Решение № 138436211, 23.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3884/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючої судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсії максимальним розміром, вирішив адміністративний позов задовольнити частково.

І. Суть спору:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області в якому просить суд, з урахуванням уточненої позовної заяви:

1.Визнати протиправним Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 р. № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та скасувати його. ???

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням раніше проведених виплат ОСОБА_1 з 01.01.2025 року по 31.12.2025 року без застосування понижуючих коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, визначених в пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.01. 2025 р. № 1 " Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану"

3.Зобов?язати Головне Управління Пенсійного Фонду України в Одеській області не застосовувати положень постанови КМУ від 03.01.2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану".

4.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати пенсію ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених Постановою КМУ від 03.01. 2025 р. №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та здійснити виплату недоплачених сум пенсії за 2025 рік, згідно рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-p(II)/2024 та перерахувати пенсію без обмеження, з відшкодуванням завданої шкоди Кожухарю ОСОБА_2 , внаслідок дії неконституційної норми Закону України та виплатити не доплачену пенсію (з врахуванням виплачених сум).

5.Забов?язати Головне управління ПФУ в Одеській області здійснити Кожухарю ОСОБА_2 відшкодування завданої шкоди внаслідок дії неконституційної норми Постанови КМУ №1 від 03.01.2025 року, виплатити недоплачену пенсию, з 01.01.2025 по 01.12.2025 року в сумі 337 246,03 грн., з урахуванням виплачених сум.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

Позивач звертає увагу, що з 01.01.2025 року до пенсії при щорічній індексації у не правовий спосіб застосовано обмеження індексації, що призводить до зменшення розміру пенсії позивача. Згідно положень постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01 2025 р. «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» з 01.01.2025 року позивачу почали виплачувати пенсію, в зменшеному розмірі, у зв`язку з чим позивач змушений звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

(б) Позиція Відповідачів

26.02.2026 року від відповідача ГУ ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву. Заперечуючи проти позову, відповідач просить відмовити в задоволенні позову та вказує на те, що Уряд 03 січня 2025 року ухвалив постанову № 1 Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану, якою визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій. Відповідач, посилаючись на приписи вказаної постанови вказав, що зазначені коефіцієнти не застосовуються до пенсій осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб та відповідно передбачені ст.46 Закону № 4059-ІХ обмеження застосовані до позивача правомірно.

ІІІ. Процедура та рух справи

16.02.2026 ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Витребувано у відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином завірену копію пенсійної справи позивача.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію відповідно до Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 420/34588/24, яке залишено без змін постановою П?ятого апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025, пенсію позивача з 20.03.2024 обчислено із розрахунку 80% від середньомісячного заробітку 62615,89 грн. за період роботи в зоні відчуження відповідно до довідки від 28.01.2009 № 109, яка видана Державним підприємством «Морська аварійно-рятувальна служба», та її розмір становив 43680,02 грн., де: основний розмір пенсії від середнього заробітку - 50092,71 грн; підвищення інвалідам армії, прирівняних до інвалідів війни ІІ групи (40% від 2361 грн) 944,40 грн; додаткова пенсія інвалідам ІІ групи з числа ліквідаторів ЧАЕС згідно Постанови №112 379,60 грн; цільова допомога інвалідам війни ІІ групи 50,00 грн; пенсія за особливі заслуги перед Україною Нагороджений одним орденом України або колишнього СРСР (23% від 2361 грн) - 543,03 грн; обмеження на індексації з 01.03.2023 - (-6136,34 грн); обмеження на індексації з 01.03.2024 - (-2193,38 грн). Розмір пенсії з 01.03.2025 складає 45 180,02 грн.

Сума доплати за період з 20.03.2024 по 28.02.2025 становить 201 621,43 грн, яка обліковується в Реєстрі судових рішень, що підлягає виплаті за окремою бюджетною програмою.

З урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році в період воєнного стану» розмір пенсії Позивача, розрахований до виплати з березня 2025 року складає 30 521,11 грн.

26.12.2025 року позивач направи до ГУ ПФУ в Одеській області заяву щодо виплати пенсії без обмежень максимального (граничного) розміру пенсії.

23.01.2026 року відповідач на звернення позивача за вих. № 3376-44009/К-02/8-1500/26 повідомив, серед іншого, що « 03.01.2025 Урядом прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 „Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році в період воєнного стану" (далі - Постанова №1), якою, зокрема, встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії призначені за спеціальними законами, в тому числі відповідно до Закону № 796, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність (23 610 грн), виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, та визначення розмірів таких коефіцієнтів. Тобто, виплата пенсій зазначеної категорії повинна проводитись з урахуванням Постанови №1, а саме із застосуванням коефіцієнтів пониження. Таким чином, розмір пенсії розрахований з урахуванням Постанови № 1 до виплати з березня 2025 року складає 30521,11 грн.

Позивач вважає, що відмова ГУ ПФУ в Одеській області в перерахунку пенсії без застосування Постанови № 1 від 03.01.2025 року, є протиправною

V. Джерела права та висновки суду

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 року №796-XII (надалі Закон №796-XII), який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.

Згідно статті 1 Закону №796-XII Закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Статтею 9 Закону №796-XII передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:

1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;

Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Закону №796-XII Міністрів України.

Згідно з нормами статті 13 Закону №796-XII держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов`язується відшкодувати її за:

1) пошкодження здоров`я або втрату працездатності громадянами та їх дітьми, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 14 Закону №796-XII передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:

1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;

Стаття 49. Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4

Пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до статті 50 Закону №796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Статтею 54 Закону №796-XII передбачено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством. Дружинам (чоловікам), які втратили годувальника із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається незалежно від причинного зв`язку смерті з Чорнобильською катастрофою.

В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

для I групи інвалідності - 6000 гривень;

для II групи інвалідності - 4800 гривень;

для III групи інвалідності - 3700 гривень;

для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.

Частину третю статті 54 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 4-р(І)/2024 від 03.04.2024. Частина третя статті 54 утрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.

Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із статтею 57 Закону №796-XII визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Для обчислення пенсії по інвалідності відповідно до статті 54 цього Закону особам із числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, визначених статтею 10 цього Закону, стосовно яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, особам, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, внаслідок чого стали особами з інвалідністю, а також пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за осіб з їх числа за бажанням особи, яка звернулася за пенсією, заробітна плата (дохід) визначається виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Порядок визначення заробітної плати (доходу), у тому числі заробітної плати (доходу), передбаченої частиною четвертою цієї статті, для обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначеної відповідно до статті 54 цього Закону, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 60 Закону №796-XII передбачено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, можуть надаватися інші пільги та компенсації, передбачені законодавством України.

Відповідно до стаття 60-1 Закону №796-XII призначення та виплата пенсій, передбачених цим Законом, і щомісячної компенсації сім`ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи провадяться територіальними органами Пенсійного фонду України.

Заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із статтею 60-2 Закону №796-XII призначення пенсій провадиться відповідно до законодавства, чинного на час звернення особи за призначенням пенсії. Перерахунок пенсій проводиться відповідно до законодавства, чинного на час проведення перерахунку пенсії.

Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку.

Виплата, припинення та поновлення виплати пенсій здійснюються відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Законом України "Про адміністративну процедуру".

Статтею 67 Закону №796-XII передбачено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Пенсії, передбачені цим Законом, підвищуються відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Припис першого речення частини третьої статті 67 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024. Припис першого речення частини третьої статті 67 утрачає чинність із дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.

Відповідно до статті 71 Закону №796-XII дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності, як особі з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою (категорія 1), відповідно до частини 1 статті 54 Закону №796-XII у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Згідно з частиною 2 статті 67 Закону №796-XII (в редакції Закону України від 15.02.2022 року №2040-IX, яка діє з 30.04.2022 року) пенсія позивача з метою її індексації підлягає щорічному підвищенню/перерахунку з 1 березня відповідно до частини 2 статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Перерахунок пенсії проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії.

Відповідач здійснював перерахунки пенсії позивача з метою її індексації з 01.03.2023 року, з 01.03.2024 року та з 01.03.2025 у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, застосовуючи до суми індексації пенсії обмеження у межах граничного розміру 1500 грн.

З 01.01.2025 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", статтею 46 якого установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", «Про прокуратуру", Про статус народного депутата України", Про Національний банк України", Про Кабінет Міністрів України", Про дипломатичну службу", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про судову експертизу", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Про наукову і науково-технічну діяльність", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1 від 03.01.2025 року "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (надалі - постанова КМУ №1), якою постановив:

1. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", Про прокуратуру", Про статус народного депутата України", Про Національний банк України", Про Кабінет Міністрів України", Про дипломатичну службу", Про службу в органах місцевого самоврядування", Про судову експертизу", Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", Про наукову і науково-технічну діяльність", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, - 0,1.

2. Установити, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім`ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру ветеранів війни, отриманими Пенсійним фондом України у порядку інформаційної взаємодії з Міністерством у справах ветеранів.

3. Ця постанова набирає чинності з дня опублікування та застосовується з 1 січня 2025 року.

З 01 березня 2025 року відповідач, керуючись статтею 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", застосував до пенсії позивача понижуючі коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ №1, що призвело до істотного зменшення розміру пенсії, виплачуваної позивачу з 01.01.2025 року.

Суд вважає такі дії відповідача неправомірними з таких підстав.

Статтею 16 Конституції України передбачено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Згідно з частинами 2, 3 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 2 статті 64 Конституції України в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України установлено, що основи соціального захисту, а також форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

На виконання покладеного статтею 16 Конституції України на державу обов`язку Україна в особі законодавця ухвалила Закон №796-XII, у якому встановила загальний порядок реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створила єдиний порядок визначення, зокрема, соціального захисту потерпілих осіб.

Конституційний Суд України, розглядаючи питання щодо захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначав, що:

- покладення Конституцією України на державу обов`язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров`я, а відтак - обумовлює посилений їх соціальний захист. Держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено. Соціальні зобов`язання держави перед громадянами, які втратили здоров`я внаслідок того, що держава свого часу зобов`язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища (рішення від 07.04.2021 року № 1-р(II)/2021),

- обмеження максимального розміру пенсії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, призвело до порушення сутності конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту цих осіб, що є порушенням зобов`язань держави, які випливають зі змісту статей 3, 16, 50 Конституції України в їх взаємозв`язку (рішення від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024),

- пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров`я визнано найвищими соціальними цінностями (рішення від 03.04.2024 року № 4-р(I)/2024).

Конституційний Суд України у рішенні від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 вказав, що предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Правовідносини, пов`язані з призначенням державної пенсії особам, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є предметом регулювання статті 54 Закону №796-XII. У ній установлено мінімальні розміри пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва або захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ця норма не передбачає обмеження максимального розміру таких пенсій або застосування до неї понижуючих коефіцієнтів.

За правилами статті 71 Закону №796-XII дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Суд вважає, що до спірних правовідносин щодо виплати позивачу пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного із Чорнобильською катастрофою, необхідно застосовувати положення спеціального Закону №796-XII (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 року №2-р(II)/2024), які не передбачають застосування понижуючих коефіцієнтів до таких пенсій та виплату таких пенсій в обмеженому (зменшеному/пониженому) розмірі.

Відповідач діяв всупереч вимогам верховенства права та при виплаті позивачу пенсії з 01.01.2025 року незаконно застосував до неї понижуючі коефіцієнти, передбачені пунктом 1 постанови КМУ №1, що призвело до недоотримання позивачем нарахованих йому щомісячних пенсійних виплат та до порушення його права на отримання пенсії у розмірі, встановленому законом.

З огляду на наведене, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити з 01.01.2025 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження її граничним (максимальним) розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат, а також зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплатити з 01.01.202 пенсію ОСОБА_1 без обмеження її граничним (максимальним) розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Щодо вимог позивача про зобов`язання відповідача виплатити конкретну суму недоплаченої пенсії за період з 01.01.2025 року по 01.12.2025 року в розмірі 337 246,03 грн та відшкодувати завдану шкоду, суд зазначає, що вимога відшкодування шкоди у вигляді стягнення недоплачених сум пенсії є похідною від правомірності здійсненого перерахунку.

Оскільки належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів та обмежень, вимога про стягнення фіксованої суми є передчасною та не підлягає задоволенню. Право позивача на отримання належних сум буде повністю відновлено в процесі виконання цього судового рішення шляхом проведення відповідачем правильного математичного та правового розрахунку.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 77, 161,245, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з 01.01.2025 року пенсію ОСОБА_1 без обмеження її граничним (максимальним) розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області перерахувати та виплатити з 01.01.202 пенсію ОСОБА_1 без обмеження її граничним (максимальним) розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

4.В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, адреса: м. Одеса, вул. Канатна, 83, 65012, ЄДРПОУ 20987385.

Суддя Оксана БОЙКО