Постановление суда № 138439721, 20.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5843/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Теляєва К.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 6 ст. 268 ЦПК України 20 липня 2026 року було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено та підписано 23 липня 2026 року.

Позивача, ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 24 квітня 2026 року у справі відкрито провадження, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін.

16.07.2026 від представника позивача надійшла заява про закриття провадження у справі. Так, представник позивача зазначає, що станом на 16 липня 2026р. заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 8425013 від 13 січня 2025р. перед Позивачем погашена. Тому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Окрім того, зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Вказаною нормою процесуального закону встановлено право Позивача на повернення судового збору у випадку закриття провадження у справі.

При подачі позовної заяви Позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., про що свідчить Платіжна інструкція № 153666 про сплату судового збору, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Покликаючись на п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, представник позивача просить повернути сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 коп., сплачений згідно платіжної інструкції № 153666 від 10.04.2026.

Таким чином відповідно до вищевикладеного та керуючись Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 та ст. 255 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», представник позивача просить: закрити провадження у справі за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 8425013 від 13 січня 2025р.; повернути ТОВ «ФК «ЄАПБ» судовий збір з державного бюджету в розмірі 2662,40 грн., сплачений згідно Платіжної інструкції № 153666 за подання позовної заяви; перерахування коштів здійснити за наступними реквізитами: ПАТ «ТАСкомбанк», Реквізити IBAN № НОМЕР_1 , ЄДРПОУ 35625014.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Разом із тим у заяві від 16.07.2026 представник позивача просить: розгляд заяви провести за відсутності представника ТОВ «ФК «ЄАПБ».

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву не подавав, клопотань не заявляв.

Розглянувши заяву представника позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Від представника позивача по справі через канцелярію суду надійшла заява про закриття провадження у справі. Так, згідно заяви представник Банку вказує на те, що заборгованість була погашена відповідачем, а отже відсутній предмет спору, тому на підставі п.2 ст. 255 ЦПК України просить провадження у справі закрити. Просить також про повернення суми судового збору, сплаченої при зверненні до суду із даним позовом.

Відповідно п. 2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі,якщо: відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без винесення судового рішення у зв`язку із виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Правове значення категорії «предмет спору» і пов`язані із цим правові наслідки на час розгляду справи чітко визначені ЦПК України, саме із нею процесуальний закон пов`язує закриття провадження у справі в порядку пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України (відсутність предмету спору, а не предмету позову).

Крім того, суд зазначає, що необхідність запровадження такого правила, встановленого пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України, обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

З урахуванням викладеного відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

До такого висновку дійшов Верховний суд у постанові від 03 травня 2018 року у справі № 404/251/17.

У заяві про закриття провадження у справі, представник позивача вказує на те, що заборгованість відповідача перед банком погашена, а тому на сьогоднішній день відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, передбачено що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно п. 4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ч.1 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. Відповідно до ч.3 ст. 206 ЦПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд констатує, що в заяві від про закриття провадження у справі, позивач покликається саме на п.2 ч.1 ст. 255 ЦПК України, разом із тим, вказує «що станом на 16 липня 2026р. заборгованість Відповідача за Кредитним договором № 8425013 від 13 січня 2025р. перед Позивачем погашена. Тому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору», заява датована 16.07.2026.

Відтак позивач у зв`язку із зазначеною обставиною не підтримує своїх вимог, а саме унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову. Вказаний факт представник позивача не заперечує та визнає. Суд вважає, що фактично позивач відмовляється від позову.

Разом з тим, підстав для неприйняття відмови від позову судом не встановлено, тому суд вважає за потрібне закрити провадження у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України,суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно положень ч.3 вказаної нормо учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Розподіл витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду регламентується статтею 142 ЦПК України.

У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. При подачі позову позивачем сплачено згідно платіжної інструкції №153666 від 10.04.2026 суму судового збору 2662,40 грн.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Згідно ч.3 вказаної норми, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

В поданій до суду заяві від 16.07.2026 про закриття провадження у справі, заявник просить: повернути позивачу судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

З огляду на вказане, суд не вбачає підстав для повернення позивачу судового збору у повному розмірі, однак вважає що позивачу на підставі ч.1 ст. 142 ЦПК України слід повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3 ст. 142 ЦПК України уразі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Разом із тим відповідного звернення матеріали справи не містять.

Щодо заявленого в заяві про закриття провадження у справі клопотання про направлення електронного подання до відповідного органу казначейства для повернення ТОВ «ФК «ЄАПБ» судового збору у розмірі 2662,40 грн., то слід зазначити, що:

Процедура повернення помилково сплачених коштів судового збору визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №787 від 03.09.2013 (поза процесуальний спосіб).

07.01.2025 набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26.11.2024 № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.12.2024 за № 1888/43233. Даним наказом внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених статтею 7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до нового порядку органи Казначейства здійснюють повернення судового збору в усіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом.

Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою або до Державної судової адміністрації України, або до її територіального управління, або до відповідного суду за місцем розгляду справи. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником подається до зазначених органів оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41, 206, 255 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача про закриття провадження у справі задовольнити частково.

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Повернути позивачу ТОВ «ФК «ЄАПБ» з державного бюджету 50 відсотків від суми сплаченого ним згідно Платіжної інструкції № 153666 від 10.04.2026 за подання позовної заяви судового збору в розмірі 1331 (однієї тисяч триста тридцять однієї) гривні 20 коп.

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ЦПК України, роз`яснити позивачу, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош