Решение № 138444871, 13.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.07.2026Справа № 910/1305/26Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис"

до Акціонерного товариства "Оператор газотранспортної системи України"

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державна аудиторська служба України

про визнання договору недійсним

Представники учасників справи:

від позивача: Гурай-Рацун О.В., ордер серія АІ № 1888875;

від відповідача: Підлипенський Д.В., довіреність № 54 від 20.01.2026;

від третьої особи: Родич М.В., в порядку самопредставництва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Котрис» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства «Оператор газотранспортної системи України» про визнання договору недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані укладенням Договору № 4600006276 від 24.06.2022 з порушенням процедури закупівлі, передбаченої Законом України «Про публічні закупівлі», в зв`язку з чим, Договір № 4600006276 від 24.06.2022 підлягає визнанню недійсним на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 16.03.2026.

04.03.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву.

13.03.2026 представником позивача подано відповідь на відзив.

У судове засідання 16.03.2026 представники сторін з`явились.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2026 залучено до участі у справі Державну аудиторську службу України в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідач та відкладено підготовче засідання на 20.04.2026.

17.03.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

18.03.2026 представником позивача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

25.03.2026 представником третьої особи подано письмові пояснення.

31.03.2026 представником відповідача подано заперечення на пояснення третьої особи.

13.04.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив.

У судове засідання 20.04.2026 представники учасників справи з`явились.

Враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.05.2026, яку занесено до протоколу судового засідання.

У судове засідання 11.05.2026 представники учасників справи з`явились.

За результатами судового засідання судом оголошено перерву до 08.06.2026.

08.06.2026 судове засідання не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 розгляд справи по суті призначено на 13.07.2026.

13.07.2026 представником позивача подано заяву у порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України.

У судове засідання 13.07.2026 представники учасників справи з`явились.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 13.07.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведення процедури публічної закупівлі UA-2021-12-17-001202-a, умови якої із тендерною документацією розміщені на сайті за посиланням: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2021-12-17-001202-a, 24 червня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Котрис» (далі - підрядник, позивач) укладено Договір № 4600006276 (далі - Договір), за умовами якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього Договору, зобов`язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт систем контролю вібрації ГПА) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі Роботи відповідно до умов цього Договору.

Склад, обсяги, вартість Робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору загальна вартість виконуваних робіт за цим Договором, що є ціною Договору згідно із Договірною ціною (Додаток №2) становить: 30 003 100,32 грн, в тому числі ПДВ 20% - 5 000 516,72 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору підрядник зобов`язується виконати роботи протягом 730 календарних днів з дати укладання цього Договору з обов`язковим дотриманням погодженого із замовником Графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього Договору та є невід`ємною його частиною.

У пункті 4.4 Договору вказано місце виконання Робіт (надалі - Об`єкт): Харківське ЛВУМГ - КС Первомайська ГПА ГТК-10І ст. №1 (вул. Центральна, 39, с. Олексіївка, Первомайський район, Харківська обл., 64107); - КС Первомайська ГПА ГТК-10І ст. №6 (вул. Центральна, 39, с. Олексіївка, Первомайський район, Харківська обл., 64107); - КС Первомайська ГПА ГТК-10І ст. №7 (вул. Центральна, 39, с. Олексіївка, Первомайський район, Харківська обл., 64107); Богородчанське ЛВУМГ - КС Богородчани ГПА ГТК-25І ст. №3 (Урочище «У гаю» №1, с. Похівка, Богородчанський р-н., Івано-Франківська обл., 77701); - КС Богородчани ГПА ГТК-10І ст. №1 (Урочище «У гаю» №1, с. Похівка, Богородчанський р-н., Івано-Франківська обл., 77701); - КС Богородчани ГПА ГТК-10І ст. №2 (Урочище «У гаю» №1, с. Похівка, Богородчанський р-н., Івано-Франківська обл., 77701); - КС Богородчани ГПА ГТК-10І ст. №3 (Урочище «У гаю» №1, с. Похівка, Богородчанський р-н., Івано-Франківська обл., 77701); - КС Долина ГПА -Ц-16С ст. №2 (вул. Ровенька, 8, с. Княжолука, район Долинський, область Івано-Франківська, 77540); - КС Долина ГПА -Ц-16С ст. №3 (вул. Ровенька, 8, с. Княжолука, район Долинський, область Івано-Франківська, 77540); - КС Долина ГПА -Ц-16С ст. №4 (вул. Ровенька, 8, с. Княжолука, район Долинський, область Івано-Франківська, 77540); Лубенське ЛВУМГ - КС Гребінківська ГПА ГТН-6 ст. №2 (вул. Польова 1а, с. Веселе Лохвицького р-ну, Полтавської обл., 37223); - КС Гребінківська ГПА ГТН-6 ст. №4 (вул. Польова 1а, с. Веселе Лохвицького р-ну, Полтавської обл., 37223); - КС Глушківська ГПА ГТН-6 ст. №1 (вул. Б. Хмельницького 40/6, с. Нечипорівка, Яготинський р-н, Київська обл., 07751); - КС Глушківська ГПА ГТН-6 ст. №3 (вул. Б. Хмельницького 40/6, с. Нечипорівка, Яготинський р-н, Київська обл., 07751); - КС Глушківська ГПА ГТН-6 ст. №5 (вул. Б. Хмельницького 40/6, с. Нечипорівка, Яготинський р-н, Київська обл., 07751); - КС Глушківська ГПА ГТН-6 ст. №6 (вул. Б. Хмельницького 40/6, с. Нечипорівка, Яготинський р-н, Київська обл., 07751); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7ст. №1 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7ст. №2 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7ст. №3 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7ст. №4 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7 ст. №5 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7ст. №6 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500); - КС Диканька ГПА ГПА-Ц-6,3С/41-1,7ст. №7 (вул. Куйбишева, 65, смт. Диканька, область Полтавська, 38500). Золотоніське ЛВУМГ - КС Гусятин ГПА ГТК-25І ст. №3 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Гусятин ГПА ГТК-25І ст. №2 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Гусятин ГПА ГТК-10І ст. №1 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Гусятин ГПА ГТК-10І ст. №2 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Гусятин ГПА ГТК-10І ст. №3 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Гусятин ГПА ГТК-10І ст. №4 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Гусятин ГПА ГТК-10І ст. №7 (с. Сидорів, район Гусятинський, область Тернопільська, 48208); - КС Бар ГПА ГТК-10І ст. №3 (с. Митки, Барський р-н, Вінницька обл., 23001); - КС Бар ГПА ГТК-10І ст. №4 (с. Митки, Барський р-н, Вінницька обл., 23001). Кременчуцьке ЛВУМГ - КС Тальне ГПА ГТК-10І ст. №2 (с. Білашки, район Тальнівський, область Черкаська, 20400); - КС Тальне ГПА ГТК-10І ст. №3 (с. Білашки, район Тальнівський, область Черкаська, 20400); - КС Тальне ГПА ГТК-10І ст. №5 (с. Білашки, район Тальнівський, область Черкаська, 20400); - КС Олександрівка ГПА ГТК-10І ст. №3 (с. Гайове, Олександрівський р-н, Кіровоградська обл., 27300).

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін.

Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує Підрядник і надає його Замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця (п. 5.2. Договору).

Згідно з пунктом 6.6 Договору роботи та матеріальні ресурси, що використовуються для їх виконання, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів у галузі будівництва, технічним, якісним та кількісним характеристикам (Додаток № 1) та Договору.

Відповідно до пункту 6.7 Договору замовник забезпечує контроль, технічний нагляд та приймання виконаних робіт відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України.

Пунктом 7.1.4 Договору визначено, що замовник зобов`язаний надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію, згідно технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток № 1).

Згідно з п. 7.3.1 Договору підрядник зобов`язаний виконати якісно та у встановлені Графіком виконання робіт (Додаток №3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (Додаток №1), ДБН та іншої нормативної документації.

Пунктом 4.1 Додатку № 1 до Договору «Технічні, якісні та кількісні характеристики» передбачено, що роботи виконуються з дотриманням вимог чинного законодавства (нормативної документації) України, в тому числі з дотриманням вимог нормативних документів, які зазначені в п. 3 даного Додатку.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 760 календарних днів. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов`язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункти 11.1, 11.2 Договору).

Листом вих. № 57 від 14.06.2023 позивач просив позначити терміни початку монтажних робіт та зазначив, що фахівці позивача готові починати роботи.

09.08.2023 відповідачем надано погодження на залучення позивачем субпідрядної організації для виконання робіт ВРТП «Укргазенергосервіс» АТ «Укртрансгаз».

Листом за вих. № 89 від 10.08.2023 позивач звернувся до відповідача із проханням підтвердити готовність почати роботи та визначитись з прийнятними для відповідача термінами початку робіт.

Листом за вих. № 90 від 25.08.2023 позивач звернувся до відповідача із проханням підтвердити готовність КС прийняти фахівців позивача та передати їм для проведення ремонтних робіт визначені №№ ГПА. Також, в означеному листі позивач повторно підтвердив готовність до початку робіт на КС Глушківська та КС Гребенківська.

12.10.2023 позивач звернувся до позивача з проханням (лист № 7304ВХ-23-1359) оформити допуск на КС Гребенківська та КС Глушківська Лубенського ЛВУ МГ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" про стягнення пені у розмірі 5490567,36 грн та штрафу у розмірі 2100217,02 грн, у зв`язку з порушенням ТОВ «Котрис» своїх зобов`язань за Договором №4600006276 від 24.06.2022 в частині дотримання строків виконання робіт.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Котрис" в свою чергу, подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 3020976,00 грн збитків та 65000,00 грн упущеної вигоди, заподіяних у зв`язку з неможливістю виконання договору та його розірванням з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 у справі №910/9645/25, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" задоволено в повному обсязі та відмовлено у задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис".

Поряд з цим, 29 червня 2022 року Державною аудиторською службою України (далі - третя особа) складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-12-17-001202-a, відповідно до якого за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Промвітех» та ТОВ «Котрис», установлено порушення абзацу п`ятого пункту 1 частини першої статті 31 Закону. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які (яке) є значущим через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Держаудитслужба зобов`язала здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку Державної аудиторської служби України про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2021-12-17-001202-a від 29.06.2022.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.08.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/11690/22, яка буде розглядатись без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Котрис".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 адміністративна справа № 640/11690/22 прийнята до свого провадження суддею Скрипкою І.М.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що незважаючи на чинний Висновок Державної аудиторської служби України, який має бути виконаний відповідачем, ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вимагає від ТОВ «Котрис» виконати зобов`язання за Договором, а також намагається стягнути з ТОВ «Котрис» штрафні санкції внаслідок порушення, на його думку, зобов`язань за цим Договором.

За таких обставин ТОВ «Котрис» зазначає, що ефективним способом захисту його прав та інтересів є саме визнання недійсним Договору № 4600006276 від 24.06.2022 з метою уникнення заподіяння йому збитків у зв`язку з виконанням цього договору, який в подальшому буде визнаний недійсним за позовом державного органу на підставі припису Державної аудиторської служби України, в зв`язку з чим просить на підставі частини 1 статті 215, частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України визнати Договір № 4600006276 від 24.06.2022 недійсним.

Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у відзиві на позовну заяву зазначає, що зазначивши у висновку про необхідність «припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору» ДАСУ не визначено спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень (судовий або позасудовий), не конкретизовано яку саме за змістом інформацію протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку має оприлюднити ТОВ «Оператор ГТС України» через електронну систему закупівель та/або які саме документи, що свідчать про вжиття таких заходів (рішення суду, яке набрало законної сили; пропозиція третій особі розірвати укладений договір та ін.), що свідчить про нечіткість та невизначеність оскаржуваного висновку. Відповідач зазначає, що навіть після видання ДАСУ 29.06.2022 Висновку, ТОВ «Котрис» на підставі та у межах положень Договору здійснювало дії щодо реалізації його окремих пунктів, і під час виконання робіт жодних зауважень/пропозицій/запитань від позивача щодо розірвання Договору та визнання його нечинним не надходило. Також відповідач зазначає, що як договором, так і чинним законодавством не передбачена підстава одностороннього розірвання - наявність висновку ДАСУ, а тому одностороннє припинення ТОВ «Оператор ГТС України» виконання договірних зобов`язань з підстав наведених ДАСУ є безпідставним, необґрунтованим та таким, що суперечить інтересам як покупця, так і інтересам підрядника. Крім того, відповідач зазначає, що оскільки наявна беззаперечна обставина часткового виконання ТОВ «Котрис» Договору, то визнання його недійсним без одночасного застосування наслідків недійсності правочину не призведе до поновлення майнових позивача, а тому у задоволенні позову ТОВ «Котрис» має бути відмовлено з підстав обрання позивачем неефективного способу захисту.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено ст. 16 цього Кодексу. Суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист їх прав і охоронюваних законом інтересів, які порушені або оспорюються.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Водночас позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

У постанові від 09.02.2022 у справі № 910/6939/20 Велика Палата Верховного Суду вказувала, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статей 203, 204 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України встановлені правові наслідки недійсності правочину. Згідно з частиною першою цієї статті недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною (частина друга статті 216 ЦК України).

Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Згідно з частиною четвертою вказаної статті правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін.

Відповідно до частини п`ятої наведеної статті вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, в іншій судовій справі (рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 у справі №910/9645/25, залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026), в якій брали участь як сторони ті самі особи, що і у цій справі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Котрис" подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про стягнення 3 020 976,00 грн збитків та 65 000,00 грн упущеної вигоди, заподіяних у зв`язку з неможливістю виконання договору та його розірванням з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

Отже, подаючи зустрічну позовну заяву у справі № 910/9645/25, де предметом первісного позову є вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" про стягнення пені у розмірі 5 490 567,36 грн та штрафу у розмірі 2 100 217,02 грн, у зв`язку з порушенням ТОВ «Котрис» своїх зобов`язань за Договором №4600006276 від 24.06.2022 в частині дотримання строків виконання робіт, ТОВ «Котрис» не зазначало про недійсність оспорюваного Договору, хоча Висновок, на який як на підставу недійсності Договору позивач посилається у даній справі існував ще у червні 2022 року, ТОВ «Котрис» в обґрунтування позову зазначало, що з метою виконання своїх зобов`язань за Договором № 4600006276 від 24.06.2022 ТОВ "Котрис" понесені витрати, які складаються із закупівлі частини обладнання, організації виїзду своїх працівників на об`єкти ТОВ "Оператор ГТС України" для їх обстеження, оплати робіт сторонньої організації (за погодженням із Замовником) по демонтажу обладнання.

В подальшому, оскаржуючи рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 у справі №910/9645/25, ТОВ «Котрис», в обґрунтування апеляційної скарги, як вбачається з постанови Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026, зазначав:

- в процесі виконання робіт за договором відповідачем встановлено неможливість виконання робіт з дотриманням технічних вимог, зазначених в додатку №1, оскільки реальних технічний стан системи контролю вібрації не відповідав технічним характеристикам, зазначеним в додатку №1;

- відсутність вини відповідача як підрядника за договором зумовлюється неможливістю виконання договору з урахуванням технічних характеристик, які вимагалися додатком №1 до договору та не порушуючи вимог чинного законодавства;

- з метою доведення в судовому порядку неможливості підрядником виконати договір, відповідач заявляв у суді першої інстанції клопотання про витребування від позивача проектної документації, а також клопотання про призначення у справі будівельно-технічної експертизи;

- відповідач вжив всіх належних заходів щодо повідомлення позивача про неможливість виконання договору та пропонував надати проектну документацію для прийняття рішення щодо подальших дій по виконанню робіт за договором;

- судом не надано оцінки доводам відповідача в частині застосування п. п. 4, 4.1 додатку №1 до договору «Технічні, якісні та кількісні характеристики», положень НПАОП 60.3-1.01-10 «Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів» в частині необхідності виконання ремонту всіх систем компресорних станцій виключно у відповідності до проектної документації, а також ст. ст. 847, 848 ЦК України;

- під час процедури закупівлі відповідач повністю виконав вимоги тендерної документації. Будь-яких підстав для оскарження процедури закупівлі, виходячи з її умов, у відповідача не було.

Надалі, постановою Верховного Суду від 02.06.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 04.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.03.2026 у справі № 910/9645/25 скасовано у частині розгляду первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котрис" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 7 590 784,38 грн, справу № 910/9645/25 у цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зокрема, у п. 37 постанови від 02.06.2026 Верховний Суд зазначив, що узагальнено доводи скаржника зводяться до такого:

- під час виконання ТОВ "Котрис" робіт за названим вище договором останнє з`ясувало неможливість їх виконання з дотриманням технічних вимог, зазначених у додатку № 1, оскільки реальний технічний стан системи контролю вібрації не відповідав технічним характеристикам, зазначеним у цьому додатку;

- вина ТОВ "Котрис" як підрядника за названим договором відсутня, позаяк прострочення виконання ним зобов`язань сталося внаслідок обставин, які не залежали від його волі, зокрема, через ненадання Оператором ГТС проектної документації, відповідно до якої мали виконуватися роботи, а також невідповідності реального технічного стану об`єктів, які підлягали ремонту, технічним вимогам, обумовленим договором;

- ТОВ "Котрис" ужило всіх належних заходів щодо повідомлення Оператора ГТС про неможливість виконання договору, пропонувало надати проектну документацію для прийняття рішення щодо подальших дій по його виконанню, але останній відмовився;

- неправильним вважає висновок суду апеляційної інстанції про відсутність доказів звернення підрядника до замовника з пропозицією щодо зміни умов договору, оскільки без вивчення існуючої проектної документації неможливо встановити перелік змін, унесення яких було необхідним. Якщо існуюча у замовника проектна документація відповідає реальному технічному стану об`єктів, то необхідно спочатку коригувати таку проектну документацію, після цього вносити зміни до переліку робіт з урахуванням такої проектної документації; якщо вона змінена (тобто не відповідає реальному технічному стану об`єктів, але відповідає технічним вимогам, передбаченим договором), то перелік таких змін має бути іншим;

- поза увагою судів залишені доводи ТОВ "Котрис" щодо необхідності застосування пунктів 3, 4, 4.1 додатку № 1 до договору "Технічні, якісні та кількісні характеристики" і положень НПАОП 60.3-1.01-10 "Правила безпечної експлуатації магістральних газопроводів" у частині необхідності виконання ремонту систем КС відповідно до проектної документації, а також статей 847, 848 ЦК України. Адже це зумовило неправильний висновок про відсутність у замовника обов`язку надати підряднику проектну документацію для виконання робіт за договором. Якщо у договорі не визначено обов`язку замовника передати підряднику проектну документацію, то він не звільняється від такого обов`язку у силу названих вище Правил;

- під час процедури закупівлі ТОВ "Котрис" повністю виконало вимоги тендерної документації і будь-яких підстав для її оскарження у нього не було;

- з метою доведення неможливості виконання ТОВ "Котрис" умов договору воно заявляло у суді першої інстанції клопотання про витребування від Оператора ГТС проектної документації, а також про призначення будівельно-технічної експертизи, які безпідставно залишені без задоволення. Про витребування доказів і призначення судової будівельно-технічної експертизи ТОВ "Котрис" також заявляло в апеляційній скарзі.

Також, Верховний Суд зазначив, що вирішуючи цей спір, суди попередніх інстанцій встановили, що Оператор ГТС доручив ТОВ "Котрис" виконання робіт з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт систем контролю вібрації ГПА) і визначив строки їх виконання, які останнє порушило. ТОВ "Котрис" зі свого боку посилалося на те, що прострочення виконання своїх зобов`язань сталося внаслідок обставин, які не залежали від його волі, оскільки реальний технічний стан системи контролю вібрації не відповідав технічним характеристикам, зазначеним в додатку № 1 до названого вище договору, тож роботи неможливо було виконати з дотриманням установлених договором технічних вимог і це виявилося у тому числі, під час обстеження станцій КС Гусятин та КС Бар Золотоніського ЛВУ МГ, КС Гребінківська ГПА ГТН-6 Лубенського ЛВУ МГ (с. Веселе, Лохвицький район Полтавської області).

Отже, в іншій справі № 910/9645/25 за участі як сторін тих самих осіб, що і у цій справі, за вимогами про стягнення з ТОВ «Котрис» штрафних санкцій за порушення зобов`язань за Договором, і у якій ТОВ «Котрис» було пред`явлено зустрічний позовом про стягнення 3020976,00 грн збитків та 65000,00 грн упущеної вигоди, заподіяних у зв`язку з неможливістю виконання договору та його розірванням з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", жодних доводів про недійсність, або ж нікчемність Договору, ТОВ «Котрис» не зазначало, що свідчить про непослідовність та суперечливість поведінки та аргументів позивача у цій справі стосовно недійсності Договору.

Водночас, як зазначає сам позивач у позовній заяві, позов ТОВ «Котрис» про визнання недійсним Договору ініційовано, оскільки ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» вимагає від ТОВ «Котрис» виконати зобов`язання за Договором, а також намагається стягнути з ТОВ «Котрис» штрафні санкції внаслідок порушення зобов`язань за цим Договором.

Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що однією з основних засад законодавства є добросовісність, а дії учасників правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Зокрема доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) базується на давньоримській максимі "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). По суті згаданий принцип римського права є вираженням equitable estoppel однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина спрямована на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище. В основі цієї доктрини є принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони.

При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частина третя статті 13 ЦК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 43 ГПК України, аналогічно частина перша статті 44 ЦПК України).

Наведені висновки сформульовані зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 у справі № 925/457/23 (провадження № 12-33гс24).

Тож, позивач звернувшись із позовом у цій справі та заявивши вимоги про недійсність Договору, діяв всупереч власній поведінці та аргументам в іншій справі № 910/9645/25.

Суд також враховує, що попри аргументи в позові у цій справі, позивач між тим став заперечувати дійсність Договору у цій справі після стягнення з останнього штрафних санкцій за порушення строків виконання робіт, і пред`явивши зустрічну позовну заяву у справі № 910/9645/25 про стягнення з відповідача збитків упущеної вигоди, заподіяних у зв`язку з неможливістю виконання договору та його розірванням з вини Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", вимоги у справі № 910/9645/25 про визнання недійсним Договору не пред`явило.

Отже, господарський суд, спираючись на правову позицію Верховного Суду дійшов висновку про порушення позивачем принципу добросовісності, заперечуючи дійсність договору після його фактичного визнання та часткового виконання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, з покладенням судового збору на позивача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 23.07.2026

Суддя О.А. Грєхова