Решение № 138445936, 23.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/25905/25

Провадження №2/752/4049/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 03.07.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 467991-КС-002 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору позивач надає позичальнику грошові кошти у розмірі 30000 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

29.08.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №1 до договору № 467991-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якої позивач надав відповідачу додатково кредит в сумі 17000 грн.

18.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду №2 до договору № 467991-КС-002 про надання кредиту, відповідно до умов якої термін дії договору продовжено до 16.06.2025.

Відповідач здійснила часткову оплату за договором на загальну суму 74511,32 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням своїх зобов`язань відповідачем за кредитним договором утворилась заборгованість, яка станом на 04.09.2025 становить 278302,89 грн., яка складається з 35242,79 грн. - заборгованість за кредитом, 243060,10 грн. - заборгованість за відсотками.

Просив стягнути з відповідача зазначену вище заборгованість та судові витрати.

04.11.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та витребувано докази.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористалася.

Дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступне.

03.07.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір №467991-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію» з використанням одноразового ідентифікатора UA-5002.

Відповідно до умов вказаного договору відповідач отримала кредит у розмірі 30000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності та зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам- підприємцям.

Відповідно до п. 2.3., 2.4., 2.7., 2.8. договору про надання кредиту від 03.07.2023 №467991-КС-002 строк кредиту складає 16 тижнів, стандартна процентна ставка в день 2,00000000 (фіксована), знижена процентна ставка в день 1 16103851 (фіксована), комісія за надання кредиту 4500 грн., термін дії договору до 23.10.2023, орієнтовна загальна вартість наданого кредиту 63040 грн.

Згідно з п. 3.2. кредитного договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються заставкою вказаною у п. 2.4 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку№1 до договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Згідно з п. 3.2.1. кредитного договору у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до зниженої процентної ставки, що вказана в п. 2.4. договору.

Згідно з п. 3.2.2. кредитного договору сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3.2.3. та додатку №1 до договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила

нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 2.4. договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3.2.3. та додатку№1 до договору, та до закінчення терміну дії Договору.

Відповідно до п. 3.2.3. кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили орієнтований графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Підписавши вказаний договір, відповідач добровільно погодилася на визначені у ньому умови кредитування, взяв на себе відповідні зобов`язання.

29.08.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору №467991-КС-002 про надання кредиту від 03.07.2023.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди позичальник підписання цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 29.08.2023 в розмірі 20446,27 грн.

Відповідно до п. 2, 2.1. додаткової угоди кредитодавець та позичальник домовились, що після укладання додаткової угоди кредит збільшується на 17000 грн та кредитодавець на умовах, викладених у договорі збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит, збільшений на 17000 грн у строки та на умовах викладених у договорі.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди враховуючи умови п. 1. та 2.1. додаткової угоди заборгованість позичальника перед кредитодавцем за договором становить 92670,55 грн., що включає суму кредиту - 37446,27 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка - 6872,96 процентів.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди комісія за надання додаткової суми кредиту:2550 грн.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди враховуючи п.1-п.3 додаткової угоди сторони домовились внести наступні зміни до Договору:

Викласти п. 2.3. Договору в новій редакції, а саме: «2.3. Строк, на який надається Кредит: 24 тижнів.».

Викласти п. 2.6. Договору в новій редакції, а саме: «2.6. Загальний розмір наданого Кредиту: 37446,27 грн.».

Викласти п. 2.7. Договору в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 13.02.2024 року.»

Викласти п. 2.8. Договору в новій редакції, а саме: «2.8. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 92670,55 грн.».

Викласти п. 2.9. Договору в новій редакції, а саме: 2.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 6872,96 процентів.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Національного банку України від 11.02.2021 №16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Реальна рина процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору. Застереження: наведені обчислення реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості наданого Кредиту с репрезентативними та базуються на обраних Позичальником умовах кредитування, викладених вище, і на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку, а Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.».

Викласти п. 2.11. Договору в новій редакції, а саме: «2.11 Дата повернення Кредиту: 13.02.2024.».

Викласти п. 3.2. Договору в новій редакції, а саме: «3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно графіку платежів».

18.12.2023 між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 2 до договору №№467991-КС-002 про надання кредиту від 03.07.2023.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди позичальник підписання цієї додаткової угоди підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитодавцем за договором, станом на 18.12.2023 в розмірі 77168,85 грн., що включає: суму Кредиту 35242,79 грн., проценти за користування Кредитом 41926,06 грн.

Відповідно до п. 3 додаткової угоди враховуючи умови п. 2 додаткової угоди заборгованість позичальника перед кредитодавцем за договором , станом на 18.12.2023 становить 77168,85 грн., що включає суму кредиту - 35242,79 грн., по Процентах за користування кредитом 41926,06 грн.

Відповідно до п. 4 додаткової угоди враховуючи умови Додаткової угоди орієнтовна загальна вартість наданого кредиту, в частині заборгованості, що вказано в п. 1 Додаткової угоди, становить 277258,39 грн., орієнтовна реальна річна процентна ставка: 560,87 процентів.

Відповідно до п. 5 додаткової угоди враховуючи п.1-п.3 додаткової угоди сторони домовились внести наступні зміни до Договору:

Викласти п. 2.3. Договору в новій редакції, а саме: «2.3. Строк, на який надається Кредит: 103 тижнів.».

Викласти п. 2.4. Договору в новій редакції, а саме: «2.4. Процентна ставка за Кредитом: з 18.12.2023 року по 12.04.2024 (включно) діє пільгова ставка 0,8707789 % в день, якщо Позичальник протягом вказаного періоду здійснює платежі по графіку платежів вчасно або з максимальною затримкою до трьох днів. У разі, якщо строк прострочення чергового платежу в вказаний вище період становитиме більше трьох днів, то з четвертого дня прострочення платежу і до 12.02.2024 року (включно) процентна ставка становитиме 1,16103851% в день; з 13.02.2024 року 1,16103851% в день, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку(терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшеною Кредитодавцем в односторонньому порядку.».

Викласти п. 2.7. Договору в новій редакції, а саме: «2.7. Термін дії Договору: до 16.06.2025 року.».

Викласти п. 2.11. Договору в новій редакції, а саме: «2.11. Дата повернення Кредиту 16.06.2025 року.».

Викласти п. 3.2. Договору в новій редакції, а саме: «3.2. Протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за Кредитом (надалі - Проценти за користування Кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 2.4 Договору на залишок заборгованості по Кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно графіку платежів.».

Відповідно до довідок ТОВ «ФК «Елаєнс» від 17.09.2025 ТОВ «Бізнес позика» 03.07.2023 здійснило перерахування в загальні сумі 30000 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 , призначення платежу: Перерах коштів ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_2 зг. до кредитного дог. № 467991-КС-002 від 03.07.2023.

Відповідно до листа АТ «Універсал банк» від 17.12.2025 на ім`я ОСОБА_1 було емітовано платіжну картку № НОМЕР_1 .

Згідно з виписки по картці № НОМЕР_1 , наданої АТ «Універсал банк», 03.07.2023 на вищезазначену картку було зараховано 25000 грн., потім ще 5000 грн.

Відповідно до довідки про стан заборгованості, наданої позивачем, станом на 15.09.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 278302,89 грн., з яких 35242,79 грн. - заборгованість за кредитом, 243,060,10 грн. - заборгованість по відсотках.

Згідно з розрахунку, зробленого позивачем, відповідач станом на 31.07.2025 має заборгованість за договором від 03.07.2023 №467991-КС-002 в сумі 278302,89 грн., з яких 35242,79 грн. - заборгованість за кредитом, 243060,10 грн. - заборгованість по відсотках.

Також з зазначеного розрахунку вбачається, що ТОВ «Бізнес позика» нараховувалися відсотки до 16.06.2025.

Всього нараховано відсотків - 298764,21 грн., всього нараховано комісії - 7050 грн. Всього сплачено за кред итом - 11757,21 грн., всього сплачено по відсотках - 55704,11 грн., всього сплачено по комісії - 7050 грн.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов`язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.

Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

У статті 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (частина друга статті 627 ЦК України).

Частиною четвертою статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Слід зазначити, що статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

Так, продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами встановлений частиною третьою цієї статті.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Судом встановлено, що 03.07.2023 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 467991-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», із запропонованими позивачем умовами відповідач ознайомилася та погодилася з ними.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ «Бізнес позика» до договору про надання кредиту від 03.07.2023 №467991-КС-002 надав ОСОБА_1 кредит шляхом перерахування коштів на рахунок останньої.

Сторонами двічі вносились зміни до первісного довговору, якими змінювався розмір кредиту, строк його повернення та відсотки за користування.

Разом з тим, ОСОБА_1 свої зобов`язання за укладеним договором не виконала у повному обсязі, у зв`язку з чим має заборгованість у загальному розмірі 278302,89 грн., яка складається з 35242,79 грн. - заборгованість за кредитом, 243060,10 грн. - заборгованість за відсотками.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано.

Тому суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий узгоджується з умовами кредитного договору, з якого вбачається основний борг, нараховані відсотки, сума платежу та залишок нарахованих і не погашених відсотків відповідачем.

З урахуванням наданих доказів, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес позика» підлягають задоволенню та з відповідача на користь останнього підлягає стягненню заборгованість за договором №467991-КС-002 про надання кредиту від 03.07.2023 в сумі 278302,89 грн., яка складається з 35242,79 грн. - заборгованість за кредитом, 243060,10 грн. - заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3339,63 грн., у зв`язку з документальним підтвердженням їх понесення.

Керуючись ст.ст. 12-13, 81, 141, 247, 258 - 259, 263 - 265, 268, 272 - 273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» заборгованість за кредитним договором №467991-КС-002 від 03.07.2023 в сумі 278302 (двісті сімдесят вісім тисяч триста дві) грн. 89 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3339 (три тисячі триста тридцять дев`ять) грн. 63 коп.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», місцезнаходження: м. Київ, вул. Лесі Українки, 26, оф. 411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене 23.07.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова