Постановление суда № 138400534, 21.07.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

С О Л О М ' Я Н С Ь К И Й Р А Й О Н Н И Й С У Д М І С Т А К И Є В А

вул. Максима Кривоноса, 25, м. Київ, 03037; тел. (044) 298-59-37

вул. Грушецька, 1, м. Київ, 03113; тел.: (044) 298-59-52

e-mail: inbox@sl.ki.court.gov.ua, web: https://sl.ki.court.gov.ua

код ЄДРПОУ: 02896762

_______________

Провадження 1-кс/760/7027/26

В справі 760/14615/26

У Х В А Л А

І. Вступна частина

21 липня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі слідчого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника власника майна - адвоката ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання про накладення арешту на майно тимчасово вилучене під час обушку в кримінальному провадженні №42025100000000020 від 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 111-2 КК України.

ІІ. Мотивувальна частина

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 15.05.2026 під час обшуку офісних приміщень ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56-А, 7 поверх, у кримінальному провадженні №42025100000000020, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.05.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Як зазначено у клопотанні, слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Прокурор вказує, що з матеріалів провадження вбачається, що ТОВ «Беніш Джі Пі Ес» (код ЄДРПОУ 40926020) здійснює ввезення на митну територію України товарів та комплектуючих, розробником і виробником яких є підприємство країни-агресора - «ООО «НПО Телеметрия» (г. Калуга, ул. Кирова, д. 20а), використовуючи при цьому реквізити третіх країн для обходу заборони імпорту продукції російських виробників.

На думку сторони обвинувачення, організацію поставок продукції з території країни-агресора безпосередньо здійснює фактичний власник товариства - ОСОБА_5 , який для реалізації протиправної діяльності залучив своїх синів - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , котрі обіймають посади віце-президентів товариства, а ті, у свою чергу, залучили довірених осіб із числа громадян України. Прокурор зазначає, що до 01.12.2021 товариство імпортувало пристрої та комплектуючі ТМ «Benish», де згідно з вантажними митними деклараціями виробником і відправником зазначено «ООО «НПО «Телеметрия» (рф), а в подальшому, у період з 27.03.2023 по 14.06.2024, - через компанію «Pandora Kazakhstan» (Республіка Казахстан, м. Алмати), яка, за твердженням прокурора, є офіційним дистриб`ютором систем «Pandora» та «Pandekt» виробництва того самого калузького підприємства і не має власних виробничих потужностей.

За твердженням прокурора, у такий спосіб, за схемою так званого «перерваного транзиту», коли формально пунктом відправлення виступає третя країна, а фактично вантаж прямує з рф до України, товариство маскувало дійсне походження автосигналізацій, реалізуючи на території України під назвою «Benish» фактичні клони систем «Pandora» виробництва країни-агресора. Наведене, на думку сторони обвинувачення, свідчить про організований протиправний механізм постачання товарів і комплектуючих, виробником яких є рф.

Прокурор вказує, що 15.05.2026 старшим слідчим в ОВС 1-го відділу СУ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_8 , у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, тобто до постановлення ухвали слідчого судді, як невідкладну слідчу дію, пов`язану з врятуванням майна, що є речовими доказами, проведено обшук офісних приміщень ТОВ «Беніш Джі Пі Ес», розташованих за адресою: м. Київ, вул. Ярославська, 56-А, 7 поверх, які на праві власності належать ТОВ «СЕВЕН ІНВЕСТ». У ході обшуку виявлено та вилучено документацію товариства (копію договору оренди №01-03/21; копію договору купівлі-продажу №KZ0002/300922/804 з додатковими угодами; інвойс №6; договір №16/08/24; видаткову накладну №4; рахунок-фактуру №4; специфікацію №6; специфікацію №7; інвойс №7), а також автомобільну супутникову систему безпеки та супутниковий охоронний комплекс з функцією глушіння. Постановою слідчого від 15.05.2026 вказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Прокурор також зазначає, що проведений у порядку ч. 3 ст. 233 КПК України невідкладний обшук у подальшому легалізовано у судовому порядку: ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_9 від 10.07.2026 у справі №760/14600/26 клопотання слідчого про проведення обшуку зазначених офісних приміщень задоволено, а наявність підстав для проникнення до володіння особи без попередньої ухвали слідчого судді - підтверджено. На думку прокурора, вилучене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, у зв`язку з чим наявні підстави для накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримала. Надала протоколи огляду вилученої документації, в яких зафіксовано її зміст, а також копію постанови про призначення технічної експертизи вилучених технічних приладів. При цьому зазначила, що оригінали документів не є предметом технічних чи почеркознавчих експертиз, у зв`язку з чим повернення оригіналів власнику із залишенням їх копій у матеріалах кримінального провадження не зашкодить завданням розслідування.

Представник власника майна - адвокат ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала. Наполягала на тому, що вилучені в офісі товариства документи та охоронні системи не мають жодного доказового значення, а постанова про визнання їх речовими доказами є формальною та необґрунтованою.

Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши надані матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або особи, у володінні якої перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Згідно з ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися під час обшуку, огляду.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації тощо. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України у цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про арешт майна враховує, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу), розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для інших осіб.

Оцінюючи заявлене клопотання, слідчий суддя враховує, що обшук офісних приміщень, у ході якого вилучено відповідне майно, проведено 15.05.2026 як невідкладну слідчу дію в порядку ч. 3 ст. 233 КПК України, а правомірність такого проникнення до володіння особи та подальшого вилучення майна підтверджена ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 10.07.2026 у справі №760/14600/26, якою відповідне клопотання слідчого про проведення обшуку задоволено.

Оцінюючи заявлене клопотання в частині вилучених автомобільної супутникової системи безпеки та супутникового охоронного комплексу з функцією глушіння, слідчий суддя виходить із того, що саме встановлення фактичного виробника таких пристроїв і країни походження їх складових частин має ключове значення для з`ясування обставин, що підлягають доказуванню у провадженні за ч. 1 ст. 111-2 КК України. З метою з`ясування цих обставин призначено відповідну експертизу вилучених технічних приладів. За таких умов є достатні підстави вважати, що зазначені пристрої відповідають критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України, а їх збереження у первісному стані до завершення експертного дослідження є необхідним. Відтак у цій частині клопотання є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Разом з тим у частині накладення арешту на вилучену документацію слідчий суддя не вбачає для цього достатніх підстав. Як зазначила сама сторона обвинувачення, оригінали вилучених документів не є предметом призначених технічних чи почеркознавчих експертиз, зміст цих документів зафіксовано протоколами їх огляду, а в матеріалах кримінального провадження можуть бути залишені їх копії. За таких обставин доказове значення відповідних відомостей забезпечується без накладення арешту на оригінали документів, а їх подальше утримання не є необхідним для цілей досудового розслідування.

З урахуванням наведеного та керуючись критеріями розумності й співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження (ст. 132, ч. 1 ст. 173 КПК України), слідчий суддя вважає, що накладення арешту на оригінали вилученої документації було б непропорційним обмеженням права власності, а тому в цій частині у задоволенні клопотання належить відмовити, повернувши оригінали документів власнику із залишенням їх копій у матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Будь-яке втручання у право на мирне володіння майном має забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи і бути пропорційним меті, яку прагнуть досягти. Оцінюючи розумність і співрозмірність обмеження, слідчий суддя зважає на те, що провадження стосується пособництва державі-агресору, тобто становить значний суспільний інтерес, а незастосування арешту може призвести до втрати, знищення або перетворення доказової інформації. За таких обставин тимчасове обмеження права власності є пропорційним і не покладає надмірного індивідуального тягаря на власника майна.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання: накладення арешту на вилучені технічні пристрої з метою забезпечення збереження речових доказів та відмови у накладенні арешту на вилучену документацію.

ІІІ. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 98, 100, 168, 170, 172 КПК України, слідчий суддя ухвалив:

1.Клопотання про накладення арешту задовольнити частково.

Накласти арешт (із забороною користування та розпорядження) на майно належне ТОВ «Беніш Джі Пі Ес», тимчасово вилучене під час обшуку за адресою: м. Київ, вул. Костянтинівська, 56-А, проведеного 15 травня 2026 року, а саме на:

-Автомобільна супутникова система безпеки;

-Супутниковий охоронний комплекс з функцією глушіння.

У накладенні арешту на вилучену документацію відмовити.

2. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: