Решение № 138434733, 23.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2026 рокусправа № 380/11103/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства Транспортно- експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство Транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. П.Орлика, буд. 22, код ЄДРПОУ 13825481) звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343), в якому просить суд:

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №UA2090002026258 від 19.05.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України», на суму 263265,14 гривень;

-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № UA2090002026259 від 19.05.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України», на суму 57918,34 гривень, з якої 5265,30 гривень сума штрафних санкцій.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач покликався на те, що Львівською митницею складено щодо ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» акт №69/26/7.4-19/13825481 від 24.04.2026 про результати документальної невиїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 22.07.2022 №UA209110/2022/003502.

Згідно з висновками вказаного акту, позивачем порушено: статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, ч.1 ст.257, ч.2 ст.46 МК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита; пп.в) п.185.1 ст.185, п.187.8 ст.187, п.190.1 ст.190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ПДВ за митними деклараціями.

Як випливає зі змісту акту перевірки, Державна митна служба України, листом від 22.01.2026 №15/15-03-01/7/437, інформувала Львівську митницю про отримання від уповноваженого органу Словацької Республіки листа від 07.01.2026 №3954/2026-2000801/24 з результатами процесу перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22.07.2022 №D376337 та від 22.07.2022 №D376339.

Уповноваженим органом Словацької Республіки у зазначеному листі повідомлено, що їхні розслідування показали, що сертифікати на перевезення EUR.1, в тому числі №D376337 №D376339, видані та схвалені Митним управлінням Міхаловце. Результати перевірки походження транспортних засобів, поставлених з інших-країн членів ЄС, показали, що автомобілі були помилково вказані як товари походження з ЄС. Автомобілі не підпадають під преференційний режим відповідно до Додатку І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Протоколу І до Договору про співробітництво, укладеного між ЄС та його країнами-членами з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони. Виходячи з вищевказаних фактів, перевірені сертифікати EUR.1 не відповідають вимогам щодо точності, тому не є дійсним доказом походження в розумінні протоколу.

Не погодившись з такими висновками, позивач скористався правом на подання заперечення на Акт, які не були взяті до уваги відповідачем.

ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» 22.05.2026 отримано оскаржувані ППР №UA2090002026258 від 19.05.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України», на суму 263265,14 гривень, а також податкове повідомлення-рішення форми «Р» за №UA2090002026259 від 19.05.2026 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України», на суму 57918,34 гривень, з якої 5265,30 гривень сума штрафних санкцій.

Позивач зазначає, що при імпорті товару він діяв добросовісно, ним було дотримано всіх вимог законодавства при здійсненні митного контролю та надано усі належним чином оформлені документи на підтвердження ввезення товару та можливості застосування пільгових ставок ввізного мита. Митні органи України, в свою чергу, не мають повноважень самостійно визнавати сертифікати EUR.1 недійсними або скасовувати їх дію, якщо такі сертифікати видані компетентним органом іншої держави-члена ЄС та не відкликані офіційно стороною, що їх видала. Відповідно, винесення спірних ППР ґрунтується на неналежних доказах і здійснене з перевищенням наданих митниці повноважень. Вказує, що ні митним органом України, ні митним органом експортера, не дотримано передбаченої Конвенцією процедури перевірки та належного підтвердження достовірності документів, що виключає правомірність проведення перевірки позивача та складення оскаржуваних ППР. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 08.06.2026 відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників та запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що в ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 №UA209110/2022/003502 ввезено товар, який декларувався із застосуванням преференції за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 15 Доповнення I «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції.

Означений товар декларувався платником податків із застосуванням преференції «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 15 Доповнення I «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції.

Для застосування преференції « 410» при митному оформленні товарів надані сертифікати з перевезення EUR.1 від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339, які вказані у графі 44 митних декларацій під кодом « 0954» «сертифікат з перевезення (походження) товарів форми EUR.1». Країна походження товару «EU» (Європейський союз) у графі 34 митних декларацій була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у даних сертифікатах з перевезення EUR.1.

Зазначає, що керуючись статтею 32 Доповнення І «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, Державною митною службою України направлено на перевірку до уповноваженого органу Словацької Республіки сертифікати з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339.

Державна митна служба України листом від 22.01.2026 № 15/15-03¬01/7/437 повідомила Львівську митницю про отримання інформації від Фінансового управління Словацької Республіки від 07.01.2026 № 3954/2026-2000801/24Не, якою не підтверджено преференційне походження товарів, зазначених у сертифікатах EUR.1 від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339.

Фінансове управління Словацької Республіки у наданій відповіді листом від 07.01.2026 № 3954/2026-2000801/24Не повідомило: «Сертифікати EUR.1 є справжніми, були видані і завірені митницею Михайлівці для компанії/ експортера "LAX1M, s.r.o", Михайлівці, Словацька Республіка, але вони не є дійсними доказами походження. Сертифікати EUR.1 були видані на підставі підтверджуючих документів (декларацій постачальника), і в рамках перевірки цих декларацій постачальника було встановлено, що декларації, подані як супровідні документи, не можуть бути визнані дійсними документами, що використовуються для підтвердження статусу походження товарів.

На підставі вищезазначеного факту можна зробити висновок, що товари (вживані транспортні засоби), на які поширюються перевірені Сертифікати EUR. 1, не можуть вважатися товарами походження з СС відповідно до положень Додатка І до Регіональної конвенції про пан-євро- середземноморські преференційні правила походження в рамках Протоколу І до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і їхніми державами-членами, з іншої сторони, і таким чином товари не мають права на преференційний режим».

Також Фінансовим управлінням Словацької Республіки надано копію сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339 у графі 14 яких внесено відмітку: «Не відповідає вимогам щодо достовірності й правильності інформації, що міститься в ньому», і тому до цих товарів не можуть бути застосовані тарифні преференції.

Таким чином, уповноваженим органом Словацької Республіки, як уповноваженим державним органом країни експортера, не підтверджено преференційне походження з Європейського Союзу товару (код пільги 410), ввезеного ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» за митними деклараціями від 27.07.2022 № UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 № UA209110/2022/003502.

Враховуючи ту обставину, що для товарів, ввезених за вказаними митними деклараціями преференційне походження є визначальним для оподаткування, а інформація про преференційне походження виявилась недостовірною, а тому, ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» преференційні ставки ввізного мита до товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення (походження) товару форми EUR.1 від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339, застосовано неправомірно.

Враховуючи викладене, за результатами перевірки документів походження уповноваженим органом Словацької Республіки не підтверджено преференційне походження товарів, оформлених ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 №UA209110/2022/003502. Таким чином, сертифікати з перевезення товару EUR.1, які надавалися до митного органу разом із зазначеними вище митними деклараціями, з урахуванням результатів їх перевірки не можуть вважатись належною підставою для застосування скаржником преференції за кодом « 410» при митному оформленні товарів. З врахуванням викладеного просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представником позивача подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що надані ним докази у їх сукупності підтверджують європейське походження імпортованого товару та відповідність його критеріям преференційного походження.

Суд встановив такі обставини.

Приватне акціонерне товариство Транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Видами діяльності позивача є: основний: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; Інші: 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у., 81.29 Інші види діяльності із прибирання, 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту, 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів, 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах.

На підставі пункту 9 частини першої статті 336, абзацу 3 частини другої статті 344-1, пункту 2 частини третьої статті 345, пункту 2 частини другої статті 351, підпункту 1 пункту 912 та з урахуванням пункту 934 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (зі змінами та доповненнями), у зв`язку з надходженням від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження дотримання критеріїв походження поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, відповідно до наказу Львівської митниці 24.03.2026 № 174 проведено документальну невиїзну перевірку дотримання ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» (ЄДРПОУ 13825481) дотримання вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, в тому числі залежно від країни походження товарів при переміщенні через митний кордон України товарів за митними деклараціями від 27.07.2022 № UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 № UA209110/2022/003502.

Львівською митницею, рекомендованим листом від 24.03.2026 № 7.4-5/19-03/13/7758 з повідомленням про вручення (трек - код Укрпошти № R067129441981), позивачу надіслано копію наказу від 24.03.2026 № 175 та письмове повідомлення про проведення документальної невиїзної перевірки з 14.04.2026 тривалістю 5 робочих днів за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 369, каб. 305.

Рекомендований лист від 24.03.2026 № 7.4-5/19-03/13/7758 отримано ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» 27.03.2026.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 24.04.2026 № 69/26/7.4-19/13825481, яким встановлено порушення ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» вимог статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини другої статті 46, частини першої статті 257 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення), підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України.

В ході проведення перевірки встановлено, що ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 №UA209110/2022/003502 ввезено товар, який декларувався із застосуванням преференції за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 15 Доповнення I «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції.

Означений товар декларувався платником податків із застосуванням преференції «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС» за кодом « 410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 15 Доповнення I «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції.

Для застосування преференції « 410» при митному оформленні товарів надані сертифікати з перевезення EUR.1 від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339, які вказані у графі 44 митних декларацій під кодом « 0954» «сертифікат з перевезення (походження) товарів форми EUR.1». Країна походження товару «EU» (Європейський союз) у графі 34 митних декларацій була заявлена декларантом на підставі відомостей, наявних у даних сертифікатах з перевезення EUR.1.

За результатами перевірки документів походження уповноваженим органом Словацької Республіки не підтверджено преференційне походження товарів, оформлених ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 №UA209110/2022/003502.

Зі змісту акта перевірки випливає, що контролюючим органом встановлено порушення вимог:

-статті 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, частини другої статті 46, частини першої статті 257 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 № UA209110/2022/003502 на загальну суму 263 265,14 грн;

-підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митними деклараціями від 27.07.2022 № UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 № UA209110/2022/003502 на загальну суму 52 653,04 гривень

Позивачем подано заперечення на акт перевірки від 24.04.2026 № 69/26/7.4-19/13825481, за наслідками розгляду яких відповідачем повідомлено ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС», що документальна невиїзна перевірка проведена відповідно до вимог чинного законодавства України. Надане заперечення не спростовує фактів порушень, які відображені у акті перевірки.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

№UA2090002026258 від 19.05.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України», на суму 263265,14 гривень;

№UA2090002026259 від 19.05.2026, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «Податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України», на суму 57918,34 гривень, з якої 5265,30 гривень сума штрафних санкцій.

Не погоджуючись із спірними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Частиною 1 ст. 1 МК України передбачено, що законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст.1 МК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 36 МК України положення цього Кодексу встановлюють непреференційні правила щодо визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою застосування:1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; 2) заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; 3) інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов`язаних із визначенням країни походження товару.

Згідно з ч. 2 ст. 36 МК України країною походження товару вважається країна, в якій: 1) товар був повністю отриманий; 2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару або засвідчена декларація про походження товару, або декларація про походження товару, або сертифікат про регіональне найменування товару (ч. 1 ст. 41 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 36 МК України країна походження товару заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення назви країни походження товару та відомостей про документи, що підтверджують походження товару, у митній декларації, крім випадків, якщо обов`язкове подання оригіналу такого документа для цілей визначення країни походження товару передбачено законами України або міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 МК України у разі переміщення товару через митний кордон України країна походження товару обов`язково заявляється (декларується) митному органу шляхом зазначення в митній декларації назви країни походження товару та відомостей про сертифікат про походження товару: 1) на товари, до яких залежно від їх країни походження застосовуються кількісні обмеження (квоти) або заходи, вжиті органами державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності в межах повноважень, визначених законами України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну», «Про зовнішньоекономічну діяльність»; 2) якщо митним органом встановлено, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України; 3) якщо для цілей визначення країни походження товару це передбачено законами України та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 МК України перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених у статті 41 цього Кодексу, здійснюється відповідно до цієї статті після завершення митного оформлення.

Згідно із ч. 2 цієї норми у разі виникнення сумнівів щодо дійсності документів про походження товару та/або правильності відомостей, що в них містяться, зокрема щодо відомостей про країну походження товару, митний орган може перевірити факт видачі сертифіката та/або його зміст на веб-сайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат, або звернутися у паперовій або електронній формі до такого компетентного органу (організації) із запитом про проведення перевірки автентичності документа про походження товару та відповідності походження товару правилам походження, встановленим цим Кодексом.

Товари, походження яких достовірно не встановлено, випускаються митним органом у вільний обіг на митній території України, за умови сплати ввізного мита за повними ставками Митного тарифу України (ч. 2 ст. 46 МК України).

Частиною першою ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Як передбачено абзацом першим ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Згідно із абзацом другим ч. 5 ст. 280 МК України до товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

Абзацом третім цієї норми передбачено, що до решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 351 МКУ предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Пунктом 2 ч. 2 цієї норми передбачено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (пп. 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

Згідно із п. 54.4 ст. 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Згідно із пп. «в» п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Законом України «Про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» від 08.11.2017 № 2187-VIII Верховна Рада України постановила приєднатися до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (далі - Регіональна конвенція).

Частиною першою ст. 15 Регіональної конвенції встановлено, що товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів, що підтверджують походження: (a) сертифікат з перевезення товару EUR. 1, зразок якого наведений у Додатку III а; (b) сертифікат з перевезення товару EUR-МЕD, зразок якого наведений у Додатку III Ь; (c) у випадках, вказаних у Статті 21(1), декларація (надалі іменуватиметься декларацією походження або декларацією походження ЕUR-МЕD), надана експортером до інвойса.

Повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Статтями 31, 32 Доповнення І до Регіональної конвенції передбачено процедуру здійснення перевірки достовірності підтверджень походження товарів та правильності інформації, що в них міститься.

Відповідно до положень зазначених статей подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи Договірної сторони-імпортера мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог Регіональної конвенції.

Таким чином, Регіональна конвенція надає уповноваженим органам право здійснювати перевірки підтверджень походження товарів після закінчення їх митного оформлення у країні імпорту як за наявності обґрунтованих сумнівів, так і вибірково.

Пунктом 2 статті 32 Доповнення І Регіональної конвенції визначено, що з метою реалізації перевірок митні органи Договірної сторони імпортера повинні повернути документ, що підтверджує походження, або його копію органам країни експорту, вказавши, за необхідності, причини запиту.

Відповідно до п. 3 ст. 32 Доповнення І Регіональної конвенції перевірка має бути здійснена митними органами Договірної сторони - експортера. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути якнайшвидше повідомлені про її результати. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з однієї з Договірних Сторін і відповідають іншим вимогам Конвенції (п. 5 ст. 32 Доповнення І до Регіональної конвенції).

Крім того, Законом України «Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» від 16 вересня 2014 року № 1678-VII, ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Статтею 33 Протоколу І Угоди врегульовано питання щодо перевірки підтверджень походження товару. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

У ході розгляду цієї справи суд встановив, що позивачо придбав товар - «І.Напівпричіп-цистерна, трьохвісний, марки WILLTG...» в експортера LAXIM s.r.o., P.I.Cajkovskeho 1098/26, 071 01 Міхаловце, Словаччина.

При митному оформленні вказаного товару, позивачем, при поданні контролюючому органу митних декларацій, у графі 36 «Преференція» вказано цифровий код « 410000000» та застосовано преференційну ставку ввізного мита. Відтак, ввізне мито було нараховано і сплачено за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм ст. 15 Доповнення 1 до Регіональної конвенції, що сторонами не заперечується.

В подальшому Державною митною службою України, з урахуванням наведених вище норм законодавства, скеровано на перевірку до уповноваженого органу Словацької Республіки сертифікати з перевезення (походження) товарів форми EUR.1 від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 № UA209110/2022/003502.

Державна митна служба України, листом від 22.01.2026 №15/15-03-01/7/437, інформувала Львівську митницю про отримання від уповноваженого органу Словацької Республіки листа від 07.01.2026 № 3954/2026-2000801/24Не з результатами процесу перевірки сертифікатів з перевезення (походження) товару форми EUR.1, зокрема сертифікатів від 22.07.2022 № D 376337, від 22.07.2022 № D 376339.

Так, уповноваженим органом Словацької Республіки у зазначеному листі повідомлено: «Сертифікати EUR.1 є справжніми, були видані і завірені митницею Михаловце для компанії/ експортера «LAX1M, s.r.o», Михаловце, Словацька Республіка, але вони не є дійсними доказами походження. Сертифікати EUR. 1 були видані на підставі підтверджуючих документів (декларацій постачальника), і в рамках перевірки цих декларацій постачальника було встановлено, що декларації, подані як супровідні документи, не можуть бути визнані дійсними документами, що використовуються для підтвердження статусу походження товарів. Результати під перевірки цих документів показали, що декларації підроблені та не можуть бути чинними супроводжуючими документами. Враховуючи ці факти, можемо зазначити, що перевірені сертифікати EUR.1 не є чинними доказами походження відповідно до Додатку І до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Протоколу І до Договору про співробітництво, укладеного між ЄС та його країнами-членами з однієї сторони, та Україною, з іншої сторони, відповідно товари (вживані напівпричепи) не підпадають під преференційний режим відповідно до протоколу».

Враховуючи викладене, за результатами перевірки документів походження уповноваженим органом Словацької Республіки не підтверджено преференційне походження товарів, оформлених ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» за митними деклараціями від 27.07.2022 №UA209110/2022/003503, від 27.07.2022 №UA209110/2022/003502.

Отже, сертифікати з перевезення товару EUR.1, які надавалися позивачем до митного органу разом із зазначеними вище митними деклараціями, з урахуванням результатів їх перевірки не можуть вважатись належною підставою для застосування ПрАТ ТЕК «ЗАХІДУКРТРАНС» преференції за кодом « 410» при митному оформленні товарів.

За висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 01.03.2021 у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Саме тому декларативне зазначення експортером у комерційних документах походження товарів з території Європейського Союзу не є достатнім саме по собі, а у разі проведення перевірки експортер зобов`язаний документально підтвердити заявлений статус походження товарів, у тому числі щодо походження матеріалів, використаних у їх виготовленні.

Водночас, у спірних правовідносинах компанія-експортер не надала під час перевірки належних документів, які б підтверджували походження товарів з території Європейського Союзу, у зв`язку з чим у листі-відповіді уповноваженого органу країни-експортера зазначено, що відповідні інвойси є формально дійсними (видавалися), однак не пройшли перевірку та не можуть бути використані для застосування преференційного режиму оподаткування.

З матеріалів справи видно, що у спірних правовідносинах контролюючим органом встановлено факт несплати митних платежів у належному розмірі внаслідок застосування тарифних преференцій за відсутності підтвердженого походження товарів з Європейського Союзу. За таких обставин контролюючий орган, діючи на підставі статті 54 ПК України, правомірно самостійно визначив суму податкових зобов`язань, що виникли після завершення митного оформлення.

Суд звертає увагу, що обов`язок зі сплати податків і зборів у встановлених законом розмірах є безумовним обов`язком платника податків та не залежить від встановлення його вини. Водночас посилання позивача на відсутність вини має правове значення лише у правовідносинах, пов`язаних із притягненням до відповідальності за порушення митних правил, зокрема за статтею 485 МК України, що не є предметом цього спору.

Факт того, що непідтвердження походження товарів зумовлено неналежними діями іноземного експортера, не спростовує встановленої обставини сплати митних платежів у меншому розмірі, ніж передбачено законодавством, та не звільняє платника податків від обов`язку їх сплати разом із передбаченими ПК України штрафними санкціями.

Крім того суд звертає увагу, що у разі самостійного визначення контролюючим органом суми податкових зобов`язань, контролюючий орган зобов`язаний був самостійно визначити суму грошових зобов`язань і донараховати штрафні санкції.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що застосування штрафних санкцій у спірних правовідносинах є законним наслідком встановлення факту несплати митних платежів у належному розмірі, а не формою притягнення платника податків до відповідальності за умисне порушення.

Також висновки суду відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 11.04.2022 у справі № 260/2805/20, від 11.08.2022 у справі № 460/8509/21, від 26.04.2023 у справі № 260/4347/20, від 24.12.2025 у справі №380/21022/24 та від 11.02.2026 у справі №380/25552/24.

Отже, оскільки у відповідь на запит митного органу листом уповноваженого органу Словацької Республіки не підтверджено преференційне походження товару, щодо якого виник спір, суд вважає, що у позивача були відсутні підстави для застосування права на преференції при його розмитненні.

Крім того, суд зазначає, що позивачем не наведено обґрунтованих та підтверджених належними доказами про те, що інформація, зазначена у відповідних листах компетентних органів Словацької Республіки щодо результатів перевірок декларацій та сертифікатів з перевезення (походження) товару форми ЕUR.1, що надавались позивачем, в тому числі для митного оформлення товарів, є недостовірною, або такою, що сформована відповідними органами з порушенням вимог законодавства.

Отже, Львівська митниця обґрунтовано прийняла оскаржені податкові повідомлення-рішення про донарахування позивачу грошових зобов`язань зі сплати ввізного мита і податку на додану вартість. Так як, під час здійснення перевірки, компетентним органом Словацької Республіки за результатом процесу перевірки сертифікатів з перевезення повідомлено митні органи України, що після проведення відповідних перевірок встановлено справжність ( автентичність) сертифікатів, однак, не вдалось отримати докази преференційного походження товарів у сертифікатах з перевезення товарів, недоцільним є застосування тарифних преференцій до відповідних товарів як це передбачено Угодою між ЄС та Україною.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Щодо судового збору, то відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки у задоволенні позову відмовлено, сплачений позивачем судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючисьст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства Транспортно-експедиційний комбінат «ЗАХІДУКРТРАНС» (місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич, вул. П.Орлика, буд. 22, код ЄДРПОУ 13825481) до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м.Львів, вул.Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 23.07.2026.

Суддя Лунь З.І.