Решение № 138445494, 17.07.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" липня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1654/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» (17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Козелець, вул. Соборності, буд. 108, корп. А, код ЄДРПОУ 40730520)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (65104, Одеська обл., м. Одеса, пр. Ярослава Мудрого князя, буд. 29, кімната 1, код ЄДРПОУ 45490547)

про стягнення 1711244,91 грн., -

за участю представників сторін: не з`явились

Суть спору: Приватне підприємство «ДАВІД ПЛЮС» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» про стягнення 1711244,91 грн., з яких: 1675914,80 грн. основного боргу, 29726,35 грн. пені, 2915,97 грн. 3% річних та 2687,79 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської продукції №1418/2025К від 05.11.2025 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/1654/26 в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 04.06.2026 о 15:30.

02.06.2026 за вх.№19154/26 до суду від позивача надійшли оригінали документів для огляду, які були оглянуті судом.

03.06.2026 за вх.№2-1101/26 до суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд: накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійна логістична компанія», як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках в фінансових установах та/або банках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, у межах ціни позову у розмірі 1711244,91 гривень, виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

04.06.2026 за вх.№19546/26 до суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

У підготовчому засіданні 04.06.2026 судом у протокольній формі задоволено клопотання позивача про витребування доказів та витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Надійна логістична компанія» у строк до 26.06.2026 оригінали акту приймання-передачі від 11 листопада 2025 року, акту приймання-передачі від 19 листопада 2025 року, акту приймання-передачі від 20 листопада 2025 року, акту приймання передачі від 21 листопада 2025 року, акту приймання-передачі від 27 листопада 2025 року, акту приймання-передачі від 28 листопада 2025 року, акту приймання-передачі від 04 грудня 2025 року, акту приймання-передачі від 05 грудня 2025 року, акту приймання-передачі від 06 грудня 2025 року, акту приймання-передачі від 17 грудня 2025 року, акту приймання-передачі від 18 грудня 2025 року, акту приймання-передачі від 19 грудня 2025 року, акту приймання-передачі від 20 грудня 2025 року, видаткової накладної №73 від 20 грудня 2025 року, акту звірки взаєморозрахунків, підписаних сторонами.

У підготовчому засіданні 04.06.2026 судом у протокольній формі винесено ухвалу у порядку ст. 177 ГПК України про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та у порядку ст. 183 ГПК України про відкладення підготовчого засідання на 26.06.2026 о 12:00.

Ухвалою суду від 05.06.2026 заяву Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» за вх.№2-1101/26 від 03.06.2026 про забезпечення позову у справі №916/1654/26 задоволено; накладено арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на грошові кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ», у межах розміру позовних вимог на загальну суму 1711244,91 грн., виявлених державним або приватним виконавцем під час виконавчого провадження, за виключенням грошових коштів, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Ухвалою суду від 26.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 17.07.2026 о 14:40.

У судове засідання 17.07.2026 сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені шляхом направлення та доставлення ухвал суду до електронних кабінетів сторін, про що свідчать відповідні довідки про доставку електронного документу. Відповідно до п.2 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України від 27.04.2026 №342/2026, затвердженим Законом України від 28.04.2026 №4857-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 04 травня 2026 року строком на 90 діб.

Справа №916/1654/26 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, незважаючи на забезпечення судом відповідачу неодноразової можливості надати суду процесуальну позицію у справі, заяви/клопотання. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.

В судовому засіданні 17.07.2026 господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 17.07.2026 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

05.11.2025 між Приватним підприємством «ДАВІД ПЛЮС» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №1418/2025-К.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору згідно даного договору постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2025 року (надалі іменується - товар) на умовах, визначених договором; поставка товару за цим договором здійснюється окремими партіями; найменування товару, асортимент, клас, ціна за одиницю товару та інша інформація вказується у специфікаціях, які підписуються уповноваженими представниками сторін і становлять невід`ємну частину даного договору.

Згідно з п.2.2 договору постачальник зобов`язується надати в момент передачі товару покупцю належно оформлені документи: оригінал видаткових накладних на відпуск товару; рахунки постачальника із зазначенням точної кількості та ціни товару та номеру і дати специфікації до договору, згідно якої здійснюється поставка товару; оригінали товарно-транспортних накладних; податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням встановлених законом вимог щодо її оформлення і реєстрації; завірені копії договорів та заявок на перевезення товару; інші документи, вказані у підписаній сторонами специфікації; постачальник також зобов`язується надати покупцю належно оформлені документи у наступні строки: оригінал видаткових накладних на поставлений товар, оформлений тією ж датою, що і дата поставки товару - протягом 2-х робочих днів з дати поставки; податкову накладну, складену в електронній формі, з дотриманням встановлених законом вимог та строків щодо її оформлення і реєстрації.

За п.п. 4.1, 4.2 договору загальна вартість договору не обмежена та складається із вартості кожної окремої партії товару за всіма специфікаціями до даного договору, поставлених постачальником покупцю протягом строку дії договору та у відповідності до його умов; ціна за одиницю товару, загальна вартість кожної партії та асортимент товару визначається сторонами у специфікаціях та у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною даного договору; оплата товару за даним договором здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника на умовах погоджених у специфікації; покупець здійснює оплату вартості товару в наступному порядку: 86% - оплата здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника на дату загрузки товару у місці поставки та отримання від постачальника копій документів зазначених в пункту 2.2 договору; 14% - протягом 10 (десяти) банківських днів, починаючи від дня, наступного за днем отримання покупцем останнього із таких документів: а) в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, б) квитанції про реєстрацію податкової накладної в електронному вигляді; в) оригіналів документів, зазначених в пункту 2.2 договору.

Відповідно до п.8.4 договору у випадку несвоєчасної оплати за отриманий товар покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з п.9.8 договору цей договір складений в двох оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної сторони, та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання взятих на себе сторонами зобов`язань; після закінчення строку дії договору, у разі відсутності письмових заяв про його розірвання, цей договір пролонгується на кожен наступний рік на тих самих умовах.

05.11.2025 між Приватним підприємством «ДАВІД ПЛЮС» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач) була підписана специфікація №1 до договору поставки №1418/2025-К, в якій сторони узгодили, зокрема, наступне: загальна кількість товару - 600000 кг (кукурудза); загальна вартість товару - 5099999,76 грн., з ПДВ; оплата товару: 86% оплати коштів здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника в день завантаження товару на транспорт покупця; 14% - протягом 10-ти робочих днів з дати реєстрації податкових накладних, надання підписаних оригіналів видаткових накладних та специфікації.

01.12.2025 між Приватним підприємством «ДАВІД ПЛЮС» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач) була підписана специфікація №2 до договору поставки №1418/2025-К, в якій сторони узгодили, зокрема, наступне: загальна кількість товару - 300000 кг (кукурудза); загальна вартість товару - 2549999,88 грн., з ПДВ; оплата товару: 86% оплати коштів здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника в день завантаження товару на транспорт покупця; 14% - протягом 10-ти робочих днів з дати реєстрації податкових накладних, надання підписаних оригіналів видаткових накладних та специфікації.

03.12.2025 між Приватним підприємством «ДАВІД ПЛЮС» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач) була підписана специфікація №3 до договору поставки №1418/2025-К, в якій сторони узгодили, зокрема, наступне: загальна кількість товару - 300000 кг (кукурудза); загальна вартість товару - 2549999,88 грн., з ПДВ; оплата товару: 86% оплати коштів здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника в день завантаження товару на транспорт покупця; 14% - протягом 10-ти робочих днів з дати реєстрації податкових накладних, надання підписаних оригіналів видаткових накладних та специфікації.

15.12.2025 між Приватним підприємством «ДАВІД ПЛЮС» (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (покупець, відповідач) була підписана специфікація №4 до договору поставки №1418/2025-К, в якій сторони узгодили, зокрема, наступне: загальна кількість товару - 300000 кг (кукурудза); загальна вартість товару - 2549999,88 грн., з ПДВ; оплата товару: 86% оплати коштів здійснюється на розрахунковий рахунок постачальника в день завантаження товару на транспорт покупця; 14% - протягом 10-ти робочих днів з дати реєстрації податкових накладних, надання підписаних оригіналів видаткових накладних та специфікації.

В матеріалах справи наявні наступні підписані обома сторонами видаткові накладні до договору поставки №1418/2025-К: №51 від 11.11.2025 на суму 868129,15 грн.; №56 від 19.11.2025 на суму 2776686,60 грн.; №55 від 20.11.2025 на суму 923067,58 грн.; №55 від 21.11.2025 на суму 685964,90 грн.; №61 від 27.11.2025 на суму 2218968,05 грн.; №62 від 28.11.2025 на суму 344258,11 грн.; №65 від 04.12.2025 на суму 892111,56 грн.; №66 від 05.12.2025 на суму 1071724,49 грн.; №67 від 06.12.2025 на суму 607894,51 грн.; №69 від 17.12.2025 на суму 997288,42 грн.; №70 від 18.12.2025 на суму 641137,14 грн.;№71 від 19.12.2025 на суму 676314,58 грн.; №73 від 20.12.2025 на суму 306222,01 грн. Всього на суму 13009767,10 грн.

В матеріалах справи наявні наступні виставлені позивачем рахунки на оплату за договором №1418/2025-К: №32 від 10.11.2025 на суму 5102640 грн.; №41 від 27.11.2025 на суму 2551320 грн.; №45 від 03.12.2025 на суму 2551320 грн.; №51 від 15.12.2025 на суму 2431620 грн. Всього на суму 12636900 грн.

Також в матеріалах справи наявні платіжні інструкції про сплату відповідачем - ТОВ «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» на користь позивача - ПП «ДАВІД ПЛЮС» коштів за договором №1418/2025-К на загальну суму 11333852,30 грн., а саме: №95 від 19.11.2025 на суму 2800000 грн.; №98 від 20.11.2025 на суму 395000 грн.; №108 від 21.11.2025 на суму 594530,80 грн.; №92 від 22.12.2025 на суму 829153 грн.; №21 від 05.12.2025 на суму 500000 грн.; №26 від 08.12.2025 на суму 1054694,40 грн.; №76 від 10.11.2025 на суму 820600 грн.; №88 від 18.12.2025 на суму 1465319,30 грн.; №134 від 27.11.2025 на суму 2126100 грн.; №141 від 28.11.2025 на суму 148454,80 грн.; №146 від 01.12.2025 на суму 600000 грн.

На підтвердження заявлених вимог позивачем також надано та матеріали справи містять: підписані обома сторонами акти приймання-передачі продукції за договором №1418/2025-К, а також податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію, а саме: №70 від 20.12.2025 на суму 306222,01 грн.; №68 від 19.12.2025 на суму 676314,58 грн.; №67 від 18.12.2025 на суму 641137,14 грн.; №66 від 17.12.2025 на суму 997288,42 грн.; №59 від 28.11.2025 на суму 344258,11 грн.; №58 від 27.11.2025 на суму 2218968,05 грн.; №56 від 21.11.2025 на суму 685964,90 грн.; №55 від 20.11.2025 на суму 923067,58 грн.; №52 від 19.11.2025 на суму 2800000 грн.; №48 від 11.11.2025 на суму 47529,15 грн.; №47 від 10.11.2025 на суму 820600 грн.; №62 від 04.12.2025 на суму 892111,56 грн.; №63 від 05.12.2025 на суму 1071724,49 грн.; №65 від 06.12.2025 на суму 607894,51 грн.

У акті звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за період 01.11.2025-16.03.2026, який підписано обома сторонами, щодо договору №1418/2025-К зафіксовано, що станом на 16.03.2026 заборгованість на користь позивача - ПП «ДАВІД ПЛЮС» становить 1675914,80 грн.

В матеріалах справи наявний також наданий позивачем до позову розрахунок, відповідно до якого: сума боргу - 1675914,80 грн.; пеня - 29726,35 грн., 3% річних - 2915,97 грн., інфляційні втрати - 2687,79 грн., які розраховані по кожній видатковій накладній окремо за визначені періоди.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №1418/2025-К в частині повної та своєчасної сплати вартості поставленого товару стало підставою для звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом про стягнення 1675914,80 грн. основного боргу, 29726,35 грн. пені, 2915,97 грн. 3% річних та 2687,79 грн. інфляційних втрат.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.ст. 627, 628 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

У відповідності до ст. 691 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. 2. Якщо ціну встановлено залежно від ваги товару, вона визначається за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу. Якщо договором купівлі-продажу встановлено, що ціна товару підлягає зміні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собівартість, затрати тощо), але при цьому не визначено способу її перегляду, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на момент передання товару. Якщо продавець прострочив виконання обов`язку щодо передання товару, ціна визначається виходячи із співвідношення цих показників на момент укладення договору і на день передання товару, встановлений у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Положення цієї частини про визначення ціни товару застосовуються, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.ст. 546-548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Недійсне зобов`язання не підлягає забезпеченню. Недійсність основного зобов`язання (вимоги) спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання не спричиняє недійсність основного зобов`язання.

За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

У відповідності до ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою. На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt). Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №917/996/20).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов висновку, що за наявними у справі підписаними видатковими накладними, актами приймання-передачі продукції та податковими накладними підтверджена обставина поставки позивачем відповідачу товару за укладеним договором поставки на суму 13009767,10 грн., разом з тим відповідачем було частково сплачено вартість поставленого товару на суму 11333852,30 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними інструкціями. За таких обставин відповідач в порушення умов договору, цивільного законодавства у строки, обумовлені договором та специфікаціями, не виконав своїх зобов`язань в частині повної оплати товару, не здійснив оплату вартості такого товару на суму 1675914,80 грн. (13009767,10 грн. - 11333852,30 грн.), внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка також підтверджена у підписаному обома сторонами акті звірки взаємних розрахунків. Сума наявного боргу відповідачем не спростована, докази його сплати в матеріалах справи відсутні, у зв`язку з чим позовні вимоги Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» 1675914,80 грн. основного боргу є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлені судом обставини порушення відповідачем строків оплати вартості поставленого товару та відсутність доказів сплати суми основного боргу, встановленого судом, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно застосовано до відповідача міру відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань, визначену сторонами у п.8.4 договору (сплата пені). При цьому, перевіривши розрахунки пені за визначені позивачем періоди та встановивши їх обґрунтованість та відповідність вимогам чинного законодавства та умовам договору, господарський суд дійшов висновку про доведеність та підставність позовних вимог Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» про стягнення з відповідача 29726,35 грн.

Враховуючи факт прострочення сплати відповідачем вартості поставленого товару, беручи до уваги в тому числі право позивача на відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат за визначені ним періоди та встановивши їх обґрунтованість, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених позовних вимог Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» про стягнення з відповідача 2915,97 грн. 3% річних та 2687,79 грн. інфляційних втрат.

Іншого відповідачем не доведено.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують як наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій, так і заперечення щодо такого зменшення.

Господарський суд не вбачає підстав для зменшення пені, з урахуванням встановлених судом обставин порушення відповідачем умов договору та наявності у договорі відповідної відповідальності за таке порушення у вигляді сплати нарахованої суми пені. Іншого відповідачем не доведено. Господарський суд наголошує, що відповідач не скористався правом на надання відзиву на позовну заяву, матеріали справи не містять наданих відповідачем у встановлений строк обґрунтованих заперечень, належних та допустимих доказів на спростування обставин, які доводить суду позивач, не надано відповідачем і жодних заперечень щодо заявленої до стягнення суми заборгованості. За таких обставин, оцінивши обставини справи та наявні в ній докази, суд вважає, що позивачем доведено співмірність розміру нарахованих та заявлених до стягнення штрафних санкцій.

Таким чином, позовні вимоги Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Іншого відповідачем не доведено.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в електронній формі у розмірі 20534,94 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» - задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАДІЙНА ЛОГІСТИЧНА КОМПАНІЯ» (65104, Одеська обл., м. Одеса, пр. Ярослава Мудрого князя, буд. 29, кімната 1, код ЄДРПОУ 45490547) на користь Приватного підприємства «ДАВІД ПЛЮС» (17000, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Козелець, вул. Соборності, буд. 108, корп. А, код ЄДРПОУ 40730520) 1675914 /один мільйон шістсот сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот чотирнадцять/ грн. 80 коп. основного боргу, 29726 /двадцять дев`ять тисяч сімсот двадцять шість/ грн. 35 коп. пені, 2915 /дві тисячі дев`ятсот п`ятнадцять/ грн. 97 коп. 3% річних, 2687 /дві тисячі шістсот вісімдесят сім/ грн. 79 коп. інфляційних втрат та 20534 /двадцять тисяч п`ятсот тридцять чотири/ грн. 94 коп. судового збору за подання позовної заяви.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 22 липня 2026 р.

Суддя Ю.С. Бездоля