Постановление суда № 138410046, 14.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/325/14-ц

Провадження №: 6/336/565/2026

У Х В А Л А

про вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України

14 липня 2026 року місто Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду міста Запоріжжя Турчинський Максим Ігорович, розглянувши подання заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Яни Федорової, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: АТ «УкрСибБанк», про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника фізичної особи за матеріалами цивільної справи:

за позовною заявою АТ «УкрСибБанк»

до ОСОБА_1

про стягнення суми,

В С Т А Н О В И В :

Заступник начальника відділу Федорова Яна звернулась до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №336/325/14ц виданого 30.05.2018р. Шевченківським районним судом м.Запоріжжя.

В обґрунтування подання зазначила, про те, що на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України знаходиться виконавче провадження ВП№75019334 щодо примусового виконання виконавчого листа №336/325/14ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСибБанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 5 399 253,62 грн.

Виконавцем 15.05.2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно, копію постанови направлено сторонам.

Рішення суду на день подачі подання боржником не виконано, декларацію до органу ДВС не подано, будь-яких дій на погашення заборгованості боржником не вчинено.

Під час виконання рішення суду виконавцем було встановлено, що майно, на яке можливо стягнути звернення відсутнє, боржник одержує доходи у Пенсійному фонді України, однак кошти за рішенням суду не сплачує.

Разом з тим, на запит виконавця Державною прикордонною службою України надано інформацію про неодноразові перетини боржником ОСОБА_2 державного кордону, а Державною міграційною службою України повідомлено про наявність у боржника паспорту громадянина України для виїзду за кордон.

Зважаючи на зазначені обставини та приймаючи до уваги, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, ініціатор подання просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України фізичну особу боржника ОСОБА_1 до виконання зобов`язань покладених на нього виконавчим листом №336/325/14ц виданий 30.05.2018 Шевченківським районним судом м.Запоріжжя.

Представником Відділу державної виконавчої служби подано заяву до суду про розгляд подання у відсутність представника виконавчої служби.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали подання, проаналізувавши вчинені виконавчі дії, суд дійшов до наступних висновків.

На виконанні у відділі ДВС знаходиться виконавче провадження ВП№75019334 за заявою стягувача АТ «УКРСИББАНК» від 08.05.2024р. щодо примусового виконання судового рішення про стягнення суми боргу з ОСОБА_1 , відповідно вичинені виконавчі дії, передбачені нормами ЗУ «Про виконавче провадження».

Виконавець у поданні зазначив, що здійснювалися усі необхідні дії з метою виконання рішення суду, боржнику направлялися вимоги про явку до державного виконавця, проте боржник дані вимоги не виконує, будь-яких дій, спрямованих на їх виконання не здійснює, на виклики не з`являється, декларацію не надає, не повідомляє про наявність майна, рахунків, доходів, має закордонний паспорт та регулярно перетинає державний кордон України, тобто ухиляється від виконання рішення суду, що суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод встановлено, що, кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території. Кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною.

Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об`єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Конституційна гарантія вільного пересування фізичної особи не поширюється на випадки, коли суспільні інтереси вимагають правомірного обмеження прав людини, зокрема для захисту прав і законних інтересів інших членів суспільства. Обмеження права особи вільно залишати територію України, яке визначено в Конституції України й міжнародно-правових актах, визнається легітимним втручанням держави в права людини з метою забезпечення загального блага.

Згідно ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження.

Згідно до ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України» громадянинові України, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань. Громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо, він, зокрема, ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов`язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у зазначеному випадку.

Тимчасове затримання або вилучення паспорту, у таких випадках, здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, Служби Безпеки України, Державною Прикордонною службою України, військовими комісаріатами та Консульською службою України.

Отже, обов`язковою умовою для звернення державного виконавця з відповідним поданням є ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань, таким чином, аналізуючи дану норму державний виконавець при зверненні до суду з відповідним поданням, зобов`язаний обґрунтувати та надати відповідні докази ухилення боржника від виконання покладених на нього зобов`язань.

В силу приписів ч.5 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних.

Під ухиленням боржника від виконання зобов`язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов`язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов`язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об`єктивні обставини.

Із урахуванням наведеного, суд вважає, що звертаючись до суду із вказаним поданням, державним виконавцем не надано доказів на підтвердження фактів свідомого ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання рішення суду, не вказано які перешкоди вчинені з його боку для проведення виконавчих дій державному виконавцеві, а також не надано жодного доказу про наявність наміру боржника виїхати за межі України з метою ухилення від виконання вказаного судового рішення.

Слід зауважити, що відсутність іншого майна або інших доходів боржника, на яке можливо звернути стягнення, не може свідчити про свідоме ухилення боржником від виконання ним своїх зобов`язань. Виконавцем не надано достатніх доказів для обмеження такого права.

Крім того, судом враховано, що відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року N64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по теперішній час, тобто в державі діють певні тимчасові правила та обмеження на випадок незвичної (надзвичайної) ситуації, пов`язаної з евакуацією через виникнення загрози життю та здоров`ю громадян України.

За таких обставин, подання виконавця не підлягає задоволенню.

Відмова у задоволені подання не позбавляє права на повторне звернення державного виконавця до суду.

Керуючись ст.ст.441, 258-261,262,268 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

Подання заступника начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Яни Федорової, боржник: ОСОБА_1 , стягувач: АТ «УкрСибБанк», про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається через Шевченківський районний суд міста Запоріжжя до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження : якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.07.2026р.

Суддя Шевченківського районного суду м.Запоріжжя Максим ТУРЧИНСЬКИЙ