Постановление суда № 138429319, 22.07.2026, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/636/26

провадження № 2/624/444/26

УХВАЛА

22 липня 2026 року Кегичівський районний суд Харківської області у складі: головуючої судді Богачової Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Кегичівці, Берестинського району, Харківської області клопотання відповідача про витребування доказів у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №100333052 в розмірі 30560,95 грн, з яких: 9367,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5313 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 8880 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000 грн сума заборгованості за неустойкою. Також стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати.

Позовна заява обгрунтована тим, що 31.10.2025 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №100333052. Договір укладено в електронній формі та підписано електронним підписом одноразового ідентифікатора. Відповідно до п.п. 2.1. договору, кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. 24.04.2026 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №24042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) позивачу за плату належне йому право грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належне ТОВ «Мілоан» право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24.04.2026 позивач набув право грошової вимоги до відповідача в сумі 30560,95 грн, з яких: 9367,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5313 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 8880 грн сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 7000 грн сума заборгованості за неустойкою.

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 25 червня 2026 року провадження у справі було відкрито, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Сторонам надано час для подання заяв по суті.

Відповідач подала відзив на позовну заяву в якому, зокрема, заперечила підписання нею кредитного договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позивачем, на підтвердження укладення спірних кредитних договорів, надані їх паперові копії. При цьому, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявні в матеріалах справи договори (у вигляді паперової копії) було створено у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що вони підписувалися електронними підписами уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів), що є обов`язковим реквізитом електронного документа. Таким чином, наявні в матеріалах справи паперові копії спірних кредитних угод не можуть вважатись електронними документами (копіями електронних документів), оскільки не відповідають вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належними доказами укладення договору між відповідачем та кредитором. Відповідно до вимог законодавства, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх. При цьому, згідно з ч. 5 ст. 100 ЦПК України, якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги. Відповідач наголошує, що не укладала договір, який долучає представник позивача, відповідно не погоджувала процентні ставки, строки кредитування, комісії, штрафні санкції та інші кабальні умови кредитування. Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує, що саме цю редакцію договору вона розуміла та узгодила із позивачем. Також не надано жодного переконливого доказу належності саме відповідачу одноразового ідентифікатора, який зазначений в наданому примірнику договору. Якби відповідач дійсно укладала такий договір, то в обов`язковому порядку мала би здійснити набір у відповідній електронній формі певної комбінації алфавітно-цифрової послідовності, вказана комбінація мала б відобразитись у вказаній електронній формі та зберегтись на сервері кредитора для подальшого долучення до договору, і за таких обставин позивач міг би надати такі докази. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази часу та способу генерування одноразового ідентифікатора, його направлення відповідачу, підтвердження відповідачем пропозиції щодо укладення договору, зокрема, довідка про ідентифікацію клієнта. Наголошує, що при належному укладенні договору існує можливість перевірки автентичності підпису. Якщо йдеться про підписання договору, укладеного в письмовій формі, то підпис можна перевірити шляхом призначення почеркознавчої експертизи. У разі укладення договору електронним цифровим підписом, є можливість перевірити підпис шляхом декодифікації накладення підпису з використанням відкритого ключа, який видається акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК). У даному разі перевірити автентичність того, що позивач називає підписом, не можливо, оскільки не підтверджено ні направлення СМС- повідомлення на мобільний номер відповідача, ні належність номеру телефона саме відповідачу, а також не доведено, що саме ці кредитні умови узгодив відповідач. Позивачем також не долучено до матеріалів справи будь-яких доказів, які прямо чи опосередковано свідчать, що електронний підпис (або ідентифікатор) належить саме відповідачу. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, отримання ним логіну та паролю в системі, подання заявки на отримання кредиту, а також ознайомлення з усіма істотними умовами договору. При цьому, оскільки негативні факти не підлягають доведенню (у цьому випадку - непогодження умов договору), саме на позивача покладено обов`язок укладення договору, і позивач цей обов`язок в повній мірі не виконав. Отже, наведене вказує на неукладеність оспорюваних правочинів - кредитного договору 31.10.2025 №100333052 з ТОВ «Мілоан», в тому числі в електронній формі, оскільки відсутні достовірні докази укладення саме цієї редакції договору, а відповідач даний факт заперечує. Оскільки позивачем не надано оригінал кредитного договору 31.10.2025 №100333052, а відповідачем ставиться під сумнів його укладення, відповідач просить суд на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України витребувати у позивача оригінал електронного доказу кредитний договір від 31.10.2025 №100333052 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами), а в разі ненадання оригіналів витребуваних документів - визнати недопустимими в якості доказів надані позивачем паперові копії електронних документів на підтвердження факту надання кредиту відповідачу.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи у судове засідання не з`явились.

Представник позивача заявив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглядаючи заявлене відповідачем клопотання, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подано в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено, який доказ витребується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; вжиті особою, яка подає клопотання та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Задоволення клопотання про витребування судом доказів є можливим за умови, якщо особа, яка його заявляє, доведе, що є складнощі в їх отриманні, підстави, за яких заявник вважає, що докази знаходяться в іншої особи, належність доказів та допустимість засобів доказування.

З метою об`єктивного вирішення спору у контексті з правовими приписами ст.ст. 10, 213 ЦПК України, суддя доходить висновку про доцільність задоволення клопотання про витребування доказів, оскільки встановлено, що вищевказана інформація має значення для вирішення справи, а відповідач не має можливості надати докази по справі.

Відповідно до п.4 ч.2, ч.9 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав необхідності витребування нових доказів. Про відкладення розгляду справи постановляється ухвала.

Керуючись ст.ст. 84, 95, 100, 223, 240, 260, 261, 353 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання про витребування доказів - задовольнити.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надати до суду для дослідження у судовому засіданні оригінал електронного доказу кредитний договір від 31.10.2025 №100333052 (з усіма доповненнями та додатками до нього, а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами), системні логи (дані про відправку СМС-коду, IP-адресу, з якої здійснювався вхід, та ідентифікацію у додатку). Докази надати до суду до наступного судово засідання на флеш-носії, CD-диску або через систему «Електронний суд».

Розгляд справи відкласти до 13 години 00 хвилин 08 вересня 2026 року.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 7-9 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 146 ЦПК України у разі неподання письмових, речових чи електронних доказів, що витребувані судом, без поважних причин або без повідомлення причин їх неподання суд може постановити ухвалу про тимчасове вилучення цих доказів державним виконавцем для дослідження судом.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 148 ЦПК України за невиконання ухвали з відповідальної особи може бути стягнуто штраф в дохід державного бюджету у сумі від 0,3 до 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати суду докази.

У судове засідання викликати учасників справи, направити їм копію цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Т.В. Богачова