Постановление суда № 138404802, 20.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

20 липня 2026 рокусправа № 380/14455/26Суддя Львівського окружного адміністративного суду Братичак Уляна Володимирівна, перевіривши матеріали позовної заяви Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови, -

в с т а н о в и л а :

Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якій просить:

- визнати дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо винесення постанови про накладення штрафу від 02.06.2026 ВП №72241732 протиправними;

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02.06.2026 ВП №72241732 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, суд звертає увагу, що усупереч вимог ст. 160 КАС України, в позовній заяві позивачем не повідомлено про наявність або відсутність електронного кабінету.

Водночас, з відомостей КП «ДСС», а також підсистеми Електронний суд ЄСІТС, судом встановлено, що Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради (код ЄДРПОУ 22392443) не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до абзацу 1 частини шостої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону від 19.10.2023 № 3424-IX), зміна в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, вводиться в дію 20.02.2024.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Оскільки у позивача, як юридичної особи, не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», згідно з частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає про обов`язок позивача зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 18 цього Кодексу.

При цьому, згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 169 КАС України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Також, порушуючи вимоги п.7 ч.5 ст.160 КАС України, позивачем в позовній заяві не вказано, чи вживались заходи забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Порушуючи вимоги п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Крім того, усупереч вимог п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві позивачем не надано власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їх виправлення в майбутньому може вплинути на ефективність виконання рішення, а також на своєчасність повідомлення сторін про рух справи.

Крім того, згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними.

У випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).

Позовну заяву може бути подано до суду:

1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів;

2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Як встановлено судом зі змісту позовної заяви, оскаржувану у цій справі постанову від 02.06.2026 ВП №72241732, Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради отримало 05.06.2026, тоді як до суду з цим позовом звернулося лише 06.07.2026, тобто з пропуском десятиденного строку звернення, встановленого Законом.

В обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач зазначає, що Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради попередньо вже зверталося до суду з позовом щодо оскарження постанови від 02.06.2026 ВП №72241732, однак помилково не долучило документів на підтвердження повноважень представника, у зв`язку із чим такий позов було повернуто судом.

Водночас, суд критично оцінює наведені аргументи відповідача з огляду на таке.

Так, Верховний Суд неодноразово формулював висновки про те, що строк на звернення до суду у разі повторного подання позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги) може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку;

- повторне подання позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги) відбулось в межах строку звернення, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної позовної заяви (скарги), без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на звернення до суду й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги), які стали підставою для повернення вперше поданої позовної заяви (апеляційної, касаційної скарги), і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення;

- доведено, що повернення попередньо поданих позовних заяв (апеляційних, касаційних скарг) відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, й не могли бути усунуті позивачем;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Зокрема подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 24 липня 2023 року у справі №200/3692/21, від 07 вересня 2023 року у справі №120/3679/22, від 30 вересня 2024 року у справі №260/3417/21.

Разом з тим, посилаючись на помилкове не долучення документів на підтвердження повноважень представника позивача при первісному зверненні з позовом, Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради не надає жодних доказів на підтвердження наявності справді об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, й не могли бути усунуті позивачем.

Окрім цього, з матеріалів справи, а також відомостей КП «ДСС» судом встановлено, що первинно з позовною заявою про оскарження постанови від 02.06.2026 ВП №72241732 Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради звернулося 16.06.2026 (згідно з відміткою пошти на конверті) у справі №380/12536/26, тоді як десятиденний строк з дня вручення оскаржуваної постанови (05.06.2026) сплинув 15.06.2026.

Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про оскарження постанови від 02.06.2026 ВП №72241732 ще й при первинному зверненні.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду Братичак У.В. від 22 червня 2026 року у справі №380/12536/26 позовну заяву Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови повернуто позивачеві у зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження повноважень Марії Колінко на представництво інтересів Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради у суді.

Суд зауважує, що строк звернення до суду, як одна із складових гарантії «права на суд», може бути поновленим лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді/суду.

Суд, не заперечуючи проти права на повторне звернення з позовною заявою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним.

Скаржник повинен довести, що повернення попередньо поданих позовних заяв відбулося з причин, які не залежали від нього.

Також первісне звернення до суду повинне було відбутись у межах передбаченого процесуальним законом строку.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Водночас, суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження рішення відповідача з боку позивача є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Невиконання позивачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення позовної заяви, та як наслідок, її повернення заявнику, не належить до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть свідчити про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30.09.2024 у справі № 260/3417/21.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011 обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Таким чином, Управлінням соціального захисту населення Дрогобицької міської ради хоч і усунуто недоліки, які стали підставою для повернення вперше поданої позовної заяви та подано позовну заяву вдруге в межах розумного строку, однак ним не дотримано строку при первинному зверненні з позовною заявою та не доведено належними і допустимими доказами, що повернення попередньо поданої позовної заяви відбулося з причин, які не залежали від державного органу, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду, й не могли бути усунуті скаржником у стислі строки.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин позивачу необхідно надати суду заяву (клопотання) щодо поновлення строку звернення з цим позовом до суду разом з доказами поважності пропуску такого строку.

Враховуючи наведене, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків відповідно до ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

позовну заяву Управління соціального захисту населення Дрогобицької міської ради до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (м.Львів, вул.Чоловського,2, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали:

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

СуддяБратичак Уляна Володимирівна