Постановление суда № 138441706, 22.07.2026, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/601/26

Провадження №2-а/951/4/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2026 року суддя Козівського районного суду Тернопільської області Гриновець О. Б., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення

установила:

20.07.2026 ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області у якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7523925 від 10.07.2026, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закрити провадження у справі й стягнути з відповідача судові витрати.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Гриновець О. Б.

Одночасно з пред`явленням позову позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області звертати до примусового виконання в органи державної виконавчої служби постанову серії ЕНА № 7523925 від 10.07.2026, якою ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а також зупинити стягнення за цією постановою до набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження даної постанови.

В обґрунтування заявлених вимог про забезпечення позову позивач зазначає, що оскаржувана постанова є виконавчим документом, тому існує реальна можливість пред`явлення її до виконання, відкриття виконавчого провадження та здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання постанови. Стягнення штрафу в примусовому порядку до прийняття судом рішення може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача у разі задоволення адміністративного позову; унеможливити ефективний захист його прав й виконання рішення суду. Зазначає, що у разі стягнення штрафу, повернення таких коштів у випадку скасування постанови потребуватиме значного часу та зусиль.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заяву про забезпечення позову розглянуто судом без повідомлення учасників справи.

Так згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7523925 10.07.2026 11:48 водій ОСОБА_4 на вул. Мічуріна здійснив зупинку транспортного засобу на посадковому майданчику для зупинки маршрутних транспортних засобів, чим порушив пункт 15.9 е ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. У зв`язку з тим на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за клопотанням позивача.

Тож вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Як зазначив Верховний Суд у постановах № 520/1545/19 від 25.06.2020, № 420/912/19 від 01.10.2019 ухвала про забезпечення позову повинна бути судом вмотивована, а саме із зазначенням: 1) висновків про існування: - обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або - очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі; 2) в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи 13.09.1989 рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта.

Отож у випадку задоволення заяви про забезпечення позову, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також, вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Водночас зазначаючи про потенційну можливість невиконання судового рішення, утруднення його виконання, унеможливлення поновлення порушених чи оспорюваних прав, інтересів позивача, ОСОБА_2 висловив лише припущення щодо наявності цієї можливості, не обґрунтовуючи у чому саме полягають неможливість подальшого виконання чи утруднення виконання судового рішення або поновлення його прав, не посилаючись на конкретні докази, які б підтвердили існування таких обставин, та не долучаючи ці докази до заяви про забезпечення позову.

Позивач не надав доказів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, не обґрунтував причин неможливості захисту (поновлення) прав, свобод та інтересів після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів. Так само позивач не вказав в чому полягає необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому та не надав докази на підтвердження цього.

Сам факт звернення позивача до суду з даним позовом не може бути автоматичною підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову. Наявність ознак протиправності оскаржуваної постанови може бути виявлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.

Тож беручи до уваги відсутність доказів та підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суддя дійшла висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову й відсутність підстав для її задовільнення.

Керуючись ст. ст. 150-154, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України

постановила:

відмовити у задовільненні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О. Б. Гриновець