заперечувати проти закриття кримінального провадження не є правовою підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони кримінального провадження про таке звільнення. Саме такої правової позиції притримується Верховний Суд у своїх постановах (зокрема, справа № 552/5595/18, справа № 203/241/17, 730/67/16-к, 552/5595/18).

З огляду на викладене, звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для цього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Застосування вказаних положень кримінального закону для суду є обов`язковими і носять імперативний характер. В разі встановлення судом закінчення визначеного строку, безпідставної відмови у звільненні від відповідальності не допускається. Незгода потерпілого, не може бути підставою для відмови у звільненні особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

Відмова суду у звільненні обвинувачених від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності буде порушенням їх прав, що є неприпустимим виходячи з позиції Верховного суду, викладеної у постанові від 26.03.2020 (справа № 730/67/16-к).

Таким чином, норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.

До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.

Обов`язковою умовою звільнення особи саме від кримінальної відповідальності, а не від покарання, на підставі ст. 49 КК України, є визнання факту, що така особа вчинила кримінальне правопорушення. Лише в такому випадку можливо обчислити відповідні строки давності.

При цьому за умови, що обвинувачені наполягають на звільненні їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, однак не визнають вину за пред`явленим обвинуваченням, не звільняє суд від обов`язку невідкладно розглянути таке клопотання та задовольнити його за наявності для цього підстав, та позбавляє можливості досліджувати докази у справі, враховуючи, що розгляд такого клопотання для суду є першочерговим.

З огляду на те, що на момент розгляду клопотання закінчився строк давності притягнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, та беручи до уваги наявність їх беззаперечної згоди, вони підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за такий злочин на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, а також врахувавши відсутність заперечень зі сторони обвинувачених, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання адвокатів про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підлягає задоволенню, а кримінальне провадження належить закрити, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Запобіжні заходи не обиралисья, підстав для їх обрання судом не встановлено.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експертів відсутні.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ч. 1 ст. 140 КК України, ст.ст. 42, 100, 284, 318, 350, 372, 376 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Клопотання адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та закриття кримінального провадження № 12021111100000265 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2021, у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до відповідальності, на підставі ст. 49 КК України, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Звільнити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021111100000265 внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2021, закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази після набрання ухвалою законної сили, а саме:документи історію вагітності та пологів №125 на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 60 арк., обмінна карта вагітності на ім`я ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 80 арк., медична карта новонародженого № 125 на 12 арк., протокол патологічного дослідження № 108 від 29.03.2021 на 5 арк., залишити на зберіганні при матеріалах кримінального провадження. Гістологічні скельця в кількості 6 штук., парафін і блок в кількості 6 штук, знищити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: ОСОБА_1