Решение № 138410367, 21.07.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 465/10532/25

пр.№ 2/464/2728/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,

з участю секретаря судових засідань БРИНОШ А.Я.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Споживчий центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №07.06.2025-100001084 від 07 червня 2025 року у розмірі 15760 грн. та понесені судові витрати.

Позов мотивує тим, що 07 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №07.06.2025-100001084, шляхом підписання останнім електронним цифровим підписом пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки на отримання кредиту, за умовами якого ОСОБА_2 надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 126 днів, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, водночас відповідач зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на момент пред`явлення позову в останнього виникла заборгованість за наданим кредитом, що становить 15760 грн., яка складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6000 грн., по процентах в розмірі 6132 грн. 02 коп., комісії в розмірі 628 грн. 98 коп., по неустойці в розмірі 3000 грн. Просить стягнути вказану суму заборгованості та судовий збір.

19 січня 2026 року ухвалою Франківського районного суду м.Львова дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 26 січня 2026 року.

26 січня 2026 року розгляд справи відкладено на 26 лютого 2026 року, у зв`язку з неявкою учасників процесу.

26 лютого 2026 року розгляд справи відкладено на 03 квітня 2026 року, у зв`язку з неявкою учасників процесу.

Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 03 квітня 2026 року цивільну справу передано за підсудністю до Сихівського районного суду м.Львова.

27 травня 2026 року справа надійшла до суду.

29 травня 2026 року ухвалою суду призначено розгляд справи на 17 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 17 червня 2026 року розгляд справи відкладено на 21 липня 2026 року, у зв`язку з неявкою відповідача.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, одночасно із позовними вимогами просить про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин неявки не повідомив та не подав відзив на позовну заяву. З огляду на наведене, відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Положеннями ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Частиною 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.ст.526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк. За умовами ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

Положеннями ст.ст.12, 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 07 червня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_2 укладено кредитний договір №07.06.2025-100001084, шляхом підписання заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» з використанням електронного цифрового підпису за допомогою одноразового ідентифікатора Е398.

За умовами вказаного договору, кредитодавець (позивач) зобов`язався надати позичальнику (відповідачу) кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник (відповідач) зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти, комісію.

Відповідно до заявки від 07 червня 2025 року, яка є невід`ємною частиною укладеного між сторонами кредитного договору, відповідачу надано кредит у розмірі 6000 грн. строком на 126 днів. Крім того, сторонами погоджено всі інші істотні умови договору, зокрема дату повернення кредиту, відсотки за користування кредитом, графік платежів.

ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу грошові кошти у розмірі 6000 грн., перерахувавши такі на картковий рахунок останнього, що підтверджується листом сервісу IPay.ua №1-1811 від 18 листопада 2025 року про перерахунок коштів за кредитом та довідкою розрахунком про стан заборгованості, водночас ОСОБА_2 , отримавши грошові кошти в кредит, зобов`язання за укладеними договорами належним чином не виконав, лише частково сплатив заборгованість у розмірі 2000 грн. 14 липня 2025 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, заборгованість ОСОБА_2 складає 15760 грн., з яких: 6000 грн. основний борг, 6131 грн. 02 коп. проценти, 628 грн. 98 коп. комісія, 3000 грн. неустойка.

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач порушила умови кредитного договору, у добровільному порядку ухилилася від сплати заборгованості за таким, поданий позивачем розрахунок відповідачем не спростовано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором №07.06.2025-100001084 від 07 червня 2025 року у розмірі 12760 грн., з яких: 6000 грн. основний борг, 6131 грн. 02 коп. проценти, 628 грн. 98 коп. комісія.

Водночас, при вирішенні вимоги позову про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 3000 грн., суд виходить з наступного.

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Враховуючи наведене, стягнення неустойки у заявленому позивачем розмірі за кредитним договором, укладеним між сторонами 07 червня 2025 року, тобто у період дії воєнного стану, не відповідає вимогам Закону, а тому в цій частині позову необхдно відмовити.

Окрім цього, на підставі ст.141 ЦПК України з відповідача в користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1961 грн. 28 коп., що відповідатиме пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.12, 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження м.Київ, вул.Саксаганського, 133а, МФО 305299, р/р НОМЕР_2 заборгованість за кредитним договором №07.06.2025-100001084 від 07 червня 2025 року в розмірі 12760 грн. та 1961 грн. 28 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК