Постановление суда № 138446548, 17.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39089/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2026 року

Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора: ОСОБА_3 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката: ОСОБА_5 ,

підозрюваного: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погодженого Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000000236 від 14.03.2023 року, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000000236 від 14.03.2023 року.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що Управлінням з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 62023000000000236 від 14.03.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.

Під час проведення досудового розслідування у вказаному провадженні, 25.12.2025 ОСОБА_6 затриманий у порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341 КК України.

26.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.02.2026 включно.

17.02.2026 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25.03.2026.

19.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.03.2026 включно.

18.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України.

23.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внаслідок його виняткової складності, продовжено до 25.08.2026.

24.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2026 включно.

21.05.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2026 включно.

Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 18.07.2026 року, однак, закінчити досудове розслідування у вказаний строк не є можливим у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження та необхідністю проведення ряду слідчих та процесуальних дій.

Враховуючи, що характер вчинених підозрюваним злочинів та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у їх вчиненні, є всі підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення ним зазначених злочинів або надали викривальні покази, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інші злочини, слідчий вказує, що з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з викладених у ньому підстав та просив його задовольнити.

Захисники підозрюваного - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність стороною обвинувачення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, або ж застосувати більш мякий запобіжний захід, такий що не пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний щодо задоволення клопотання заперечував, просив відмовити, підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку прокурора в обґрунтування заявленого клопотання, пояснення захисників, підозрюваного, вивчивши клопотання та дослідивши долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що під час проведення досудового розслідування у вказаному провадженні, 25.12.2025 ОСОБА_6 затриманий у порядку, передбаченому ст. 615 КПК України.

Того ж дня ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341 КК України.

26.12.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.02.2026 включно.

17.02.2026 постановою першого заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 25.03.2026.

19.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 25.03.2026 включно.

18.03.2026 ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень повністю підтверджуються зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- протоколами допитів свідка ОСОБА_8 , який повідомив, що 24.02.2022 за наказом ОСОБА_6 його було усунуто від виконання обов`язків працівниками УСБУ в Харківській області та захоплено його службовий кабінет з єдиним каналом урядового зв`язку. Також працівниками УСБУ в Харківській області за наказом ОСОБА_6 замість начальника Харківської ОВА було взято участь у селекторній нараді з Президентом України, яка проводилась за допомогою каналу урядового зв`язку між Харківською ОВА та ОСОБА_9 . Також, ОСОБА_8 вказав, що ОСОБА_6 було організовано поширення неправдивої інформації щодо залишення владою міста Харкова у засобах масової інформації з метою його дискредитації, як начальника ОВА;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які підтвердили покази ОСОБА_8 та повідомили про факт захоплення 24.02.2022 адміністративної будівлі Харківської ОВА співробітниками УСБУ в Харківській області, усунення від виконання службових обов`язків начальника Харківської ОВА, а також його дискредитацію шляхом публікації у мережі Інтерент неправдивих відомостей про його втечу з міста Харкова;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а також дочки останньої ОСОБА_17 , які повідомили про факт захоплення співробітниками УСБУ в Харківській області службового кабінету начальника Харківської ОВА ОСОБА_8 , усунення останнього від виконання своїх посадових обов`язків, а також розповсюдження неправдивої інформації щодо залишення регіону керівництвом Харківської області та міста Харків;

- протоколами пред`явлення осіб для впізнання за фотознімками, проведених зі свідками ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , які впізнали на фото співробітників УСБУ в Харківській області, що брали участь в захопленні кабінету начальника Харківської ОВА;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_18 , який зазначив про захоплення службового кабінету начальника Харківської ОВА ОСОБА_8 , а також про розповсюдження неправдивої інформації щодо залишення начальником ОВА міста Харкова;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_19 , який пояснив що проходить службу в Управлінні Держспецзв`язку в Харківській області та 24.02.2022 налагоджував спеціальний канал Урядового зв`язку в приміщенні кабінету начальника Харківської ОВА, був свідком як співробітники УСБУ в Харківській області перейняли на себе повноваження начальника Харківської ОВА та брали участь у селекторній нараді з Офісом Президента України; співробітники УСБУ в Харківській області, який сприймав на той час як керівництво Харківською ОВА, в обідній час сказали що будуть залишати будівлю Харківської ОВА та надалі евакуюватись з міста, у зв`язку з чим зняв установлене в кабінету начальника Харківської ОВА обладнання для організації спеціального зв`язку з Офісом Президента України;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 , який пояснив що працює начальником ГВ КІБ УСБУ в Харківській області та 24.02.2022, за наказом начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 , через наявні зв`язки серед адміністраторів місцевих Інтернет-ресурсів, розмістив у місцевому телеграм-каналі фото порожнього кабінету начальника Харківської ОВА з дописом про залишення міста керівництвом м. Харкова та Харківської області;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 , який вказав, що вів телеграм-канал, в якому 24.02.2022 за вказівкою співробітників СБ України було опубліковано фото з пустим кабінетом начальника Харківської ОВА та повідомленням про те, що керівництво м. Харкова та Харківської області залишило місто;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_22 , який повідомив що приблизно у 10:45 24.02.2022 начальник Управління підполковник ОСОБА_6 викликав його до свого робочого кабінету, де також знаходився перший заступник начальника Управління полковник ОСОБА_23 . Начальник Управління повідомив його та полковника ОСОБА_24 , що згідно з наявною інформацією голова Харківської ОВА ОСОБА_8 безпідставно покинув своє робоче місце та будівлю Адміністрації, унеможлививши зв`язок з Офісом Президента України та з самим верховним головнокомандувачем Збройних Сил держави, що ставить під загрозу обороноздатність Харківської області під час вторгнення зс рф. Також він отримав наказ про участь у селекторних нарадах з Офісом Президента України. Отримавши наказ, свідок уточнив механізм отримання, оцінки і узгодження ним інформації, яку він повинен буде надавати під час селекторних нарад з офісом Президента України. На вказане запитання підполковник ОСОБА_6 відповів, що інформацію для доповіді він буде надавати особисто, на підставі отримуваної ним інформації від оперативних підрозділів Управління та військових, які ведуть бойові дії на території Харківської області. Надалі, приблизно о 11:00 год. свідок і полковник ОСОБА_23 , відповідно до наданої начальником Управління вказівки, прослідували до будівлі Харківської ОВА за адресою: вул. Сумська 64, де через службовий вхід пройшли на 2 поверх до службового кабінету голови Харківської ОВА. Пройшовши до службового кабінету голови ОВА у супроводі співробітників відділу ЦСО «А», свідок встановив, що обладнання спецзв`язку для проведення селекторних нарад з Офісом Президента України, що знаходилось за робочим столом начальника ОВА, було відключене. Враховуючи викладене, надав вказівку оперативним співробітникам ГВ ЗНД Управління, які знаходилися в кабінеті, зв`язатись з керівництвом Управління Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації в Харківській області для вирішення питання щодо виділення спеціаліста для увімкнення обладнання. Приблизно у 11:30 до службового кабінету голови ХОВА зайшов ОСОБА_8 у супроводі свого першого заступника ОСОБА_13 , голови Харківської облради ОСОБА_11 , Голови Харківської міської ради ОСОБА_10 . Про вказаний факт полковник ОСОБА_23 одразу ж доповів начальникові УСБУ в Харківській області підполковнику ОСОБА_6 , зв?язавшись з ним за допомогою месенджера Whatsapp. У телефонній розмові ОСОБА_23 доповідав ОСОБА_6 про те. що він спілкується з ОСОБА_8 і що все нормально. На вказане ОСОБА_6 (як пізніше дізнався від ОСОБА_25 ) сказав в нецензурній формі: «убери його і якщо треба бий його прикладом!». Після отримання зазначених вказівок від підполковника ОСОБА_6 , ОСОБА_8 повідомлено що він повинен залишити кабінет і що йому необхідно особисто доповісти керівництву держави про ситуацію, яка склалася, з метою надання команди начальнику УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 щодо подальших дій відносно Харківської ОВА. Тоді ОСОБА_8 , у супроводі співробітників спецпідрозділу СУБУ в Харківській області залишив територію Харківської ОВА. Водночас полковник ОСОБА_23 передав свідку команду ОСОБА_6 взяти участь у селекторній нараді з Офісом Президента України, яку останній виконав;

- протоколами допитів свідка ОСОБА_23 , який підтвердив покази ОСОБА_22 та повідомлені ним обставини виконання наказу начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 щодо усунення начальника Харківської ОВА від виконання своїх повноважень;

- висновком експертів за результатами проведення судової військової експертизи від 28.07.2022 №19715/22-81 ДСК згідно якого начальник Управління Служби безпеки України в Харківській області під час його перебування на посаді в період воєнного стану з 24.02.2022, будучи обізнаним із повноваженнями Служби безпеки України в цілому та його обов`язками, як керівника Управління Служби безпеки України в Харківській області, а також з вимогами, передбаченими нормативно-правовими актами щодо порядку призначення та звільнення Голів обласних державних адміністрацій в Україні, утворення військових адміністрацій та призначення їх керівників, достовірно знаючи вимоги статті 22 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» щодо притягнення до відповідальності за спроби використати введення воєнного стану для захоплення влади, вчинив дії, що не передбачені чинним законодавством України та виходять за межі його службових повноважень. Дії начальника Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_6 перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із настанням наслідків у вигляді неможливості керівництва Харківської обласної військової адміністрації у здійсненні своїх повноважень щодо забезпечення обороноздатності Держави на території Харківської області;

- протоколом огляду від 11.08.2022 у ході якого оглянуто комплекс сполучених між собою будівель по вул. Мироносицькій та вул. Чернишевській, вул. Гіршмана та вул. Жон Мироносець м. Харкова, в яких дислокується Головне управління Національної поліції України в Харківській області та Управління Служби безпеки України в Харківській області;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_26 та ОСОБА_27 , які повідомили що станом на 24.02.2022 передували на посадах начальника ГУНП в Харківській області та командира РПСПОП «Схід» відповідно, при чому зазначили що 24.02.2022 усі співробітники УСБУ в Харківській області залишили територію Управління, яка знаходиться в одному комплексі споруд з ГУНП в Харківській області; в період часу з 24.02.2022 по 02.03.2022 силами співробітників поліції було організовано охорону спільної території ГУНП і УСБУ в Харківській області, оскільки прохід на неї з боку УСБУ в Харківській області був відчиненим та в приміщеннях знаходилось досить багато залишеного озброєння;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_28 , які повідомив що 23.02.2022 його призначено керівником оборони м. Харкова та в приміщенні УСБУ в Харківській області представлено усім керівникам, в тому числі начальнику УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 , при цьому з 24.02.2022 до 10.03.2022 взагалі не бачив начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 у місті Харків та не знає які заходи щодо оборони міста виконувались військовослужбовцями ввіреного йому підрозділу (у журналі ведення бойових дій зафіксовано вислови та рішення усіх присутніх в штабі оборони, однак відомості щодо ОСОБА_6 з 24.02.2022 по 10.03.2022 у цьому журналі відсутні);

- протоколом допиту свідка ОСОБА_29 , який повідомив що наказом командувача ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » був призначений начальником Харківського гарнізону та продовжив виконувати ці обов`язки після введення в Україні воєнного стану; отримував інформацію щодо усунення підлеглими ОСОБА_6 військовослужбовцями УСБУ в Харківській області від виконання своїх обов`язків начальника Харківської ОВА ОСОБА_8 , після чого зателефонував останньому сказав що йому слід обов`язково повідомити про такі діє Президенту України, керівництву РНБОУ та Генеральному прокурору; цьому з 24.02.2022 до початку березня 2022 року взагалі не бачив начальника УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 у місті Харків та не знає які заходи щодо оборони міста виконувались військовослужбовцями ввіреного йому підрозділу;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_20 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 та ОСОБА_23 (заступників начальника УСБУ в Харківській області та керівників окремих підрозділів), які повідомили що будь-які накази на підготовку до евакуації озброєння УСБУ в Харківській області до 24.02.2022 та накази на безпосередню евакуацію озброєння 24.02.2022 і надалі начальником УСБУ в Харківській області ОСОБА_6 не віддавались; водночас були накази ОСОБА_6 на знищення усіх документів Управління, розосередження по місту, а також на евакуацію з міста Харкова та Харківської області;

- висновком за результатами службового розслідування від 03.03.2023 №70/16-3655/ДСК та матеріалами вказаного службового розслідування, відповідно до яких підполковник ОСОБА_6 , як начальник УСБУ в Харківській області, не забезпечив належний облік, зберігання, використання та охорону озброєння УСБУ в Харківській області, в результаті чого було втрачено 699 одиниць озброєння зі складів поточного постачання та недоторканого запасу Відділу господарського забезпечення УСБУ в Харківській області;

- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.

23.03.2026 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внаслідок його виняткової складності, продовжено до 25.08.2026.

24.03.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.05.2026 включно.

21.05.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва продовжено застосований до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 18.07.2026 включно.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або створити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Як визначено ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 175; «Cebotari v. Moldova», п. 48; «Fox, Campbell and Hartley v. the UK», n. 32, яка вказує на те, що слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин, та в даному випадку вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться в долучених в обґрунтування клопотання матеріалах.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Таким чином, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України.

У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов`язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженню досудове розслідування не закінчено та існує необхідність у проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку зібраних доказів, зокрема:

- провести комплекс слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення місцезнаходження втраченого озброєння УСБУ в Харківській області;

- отримати відомості та копії документів Служби безпеки України на запит щодо окремих нормативних документів та посадових обов`язків службових осіб УСБУ в Харківській області;

- допитати як свідків військовослужбовців, які станом на 24.02.2022 проходили військову службу в УСБУ в Харківській області та можуть володіти відомостями стосовно неналежного обліку та зберігання озброєння УСБУ в Харківській області;

- отримати висновок призначеної 20.02.2026 у кримінальному провадженні судової військової експертизи, враховуючи лист Київського науково-дослідного інституту судових експертиз щодо необхідного терміну її проведення понад 90 днів;

- здійснити інші заходи забезпечення кримінального провадження;

- провести слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на отримання відомостей, які мають значення для досудового розслідування, з урахуванням результатів додатково проведених слідчих та інших процесуальних дій;

- з урахуванням отриманих додаткових доказів, встановлених відомостей та фактів, у випадку виникнення підстав для зміни раніше повідомленої підозри, - виконати дії, передбачені ст. ст. 278, 279 КПК України;

- виконати вимоги ст. 290 КПК України;

- скласти обвинувальний акт разом з реєстром матеріалів досудового розслідування і вручити його підозрюваному та його захисникам, спрямувати обвинувальний акт до суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

У відповідності до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини слідчий суддя враховує, що тяжкість покарання, яка загрожує підозрюваному, за умови доведеності його вини у вчиненні інкримінованих особливо тяжких кримінальних правопорушень, може спонукати підозрюваного вживати заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Вирішуючи клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує значну суспільну небезпеку кримінальних правопорушень, інкримінованих підозрюваному; тяжкість покарання, що загрожіє підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень; дані, що характеризують особу підозрюваного, його вік та стан здоров`я, сімейний стан, майновий стан, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що у вказаному кримінальному провадженні наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які не зменшувались та продовжують існувати, зокрема:

- Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, обґрунтовується тим, що кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України, що інкримінуються ОСОБА_6 , є, в тому числі, тяжкими та особливо тяжкими і передбачають можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду (ризик втечі). Слід також зазначити, що досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичною, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки підозрюваного, адже співставлення можливих негативних для нього наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим. Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідство вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження.

- Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що на даний час проведений не увесь комплекс необхідних слідчих (розшукових) дій, не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування та не встановлено всіх учасників вчинення правопорушення, а тому ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, та маючи знайомих які працюють в правоохоронних органах, може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Окрім того, під час вчинення інкримінованих правопорушень, ОСОБА_6 вжив заходів щодо знищення та приховування документів, що містять відомості про його незаконні вказівки та накази, зокрема накази своїм підлеглим щодо вчинення злочинних дій відавав усно, вводячи їх в оману, посилаючись на нібито вказівки вищого керівництва Служби безпеки України.

- Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, обґрунтовується тим, що з огляду на спосіб вчинення вищевказаних злочинів, зухвалий характер дій підозрюваного, досить високим є ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків, яким відомі відомості що мають значення для кримінального провадження. Так, для уникнення кримінальної відповідальності за кримінальне правопорушення ОСОБА_6 , будучи співробітником правоохоронного органу та керівником окремого підрозділу Служби безпеки України, маючи у зв`язку з цим численні знайомства у правоохоронних, інших контролюючих органах, а також органах державної влади та місцевого самоврядування, може здійснювати вплив на свідків та інших учасників кримінального провадження не лише шляхом прохань, а й шляхом примусу чи погроз, в тому числі із залученням знайомих йому осіб, з метою зміни або ненадання такими свідками викривальних показів, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, що в свою чергу може призвести до неможливості притягнення підозрюваного до кримінальної відповідальності.

- Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що, з метою затягування досудового розслідування та створення штучних перешкод у встановленні об`єктивних обставин кримінальних правопорушень, підозрюваний ОСОБА_6 з високою імовірністю може зловживати своїми процесуальними правами, як шляхом неявки для проведення слідчих дій у справі, так і шляхом затягування в отриманні та ознайомленні з процесуальними документами, вручення яких чи надання для ознайомлення є обов`язковим під час проведення досудового розслідування. Враховуючи конкретні обставини вчинених кримінальних правопорушень та особу підозрюваного, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_6 може перешкоджати проведенню об`єктивного розслідування, оскільки має стійкі зв`язки із особами з числа працівників правоохоронних органів, які обізнані із формами та методами проведення досудового розслідування та оперативно-розшукової діяльності.

- Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_6 , є військовослужбовцем військової служби, що обумовлює ймовірність вчинення ним військового кримінального правопорушення пов`язаного з ухиленням від виконання обов`язків військової служби, у разі переховування ним від органу досудового розслідування та/або суду. Фактичні обставини злочинів, інкримінованих підозрюваному, свідчать про наявність конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості та кореспондуються з визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту вказаних висновків не спростовують, а посилання на позитивні характеристики підозрюваного не можуть бути безумовними підставами для звільнення підозрюваного з-під варти, оскільки не спростовують висновки суду про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відтак, беручи до уваги, що строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 закінчується 18.07.2026 року, а слідством не закінчено досудове розслідування, враховуючи, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 в межах строку досудового розслідування на шістдесят днів.

За таких обставин клопотання про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України розмір застави слідчим суддею не визначається.

Питання щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 , погодженого Прокурором у кримінальному провадженні - прокурором першого відділу першого управління Департаменту нагляду за додержанням законів органами Державного бюро розслідувань Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 426-1, ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 109, ст. 341, ч. 4 ст. 426 КК України, у кримінальному провадженні № 62023000000000236 від 14.03.2023 року, - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 24.08.2026 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали буде оголошено на 08год. 00 хв. 22.07.2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_44