Постановление суда № 138409190, 08.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/8061/25 Провадження№ 2/636/3373/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2026 року Чугуївський міський суд Харківської області в складі: головуючого судді Гніздилова Ю. М., за участю секретаря судового засідання Селевко Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуїв в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства страхова група ТАС, про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,

встановив:

У провадженні Чугуївського міського суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства страхова група ТАС, про відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого,.

До початку розгляду справи по суті від представника відповідача надійшло клопотання про об?єднання цивільної справи № 682/2657/25 за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» та цивільну справу № 636/8061/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» в одне провадження

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала заяву, про розгляд справи за її відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, в наданих до суду заявах просив вказане клопотання задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши клопотання представника відповідача про об`єднання цивільної справи №636/8061/25 із цивільною справою №682/2657/25, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а суд, враховуючи положення цієї статті, вправі за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ.

Разом із тим наведена норма не встановлює обов`язку суду здійснювати таке об`єднання, а надає суду дискреційні повноваження оцінити, чи сприятиме спільний розгляд повному, всебічному та своєчасному вирішенню спорів, чи навпаки призведе до ускладнення розгляду справ, порушення принципу процесуальної економії та права учасників на розгляд справи у розумний строк.

Інститут об`єднання справ має процесуальний характер і спрямований виключно на забезпечення ефективності судового розгляду. Сам по собі факт виникнення кількох позовів із однієї події не є безумовною підставою для їх об`єднання.

Як убачається з матеріалів справи, у даному провадженні розглядається позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування моральної шкоди у зв`язку зі смертю потерпілого.

Інша справа, на яку посилається заявник, перебуває у провадженні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області та подана іншою особою ОСОБА_2 , який звернувся до суду із самостійним позовом до того самого відповідача.

Таким чином, предметом судового розгляду у кожній із зазначених справ є самостійне матеріально-правове домагання окремого позивача, яке ґрунтується на його особистому праві на отримання страхового відшкодування.

Незважаючи на те, що підставою виникнення правовідносин є одна дорожньо-транспортна пригода, кожний із позивачів реалізує власне право, передбачене Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а тому права та обов`язки кожного з них підлягають самостійному судовому захисту.

Посилання заявника на положення пункту 27.3 статті 27 зазначеного Закону не можуть бути підставою для об`єднання справ.

Вказана норма визначає лише порядок визначення загального розміру страхового відшкодування та його розподілу між особами, які мають право на таке відшкодування, однак не містить жодного положення щодо процесуального обов`язку звернення таких осіб із єдиним позовом чи обов`язкового спільного розгляду відповідних справ.

Більше того, цивільне процесуальне законодавство виходить із принципу диспозитивності, відповідно до якого кожна особа самостійно визначає спосіб захисту свого права, час звернення до суду, обсяг позовних вимог, а також реалізує процесуальні права незалежно від інших осіб.

Фактично задоволення заявленого клопотання призвело б до об`єднання різних матеріально-правових вимог різних позивачів, кожен із яких є самостійним носієм права на судовий захист.

При цьому у кожній зі справ підлягають встановленню обставини, які можуть мати індивідуальний характер, зокрема щодо статусу позивача, наявності права на страхове відшкодування, обсягу заявлених вимог, поданих доказів, процесуальної поведінки сторін та інших юридично значимих фактів.

Суд також бере до уваги, що справи перебувають у провадженні різних судів, що саме по собі свідчить про відсутність процесуальної доцільності їх об`єднання.

Об`єднання справ не може переслідувати мету створення для відповідача більш зручного способу захисту або мінімізації можливих фінансових витрат, якщо це не відповідає завданням цивільного судочинства, визначеним статтею 2 ЦПК України.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що питання об`єднання справ вирішується судом із урахуванням принципів процесуальної економії, розумності строків розгляду та ефективності судового захисту, а не виключно з огляду на однаковість відповідача чи спільність окремих фактичних обставин виникнення спору.

Суд доходить висновку, що заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили про неможливість окремого розгляду зазначених справ або про існування ризику ухвалення взаємовиключних судових рішень.

Суд зауважує на тому, що кожна зі вищезазначених справ має окремий предмет доказування, окремий суб`єктний склад позивачів та стосується реалізації самостійних цивільних прав, що виключає необхідність їх об`єднання.

За таких обставин суд приходить до висновку, що об`єднання зазначених цивільних справ не відповідатиме завданням цивільного судочинства, не сприятиме своєчасному, ефективному та справедливому вирішенню спорів, а тому підстави, передбачені статтею 188 ЦПК України, для задоволення клопотання відсутні.

Керуючись ст. 188, 258261 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання представника Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про об`єднання цивільної справи №636/8061/25 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» із цивільною справою №682/2657/25, що перебуває у провадженні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області - відмовити.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає та може бути оскаржена лише одночасно з оскарженням рішення суду у справі, якщо інше не передбачено

Суддя Ю. М. Гніздилов