Постановление суда № 138397346, 22.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaУХВАЛА

м. Київ

22.07.2026Справа № 910/12680/18Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" від 20 липня 2026 року на бездіяльність державного виконавця в справі № 910/12680/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Державного концерну "Укроборонпром", а також військового прокурора Київського гарнізону, про стягнення 7 996 434,23 грн,

без виклику представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" (далі Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Державного підприємства "Київський автомобільний ремонтний завод" (далі Завод) інфляційних нарахувань на суму основного боргу та трьох процентів річних від простроченої суми, нарахованих позивачем у період з 28 березня 2011 року по 30 вересня 2014 року на внесену до реєстру вимог кредиторів конкурсну заборгованість відповідача-боржника, щодо якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 березня 2011 року в справі № 43/122 було порушено провадження у справі про банкрутство Заводу, у зв`язку з простроченням виконання відповідачем його грошового зобов`язання щодо сплати на користь позивача суми основного боргу, визнаного рішенням Господарського суду міста Києва від 23 жовтня 2007 року в справі № 16/303 та ухвалою Господарського суду міста Києва від 26 серпня 2011 року в справі № 43/122.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2018 року (суддя Блажівська О.Є.) вищенаведену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 21 листопада 2018 року до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Державний концерн "Укроборонпром" (далі Концерн).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27 червня 2019 року, у задоволенні позову Товариства було відмовлено.

Водночас постановою Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 12 вересня 2019 року вищезазначені судові рішення скасовано в частині відмови у задоволенні позову про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, нарахованих у період з 14 лютого 2014 року по 30 вересня 2014 року на суму 840 607,03 грн, а справу № 910/12680/18 у зазначеній частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Протоколом проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 вересня 2019 року вказану справу було передано для розгляду судді Павленку Є.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30 вересня 2019 року справу № 910/12680/18 прийнято до свого провадження вищезазначеним суддею та призначено підготовче судове засідання на 24 жовтня 2019 року.

19 листопада 2019 року через загальний відділ канцелярії суду надійшла заява Товариства від 18 листопада 2019 року № 1811/2-19, у якій останнє збільшило розмір позовних вимог та просило суд стягнути з відповідача 7 996 434,23 грн, з яких: 7 275 848,68 грн інфляційні втрати, нараховані у період з лютого 2014 року по лютий 2019 року на суму основного боргу в розмірі 4 713 507,64 грн, 720 585,55 грн три проценти річних, нараховані у період з 14 лютого 2014 року по 21 березня 2019 року на вищенаведену суму основного боргу. Вказана заява була прийнята судом до розгляду.

26 листопада 2019 року через загальний відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява військового прокурора Київського гарнізону від 25 листопада 2019 року № 11/8779вих19, у якій останній повідомив суд про свій вступ у справу № 910/12680/18.

Ухвалою суду від 12 грудня 2019 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 6 лютого 2020 року позов Товариства задоволено, стягнуто з Заводу на користь позивача 7 275 848,68 грн інфляційних втрат, 720 585,55 грн трьох процентів річних, 12 627,91 грн судового здору за подання позовної заяви, 18 913,66 грн судового збору за подання апеляційної скарги та 25 220,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

10 березня 2020 року Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ на примусове виконання вказаного рішення.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва (суддя Алєєва І.В.) від 9 червня 2021 року заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення задоволено, стягнуто з Заводу на користь позивача 109 164,42 грн судового збору.

6 липня 2021 року Господарським судом міста Києва видано наказ на примусове виконання зазначеного додаткового рішення.

У період з 21 листопада 2025 року по 28 листопада 2025 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.

27 листопада 2025 року на адресу суду від Товариства надійшла заява від 19 листопада 2025 року вих. № 1911/1-2025, у якій позивач просив замінити відповідача у даній справі та боржника у межах виконавчого провадження № 62257086 (зведене виконавче провадження № 62260824), яке перебуває на примусовому виконанні у Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (далі ВДВС), Завод, на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Фуд 2020" (51400, Дніпропетровська область, місто Павлоград, вулиця Ганни Світличної, будинок 81, квартира 112; ідентифікаційний код 43938589) (далі Підприємство). У цій же заяві Товариство також просило: залучити Фонд державного майна України (01133, місто Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/9; ідентифікаційний код 00032945) (далі Фонд) та Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) (далі Відділення), як заінтересованих осіб виконавчого провадження; витребувати у Відділення й Підприємства копії: акта приймання-передачі єдиного майнового комплексу Заводу (далі ЄМК Заводу), підписаного між вказаними особами на підставі договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації ЄМК Заводу, за результатами електронного аукціону від 8 вересня 2025 року № SPE001-UA-20250724-03527; матеріалів фінансової звітності Заводу, яка використовувалась для укладання відповідного договору купівлі-продажу, та підтверджує передачу боргів/заборгованостей Заводу новому власнику Підприємства, у тому числі, але не виключно, у розрізі кожного окремого кредитора Заводу, зокрема, щодо Товариства; інших документів, які підтверджують передачу Підприємству заборгованостей/боргів Заводу перед Товариством та ТОВ "Кременчуцький регіональний технічний центр".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 2 грудня 2025 року вказану заяву Товариства про заміну відповідача (боржника) його правонаступником у справі № 910/12680/18 було призначено до розгляду в судовому засіданні на 11 грудня 2025 року. Цією ж ухвалою в задоволенні інших вимог заяви Товариства від 19 листопада 2025 року вих. № 1911/1-2025 про витребування доказів та залучення заінтересованих осіб відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 грудня 2025 року заяву Товариства від 19 листопада 2025 року вих. № 1911/1-2025 про заміну відповідача (боржника) його правонаступником у справі № 910/12680/18 задоволено, замінено відповідача у справі № 910/12680/18 та боржника в межах виконавчого провадження № 62257086 (зведене виконавче провадження № 62260824), яке перебуває на примусовому виконанні у ВДВС, Завод, на його правонаступника Підприємство.

21 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від адвоката Шупені Валентина Миколайовича надійшла скарга від 20 липня 2026 року в інтересах Товариства, у якій останній просив суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС у виконавчому провадженні № 62257086 щодо нерозподілу та неперерахування Товариству грошових коштів, що надійшли на депозитний рахунок ВДВС від боржника Підприємства; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця щодо невчинення виконавчих дій з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 10 березня 2020 року в справі № 910/12680/18 у виконавчому провадженні № 62257086 після поновлення вчинення виконавчих дій постановою від 1 січня 2026 року; зобов`язати ВДВС вжити заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5, щодо розподілу та перерахування наявних на депозитному рахунку ВДВС грошових коштів, які надійшли від Підприємства на користь Товариства в межах виконавчого провадження № 62257086.

Відповідно до статті 339-1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За частиною 1 статті 340 ГПК України скарга подається стороною виконавчого провадження до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Пунктом 2 частини 3 статті 340 ГПК України визначено, що скарга повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Однак, такі відомості в заяві Товариства щодо третьої особи та Київської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону, не зазначені.

Відповідно до пунктів 4 та 5 частини 3 статті 340 ГПК України скарга повинна містити, зокрема: ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; ім`я (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності) державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Однак, вказана інформація у скарзі Товариства відсутня.

Крім того, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 340 ГПК України до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Судом встановлено, що в порушення вищевказаних приписів Кодексу Товариство до своєї заяви не додало доказів її направлення іншим учасникам справи (виконавчого провадження), зокрема: третій особі та Київській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону.

Відповідно до частини 2 статті 340 ГПК України скарга подається в письмовій формі і підписується стороною виконавчого провадження, її представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

До скарги додаються довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і такі документи раніше не подавалися (пункт 1 частини 4 статті 340 ГПК України).

За приписами частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Статтею 60 ГПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі Закон); дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу". У разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, підписані електронним підписом відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання, він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону ордером є письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі Положення), ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом, із зазначенням за необхідності виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону.

Типова форма ордера на надання правової допомоги, встановлена у додатку № 1 до вказаного Положення, у якій передбачено обов`язковий його реквізит назва органу, у якому надається правова допомога.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко визначив обов`язок адвоката вказувати в ордері судові органи, у яких він надає правову допомогу, зокрема в графі: "Назва органу, у якому надається правова допомога". Отже, у разі надання адвокатом правової допомоги в суді, ордер має містити назву суду, у якому адвокат надає правову допомогу. При цьому, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема, назва конкретного суду, у якому надається правова допомога.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року в справі № 9901/939/18.

Не є документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, ордер, в графі якого "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування; у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 17 серпня 2020 року в справі № 911/2636/19.

Разом із цим, у доданому до скарги ордері від 20 липня 2026 року серії СЕ № 1145840, наданого на підтвердження повноважень адвоката Шупені В.М. діяти від імені та в інтересах Товариства, у графі "назва органу", вказано "у судах всіх інстанцій, органах Державної виконавчої служби України", без конкретизації назви судової установи, у якій надається правова допомога.

Відтак, у даному випадку у вищевказаному ордері відсутній такий обов`язковий реквізит, як назва органу, у якому надається правова допомога, з огляду на що такий ордер не може вважатися юридично значимим документом для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у Господарському суді міста Києва. Інші документи на підтвердження повноважень адвоката Шупені В.М. на представництво інтересів Товариства в Господарському суді міста Києва матеріали даної скарги не містять.

Відповідно до частини 5 статті 340 ГПК України суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин 3 та/або 4 цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що подана Товариством скарга підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 234, 235, 340 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укршляхтехнології" від 20 липня 2026 року на бездіяльність державного виконавця в справі № 910/12680/18 повернути без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 ГПК України.

Дата підписання: 22 липня 2026 року.

СуддяЄ.В. Павленко