Постановление суда № 138446591, 23.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34521/26-к

пр. 1-кс-35642/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Київ

Печерський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

скаржника - ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службових осіб Київської міської прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

УСТАНОВИВ:

Короткий виклад доводів поданої скарги

23.06.2026 ОСОБА_3 , у порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність службових осіб Київської міської прокуратури, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей за його заявою від 19.06.2026 № 44768-26.

У скарзі та поданій до Київської міської прокуратури заяві скаржник повідомляє про, як він вважає, кримінальні правопорушення, вчинені службовими особами Печерського УП ГУНП у м. Києві під час досудового розслідування кримінального провадження № 12025100060001702 від 01.10.2025 які, за твердженням заявника, завдали істотної шкоди охоронюваним законом інтересам та правам окремих громадян, державним інтересам та бюджету м. Києва в особливо великих розмірах.

Скаржник просив уповноважених службових осіб Київської міської прокуратури протягом 24 годин внести відповідні відомості до ЄРДР за його заявою та видати йому витяг з ЄРДР. Дії службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, на думку скаржника, підлягають кримінально-правовій кваліфікації за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК України.

На переконання ОСОБА_3 , бездіяльність Київської міської прокуратури, яка не внесла відомості до ЄРДР за його заявою від 19.06.2026 та не надала мотивованої відповіді, суперечить вимогам ст. 214 КПК України та порушує його права.

З огляду на викладене, скаржник просить визнати протиправною бездіяльність службових осіб Київської міської прокуратури, зобов`язати уповноважених службових осіб внести до ЄРДР відомості за його заявою від 19.06.2026 № 44768-26, розпочати досудове розслідування та надати йому витяг з ЄРДР.

Явка сторін

У судовому засіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, надав пояснення по суті заявлених вимог. Додав додаткові докази.

Представник Київської міської прокуратури у судове засідання не прибув, будучи належно повідомленим про день, час та місце розгляду скарги.

Відповідно до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Ураховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав за можливе прийняти рішення щодо суті скарги за відсутності осіб, які не з`явилися, на підставі наданих матеріалів.

Норми права, якими керується слідчий суддя при розгляді скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається (ч. 4 ст. 214 КПК України).

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявник має право оскаржити бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії (ч. 1 ст. 304 КПК України).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.

Обставини, встановлені слідчим суддею, та зміст спірних правовідносин

19.06.2026 ОСОБА_3 звернувся до Київської міської прокуратури із заявою (зверненням/скаргою) про кримінальні правопорушення, вчинені, на його думку, посадовими особами Печерського УП ГУНП у м. Києві під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження № 12025100060001702 від 01.10.2025, які, за твердженням заявника, завдали істотної шкоди охоронюваним законом інтересам та правам окремих громадян, державним інтересам та бюджету м. Києва в особливо великих розмірах. Заяву зареєстровано Київською міською прокуратурою 19.06.2026 за № 44768-26.

Зі змісту заяви від 19.06.2026 та доданих до неї матеріалів убачається, що заявник є директором ТОВ «Маркет», не визнаний потерпілим у порядку статей 55, 56 КПК України у кримінальному провадженні № 12025100060001702 від 01.10.2025, розпочатому за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України, за фактом ймовірних дій приватного нотаріуса ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які, на переконання заявника, за попередньою змовою вчинили дії на користь ТОВ «Укргазкомплект-2010» (код ЄДРПОУ 39095854), у результаті яких, за твердженням заявника, здійснено викрадення 50% сплаченої ним статутної частки МПуТОВ «Маркет», а в подальшому - протиправне заволодіння єдиним майновим комплексом підприємства.

У заяві скаржник, посилаючись на тяганину, зволікання та саботаж письмових вказівок ГУНП у м. Києві, листів ГУ ДБР у м. Києві та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2025 у справі № 757/32175/25-к (провадження № 1-кс-27947/25) щодо невизнання його потерпілим, вказує на такі обставини:

- слідчі Печерського УП ГУНП у м. Києві, як стверджує заявник, протягом тривалого часу не приймали процесуального рішення про залучення його як потерпілого у кримінальному провадженні № 12025100060001702 від 01.10.2025;

- органами досудового розслідування, на думку заявника, не вжито заходів до перевірки та фіксації діяльності ТОВ «Укргазкомплект-2010», яка, за твердженням скаржника, має ознаки фіктивної, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, ухилення від сплати податків, незаконного збагачення та декларування недостовірної інформації (ст. ст. 209, 212, 366-1, 368-2 КК України);

- правоохоронні органи, за твердженням скаржника, замість боротьби зі злочинністю фактично її «покровительствують» усупереч інтересам держави, юридичної та фізичних осіб;

- Голова Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності ОСОБА_6 листом від 01.05.2026 № 04-27/12-2026/99540 передав звернення заявника до Офісу Генерального прокурора, який, у свою чергу, листом від 07.05.2026 переадресував матеріали до Київської міської прокуратури, однак останньою заходів реагування щодо посадових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, на думку заявника, не вжито.

Заявник вважає, що вказана бездіяльність службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві містить ознаки складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК України, а невнесення Київською міською прокуратурою відомостей до ЄРДР за цією заявою суперечить вимогам ст. 214 КПК України.

Разом із заявою скаржником подано інформаційну довідку про фізичну особу ОСОБА_5 від 18.06.2026 з переліком, на думку заявника, фактів його ймовірної протиправної діяльності у 2021-2024 роках, а також клопотання від 18.06.2026, адресоване начальнику Печерського УП ГУНП у м. Києві, з проханням «не допускати тяганини, зволікання та саботажу» письмових вказівок та рішень.

Мотиви слідчого судді

Статтею 214 КПК України передбачено, що слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.

Згідно з п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, затвердженого наказом Офісу Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою для притягнення до кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом. Статтею 11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Аналіз положень ст. 214 КПК України та ст. 2, 11 КК України дає підстави для висновку, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення. Підставою вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність у них об`єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення, тобто підтверджують реальність конкретної події (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення). За відсутності таких даних заява не породжує обов`язку її внесення до ЄРДР.

Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини не потребують перевірки засобами кримінального процесу, або в силу занадто абстрактного характеру повідомлення неможливо встановити ні попередню кваліфікацію, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, то таке повідомлення не підлягає внесенню до ЄРДР.

Закон, таким чином, передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, а у разі оскарження бездіяльності - слідчим суддею, змісту заяви або повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Такий висновок відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 17.06.2020, у п. 5 мотивувальної частини якого зазначено, що встановлений законодавцем обсяг судового захисту стосовно оцінки бездіяльності уповноважених державних органів має забезпечити ефективність судового контролю, який дозволяв би за наявності підстав надати особі можливість ініціювати початок кримінального провадження.

Постановою від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 (провадження № 51-8007км18) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду вказав, що якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає його складу, то кримінальне провадження не може бути розпочато.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 (пункти 33-36) зробила висновок, що в межах процедури оскарження бездіяльності слідчого чи прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Аналогічний висновок сформульовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 у справі № 818/15/18.

Отже, норми чинного кримінального процесуального законодавства встановлюють обов`язок фіксувати надані особою відомості про кримінальне правопорушення, достатні для реалізації завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, а не будь-яку інформацію, направлену як заява (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи наведене, слідчий суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальному провадженні і з`ясовуючи, чи зобов`язана уповноважена особа органу досудового розслідування вчинити певну процесуальну дію - внести відомості до ЄРДР за заявою особи, зобов`язаний надати оцінку не лише доводам скарги, а й самій заяві (повідомленню) про вчинення кримінального правопорушення.

Дослідивши заяву ОСОБА_3 від 19.06.2026 № 44768-26 та долучені до неї матеріали, слідчий суддя вважає, що викладені у них доводи не містять відомостей про обставини, які могли б свідчити про вчинення службовими особами Печерського УП ГУНП у м. Києві кримінальних правопорушень та обумовлювали б виникнення у Київської міської прокуратури обов`язку, передбаченого ст. 214 КПК України.

За своїм змістом заява від 19.06.2026 № 44768-26 зводиться до незгоди скаржника з ходом і темпами досудового розслідування кримінального провадження № 12025100060001702 від 01.10.2025, порушеного за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 365-2 КК України, зокрема з невизнанням його потерпілим у цьому провадженні, зі змістом ухвали Печерського районного суду м. Києва від 21.07.2025 у справі № 757/32175/25-к, а також з правовою позицією службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, ГУНП у м. Києві, ГУ ДБР у м. Києві щодо обсягу та напрямків здійснюваних ними процесуальних дій.

Наведені у заяві обставини - невизнання скаржника потерпілим у кримінальному провадженні № 12025100060001702, невжиття, на думку заявника, достатніх заходів до перевірки господарської діяльності ТОВ «Укргазкомплект-2010», непроведення процесуальних дій у бажаному для нього напрямку, невиконання, як він вважає, вказівок керівних органів системи Національної поліції та ухвал слідчого судді - є за своєю правовою природою питаннями, що вирішуються у межах здійснюваного досудового розслідування у справі № 12025100060001702 та підлягають оскарженню в порядку, спеціально встановленому КПК України.

Незгода скаржника з ходом розслідування, з процесуальними рішеннями чи бездіяльністю слідчих і прокурорів у кримінальному провадженні, у якому він самостійно ідентифікує себе як потерпілого, сама по собі не свідчить про наявність у діях службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 367 КК України. Наведені заявником обставини ґрунтуються переважно на його власній суб`єктивній оцінці процесуальних дій слідчих та прокурорів, тлумаченні норм законодавства та припущеннях щодо мотивів їхньої поведінки.

Заява не містить об`єктивних даних щодо істотної шкоди правам, свободам чи інтересам, які охороняються законом, наявності корисливого чи іншого особистого інтересу службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві, використання ними влади або службового становища всупереч інтересам служби, а також щодо інших обов`язкових ознак складів указаних кримінальних правопорушень. Твердження заявника про «покровительство» правоохоронними органами злочинної, на його думку, діяльності ТОВ «Укргазкомплект-2010» і його керівника ОСОБА_5 мають характер загальних оціночних суджень і не супроводжуються конкретними даними щодо часу, місця, способу та інших обставин вчинення кримінального правопорушення.

Кваліфікація скаржником дій службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві за ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 190 КК України (замах на шахрайство) є явно необґрунтованою, оскільки із заяви не вбачається жодних відомостей про заволодіння чи спробу заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою з боку зазначених службових осіб. Наведені у заяві обставини стосуються ймовірних дій приватного нотаріуса ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , за фактом яких вже розпочато та здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001702.

Слідчий суддя враховує також, що заявник має у розпорядженні передбачені законом процесуальні механізми оскарження дій, рішень та бездіяльності слідчих і прокурорів у кримінальному провадженні № 12025100060001702, зокрема шляхом звернення до прокурора вищого рівня в порядку ст. 308 КПК України, оскарження постанов слідчого та прокурора у порядку статей 303-307 КПК України, ініціювання питання про залучення його як потерпілого у порядку статей 55, 56 КПК України. Використання цих механізмів не може бути замінене ініціюванням щодо посадових осіб органу досудового розслідування нового кримінального провадження за сам факт того, що прийняті ними рішення або темпи розслідування не відповідають очікуванням скаржника.

Фактично доводи скаржника спрямовані на прискорення та зміну підслідності розслідування у кримінальному провадженні № 12025100060001702, а також на притягнення до кримінальної відповідальності службових осіб Печерського УП ГУНП у м. Києві за сам факт того, що хід розслідування не відповідає його очікуванням. Такий підхід виходить за межі предмета перевірки у порядку ст. 214 КПК України.

Посилання скаржника на положення ст. 214 КПК України, які, на його думку, встановлюють безумовний обов`язок внести відомості до ЄРДР незалежно від змісту заяви, оцінюються слідчим суддею критично. Указана норма свідчить лише про те, що правова оцінка заяви про кримінальне правопорушення не може бути надто детальною (щодо кожної з ознак складу кримінального правопорушення) з огляду на початковий етап дослідження події ймовірного кримінального правопорушення, однак не звільняє уповноважених осіб та слідчого суддю від обов`язку перевірити, чи містить заява хоча б мінімальні відомості про подію, час, місце, спосіб та інші обставини, які могли б свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи, що ч. 5 ст. 214 КПК України вимагає внесення до ЄРДР відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і що заява ОСОБА_3 від 19.06.2026 № 44768-26 таких відомостей у розумінні наведеної норми не містить, бездіяльність службових осіб Київської міської прокуратури щодо невнесення відомостей до ЄРДР за цією заявою не може бути визнана протиправною.

За правилами ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

З огляду на наведене, слідчий суддя вважає доводи скаржника необґрунтованими, а тому підстав для задоволення скарги не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 309 КПК України, слідчий судя

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1