Постановление суда № 138431341, 23.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

490/6466/26 23.07.2026

н\п 1-кс/490/3040/2026

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Миколаїв

Слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю: прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нова Збур`ївка, Голопристанського району, Херсонської області, з середньою освітою, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , судимого вироком Херсонського міського суду Херсонської області за ч.1 ст.119 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 263, ч.1 ст. 263 КК України, за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_7 , усвідомлюючи встановлену законом заборону вільного обігу вогнепальної зброї та бойових припасів, не маючи передбаченого законом дозволу на їх носіння та зберігання, 12.01.2026, реалізуючи спільний злочинний умисел, прибув до схрону, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , звідки дістав пістолет «ТТ» № НОМЕР_1 , що належить до нарізної вогнепальної зброї, є самозарядним пістолетом, який виготовлений шляхом пеперобки саморобним способом макету масо-габаритного пістолета ТТ, калібру 7,62х25 мм. та 8 патронів до нього, які є бойовими припасами, після чого , після чого, не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачу органам влади вказаних бойових припасів та вибухових пристроїв, незаконно носив їх шляхом переміщення та транспортування в автомобілі «ToyotaAvensis» до нового місця схову, розташованого в м. Миколаєві Миколаївської області, на ділянці місцевості між будинком № 54-А по вул. 3-я Слобідська та приватним дошкільним навчальним закладом дитячим садком «Хайа Мушка» за адресою: м. Миколаїв, вул. Ігоря Бедзая, 110/1, де помістив зазначені вогнепальну зброю та бойові припаси до заздалегідь підготовленого схрону й незаконно зберігав їх без передбаченого законом дозволу

Крім того, ОСОБА_4 , у невстановлені в ході досудового розслідування час та місці, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, діючи умисно, усвідомлюючи встановлену законом заборону вільного обігу бойових припасів і вибухових пристроїв та не маючи передбаченого законом дозволу на їх придбання і зберігання, у порушення додатку № 1 до Постанови Верховної Ради України від 17.06.1992 № 2471-XII «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 576, та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, незаконно придбав оборонну осколкову ручну гранату Ф-1 промислового виготовлення, наступальну осколкову ручну гранату РГД-5 промислового виготовлення та наступальну осколкову ручну М67 промислового виготовлення, які відносяться до бойових припасів основного призначення, осколкову гранату 30-мм гранатометного пострілу VOG-17M промислового виготовлення з перехідною втулкою саморобного виготовлення, що є саморобним вибуховим пристроєм осколкової дії, виготовленим по типу бойових припасів основного призначення, після чого, не маючи на меті відповідно до ч. 3 ст. 263 КК України видачу органам влади вказаних бойових припасів та вибухових пристроїв, почав зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_3 , де незаконно зберігав без передбаченого законом дозволу до 22.01.2026, тобто до моменту їх вилучення працівниками правоохоронного органу під час проведення санкціонованого обшуку.

Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано зач. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 263 КК України, як носіння, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб та ч. 1 ст. 263 КК України, як придбання, зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

В обґрунтування клопотання вказано, що 18.07.2026 з підозрюваним ОСОБА_4 розпочато виконання вимог ст. 290 КПК України, стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та відкрито для ознайомлення матеріали досудового розслідування, для закінчення досудового розслідування потрібно виконати наступний обсяг роботи, а саме: скласти та направити завчасно до суду обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст.ст. 290, 291, 293 КПК України з підозрюваним і його захисником та надати їм достатньо часу для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обсяг яких складає 3 томи, та хоча строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження згідно ч. 5 ст. 219 КПК України не включається у строки, передбачені цією статтею, однак послідуючий строк для виконання вимог ст.ст. 291, 293 КПК України є строком досудового розслідування, оскільки згідно ч. 1 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється до дня звернення до суду з обвинувальним актом, та на даний час продовжують існувати ризики, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України.

Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав у ньому викладених.

Підозрюваний ОСОБА_4 , який свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав частково, та його захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши доводи клопотання, вислухавши доводи прокурора на його підтримку, думку підозрюваного та його захисника, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

22.01.2026 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст.ст.208, 615 КПК України та 23.01.2026 р. йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.28 ч.2 ст.111 КК України.

24.01.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.03.2026.

19.03.2026 р. ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17.05.2026.

14.05.2026 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12.07.2026.

10.07.2026 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 22.07.2026.

18.07.2026 р. ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22026150000000201 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України спливає 22.07.2026 р., однак 18.07.2026 підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику адвокату ОСОБА_5 в порядку ст. 290 КПК України, повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до наявних матеріалів досудового розслідування, відповідно до ч. 5 ст. 219 КПК України строк із дня винесення постанови про зупинення кримінального провадження до винесення постанови про відновлення кримінального провадження, а також строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому статтею 290 цього Кодексу, не включається у строки, передбачені цією статтею, крім дня прийняття відповідної постанови та дня повідомлення підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України, підтверджується даними:

протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_8 від 21.01.2026 року, який вказав, що до м. Києва для вчинення злочину його везли 2 чоловіка ( ОСОБА_4 та ОСОБА_7 ). Крім того в м. ОСОБА_9 передав йому пістолет для скоєння вбивства. До протиправної діяльності залучив його ОСОБА_10 ;

протоколів для впізнання за фотознімками від 21.01.2026 року, в ході яких ОСОБА_8 (вказав на ОСОБА_4 та ОСОБА_7 як на осіб, що відвезли його до м. Києва для скоєння злочину та на ОСОБА_4 як на особу, що надала йому зброю для скоєння злочину;

протоколу обшуку від 22.01.2026, за місцем проживання ОСОБА_4 , в ході якого вилучено мобільний телефон марки Iphone 11 Pro, а також предмети схожі на гранати з узргм у кількості 4 шт., зокрема Ф1, РГД-5, М-67, Хатапка (перероблений з корпуса від ВОГ);

протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 23.01.2026 року, в ході якого останній повідомив про обставини вчинення ним злочину, а саме виконання завдань ссрф;

висновку судової експертизи зброї № СЕ-19/115-26/978-БЛ від 26.01.2026 року, згідно якого надана на експертизу куля (вилучена в ході огляду місця події замаху на вбивство військовослужбовця) є складовою частиною 7,62-мм патронів пістолета конструкції Токарєва (ТТ) (який ОСОБА_4 та ОСОБА_7 передали ОСОБА_11 шляхом так званої «закладки»);

висновку судової експертизи зброї №СЕ-19/115-26/6216-БЛ від 19.05.2026 року (щодо речового доказу (пістолет ТТ) у кримінальному провадженні №12026100020000168 від 19.01.2026 року за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, згідно якого надана на експертизу куля (вилучена в ході огляду місця події замаху на вбивство військовослужбовця) вистріляна з наданого на експертизу пістолета;

копіями матеріалів з кримінального провадження №12026100020000168 від 19.01.2026 року,за підозрою ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України;

протоколу слідчого експерименту від 22.04.2026 року, в ході якого ОСОБА_7 на місцевості показав як разом з ОСОБА_4 надали знаряддя для вчинення злочину шляхом закладення так званого «схрону» зі зброєю пістолету ТТ, з якого ОСОБА_11 14.01.2026 року здійснив замах на вбивство військовослужбовця ЗС України громадянина Грузії ОСОБА_12 ;

протоколу слідчого експерименту від 03.06.2026 року, в ході якого ОСОБА_7 на місцевості показав як разом з ОСОБА_4 надали знаряддя для вчинення злочину шляхом підняття так званого «схрону» зі зброєї пістолет ТТ, а в подальшому підняття так званого схрону зі зброєю пістолету «ФОРТ-12Г» з якого ОСОБА_8 09.01.2026 року здійснив замах на ОСОБА_13 .

Крім того, для закінчення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні органу досудового розслідуванні необхідно завершити ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, вручити їх стороні захисту, а також направити обвинувальний акт до суду з урахуванням вимог КПК України щодо надходження справ до суду за 5 робочих днів до закінчення міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Положеннями ст. 290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2021 р. (справа № 344/6630/17) наголосила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має три ключові віхи: початок визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення фіксується направленням до суду обвинувального акта. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, яке не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

При цьому, згідно з ч. 5 ст. 219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею.

Отже, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.

Отже, наразі, органом досудового розслідування з 18.07.2026 р. стороні захисту, в порядку ст. 290 КПК України, відкрито матеріали кримінального провадження для ознайомлення, а відтак строк досудового розслідування не закінчився, а перервався до моменту здійснення прокурором однієї з дій, зазначених у ч. 2 ст. 283 КПК України.

Матеріали кримінального провадження містять дані, які вказують на наявність достатніх підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виходячи з наступного.

Так, підозрюваний ОСОБА_4 , який до кримінальної відповідальності притягується не вперше, має постійне місце проживання, одружений, обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст.263 КК України, які згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкцією яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, що у зв`язку з введенням в країні воєнного стану підвищує ризик втечі на тимчасово непідконтрольну Україні територію, перебуваючи на свободі, не маючи запобіжного заходу, знаючи місце проживання свідків, зможе впливати на них з метою зміни показів на такі, що не відповідають дійсності та виправдовують його як підозрюваного, тим самим він матиме можливість уникнути кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, за такого слідчий суддя приходить до висновку про існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Проте слідчий суддя приходить до висновку, що на даний час припинив існувати ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, враховуючи те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні завершено, доказів існування вказаного ризику слідчому судді не надано.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 одружений, має постійне місце проживання, відносно нього відсутні дані, що своєю неналежною поведінкою він перешкоджав органу досудового розслідування та суду у кримінальному провадженні, та з огляду на те, що на даний час триває стадія відкриття матеріалів кримінального провадження, виходячи з обставин ймовірно вчиненого кримнального правопорушення, дає підстави вважати, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, вагомість яких на даний час знизилася.

Тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватості у кримінальному правопорушенні, сама по собі не є безпосередньою підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, за такого, доводи прокурора, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти вказаним ризикам, є необґрунтованими.

При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що з наданих у судовому засіданні пояснень та долучених до матеріалів клопотання письмових документів вбачається, що 18.07.2026 досудове розслідування у кримінальному провадженні було завершено та надано стороні захисту для ознайомлення у порядку ст.290 КПК.

Так, відповідно до ч.4 ст.196 КПК слідчий суддя зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом. За приписами ч.3 ст.197 КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Зі змісту ч.4 ст.196, ч.3 ст.197 КПК вбачається, що вказані норми наділяють слідчого суддю правом у період, коли досудове розслідування у рамках певного кримінального провадженні ще триває (до його закінчення), вирішувати питання щодо продовження особі запобіжного заходу, але вони не обмежують тривалість застосування такого заходу строками досудового розслідування. Адже, вказане питання регулюється ч.1 ст.197 КПК, у відповідності до якої строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Крім того, за приписами ст.203 КПК, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кримінальне провадження закривається у разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.. (п.10 ч.1 ст.284 КПК).

При цьому, невключення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК, у зазначені в ст.219 КПК строки, не свідчить про обмеження строку застосування запобіжного заходу строками досудового розслідування.

З наведеного вбачається, що строк на який до підозрюваного може бути застосовано запобіжний захід, КПК не обмежує строками досудового розслідування, у рамках якого особі обирається відповідний захід, а тому ухвала про застосування (продовження) до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може лишатися чинною і після закінчення досудового розслідування в кримінальному провадженні до настання однієї з обставин, наведених у ст.203 КПК.

Згідно з ч.4 ст.176 КПК запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Тобто, за змістом наведених в ч.4 ст.176 КПК положень вибір запобіжних заходів, що обираються у кримінальному провадженні, довірено двом різним судовим інстанціям: слідчому судді під час досудового розслідування та судді, який розглядає справу, під час судового розгляду. Розподіл компетенцій між вищезазначеними особами чітко позначений моментом, коли розслідування закінчено, обвинувальний акт затверджено і кримінальну справу передано на розгляд суду, про що зазначено і в п.28 рішення ЄСПЛ у справі «Чанєв проти України» (Chanyev v. Ukraine) від 09.10.2014, заява №46193/133. Також на користь вказаного висновку свідчить зміст п.5 ч.1 ст.3 КПК, у відповідності до якого, досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Водночас, Третя судова палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.02.2021 р. (справа № 344/6630/17) наголосила, що досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом, має три ключові віхи: початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР; завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику відповідно до положень ст. 290 КПК України; закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта. Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, яке не має точок дотику із завершенням досудового розслідування.

При цьому, згідно з ч.5 ст.219 КПК України строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, не включається у строки, передбачені цією статтею. Таким чином, законодавством передбачено, що саме з моменту відкриття матеріалів досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК України, строки ознайомлення з матеріалами досудового розслідування не включаються у загальний строк досудового розслідування.

Таким чином, факт завершення досудового розслідування не свідчить про його закінчення і у період між завершенням досудового розслідування та його закінченням судовий контроль за дотриманням прав підозрюваних осіб у кримінальному провадженні продовжує здійснювати слідчий суддя, який в тому числі може приймати рішення щодо застосування і продовження строку застосування до осіб запобіжних заходів.

З урахуванням наведеного, вагомості досліджених у судовому засіданні даних про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263, ч.1 ст. 263 КК України, тяжкість покарання, що може бути призначене підозрюваному в разі притягнення до кримінальної відповідальності, особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за фактичним місцем проживання підозрюваного, який є необхідним та достатнім для забезпечення завдань кримінального процесуального закону на даному етапі кримінального провадження, запобіганню ризикам, встановленим в ході розгляду клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 194 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово .

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора чи суду (залежно від стадії кримінального провадження) за кожною вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання (залежно від стадії кримінального провадження);

- утриматись від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у вказаному кримінальному провадженні, крім випадків участі у проведенні слідчих дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 цілодобово.

Строк дії ухвали по 19 серпня 2026 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1