Постановление суда № 138445233, 23.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"23" липня 2026 р. Справа № 911/3333/23

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали заяви Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (07445, Київська область, село Княжичі, вулиця Максименка, будинок №1; код ЄДРПОУ 23582812) про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

у справі за позовом Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) (01601, місто Київ, вулиця Трьохсвятительська, будинок №4; код ЄДРПОУ 36800000)

до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (07445, Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка, будинок №1, код ЄДРПОУ 23582812)

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Броварської міської ради (07400, Київська область, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок №15, код ЄДРПОУ 26376375)

про усунення перешкод у користуванні орендованим майном,

В С Т А Н О В И В

Рішенням Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 (суддя Чорногуз А.Ф.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.03.2026, задоволено позов Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) до Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Броварська міська рада, про усунення перешкод у користуванні орендованим майном.

Зобов`язано Релігійну організацію «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» усунути перешкоди у користуванні комплексом (будівлі та споруди) за адресою: Київська область, Броварський район, село Княжичі, вулиця Максименка Сергія, 1, що складається із нежитлової будівлі під літ «А» загальною площею 312,1 кв. м та нежитлової будівлі під літ. «Б» загальною площею 102,0 кв. м, шляхом виселення з вказаного об`єкта нерухомого майна.

На виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 видано наказ від 21.11.2025 у справі № 911/3333/23.

14.07.2026 до суду надійшла заява Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування поданої заяви зазначено, що наявні підстави для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами.

Як стверджує заявник, рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 встановлені обставини, що є підставою для перегляду судового рішення у справі №911/3333/23.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 14.07.2026 вказану заяву передано для розгляду судді Фурсовій С.М.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2026 заяву Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами залишено без руху, встановлено заявнику процесуальний строк протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали про залишення заяви без руху для усунення недоліків шляхом надання суду обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку з дотриманням вимог ст. 170 ГПК України.

Ухвала суду від 16.07.2026 про залишення заяви без руху була направлена заявнику до Електронного кабінету.

Згідно з ч.5 ст.6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала суду про залишення заяви без руху від 16.07.2026 була доставлена позивачу до Електронного кабінету 16.07.2026 о 22:52 год., тож вона вважається врученою 17.07.2026.

Отже, останнім днем строку для подання до суду заяви про усунення недоліків, з урахуванням дати вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, є 22.07.2026.

До суду 20.07.2026 від Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с.Княжичі Броварського району Київської області» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в новій редакції та клопотання про поновлення пропущеного строку.

На обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник вказує, що підставою для перегляду судового рішення є нововиявлені обставини, встановлені рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026.

21.05.2026 у судовому засіданні оголошено постанову (скорочене рішення) Північного апеляційного господарського суду. Після ознайомлення із повним текстом постанови, який був складений 15.06.2026, відповідач звернувся до Господарського суду Київської області протягом 30 днів з дня отримання повного тексту судового рішення.

Лише після ознайомлення з повним текстом постанови Північного апеляційного господарського суду заявник отримав можливість ознайомитися із мотивами суду апеляційної інстанції щодо підтвердження висновків суду першої інстанції, обсяг встановлених судом обставин, їх правову оцінку та визначити, чи є такі обставини істотними для перегляду рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами.

Необхідність ознайомлення саме з повним текстом постанови була зумовлена тим, що у судовій практиці наявні випадки, коли суд апеляційної інстанції, залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, викладає відмінні або додаткові мотиви, змінює правове обґрунтування чи надає власну правову оцінку встановленим обставинам, не змінюючи при цьому резолютивної частини рішення.

Незважаючи на те, що рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 були встановлені відповідні фактичні обставини, а після отримання повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду з`ясувалося, що її мотивувальна частина не містить відмінних від рішення суду першої інстанції висновків, лише ознайомлення з повним текстом постанови дало заявнику можливість переконатися у відсутності інших мотивів або правових висновків суду апеляційної інстанції та належним чином оцінити доцільність звернення із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Просив також врахувати, що при зверненні із заявою про перегляд судового рішення заявник посилався не лише на встановлені у справі №911/1942/25 фактичні обставини, а й на їх правову оцінку та правові висновки, викладені судами. Такий підхід був зумовлений необхідністю забезпечення єдності судової практики та недопущення ухвалення суперечливих судових рішень щодо одних і тих самих правовідносин.

Саме тому для належної підготовки заяви було об`єктивно необхідним ознайомлення з повним текстом постанови суду апеляційної інстанції та остаточними мотивами, викладеними в ній.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана: з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно до статті 118 ГПК України:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку;

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених, зокрема ГПК України, певних процесуальних дій. Інститут строків у судовому процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у правовідносинах, а також стимулює учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Водночас відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту норми частини першої статті 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк пропущений та чи підлягає він поновленню.

Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, зокрема на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення, у разі недотримання яких суд виключно за обґрунтованим клопотанням та в межах доводів заявника може поновити строк на звернення до суду. У разі пропуску відповідного строку та за відсутності клопотання учасника справи про його поновлення суд залишає заяву без розгляду. Це правило не стосується пропуску присічного строку, який не підлягає поновленню навіть за наявності поважних причин його пропуску.

Такі висновки сформульовано у постанові Верховного Суду від 02.12.2022 у справі № 61-6675св22.

Положення частини першої статті 321 ГПК України не містять заборони на поновлення строку подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами з урахуванням тих обмежень та застережень, що містять приписи частин другої, третьої цієї статті - а саме, з урахуванням меж присічних строків, що визначені частиною другою статті 321 ГПК України, а також у разі поважності причин пропуску відповідного процесуального строку - за частиною першою статті 119 ГПК України.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Відповідно до положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд, одним із елементів якого є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору, що передбачає неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження чи перегляду рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку повинна здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню до суду з відповідною заявою, скаргою тощо, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті13 ГПК України).

При цьому згідно з частиною четвертою цієї статті ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, що кореспондує положенням статті 118 ГПК України (пункт 7.7).

При цьому суд зауважує, що подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений у такому перегляді та залежить від його волевиявлення (висновки в ухвалах Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 910/17743/18, від 03.11.2025 у cправі № 916/1489/22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30.06.2022 у справі № 760/3389/15-ц (провадження № 61-3592св22) зроблено висновки, що «у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Перелік поважних причин, які враховуються для поновлення пропущеного строку, законом не встановлено, вони визначаються у кожному конкретному випадку, виходячи з певних обставин, які мають юридичне значення. Поважними причинами пропуску строку є обставини, що позбавили особу можливості подати заяву у визначений законом строк, вони об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі заявника і пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або істотно ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Ці обставини мають бути підтверджені належними та допустимими доказами. Вирішуючи питання про поновлення пропущеного строку, суди мають враховувати, що оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі, а будь-які причини не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для його поновлення. Поновленню підлягає лише строк, який пропущений з об`єктивних і незалежних від волі та поведінки особи причин. Якщо строк поновлюється зі спливом значного проміжку часу без поважних причин, таке рішення порушує принцип правової визначеності. […] Отже, процесуальним законом встановлені часові обмеження на вчинення тих чи інших процесуальних дій, у цій справі йдеться про подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 (провадження № 61-15126св21), зроблено висновок, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Між тим, обґрунтовуючи поважність причин пропуску заявником строку звернення із заявою про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами, заявник посилається на формулювання у постанові суду апеляційної інстанції у справі №911/1942/25 висновків щодо підтвердження висновків суду першої інстанції, обсягу встановлених судом обставин, їх правову оцінку та наявність, виключно після цього, підстав визначити, чи є такі обставини істотними для перегляду Господарського суду Київської області від 29.08.2025 за нововиявленими обставинами.

У той же час, суд вважає недоведеними заявником обставини об`єктивної неможливості звернення до суду з даною заявою раніше, тобто до отримання повного тексту постанови Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 у справі №911/1942/25 при цьому в межах тридцятиденного строку на звернення з відповідною заявою.

Так, заявник вказує, що нововиявлена обставина, якою обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення у справі №911/3333/23, встановлена рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення (ч. 1 ст. 284 ГПК України).

Як фактично зазначає заявник у первісній заяві, вказаним рішенням у справі №911/1942/25 визнано недійсними пункти рішень Виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської та Броварської міської ради Броварського району Київської, які були покладені в основу рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 і в якому суд виснував, що «Броварська міська рада як правонаступник прав та обов`язків Княжицької сільської ради є набувачем права володіння, розпорядження та користування спірним нерухомим майном. Ураховуючи встановлені в межах справи № 911/867/23 преюдиціальні обставини щодо належності позивачу у цій справі на праві титульного володіння спірного нерухомого майна, а також з огляду на презумпцію правомірності договору № 53-22, за яким Управління Київської єпархії УПЦ (ПЦУ) орендує вказане майно, не спростування (зокрема, в судовому порядку) відповідачем вибуття права у нього та набуття права позивачем, суди дійшли висновку що відповідач є особою, що в дійсності чинить перешкоди в користуванні спірним майном, а тому позовні вимоги (Управління Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України)) підлягають задоволенню.».

Отже саме з 21.05.2026 заявник дізнався про набрання чинності рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25 та недійсність відповідних пунктів рішень органів місцевого самоврядування.

Щодо твердження Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» (у заяві про поновлення пропущеного строку) про те, що він посилається не лише на встановлені у справі №911/1942/25 фактичні обставини, а й їх правову оцінку та правові висновки, викладені судами, суд зазначає.

Постановою Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 апеляційну скаргу Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25 залишено без змін.

Тобто судом апеляційної інстанції не вносились будь-які зміни до резолютивної чи мотивувальної частини рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25.

Розгляд апеляційної скарги Броварської міської ради Броварського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25 здійснювався у відкритому судовому засіданні за участю представників учасників справи.

Згідно протоколу судового засідання №6475415 від 21.05.2026 у судовому засіданні оголошено постанову (скорочене рішення), у якому, зокрема брав участь представник Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української православної церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» Вальчук Н.С., який був присутній безпосередньо в залі судового засідання.

Тож Релігійній організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української православної церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» з 21.05.2026 достеменно відомо про набрання рішенням Господарського суду Київської області від 29.08.2025 у справі №911/1942/25 законної сили з мотивів викладених у ньому.

Таким чином, саме з цієї дати (21.05.2026) можна вважати, що заявник довідався про існування обставин, що можуть бути підставою для перегляду судового рішення, про фактичні обставини встановлені цим рішенням, їх правову оцінку та правові висновки, які не змінювались судом апеляційної інстанції.

У зв`язку з чим право учасника справи звернутись із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами залежить лише від волевиявлення учасника.

Крім того, повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду 21.05.2026 було виготовлено та забезпечено до ознайомлення в межах визначеного п. 1 ч. 1 ст. 321 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку на звернення з відповідною заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Тобто сам факт бажання отримати повне мотивування не створює підстав для поновлення строку або визначення іншої дати для обчислення такого строку.

Отже, наведені заявником причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не визнаються судом поважними.

Суд у прийнятті даної ухвали керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі «Рябих проти Росії», від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 18.11.2004 у справі «Праведная проти Росії2, від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicata можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

Суд також зазначає, що право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. пункти 22 - 23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, пункти 37-38 рішення у справі «Мушта проти України» від 18.11.2010).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та залишити заяву про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами без розгляду.

Враховуючи викладене, клопотання Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 до вирішення питання про його перегляд за нововиявленими обставинами також залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 118, 119, 233, 234, 320-323 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В

1. У задоволенні клопотання Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» про поновлення пропущеного процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами відмовити.

2. Заяву Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» про перегляд рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 за нововиявленими обставинами залишити без розгляду.

3. Клопотання Релігійної організації «Релігійна громада парафія на честь Преображення Господнього Бориспільської єпархії Української Православної Церкви с. Княжичі Броварського району Київської області» про зупинення виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.02.2024 у справі №911/3333/23 до вирішення питання про його перегляд за нововиявленими обставинами залишити без розгляду.

Ухвала набрала чинності в момент її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Північного апеляційного господарського суду.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова