Постановление суда № 138419947, 20.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/8415/26

1-кс/296/3166/26

УХВАЛА

Іменем України

20 липня 2026 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м.Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , власника майна (третьої особи) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Житомирській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, погодженого прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 , поданого в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024060000000056 від 02.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 201- 4, ч. 1 ст. 204 та ч. 1 ст. 209 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира із клопотанням в обґрунтування якого зазначає, що слідчим відділом Управління СБ України в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №42024060000000056 від 02.09.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 201- 4, ч. 1 ст. 204 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, невстановлені особи протягом 2024-2026 організували незаконне переміщення через митний кордон України, поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю, підакцизних товарів - електронних сигарет та рідин для електронних сигарет, які в подальшому реалізуються на території Житомирської області.

Слідством встановлено, що мешканець Житомира ОСОБА_5 будучи керівником та засновником ТОВ «Ромзіл» (код ЄДРПОУ 45782442, м. Житомир, пров. Паперовий, буд. 16, кв. (офіс) 43) та ТОВ «Продукт» (код ЄДРПОУ 41464932, м. Житомир, проспект Миру, буд. 19, кв. (офіс) 339) спільно з ОСОБА_9 , здійснюють господарську діяльність з реалізації таких електронних сигарет та рідин для електронних сигарет на території Житомирської області через мережу власних (орендованих) торгівельних точок (кіосків).

В послідуючому, майно, грошові кошти, одержані від такої злочинної діяльності, легалізовуються ОСОБА_5 шляхом проведення фінансових операцій, вчинення правочину з таким майном, маскування та приховування походження такого майна.

Проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями (огляд і виїмка кореспонденції ТОВ «Нова пошта», контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки електронних сигарет та рідин до електронних сигарет) встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , використовуючи підконтрольні торгівельні точки (кіоски) здійснюють торгівлю незаконно виготовленими тютюновими виробами, електронними цигарками та рідинами для їх наповнення без марок акцизного податку так і зі зразками, що не відповідають чинному законодавству та не виготовлені на ПрАТ «Україна».

Відповідно до Висновку експертів за результатами проведення комісійної судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, товарознавчої експертизи № 2911/25-34/2912/25-53 від 30.07.2025 КНДІСЕ Міністерства юстиції України, надані для дослідження рідини що використовуються в електронних сигаретах, здобуті під час проведення НСРД, не відповідають вимогам ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови».

Згідно зі ст. 215 «Підакцизні товари та ставки податку» Податкового кодексу України надані на дослідження об`єкти входять до переліки підакцизних товарів, а саме: «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться зокрема у картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях».

Також, відповідно до Висновку експерта ДНДЕКЦ МВС України № КСЕ-19-25/37093 від 19.12.2025 надані для дослідження рідини що використовуються в електронних сигаретах, здобуті під час проведення НСРД, не відповідають вимогам ДСТУ 9128:2021 «Рідини, що використовуються в електронних сигаретах. Загальні технічні умови».

09.07.2026 проведено обшук жилого приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено наступні речі та документи:

- документи фінансово-господарської діяльності та чорнові записи, що належать ОСОБА_5 , на 129 арк.;

- виписки з ЄРДПОУ, на 5 арк.;

- грошові кошти у сумі 162100 (сто шістдесят дві тисячі сто) доларів США;

- грошові кошти у сумі 1199000 (один мільйон сто дев`яносто дев`ять тисяч) гривень;

- грошові кошти у сумі 69950 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) Євро;

- злиток срібла (999 проби), вагою 5 кілограм;

- злиток срібла (999 проби), вагою 1 кілограм;

- злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам;

- злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам;

- 2 монети з срібла номіналом 1 долар США;

- 2 монети з срібла номіналом 10 долар США;

- наручний годинник «Geneve»;

- наручний годинник «Jolga».

Того ж дня, вказані вилучені речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, забезпечення збереження яких, відповідно до положень ст. 170 КПК України є підставою його арешту.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити з викладених у клопотанні підстав. Зазначили, що досудове розслідування здійснюється також за ст. 209 КК України, а оскільки встановлено обіг підакцизних товарів без такого маркування, є всі підстави вважати, що вилучені грошові кошти та інше майно підпадають під ознаки речових доказів. Також зазначили, що за місцем проведення обшуку зареєстровано ряд юридичних осіб, які здійснюють господарську діяльність пов`язану з обігом підакцизних товарів, зокрема тютюнових виробів, засновником яких є ОСОБА_5 .

Представник власника майна адвокат ОСОБА_10 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Вказав, що дозвіл на вилучення грошових коштів в ухвалі слідчого судді не надавалося. Стверджував, що вилучені кошти є сімейними збереженнями ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , які проживають у вказаному житлі, та доводяться батьками ОСОБА_5 . Вони також є підприємцями та мають дохід, що підтверджується документально.

Власник майна (третьої особи) ОСОБА_6 в судовому засіданні також вказав, що вилучені цінності та грошові кошти є сімейними збереженнями та знаходилися в сейфі. Годинники належать дружині, один з яких успадковано від її сестри. Також зазначив, що його син - ОСОБА_5 проживав окремо, однак на передодні обшуку перевіз свої речі до батьківської квартири.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 5 статті 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Обшук та фактичне вилучення майна відбулися 09.07.2026 року. Граничний 48-годинний строк для направлення відповідного клопотання спливав 11.07.2026 року.

З матеріалів клопотання вбачається, що 10.07.2026 року клопотання про арешт майна було здано слідчим до установи поштового зв`язку для направлення на адресу суду, що підтверджується відтиском календарного штемпеля на поштовому конверті та описі вкладення.

Згідно з приписами частини 1 статті 116 КПК України, строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту або передано особі, уповноваженій їх прийняти.

Оскільки клопотання про арешт майна було передано оператору поштового зв`язку 10.07.2026 року (тобто в передостанній день передбаченого законом строку), процесуальні строки, визначені ст. 171 КПК України, слідчим не пропущені, а клопотання подано вчасно та підлягає розгляду по суті.

Відповідно до вимог ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності-також захисника, законного представника. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди (ч. 2 ст. 170 КПК України).

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Вирішуючи питання наявності підстав для накладення арешту на вилучене під час обушку майно, слідчий суддя бере до уваги доводи сторін та враховує наступне.

Згідно п.4 та п.5 ч.1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Слідчий суддя при вирішенні питання арешту майна враховує, що досудове розслідування здійснюється за ч. 1 ст. 201- 4, ч. 1 ст. 204 та ч. 1 ст. 209 КК України.

Також враховує, що вилучене під час обшуку майно та речі, згідно постанови від 09.07.2026 року визнані слідчим речовими доказами у справі.

При цьому, оцінюючи доведеність слідчим підставності накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя виходить з того, що обшук було проведено в житловому приміщенні в якому зареєстроване місце проживання ОСОБА_5 та є місцем реєстрації юридичних осіб, заснованих ОСОБА_5 .

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що за адресою проведення обшуку проживають також батьки ОСОБА_5 , а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_11 , які також здійснюють підприємницьку діяльність та мають офіційний дохід.

В судовому засіданні представник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_7 подав суду податкову декларацію про доходи ОСОБА_6 за 2023, 2024 роки та ОСОБА_11 за 2024, 2025 роки. Також надав договір купівлі-продажу квартири від 27.05.2023 року на суму 912142,00 грн., де продавцем вказано ОСОБА_12 .

Водночас прокурором в судовому засіданні надано відомості про офіційний дохід від трудової діяльності ОСОБА_5 , а також про придбання ним в 2026 році та 2025 році двох автомобілів марки ZEEKR Х та ZEEKR 001, що на думку сторони обвинувачення свідчить про наявність значного доходу, однак не підтверджується документально.

Враховуючи вище викладене, беручи до уваги надані учасниками судового засідання докази та зроблені пояснення, зважаючи на стадію досудового розслідування та мету арешту, слідчий суддя вважає клопотання доведеним частково.

З метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, арешту підлягає вилучене в ході обшуку майно, окрім грошових коштів у сумі 1199000 гривень та наручних годинників, які належать ОСОБА_11 .

Слідчий суддя зазначає, що адвокатом було надано документи, які підтверджують офіційний дохід осіб, які проживають разом з ОСОБА_5 . Однак не додано доказів, що такий дохід виражено у формі іноземної валюти, не вказано та не надано доказів придбання доларів США та Євро, не підтверджено періоду купівлі валюти від отриманого доходу в гривні. Також не підтверджено походження злитків срібла, монет.

Вказані обставини підлягають встановленню в ході досудового розслідування, а тому слідчим та прокурором доведено необхідність арешту такого майна.

Беручи до уваги викладене, обставини кримінального провадження, мету, підстави застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, враховуючи, що вилучені речі можливо використати як речові докази у кримінальному провадженні та у випадку не накладення на них арешту можуть бути знищені, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні та збереження вище вказаних речей, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 173 КПК України, відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частин тимчасово вилученого майна.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на майно, яке 09.07.2026 виявлене та вилучене під час обшуку жилого приміщення за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:

- документи фінансово-господарської діяльності та чорнові записи, що належать ОСОБА_5 , на 129 арк.;

- виписки з ЄРДПОУ, на 5 арк.;

- грошові кошти у сумі 162100 (сто шістдесят дві тисячі сто) доларів США;

- грошові кошти у сумі 69950 (шістдесят дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) Євро;

- злиток срібла (999 проби), вагою 5 кілограм;

- злиток срібла (999 проби), вагою 1 кілограм;

- злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам;

- злиток срібла (999 проби), вагою 250 грам;

- 2 монети з срібла номіналом 1 долар США;

- 2 монети з срібла номіналом 10 долар США;

В арешті грошових коштів у сумі 1199000 (один мільйон сто дев`яносто дев`ять тисяч) гривень;

- наручного годинника «Geneve»;

- наручного годинника «Jolga» - відмовити.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала оскаржується безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1