Постановление суда № 138449119, 23.07.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10182/26

Провадження № 2/161/5523/26

У Х В А Л А

23 липня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Антіпової Т.А.

за участю секретаря судового засідання Остимчук О.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника Підгайцівської сільської ради Овсіюк Н.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Підгайцівська сільська рада про визначення місця проживання дитини,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з вищевказаним позовом, в якому просить визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із матір`ю, ОСОБА_1 за її місцем проживання.

Відповідно до ухвали Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 травня 2026 року провадження у справі відкрито, призначено її розгляд в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 102).

14.07.2026 року представник відповідача, адвокат Курбай Л.М. подала клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи та закриття провадження у справі, в обґрунтування якого посилалась на відсутність, в даному випадку, спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини, що, відповідно до положень ст. 255 ЦПК України та до ст. 44 ЦПК України є неприпустимим зловживанням процесуальними правами, а саме п. 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України - подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Зважаючи на те, що стороною позивача заперечується відсутність спору, для додаткового обґрунтування безпідставності таких доводів додала докази, які свідчать не тільки про відсутність спору, а й про те, що відповідачем, в межах питань щодо місця проживання дитини, реєстрації місця проживання дитини та виїзду її за кордон, було вчинено максимально можливі заходи з метою врегулювання даного питання. Так, посилається на те, що з позовної заяви та інших доданих доказів зі сторони позивача чітко вбачається намагання вирішити в межах даної судової справи не питання місця проживання дитини, а абсолютно інші фінансові питання, які не входять до позовних вимог позову. З огляду на викладене, відповідач звернувся до Служби у справах дітей Підгайцівської сільської ради із заявою про ухвалення рішення щодо визначення місця проживання дитини. У відповідь на вказану заяву було отримано роз`яснення, що з поданої заяви вбачається відсутність спору щодо визначення місця проживання дитини тому зазначене питання не підлягає вирішенню Службою у справах дітей за відсутності спору між батьками. Окрім цього, паралельно, 22.06.2026 року, було скеровано позивачеві, ОСОБА_6 , лист-запрошення з проєктом нотаріального договору про визначення місця проживання дитини та питань щодо здійснення зміни місця її проживання в подальшому. Відповідно до листа, ОСОБА_6 було запрошено до нотаріуса 26.06.2026 року о 10:00 на зарезервований час для укладення нотаріального договору між батьками про визначення місця проживання дитини та врегулювання питань щодо здійснення зміни місця її проживання в подальшому. 25.06.2026 року ОСОБА_1 отримала лист з проектом договору, однак у зарезервований у нотаріуса час не прибула. В подальшому, в процесі перемовин ОСОБА_6 проявила свою незацікавленість в укладенні договору в межах питань, які становлять основу позовних вимог, з якими вона звернулася до суду визначення місця проживання дитини. Водночас, вона наполягала на укладенні договору, який би містив інші питання матеріального характеру, а не питання визначення місця проживання дитини, а договір, який би врегульовував питання саме місця проживання дитини підписувати не захотіла. Вищевказане підтверджує, що позивач звернулась до суду із завідома безпідставним позовом, який не містить спору, що є зловживанням процесуальними правами. Така поведінка створює відповідачу необхідність мати витрати на правничу допомогу для захисту своїх прав та інтересів в межах безпідставного звернення до суду ОСОБА_1 .. Враховуючи вищевикладене, просила закрити провадження у справі у зв`язку із поданням позову, який не містить спору; визнати звернення до суду ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини зловживанням процесуальними правами в порядку ст. 44 ЦПК України.

Представником позивача, адвокатом Полетило П.С. 14.07.2026 року подано до суду письмові заперечення щодо клопотання відповідача про закриття провадження, відповідно до яких позивач просить в задоволенні клопотання про закриття провадження відмовити та зобов`язати службу у справах дітей Підгайцівської сільської ради надати висновок щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю, ОСОБА_1 . В обґрунтування зазначає про те, що процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Цивільним процесуальним законом чітко розмежовано підготовче провадження із проведенням підготовчого засідання, його особливості, строки проведення (Глава 3 Розділу III «Позовне провадження») та розгляд справи по суті із проведенням судового засідання (Глава 3 вказаного розділу).

Статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.

Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Таким чином, підготовче судове провадження - це стадiя судового прoцесу, в якій з`ясовується предмет спoру, позoвні вимoги, заперечення на позoвні вимoги, склад учасників судовoго процесу, вирішення відводів, xарактер спірних правовідносин та інших дій, які будуть слугувати для правильного і безперешкoдного розгляду справи пo суті, іншими словами, це важлива складова судочинства, що спрямована на створення умов для правильного, безперешкодного та своєчасного розгляду справи по суті.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України. Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

За таких обставин закриття провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, можливо лише в судовому засіданні, а не при проведенні підготовчого судового засідання, оскільки згідно зі статтею 200 ЦПК України, а саме її частиною четвертою, закриття провадження можливо на цій стадії процесу з двох підстав, це: відмова від позову, визнання позову та укладення мирової угоди, визначених статтями 206, 207 ЦПК України.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20. У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів: Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року у справі № 456/647/18, провадження № 61-2018св19; Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2020 року у справі № 686/20582/19, провадження № 61-1807св20; Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 750/1658/20, провадження № 61-9658св20 зазначено, що закриття провадження у справі через відсутність предмета спору можливе лише за умови, якщо предмет спору відсутній під час пред`явлення позову.

Відповідачем не надано суду належних доказів, що на час звернення позивача до суду відсутній був спір між сторонами щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, а тому клопотання відповідача про закриття провадження не підлягає задоволенню.

Таким чином, заявлене представником відповідача клопотання про закриття провадження у справі є передчасним та не ґрунтується на вимогах процесуального закону.

Додатково просить врахувати, що у даній справі відсутні підстави вважати, що предмет спору відсутній. Незважаючи на твердження представника відповідача про те, що відповідач не заперечує факту проживання дитини разом із матір`ю, відповідач не визнав позов та заперечує проти його задоволення. Отже, між сторонами існує неврегульований спір щодо визначення місця проживання дитини, який підлягає вирішенню судом шляхом ухвалення рішення по суті заявлених позовних вимог.

Саме по собі твердження відповідача про відсутність заперечень щодо фактичного місця проживання дитини не свідчить про відсутність предмета спору, оскільки позивач звернувся до суду з вимогою про судове визначення місця проживання дитини, а відповідач заперечує проти задоволення цієї вимоги.

За таких обставин спір між сторонами продовжує існувати, а тому відсутні передбачені пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України підстави для закриття провадження у справі.

Під час підготовчого засідання представник відповідача підтримала клопотання про закриття провадження у справі з підстав, викладених в письмовому клопотанні від 14.07.2026 року.

Позивач та її представник заперечували проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях від 14.07.2026 року.

Представник служби у справах дітей Підгайцівської сільської ради при вирішенні клопотання відповідача про закриття провадження з підстав відсутності спору між сторонами, поклалась на розсуд суду, проте зазначила, що дійсно, в даній ситуації службою у справах дітей не вбачається між позивачем та відповідачем спору щодо визначення місця проживання дитини, яка проживає разом із матір`ю, позивачем у справі, а відповідач, в свою чергу, проти цього жодним чином не заперечує, та більше того, звертався до Підгайцівською сільської ради із заявою про визначення місця проживання їх спільної з позивачем дитини разом із матір`ю, позивачем по справі.

Заслухавши позивача та її представника, представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно із ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Так, представником відповідача під час підготовчого провадження у справі заявлено клопотання про закриття провадження у справі в зв`язку із відсутністю предмету спору, оскільки відповідач не заперечує проти того, щоб їх спільна з позивачем малолітня дитина проживала разом із матір`ю. Натомість, звернення позивача з таким позовом до суду вважають зловживання стороною своїми процесуальними правами.

Разом із тим, сторона позивача категорично заперечує відсутність спору в даній справі з огляду на письмовий відзив відповідача, згідно зі змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог повністю та вважає їх безпідставними, необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, в зв`язку із чим просить суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 .

Отже, посилаються на те, що суд не може робити висновки щодо наявності або відсутності предмету спору на стадії підготовчого провадження, без з`ясування позиції всіх учасників процесу та без перевірки їх доказами. Просили розглянути дану справу по суті позовних вимог та ухвалити судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (постанова Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21, від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21).

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

У відповідності до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 189 ЦПК України, завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, категоричне заперечення сторони позивача щодо відсутності спору між сторонами, з огляду на те, що суд наділений повноваженнями з`ясувати обставини у справі та перевірити їх доказами саме на стадії судового розгляду справи по суті, та лише на стадії судового розгляду справи по суті судом може бути встановлено та підтверджено доказами відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові, клопотання представника відповідача, адвоката Курбай Л.М. про закриття провадження у справі з підстав відсутності спору, відповідно до ст. 255 ЦПК України, задоволенню не підлягає.

Оскільки суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про закриття провадження у справі, відповідно, клопотання представника відповідача, адвоката Курбай Л.М. про визнання звернення з позовом до суду ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини зловживанням процесуальними правами в порядку ст. 44 ЦПК України, також не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 255, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити в задоволенні клопотання представника відповідача, Читаєва О.О., адвоката Курбай Л.М. про закриття провадження у справі з підстав відсутності спору, відповідно до ст. 255 ЦПК України та про визнання звернення з позовом до суду ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини, зловживанням процесуальними правами в порядку ст. 44 ЦПК України.

В підготовчому засіданні оголосити перерву до 08 вересня 2026 року до 14:00 години.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Т.А. Антіпова