Решение № 138437441, 23.07.2026, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 186/972/26

Номер провадження № 2/0186/1317/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

23 липня 2026 року м. Шахтарське.

Шахтарський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Рукаса М.С.

при секретарі Кравченко А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет» звернулося до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.06.2024 ТОВ «Фінансово-Кредитний Супермаркет» та ОСОБА_1 уклали договір №6279925 про надання коштів у кредит, на підставі якого кредитор надав позичальнику кошти в сумі 61900,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, а позичальник зобов`язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку 28,00% річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання згідно цього договору.

Кредитний договір укладений в електронній формі та підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора, який був направлений відповідачу для підписання кредитного договору та підтвердження з ознайомленням із правилами надання грошових коштів у кредит та інших супутніх документів.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в обумовленому договорі розмірі шляхом перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними відповідачем.

Відповідач умови кредитного договору не виконав, кредитні кошти та нараховані за кредитним договором відсотки не сплатив.

Станом на 01.04.2026 заборгованість відповідача по кредитному договору складає 49059,03 грн., з яких: заборгованість за кредитом 35695,05 грн.; заборгованість за нарахованими відсотками 3436,42 грн.; заборгованість за комісією 9927,56 грн.

Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «Фінансово-Кредитний Супермаркет» прохав суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 загальну заборгованість за кредитним договором №6279925 від 25.06.2024 в сумі 49059,03 грн., та судовий збір в розмірі 3328,00 грн.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет» не з`явився, у позовній заяві прохав суд розглядати справу за його відсутності, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач ОСОБА_1 двічі у судові засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст.128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що учасники справи, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з`явилися, зважаючи на відсутність клопотань про відкладення судового розгляду, суд вважає за можливе проводити судове засідання за відсутності учасників справи на підставі наявних у справі письмових доказів.

На підставі статей 211, 223, 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі по тексту - ЦПК України) суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Умови проведення заочного розгляду справи викладені в ст.280 ЦПК України, згідно якої суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи письмову згоду позивача, суд, керуючись вимогами ст.280 ЦПК України, ухвалив про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів та прийшов до наступного висновку.

У зв`язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Як встановлено судом, 25.06.2024 між ТОВ «Фінансово-кредитний супермаркет» та ОСОБА_1 було укладено договір №6279925 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, на підставі якого кредитор надав позичальнику грошові кошти в сумі - 61900,00 грн. для власних потреб на умовах строковості, зворотності, платності, у безготівковій формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, зазначений у додатку №2, який є невід`ємною частиною цього договору, а позичальник зобов`язався своєчасно погашати кредит, сплачувати фіксовану процентну ставку за користування кредитом із розрахунку - 28,00% річних від суми заборгованості та виконувати інші зобов`язання згідно цього договору. Дата остаточного повернення кредиту до 15.06.2027.

Умовами договору передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості позичальник щомісяця сплачує комісійну винагороду у розмірі 4% від суми кредиту, зазначену у п. 1.1 цього договору. Встановлена договором комісійна винагорода сплачується позичальником щомісячно у вищевказаному розмірі у період, встановлений у додатку №1 до цього договору, починаючи з 01.07.2024.

Відповідно до п. 2.7 договору, позичальник сплачує комісію у розмірі 3 % від суми кредиту, встановленої у п. 1.1 даного договору. Зазначена комісія сплачується позичальником одноразово у день видачі кредиту за рахунок кредитних коштів (тіла кредиту) шляхом перерахування за вказаними позичальником реквізитами суми кредиту за мінусом утриманої кредитодавцем комісії.

Відповідно до п. 4.7 договору у випадку невиконання позичальником зобов`язань, визаначених п. 3.3 цього договору, протягом більше 30 днів, кредитодавець має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит підлягає поверненню з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги кредитодавця. Повернення кредиту здійснюється позичальником протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення.

Відповідно до копії додатку № 1 до договору №6279925 від 25.06.2024 сума кредиту становить 61900,00 грн. процентна ставка - 28 % річних, дата надання кредиту 25.06.2024, дата закінчення дії договору 15.06.2027, комісія за обслуговування кредитної заборгованості (щомісячно) 4% - 2476,00 грн., одноразова комісія за надання кредиту 1857,00 грн.

Згідно з копією заяви ОСОБА_1 (Додаток № 2 до договору №6279925 від 25.06.2024), останній прохав перерахувати належну йому суму кредиту після утримання комісії згідно п.п. 2.7 договору №6279925 від 25.06.2024 на зазначений номер рахунку у АТ «ПУМБ».

У копії додатку №3 до договору №6279925 від 25.06.2024 зазначено реквізити для перерахування коштів ОСОБА_1 на поточний рахунок кредитодавця для погашення кредиту, процентів та сплати інших платежів.

Відповідно до копії платіжної інструкції від 25.06.2024 №2481 відповідачу позивачем перераховано 60043,00 грн. як видачу кредиту за кредитним договором №6279925 від 25.06.2024.

До матеріалів позовної заяви додано копію протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 25.06.2024, який містить інформацію про електронні підписи підписувачів - представника позивача ТОВ «Фінансово-Кредитний Супераркет» Примак О.В. та відповідача ОСОБА_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 по кредитному договору №6279925 від 25.06.2024 станом на 01.04.2026, виготовленої позивачем, відповідач має загальну заборгованість, яка становить 49059,03 грн. з яких: заборгованість за кредитом 35695,05 грн.; заборгованість по відсотках 3436,42 грн., заборгованість по комісії 9927,56 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.06.2024 ТОВ «Фінансово-Кредитний Супераркет» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №6279925 в електронній формі. Відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, йому надані кредитні кошти в розмірі 61900,00 грн. шляхом переказу на його картковий рахунок, що підтверджується письмовими доказами. Отже, кредитний договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру.

Договір укладений згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договір підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відтак, укладення договору у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача. Договір про надання коштів у кредит підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, що підтверджується довідкою про ідентифікацію є належним та допустимим доказом укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «Фінансово-Кредитний Супераркет» та ОСОБА_1 не був би укладений.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20); від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243ск20).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1ст. 627 ЦК України).

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до правового висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 по справі № 2-383/2010стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Після підписання кредитного договору у відповідача виникло зобов`язання по поверненню суми отриманого кредиту та сплати відповідної плати за користування кредитом.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 01.04.2026 за кредитним договором №6279925 від 5.06.2024 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «Фінансово-Кредитний Супермаркет» становить 49059,03 грн. з них: заборгованість за кредитом 35695,05 грн., заборгованість по відсотках 3436,42 грн., заборгованість по комісії 9927,56 грн.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Належних та допустимих доказів, у розумінні ст.ст. 77, 78 ЦПК України на підтвердження виконання у повному обсязі взятих на себе за кредитним договором зобов`язань відповідач не надав.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов ТОВ «Фінансово-Кредитний Супермаркет» про стягнення заборгованості за договором про надання коштів у кредит необхідно задовольнити у повному обсязі.

Щодо вирішення питання про стягнення судових витрат, суд зазначає таке.

Позивачем надана платіжна інструкція кредитового переказу коштів №3348 від 15.04.2026 про сплату судового збору у розмірі 3328,00 грн..

Згідно зі ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тож слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати в сумі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 549 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 258, 263, 264-265, 280-282 ЦПК України, - суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет» (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, буд.16, ЄДРПОУ 38604217), заборгованість за кредитним договором №6279925 від 25.06.2024 станом на 01.04.2026 в сумі 49059 (сорок дев`ять тисяч п`ятдесят дев`ять) гривень 03 копійки, яка складається з: заборгованості за кредитом 35695,05 грн.; заборгованості по відсотках 3436,42 грн.; заборгованість за комісією 9927,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет» (01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, буд.16, ЄДРПОУ 38604217), судовий збір в сумі 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана до Шахтарського міського суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансово-Кредитний Супермаркет», місцезнаходження: 01015, місто Київ, вул. Лейпцизька, буд.16, ЄДРПОУ 38604217.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Максим РУКАС