Решение № 138443370, 22.07.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Справа № 677/1154/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.07.2026 м.Красилів

Красилівський районний суд Хмельницької області

у складі: головуючого судді Вознюка Р.В.,

за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р.,

справа № 677/1154/26,

сторони по справі:

позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС»,

відповідач ОСОБА_1 ,

предмет позову стягнення заборгованості,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін,

В С Т А Н О В И В:

«І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача»

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 25.12.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua) укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1641-2404, відповідно до умов якого, відповідач отримала кредит у розмірі 25000 грн, строком на 365 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач не виконала свої обов`язки за кредитним договором, а тому, станом на 05.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить: 74000 грн, а саме: заборгованість за кредитом 25000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 32750 грн; заборгованість за процентами на підставі ст. 625 ЦК 12500 грн; заборгованість по комісії 3750 грн.

Із урахуванням викладеного, представник позивача просила суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» вищевказані суми заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Відповідач подала до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги визнала частково, просить задовольнити їх лише в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25000 грн. Просила зменшити нараховані відсотки посилаючись на скрутне матеріальне становище та надмірне кредитне навантаження. На даний час вона має значні фінансові зобов`язання перед іншими кредиторами, а її доходи не дозволяють у повному обсязі та одночасно задовольняти вимоги всіх кредиторів без шкоди для забезпечення базових життєвих потреб. Крім того, вказала, що позичальник звільняється від обов`язку сплачувати неустойку (штраф, пеню) за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період дії воєнного стану. Вказує, що нарахування позивачем санкцій, що суттєво перевищують граничний розмір сукупної плати, визначений частиною третьою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» суперечать принципам розумності, справедливості й добросовісності.

«ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи»

Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

15.07.2026 відповідач подала до суду відзив на позов, у якому позовні вимоги визнала частково в частині стягнення тіла кредиту в сумі 25000 грн.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена належним чином, 15.07.2026 подала до суду заяву, у якій позовні вимоги не визнала, справу просила розглянути у її відсутність на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

«ІІІ. Процесуальні дії у справі»

06.07.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

«IV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин»

25.12.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1641-2404 продукту «MiniKasa» (далі кредитний договір), відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 25000 грн, на умовах строковості, зворотності, платності.

Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника А1408, шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 13 Договору «Реквізити сторін».

Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала від позивача кредит у розмірі 25000 грн, дата надання/видачі кредиту 25.12.2025/

Відповідно до п.4.10 кредитного договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: - 1.00% (одна ціла, нуль сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 (ста вісімдесяти) календарних днів з дати укладення цього Договору.

В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою. - 0.74% (нуль цілих, сімдесят чотири сотих процентів) за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 (ста вісімдесят першого) календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п`ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу Кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою). Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту (п.4.11. кредитного договору).

Строк кредитування 365 календарних днів. Дата повернення кредиту 24.12.2026.

Реальна річна процентна ставка становить 3307,57 %.

Згідно з п. 1.1 кредитного договору, базовий період сплати відсотків (Базовий період) проміжки часу впродовж строку дії Договору, в останні дня яких у позичальника настає обов`язок сплати відсотків за користування кредитом та комісії за видачу кредиту. Кількість днів у Базовому періоді вказана у розділі 4 цього Договору.

Сторони договору у п. 4.8. Договору обумовили, що Базовий період складає 28 днів.

Відповідно до п. 4.6 Договору кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу.

Згідно п. 13 Кредитного договору позичальником зазначено номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Згідно з довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 25.12.2025 видано кредит за кредитним договором 1641-2404 від 25.12.2025, платіжна система EasyPay, сума 25000 грн, картка номер НОМЕР_1 .

Листом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 411918-1732074098-07052026 від 07.05.2026 через систему платежів EasyPay на підставі договору № 02.06.2020 від 10.06.2020, підтверджено ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» успішну видачу 25.12.2025 кредитних коштів ОСОБА_1 за договором 1641-2404 в сумі 25000 грн на картку номер НОМЕР_2 .

Відповідач також підписала електронним підписом, шляхом використання одноразового ідентифікатора A1408: Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa», затверджені наказом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» №159-П від 23.12.2025.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 1641-2404 від 25.12.2025, станом на 05.05.2026, загальна заборгованість за кредитом становить 74000 грн, з них основний борг 25000 грн, залишок відсотків 32750 грн, залишок відсотків за ст. 625 ЦК України 12500 грн, залишок комісії 3750 грн.

Відповідач, на погашення заборгованості за кредитом, кошти не вносила.

Вказані обставини підтверджуються інформацією, яка міститься у позовній заяві, копією Договору про відкриття кредитної лінії № 1641-2404 від 25.12.2025 з додатками до нього, які містять електронний підпис відповідача; копією листа товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 189207-1665968117-17032026 від 17.03.2026; копією довідки ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту № 1641-2404 від 25.12.2025; розрахунком заборгованості за кредитним договором № 1641-2404 від 25.12.2025; копією правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «MiniKasa».

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, які врегульовано нормами §§1-2 Глави 16 ЦК України, Глави 52 ЦК України, §§1,2 Глави 71 ЦК України, а також нормами Закону України «Про споживче кредитування».

«V. Оцінка суду»

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно зі ст. ст. 610, 611, 623 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

В силу статей 525 і 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов позики та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог, відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставиться. Одностороння відмова від зобов`язання або зміна його умов не допускається.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Отже, сума наданої позики, розмір процентів, порядок їх нарахування, розмір і порядок нарахування штрафу та пені повинні бути передбачені у письмовому договорі.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За нормами ч.1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частинами четвертою та п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, вказане положення закону передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Оскільки кредитний договір підписаний відповідачем, шляхом застосування електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора, тому такий договір укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію». Без створення особистого кабінету на сайті позивача у тому числі з верифікацією користувача через BankID, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля, без внесення відомостей про номер банківської карти, на який вона бажає отримати кредитні кошти, без отримання одноразового ідентифікатора на мобільний телефон клієнта та подальшого підписання кредитного договору, шляхом введення одноразового ідентифікатора, договір між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Відповідач, не оспорюючи факт укладення кредитного договору №1641-2104 та отримання кредитних коштів, просить зменшити розмір заборгованості за відсотками та неустойкою.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

В силу частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У Рішенні від 11.07.2013 року № 7-рп/2013 Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами».

У постанові Верховного Суду від 12.02.2025 року у справі №679/1103/23 вказано про те, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст. 263 ЦК України).

Відповідач обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру процентів за кредитним договором вказала на важке матеріальне становище та наявність інших кредитних зобов`язань на підтвердження чого надала суду звіт Українського бюро кредитних історій станом на 14.07.2026 щодо позичальника ОСОБА_1 та довідку Пенсійного Фонду України (форма ОК-7) за період з 2018 по 2025 роки.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідачем не надано доказів, які підтверджують оспорювання в судовому порядку, укладеного між нею та ТОВ «Укр Кредит Фінанс» кредитного договору, визнання його в судовому порядку недійсним, в цілому або в частині.

Розмір процентів за користування кредитними коштами не перевищує встановлених Законом України «Про споживче кредитування» обмежень щодо максимального розміру процентної ставки, а тому суд не вбачає підстав для висновку про те, що кредитний договір №1641-2404 укладений з порушеннями закону, а пред`явлена до стягнення сума не відповідає принципам розумності, справедливості та пропорційності та є непропорційно великою.

Умови договору про сплату процентів за користування кредитом не призводять до дисбалансу прав та обов`язків сторін, оскільки розмір процентної ставки погоджено за домовленістю сторін, договір укладено в електронній формі, з умовами договору відповідач була ознайомлена та свідомо погодилася виконувати взяті на себе зобов`язання. Кредитний договір укладено на визначений термін, відповідно до умов якого відповідач повинна сплатити проценти, що є платою за користування кредитом.

Складне майнове становище відповідача, наявність у неї інших кредитних зобов`язань не може бути самостійною достатньою підставою для зменшення розміру процентів по кредиту, який був погоджений та прийнятий сторонами.

За таких обставин суд не вбачає підстав для зменшення розміру процентів за користування кредитом.

Щодо стягнення з відповідача 12500 грн заборгованості за процентами, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає про таке.

Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України - у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 342/2026 від 27.04.2026, затвердженому Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28.04.2026 продовжено з 05 години 30 хвилин 04.05.2026 строком на 90 діб, тобто до 02.08.2026.

Посилання представника позивача на відсутність в Законі України «Про споживче кредитування» заборони нарахування неустойки в період дії воєнного стану суд відкидає зважаючи на таке.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

З системного аналізу приписів Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування неустойки у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, - прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

З урахуванням викладеного, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки задоволенню не підлягає.

Таким чином ОСОБА_1 , отримавши в ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» за договором про відкриття кредитної лінії № 1641-2404 продукту «MiniKasa», кредитні кошти в сумі 25000 грн, у встановлені договором строки не повернула, узгоджені договором відсотки та комісію за видачу кредиту не сплатила, внаслідок чого, має заборгованість за кредитним договором у сумі 61500 грн, що складається з заборгованості: за тілом кредиту в розмірі 25000 грн, за нарахованими процентами в розмірі 32750 грн, по комісії 3750 грн, та яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

«VI. Розподіл судових витрат між сторонами»

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» задоволено на 83,11 % (61500 грн х 100 : 74000 грн), а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2212,72 грн (2662,40 грн х 83,11 %).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 137, 141, 264-265 ЦПК України, ст.ст. 257, 525, 526, 530, 625, 1048, 1049, 1050, 1056-1, пунктом 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1641-2404 продукту «MiniKasa» в розмірі 61500 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір в сумі 2212,72 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407; код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Р. В. Вознюк