Постановление суда № 138401397, 06.07.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/5300/26

Провадження № 1-кс/496/1125/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12026162250000578 від 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підозрюваному: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Градениці Одеської області, громадянину України, маючого середню освіту, не працюючому, зареєстрованому та проживаючому за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 до Біляївського районного суду Одеської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Клопотання мотивоване тим, що 03.07.2026 приблизно о 00 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалося, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи обізнаним із тим, що ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є публічною особою, займає відповідальне становище та обіймає посаду міського голови м. Біляївка, прибув до місця його проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де вступив із ним у словесний конфлікт. Під час вказаного конфлікту ОСОБА_5 звернув увагу, що на шиї ОСОБА_7 знаходиться золотий ланцюг, який належить останньому на праві приватної власності. В цей час, усвідомлюючи, що потерпілий має при собі цінне майно, керуючись корисливим мотивом та переслідуючи мету незаконного особистого збагачення, ОСОБА_5 вирішив відкрито заволодіти вказаним золотим ланцюгом. Діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, а також достовірно знаючи, що на території України введено та діє правовий режим воєнного стану, у нього виник прямий злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи на близькій відстані від потерпілого, усвідомлюючи, що його дії є очевидними для ОСОБА_7 , діючи відкрито, умисно, з корисливих мотивів та в умовах воєнного стану, з метою подолання можливого опору потерпілого та відкритого заволодіння його майном, правою рукою наніс ОСОБА_7 , удар у ділянку обличчя, під час якого спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді подряпин. Після цього, застосувавши фізичне зусилля, схопив рукою золотий ланцюг, який знаходився на шиї потерпілого, та ривком зірвав його, відкрито заволодівши зазначеним майном. Після чого, ОСОБА_5 , розуміючи, що його злочинні дії виявлені потерпілим, залишив місце вчинення кримінального правопорушення, та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на суму 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень. 03.07.2026 о 18 год. 31 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК Укриїни в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_5 04.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень повідомлено: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В клопотанні зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч.1 ст. 177 КПК України, з врахуванням обставин справи та особи підозрюваного вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити існуючих ризиків.

Прокурор у судовому засіданні на задоволенні клопотання наполягала, посилаючись на обставини викладені у письмовому клопотанні щодо існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, при цьому посилалася на те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені з боку сторони обвинувачення. Просила відмовити у задоволені клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши надані докази, слідчий суддя приходить наступних висновків.

В судовому засіданні встановлено, що СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за №12026162250000578 від 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

ОСОБА_5 04.07.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за кваліфікуючими ознаками - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

На підставі п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину та до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, що підтверджується наданими суду матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом огляду місця події від 03.07.2026, за результатами проведення якого були вилучені речові докази; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 який вказав на відомі йому обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом впізнання за фотознімками за участю потерпілого ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 , яка вказала на відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 , яка вказала на відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 яка вказала на відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка вказав на відомі їй обставини вчинення кримінального правопорушення; протоколом впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_11 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 177 КПК України під час досудового розслідування встановлена наявність ризиків, які унеможливлюють застосування більш м`якого виду запобіжного заходу.

ОСОБА_5 підозрюється у скоєнні тяжкого злочину. Необхідність врахування даного фактору зумовлена тим, що від тяжкості залежить покарання, яке ОСОБА_5 зобов`язаний буде понести (у разі визнання його винним). Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК України) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Вид та розмір покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватості у вчиненні інкримінованого злочину свідчить про наявність реального ризику переховування від органів досудового розслідування або суду.

При оцінці ризику впливу на свідків по кримінальному провадженню необхідно враховувати встановлений нормами КПК України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від учасників процесу (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від учасників процесу та дослідження їх судом.

Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення про що свідчить те, що оскільки ОСОБА_5 офіційно ніде не працевлаштований, офіційного джерела доходу не має, а тому може продовжувати вчиняти майнові злочини. Вище вказане свідчить про небажання ОСОБА_5 ставати на шлях виправлення та дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, та доводить, що запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, не зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання останнім покладених на нього обов`язків.

Отже, на даному етапі кримінального провадження, враховуючи наявність у ОСОБА_5 статусу підозрюваного у вчиненні тяжкого злочину та доведених ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, відсутність постійного місця проживання, офіційного джерела доходу та міцних соціальних зв`язків свідчить про відсутність належних соціальних стримуючих факторів та застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання судом встановлено, що надані прокурором та слідчим докази доводять обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого і наявність підстав для застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який здатен запобігти доведеним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Неможливість застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді особистого зобов`язання пов`язана з тим, що він підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення котре є тяжким злочином.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, застава, передбачена в статті 5 § 3 Європейської Конвенції, призначена забезпечити лише належну процесуальну поведінку особи, а не відшкодування збитку. Таким чином, сума застави повинна визначатися даними про особу, щодо якої обирається застава, її особистістю, добробутом, тобто, тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання ухилитися від органів досудового розслідування та суду чи виконання процесуальних рішень.

Таким чином, дотримуючись вимог міжнародного та національного законодавства, враховуючи тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , з урахуванням майнового стану підозрюваного, слідчий суддя вважає, що застава в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

З приводу доводів захисника та підозрюваного про недоведеності ризиків, то слідчим суддею досліджено докази які засвідчують їх наявність.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12026162250000578 від 03.07.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України підозрюваному: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Одеський слідчий ізолятор».

Строк тримання під вартою обирається не більше 60 днів (в рамках строку досудового розслідування) і обчислюється з моменту затримання 03.07.2026 року

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 31.08.2026 року.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 66 560 (шістдесят шість тисячі п`ятсот шістдесят) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, а саме: код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26302945; банк отримувача: ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО): 820172, рахунок отримувача: UA418201720355249001000005435

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки строком до 31.08.2026 року, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з свідками, потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явитися за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити підозрюваному, прокурору та уповноваженій службовій особі - начальнику ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Слідчий суддя ОСОБА_1