Постановление суда № 138445175, 23.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про відмову у задоволенні відводу

м. Київ

23.07.2026Справа № 910/2627/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Лиськова М.О., розглянувши без виклику учасників судового процесу заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС ІНВЕСТ" про відвід судді Зеленіної Н.І. у справі

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КТС ІНВЕСТ"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Марс"

2. Київської міської ради

3. Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання відсутнім права постійного користування, визнання права постійного користування, визнання недійсним та скасування рішення державного органу та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "КТС ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "КТС ІНВЕСТ", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Марс", Київської міської ради та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання відсутнім права постійного користування, визнання права постійного користування, визнання недійсним та скасування рішення державного органу та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2026 позовну заяву ТОВ "КТС ІНВЕСТ" було повернуто заявнику на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.03.2026, матеріали справи №910/2627/26 направлено для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2026 позовну заяву ТОВ "КТС ІНВЕСТ" залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2026 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, призначено підготовче засідання на 29.07.2026. Також ухвалою суду від 18.06.2026 позивачу встановлено строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України.

20.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про відвід судді Зеленіної Н.І., обґрунтована наявністю обставин, які, на думку заявника, викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді. В якості підстав для відводу позивач посилається на незгоду з прийнятими у справі процесуальними рішеннями на стадії прийняття позовної заяви (зокрема, ухвалами про повернення позовної заяви та залишення її без руху). Крім того, заявник висловлює незгоду з порядком та строками розгляду судом заяви від 08.07.2026 про продовження процесуального строку на подання відповіді на відзив, що позивач суб`єктивно розцінює як обмеження своїх процесуальних прав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2026 заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «КТС ІНВЕСТ" відвід судді Зеленіної Н.І. від розгляду справи №910/2627/26 визнано необґрунтованим; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ІНВЕСТ" про відвід судді Зеленіної Н.І. ухвалено передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Внаслідок проведеного повторного автоматизованого розподілу судової справи, 23.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ІНВЕСТ" про відвід судді Зеленіної Н.І. передано на розгляд судді Лиськову М.О.

Відповідно до статті 38 Господарського процесуального кодексу України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.

Положеннями статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов`язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості судді. Наявність припущень не є достатньою підставою для відводу судді.

Подана заява про відвід мотивована тим, що Товариство зазначає, що, суддя Зеленіна Н.І. безпідставно залишила позовну заяву без руху, чим, на переконання позивача, було обмежено його право на доступ до правосуддя.

Крім того, ухвалою суду від 18.06.2026 позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов для подання відповіді на відзив відповідно до вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України.

08.07.2026 позивач звернувся до суду із заявою про продовження встановленого процесуального строку, в якій просив продовжити строк на подання відповіді на відзив до 16.07.2026 включно.

Позивач зазначає, що станом на 20.07.2026 судом не було вирішено подану ним заяву про продовження процесуального строку, що, на його думку, створює перешкоди у реалізації права на доступ до правосуддя. З огляду на наведене, за доводами позивача, зазначені обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Отже, з огляду на зміст заяви позивача про відвід, сумніви в неупередженості судді Зеленіної Н.І. виникли, у зв`язку з ухваленням суддею процесуальних рішень.

Тобто, з наведеного полягає, що фактично подана позивачем заява обґрунтована непогодженням учасника справи з процесуальними рішеннями судді.

Проте, відповідно до ч. 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Тож, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу судді Зеленіної Н.І. від розгляду даної справи.

Суд зазначає, що наведені у заяві про відвід судді Зеленіної Н.І. обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 35 Господарського процесуального кодексу України, а також не підтверджують упередженість та необ`єктивність судді Зеленіної Н.І. при розгляді даної справи.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу (частина 3 статті 38 ГПК України).

Згідно приписів частини 7-8 статі 38 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини 1 статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов`язків.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суд враховує, що право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" суд нагадує, що "безсторонність", в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

У рішенні у справі "Олександр Волков проти України" зазначено наступне. Як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності. У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Насамкінець, концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду.

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови, за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра колегії господарського суду на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі внаслідок виявлення будь-якої особистої прихильності чи упередженості, заявлена учасником розгляду конкретної справи.

В рішенні у справі "Білуха проти України" (Заява №33949/02) від 09.11.2006 сказано: "стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".

Заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ІНВЕСТ" про відвід судді Зеленіної Н.І. від розгляду справи №910/2627/26 не містить обставин, які підтверджують сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Жодних обґрунтувань щодо наявності обставин, які у розумінні приписів Господарського процесуального кодексу України можуть бути підставою для відводу судді, заявником не наведено. Доказів для спростування неупередженості судді Зеленіної Н.І. заявником до своєї заяви не додано.

Більш того, як вже вказувалося, відвід повинен бути вмотивованим та подання самої лише заяви без належних обґрунтувань та доказів не є достатньою підставою для відводу судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. ст. 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Кожен суддя об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов`язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про те, що доводи заявника щодо наявності підстав для відводу судді Зеленіної Н.І. від розгляду справи №910/2627/26 спростовуються вищевказаними обставинами.

Враховуючи наведене вище, обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді Зеленіної Н.І. при розгляді справи №910/2627/26, судом не встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ІНВЕСТ" про відвід судді Зеленіної Н.І. від розгляду справи №910/2627/26, оскільки наведені заявником доводи в її обґрунтування не можуть, в розумінні процесуального закону, бути підставою для відводу судді від розгляду справи.

Керуючись статтями 35-39, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КТС ІНВЕСТ" про відвід судді Зеленіної Н.І. від розгляду справи № 910/2503/24 - відмовити.

2. Згідно ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Дана ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду першої інстанції.

Суддя Лиськов М.О.