Решение № 138397192, 07.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 24/45/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 Справа № 908/745/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Коваль А.К., розглянувши матеріали справи № 908/745/26

за позовом: Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Руденко Інни Ярославівни Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя (Код ЄДРПОУ/Умовний код: 02909973 вул. Фанатська, 14 м. Запоріжжя )

позивач: Запорізька міська рада (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69105 ЄДРПОУ 04053915)

до відповідача 1: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЮКС КОМФІ (бул. Будівельників, буд. 23, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69123 ЄДРПОУ 39623335)

до відповідача 2: Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ 2005 (бул. Будівельників, буд. 7-А, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69123 ЄДРПОУ 41208371)

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участі представників сторін

прокурор: Тронь Г.М., посвідчення № 075790

від позивача: Крат А.С., посвідчення № 1439 від 04.12.2023

від відповідача 1: не прибув

від відповідача 2: Фомін Є.Ю., витяг з ЄДР, керівник

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя, в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах - Запорізька міська рада до відповідача -1: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛЮКС КОМФІ та до відповідача 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю АРТ 2005 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 25.03.2026 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/745/26 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що реєстрація права власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Люкс Комфі» здійснена на підставі розірваного договору оренди землі та неіснуючої, підробленої декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, спірні об`єкти нерухомості, на які зареєстровано право власності за ТОВ «Люкс Комфі» є самочинно збудованими. Оскільки ТОВ «Люкс Комфі» набуло право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості незаконно та на підставі неіснуючих документів, тому не мало права його відчужувати шляхом укладення договорів купівлі-продажу нежитлових будівель з ТОВ «АРТ 2005». ТОВ «Арт 2005» і ТОВ «Люкс Комфі» користуються земельною ділянкою без відповідних правових підстав, їх дії є самовільним зайняттям земельної ділянки. На земельній ділянці розташовані об`єкти самочинного будівництва, які належать ТОВ «Арт 2005» і ТОВ «Люкс Комфі» та зареєстровані за ними. Це створює перешкоди для власника земельної ділянки. Оскільки земельна ділянка житлової та громадської забудови із кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 продовжує перебувати у користуванні відповідачів і порушення прав її законного володільця територіальної громади в особі Запорізької міської ради, на реалізацію усіх правомочностей власника триває, тому прокурор звертається до суду з негаторним позовом про знесення об`єкта самочинного будівництва відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України.

Ухвалою суду від 27.03.2026 відкрито провадження у справі № 908/745/26 за правилами загального позовного провадження, присвоєно справі номер провадження 24/45/26. Підготовче засідання призначено на 27.04.2026.

10.04.2026 Запорізькою міською радою через систему «Електронний суд» подано письмові пояснення у справі № 908//745/26 щодо позовної заяви заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя до ТОВ «ЛЮКС КОМФІ», ТОВ «АРТ 2005», в яких підтримано позовні вимоги прокурора та зазначає, що оскільки відповідачі не є власниками спірної земельної ділянки і в користування остання Запорізькою міською радою, в т.ч. і під забудову, не передавалася, а збудовані відповідачем будівлі є самочинним будівництвом, тому наразі є необхідність усунення власнику - територіальній громаді м. Запоріжжя, в особі Запорізької міської ради перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомості

13.04.2026 ТОВ «АРТ 2005» подано суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі та вказує зокрема на те, що ТОВ «АРТ 2005» не будувало спірних об`єктів і не брало жодної участі у їх первісній реєстрації. ТОВ «АРТ 2005» є виключно покупцем нерухомості, який діяв добросовісно та в повній відповідності до вимог чинного законодавства. Питання правомірності первісного будівництва та реєстрації стосуються інших осіб - ПП «Терра Віта V» та ТОВ «Люкс Комфі» і не можуть автоматично покладати обов`язок знесення на добросовісного набувача. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до ТОВ «АРТ 2005» у повному обсязі з огляду на добросовісність набуття права власності та непропорційність застосування заходу у вигляді знесення; зупинити провадження у справі до отримання відповіді Запорізької міської ради на заяву ТОВ «АРТ 2005» щодо можливого врегулювання питання користування земельною ділянкою.

21.04.2026 прокурором подана суду відповідь на відзив щодо доводів, викладених у відзиві, вважаю їх помилковими, такими, що не ґрунтуються на нормах права та не відповідають обставинам справи, відтак не спростовують аргументів позовної заяви.

24.04.2026 ТОВ «АРТ-2005» подані суду заперечення на відповідь на відзив заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя від 21.04.2026 та зазначає, що ТОВ «АРТ 2005» звернулося до Запорізької міської ради із заявою щодо врегулювання питання користування земельною ділянкою шляхом укладення договору оренди. Товариство готове сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою. Укладення договору оренди дозволило б Міськраді: реалізувати своє право розпорядження земельною ділянкою; отримувати стабільний дохід від орендної плати; практично відновити свої майнові інтереси без знищення майна. Також зазначає, що немає жодного документа, який стверджував би, що станом на момент підписання (16.08.2017) договорів купівлі продажу нежитлових приміщень ОСОБА_1 , підписуючи договори купівлі продажу нежитлових приміщень, робив щось протизаконне та був про це обізнаний. Щодо клопотання про зупинення провадження вказує, що ТОВ «АРТ 2005» подає окреме клопотання про відкладення розгляду справи на підставі п. 4 ч. 2 ст. 202 ГПК України у зв`язку з необхідністю отримання відповіді Запорізької міської ради на заяву Товариства від 13.04.2026 про надання земельної ділянки в оренду. Просить суд відкласти розгляд у справі до отримання офіційної позиції Запорізької міської ради, вираженої у рішенні сесії, щодо заяви ТОВ «АРТ 2005» від 13.04.2026 про надання земельної ділянки в оренду, оскільки лист Департаменту управління активами від 27.02.2026 не є таким волевиявленням.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкладено підготовче засідання на 20.05.2026.

20.05.2026 ПП «ТЕРРА ВІТА V» подана суду заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, яка мотивована тим, що вимоги прокурора про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою фактично спрямовані на оспорювання правомірності перебування цієї будівлі на ділянці, рішення суду дасть правову оцінку законності дій саме ПП «Терра Віта V» як сторони інвестиційного договору. У разі задоволення позову, відповідачі набудуть права заявити до ПП «Терра Віта V» регресні вимоги чи позови про стягнення збитків через неналежне виконання умов інвестиційної угоди.

Ухвалою суду від 20.05.2026 залишено без задоволення клопотання ПП «Терра Віта V» про залучення Приватне підприємство «Терра Віта V» (ЄДРПОУ 33836997) до участі у справі № 908/745/26 як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів. Закрито підготовче провадження. Розгляд справи по суті призначено на 01.07.2026.

В судовому засіданні 01.07.2026 оголошено перерву до 07.07.2026.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 07.07.2026 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В засіданні 07.07.2026 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, сторін, суд

УСТАНОВИВ:

На підставі рішення Запорізької міської ради №55/281 від 28.03.2007 між Запорізькою міською радою та Приватним підприємством «Терра Віта V» (код ЄДРПОУ 3383697) 06.07.2007 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,5722 га, розташованої в районі існуючого житлового будинку №10А по вул. Калнишевського у місті Запоріжжя, кадастровий номер 2310100000:06:001:0056 (строк дії договору 10 років).

Згідно пункту 1 вказаного Договору, земельну ділянку надано у користування для розташування 14-ти поверхового житлового будинку з вбудовано-прибудинковим громадського-торговельним центром.

Пунктом 4 Договору визначено, що земельна ділянка вільна від забудови та інші об`єкти інфраструктури відсутні.

Згідно акту приймання-передачі від 11.06.2007, Запорізька міська рада передала, а ПП «Терра Віта V» прийняло вищевказану земельну ділянку у користування.

У подальшому, у зв`язку із порушенням договору оренди щодо систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі №908/2336/16 задоволено позовну заяву Запорізької місцевої прокуратури №3 про розірвання договору оренди з ПП «Терра Віта V» та зобов`язання повернути земельну ділянку площею 0,5722 га з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 на користь Запорізької міської ради.

Рішенням Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2017 рішення Господарського суду Запорізької області залишено без змін.

На виконання наказу № 908/2336/16, виданого Господарським судом Запорізької області 11.01.2017, Хортицьким відділом державної виконавчої служби міста Запоріжжя ГТУЮ у Запорізькій області 19.04.2017 передано, а Запорізькою міською радою прийнято земельну ділянку площею 0,5722 га з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056, розташовану в районі існуючого житлового будинку № 10А по вул. Калнишевського у міста Запоріжжя.

На момент приймання-передачі земельної ділянки, на ній знаходилась металева огорожа, металева споруда (пересувна), залізобетонні конструкції, перекриті залізним настилом. Водночас, було забезпечено вільний доступ до зазначеної земельної ділянки, та вона поверталась власнику у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому Приватне підприємство «Терра Віта V» одержало її в оренду, відповідно до договору оренди землі від 30.07.2007 №040726100619.

Отже, на момент повернення земельної ділянки Запорізькій міській раді, об`єкти нерухомості на ній були відсутні.

У подальшому, згідно інформацій Виконавчого комітету Запорізької міської ради №05874/03-20/09 від 07.05.2021 та Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 27.02.2026 № 1931/01/01-07/3291,3406, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 із ТОВ «Терра Віта V» не поновлювався.

Рішення про надання вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «Люкс Комфі» Запорізькою міською радою не приймалось та договір оренди землі щодо із зазначеним землекористувачем Запорізькою міською радою не укладався, на теперішній договір оренди щодо вказаної ділянки не обліковується.

Згідно інформації Управління з питань земельних відносин Запорізької міської ради №988/02-03 від 17.05.2021 та Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 27.02.2026 № 1931/01/01-07/3291,3406, за кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 значився договір оренди з ПП «Терра Віта V» від 30.07.2007 № 040726100619, який на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі № 908/2336/16 було розірвано та земельну ділянку повернуто Запорізькій міській раді.

У подальшому, звернень щодо оформлення права користування земельною ділянкою за вищевказаним кадастровим номером до Управління не надходило.

Разом з цим, ПП «Терра Віта V», будучи достовірно обізнаним із рішенням Господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі № 908/2336/16, яким розірвано договір оренди на вищевказану земельну ділянку та зобов`язано підприємство повернути її на користь територіальної громади, 30.11.2016 укладено з ТОВ «Люкс Комфі» (ЄДРПОУ 39623335) інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості, а саме нежитлової будівлі літера А-1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, в районі існуючого житлового будинку №10-а, загальною площею 295,0 кв.м.

Згідно інвестиційного договору та додатку №1 до нього, ПП «Терра Віта V» як Забудовник та ТОВ «Люкс Комфі» як Інвестор уклали договір про те, що за умови виконання Інвестором своїх зобов`язань щодо здійснення інвестиції шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Забудовника або підрядної організації, Забудовник не заперечує проти оформлення за інвестором права власності на 100 (сто) відсотків об`єкту інвестування: нежитлової будівлі літера А-1, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, в районі існуючого житлового будинку №10А, загальною площею 295,0 кв.м.

Так, згідно інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 01.02.2017 державним реєстратором виконавчого комітету Дніпрорудненської міської ради Запорізької області Горпинич С.С. зареєстровано право власності на нежитлову будівлю А-1 загальною площею 295,0 кв.м. за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, будинок 10А, за ТОВ «Люкс Комфі» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1161502123101).

Підставою для реєстрації права власності стали наступні документи: інвестиційний договір будівництва об`єкта нерухомості від 30.11.2016 з додатком №1 до нього, договір оренди землі від 06.07.2007, технічний паспорт від 30.12.2016, декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП142163643071 від 06.01.2017.

Таким чином, підставою для реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна став договір оренди, який рішенням суду розірвано та декларація про готовність об`єкта до експлуатації ЗП142163643071 від 06.01.2017 з ознаками підробки.

Враховуючи, що рішення Господарського суду Запорізької області 11.01.2017 фактично виконано 19.04.2017 та під час передачі земельної ділянки жодних об`єктів нерухомого майна не було, а право власності на нібито збудований об`єкт нерухомого майна зареєстровано 01.02.2017, є достатні підстави вважати, що для реєстрації права власності на вищевказаний об`єкт державному реєстратору подано недостовірні документи.

Крім того, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи за реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна №1161502123101 встановлено, що об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10-А, нежитлова будівля А-1, загальною площею 295,0 кв.м. перебувала в процесі поділу.

Державним реєстратором 25.07.2017 прийнято рішення №36289759 про закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з реєстраційним номером 1161502123101, у зв`язку із поділом об`єкту нерухомого майна на 11 приміщень як окремих об`єктів нерухомого майна. Разом з цим, відомості щодо закриття відповідного розділу в Реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні.

У подальшому, 29.06.2017 державним реєстратором Виконавчого комітету Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, проведено державні реєстрації права приватної власності за ТОВ «Люкс Комфі» на вказані нижче нежитлові приміщення, літера «А-1», за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, будинок 10А, площею по 28,0 кв.м. кожен, які утворились в процесі поділу об`єкта нерухомого майна №1161502123101, а саме: приміщення 1 (реєстраційний номер об`єкта 1288031923101); приміщення 2 (реєстраційний номер об`єкта 1288287823101); приміщення 3 (реєстраційний номер об`єкта 1288311823101); приміщення 4 (реєстраційний номер об`єкта 1288332823101); приміщення 5 (реєстраційний номер об`єкта 1288377823101); приміщення 6 (реєстраційний номер об`єкта 1288396423101); приміщення 7 (реєстраційний номер об`єкта 1288416923101); приміщення 8 (реєстраційний номер об`єкта 1288440623101); приміщення 9 (реєстраційний номер об`єкта 1288468423101); приміщення 10 (реєстраційний номер об`єкта 1288490823101).

Крім того, 19.07.2017 державним реєстратором Виконавчого комітету Орлянської сільської ради Василівського району Запорізької області, проведено державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «Люкс Комфі» (реєстраційний номер об`єкта 1308760223101) на нежитлове приміщення 11, літера «А-1», за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, будинок 10А, який утворився в процесі поділу об`єкта нерухомого майна №1161502123101.

Після проведення додаткової технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, а саме 11 нежитлових приміщень за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, 10А, які утворилися в процесі поділу, встановлено невідповідність загальної площі поділених приміщень до площі первинного об`єкту нерухомого майна.

На підставі проведеної додаткової технічної інвентаризації та інформації ТОВ «Укрспецекспертиза», встановлено, що площа нежитлових приміщень з 1 по 10, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, 10А, становить по 27,1 кв.м. кожне, приміщення 11 27,0 кв.м.

На підставі вищевказаних документів, державним реєстратором 20.07.2017 внесено відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо площі вищевказаних 10 нежитлових приміщень, а саме зменшено площі 10 нежитлових приміщень з 28,0 кв.м. на 27,1 кв.м.

Крім того, згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, площа приміщення 11 складає 354,6 кв.м. Відомості щодо підстав зміни загальної площі об`єкту нерухомого майна та дати внесення до Реєстру відповідних змін, в реєстраційній справі об`єкту нерухомого майна №1308760223101 відсутні.

У подальшому, між ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» 16.08.2017 укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, літера А-1, що розташовано за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, будинок 10А, приміщення 1, загальною площею 27,1 кв.м.

Вказаний договір купівлі-продажу 16.08.2017 посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. за №2092.

Аналогічні договори купівлі-продажу між ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» 16.08.2017 укладено щодо нежитлових приміщень 2-10 за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, будинок 10А, літера «А-1».

Вказані договори купівлі-продажу також посвідчено та зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Єдемською-Фастовець О.О. за №№2094 (щодо приміщення 2), 2096 (приміщення 3), 2098 (приміщення 4), 2100 (приміщення 5), 2102 (приміщення 6), 2104 (приміщення 7), 2108 (приміщення 8), 2110 (приміщення 9), 2112 (приміщення 10).

Відповідні відомості щодо права власності ТОВ «АРТ 2005» на вказані приміщення внесено приватним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 16.08.2017.

Згідно договорів купівлі-продажу, нерухоме майно розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 площею 0,5722 га за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, в районі існуючого житлового будинку № 10А.

Таким чином, реєстрація та перереєстрація права власності за ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» проведено на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна, які розташовані на земельній ділянці територіальної громади міста Запоріжжя, чим порушено право власника земельної ділянки на користування та розпорядження нею.

За фактом службового підроблення та зловживання повноваженнями проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за №42017081050000018 від 13.05.2017 за ч. 1 ст. 364 1, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході здійснення досудового розслідування, районною адміністрацією Запорізької міської ради по Хортицькому району було надано інформацію №01/01-30/0390 від 20.04.2017 щодо того, що районна адміністрація не присвоювала адресу об`єкту нерухомого майна нежитлова будівля А-1 по вул. Калнишевського, будинок 10А у м. Запоріжжі.

Крім того, 28.04.2017 Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області було проведено позапланову перевірку об`єкту будівництва розташованого за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, біля будинку 10А.

За результатами проведеної перевірки встановлено порушення вимог ч. 2, ч. 8. ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 5,11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466, а саме зафіксовано початок виконання будівельних робіт за вказаною адресою з влаштування залізобетонної споруди з використанням опалубки металевих армокаркасів, бетону завдовжки більш ніж 50м, яка частково заглиблена в ґрунті. Відповідно до Єдиного реєстру дозвільних документів, документи, що дають право на виконання будівельних робіт ПП «Терра Віта V» відсутні.

Так, Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у Запорізькій області 28.04.2017 було складено відповідний акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 28.04.2017, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 05.05.2017, постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності №19/1008-23.2/1412 від 19.05.2017 та припис №20 від 05.05.2017 про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають законодавству, будівельним нормам, державним стандартам і правилам, архітектурним вимогам, затвердженим проектним рішенням, технічним умовам та іншим нормативно-правовим актам, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або без отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

Крім того, в рамках проведення досудового розслідування проведено судову будівельно-технічну експертизу №311-18 від 30.05.2018, згідно якої встановлено наступне:

- на момент виконання візуально-інструментального огляду об`єкта дослідження будівельна готовність нежитлової будівлі складала 62%;

- будівництво нежитлової будівлі літера «А-1», приміщення 1-11, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , виконано без права на виконання будівельних робіт, що є порушенням ч. 2, ч. 8. ст. 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.п. 5,11 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 №466;

- вид будівництва нежитлової будівлі літера «А-1», приміщення 1-11, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , класифіковано як нове будівництво;

- функціональне призначення приміщень 1-11, що розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вулиця Калнишевського, 10А, літера «А1», відносяться до приміщення гаражів.

За результатами досудового розслідування, у кримінальному провадженні № 42017081050000018, внесеного до ЄРДР 13.05.2017, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, до суду скеровано обвинувальний акт.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2020 у справі № 337/2932/18 кримінальне провадження № 42017081050000018 закрито, а ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, тобто кримінальне провадження закрито за нереабілітуючою підставою.

Закриття кримінального провадження за нереабілітуючою підставою означає, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак через певні обставини кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.

Так, враховуючи, що ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2020 у справі № 337/2932/18 кримінальне провадження №42017081050000018 закрито, а ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, тобто не за реабілітуючою підставою, факт складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, а саме декларації про початок будівельних робіт №ЗП 030163491561 та декларації про готовність до експлуатації об`єкту, який належить до І-ІІІ категорії складності №ЗП 142163643071 є преюдиційним фактом.

Преюдиційність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природо-охоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення (ст. 19 Земельного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно п. «в» ч. 3 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на землю. Від імені та в інтересах територіальних громад прав суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (п. 5 ст. 16 вказаного Закону).

Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Самовільно зайнята земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056, на якій проведено самочинне будівництво, розташована в межах населеного пункту міста Запоріжжя та є власністю територіальної громади міста Запоріжжя, тобто має статут комунальної власності.

Згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 28.03.2017 державним реєстратором Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради внесено відомості щодо реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 площею 0,5722 га з цільовим призначенням: для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Згідно інформації Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови, вид використання: для розташування 14-ти поверхового житлового будинку з вбудовано прибудованим громадсько-торгівельним центром.

Таким чином, за вказаним позовом позивачем є Запорізька міська рада, яка відповідно до вимог Земельного кодексу України наділена державою повноваженнями щодо розпорядження землями на території міста Запоріжжя.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 141 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Це узгоджується зі статтею 328 ЦК України, відповідно до якої право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Разом з цим, приписи ст. 375 Цивільного кодексу України передбачають, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Нормами статті 367 Цивільного кодексу України закріплено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно п.п. «б», «в», «г», «д» ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Системний аналіз положень ст. 376 ЦК України, ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дає підстави для висновку, що самочинне будівництво підлягає безумовному знесенню, якщо: власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності за особою, яка здійснила таке будівництво; власник земельної ділянки не заперечує проти визнання права власності на самочинну забудову, однак така забудова порушує права інших осіб на зазначену земельну ділянку; самочинна забудова зведена на наданій земельній ділянці, але з відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, з істотним порушенням будівельних норм і правил, що порушує права інших осіб, за умови, що особа, яка здійснила самочинне будівництво, відмовилась від здійснення перебудови.

За змістом ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» про самовільне зайняття земельної ділянки свідчить вчинення особою будь-якої дії, спрямованої на фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дії, які відповідно закону є правомірними.

Відповідно до інформації виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.05.2021 та Департаменту управління активами Запорізької міської ради від 27.02.2026 № 1931/01/01-07 встановлено, що договір оренди зазначеної земельної ділянки із Приватним підприємством «Терра Віта V» розірвано на підставі рішення Господарського суду Запорізької області від 17.11.2016 у справі № 908/2336/16; рішення про надання Товариству з обмеженою відповідальністю «Люкс Комфі» в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, 10а, Запорізькою міською радою не приймалось, а тому, в подальшому не могло й відбутись переходу такого права в порядку ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України.

Таким чином, оскільки відповідачі не є власниками спірної земельної ділянки і в користування остання Запорізькою міською радою, в т.ч. і під забудову, не передавалася, а збудовані відповідачем будівлі є самочинним будівництвом на належній на праві власності територіальній громаді, тому наразі є необхідність усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів нерухомості.

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством.

Згідно з нормами ЦК України до первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (ст. 331 ЦК України ). Таким чином, підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів.

Положеннями ч. 2 ст. 328 ЦК України встановлюється презумпція правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону

Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

В даному випадку, реєстрація права власності на нежитлові приміщення за ТОВ «Люкс Комфі» здійснена на підставі розірваного договору оренди землі та неіснуючої декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Крім того, спірні об`єкти нерухомості, на які зареєстровано право власності за ТОВ «Люкс Комфі» є самочинно збудованими.

Для отримання права власності саме на новозбудоване майно, ТОВ «Люкс Комфі» необхідна наявність ряду правопороджуючих фактів.

Такі факти регламентовано діючим законодавством щодо порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно, та такими фактами, зокрема, є: документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (ч. 2 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 за №1127).

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Наявність хоча б однієї з наведених ознак свідчить про те, що об`єкт нерухомості є самочинним.

Будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, охоплює ситуації, коли особа отримала у встановленому порядку земельну ділянку для забудови, але порушує мету використання такої земельної ділянки, а також коли особа здійснює будівництво, не маючи юридичних прав на земельну ділянку.

Мова може йти про самовільне зайняття земельної ділянки, що є правопорушенням відповідно до статті 211 ЗК України. Самовільним зайняттям земельної ділянки є активні протиправні дії особи, спрямовані на фактичне заволодіння чи/та використання земельної ділянки або її частини за відсутності рішення уповноваженого органу чи волевиявлення власника про її відчуження чи надання в користування.

Відсутність в особи прав на земельну ділянку за загальним правилом унеможливлює отримання такою особою документів, необхідних для виконання будівельних робіт, оскільки, право на забудову земельної ділянки належить власнику або особі, яка має відповідні речові права на земельну ділянку.

Отже, якщо об`єкт будується або збудований на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, це є самостійною та достатньою підставою для кваліфікації його судом об`єктом самочинного будівництва.

У разі здійснення будівництва на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, найбільшого порушення зазнає право власника користуватись земельною ділянкою, яке слід розглядати як юридично гарантовану правовими нормами можливість власника самостійно господарювати на земельній ділянці, використовувати її корисні властивості для задоволення власних соціальних, економічних, духовних та інших потреб, тобто можливість її господарської експлуатації та, як наслідок, отримання доходу від неї.

Особа, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що їй не належить, своїми протиправними діями позбавляє власника можливості належним чином вільно користуватися земельною ділянкою. У разі самочинного будівництва особа своїми діями також створює й інші перешкоди власнику. Йдеться, зокрема, про порушення права розпорядження земельною ділянкою, яке належить лише її власнику і полягає у юридично забезпеченій можливості визначати юридичну або фактичну долю земельної ділянки, тобто можливість вчиняти різні дії із земельною ділянкою, у тому числі й щодо її відчуження іншим особам.

У статті 90 ЗК України наведено детальний перелік прав власників земельних ділянок, зокрема, продавати або іншим шляхом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину, довірчу власність; самостійно господарювати на землі; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди тощо. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відносини власника земельної ділянки із особою, яка вчинила самочинне будівництво на його земельній ділянці, регулюються частинами четвертою - шостою статті 376 ЦК України.

Такі відносини, як і будь-які інші відносини власності, є абсолютними, в яких праву власника кореспондує обов`язок усіх і кожного утримуватися від будь-яких посягань на це право.

Основу такої правової охорони утворює принцип єдності земельної ділянки й будівель та споруд, розташованих на ній, основною ідеєю якого є унеможливлення виникнення ситуацій, у яких будівля й земельна ділянка стають об`єктами конкуруючих прав та інтересів різних суб`єктів. Законодавче визначення правових наслідків самочинного будівництва ґрунтується на пріоритетності захисту прав власника земельної ділянки.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу на те, що стаття 376 ЦК України розташована у главі 27 «Право власності на землю (земельну ділянку)», тобто правовий режим самочинного будівництва пов`язаний з питаннями права власності на земельну ділянку.

У постанові від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що не допускається набуття права власності на споруджені об`єкти нерухомого майна особою, яка не має права власності або такого

Враховуючи, що за інформацією Виконавчого комітету Запорізької міської ради №05874/03-20/09 від 07.05.2021, договір оренди земельної ділянки із ТОВ «Терра Віта V» не поновлювався, рішення про надання вказаної земельної ділянки в оренду ТОВ «Люкс Комфі» Запорізькою міською радою не приймалось та договір оренди землі із зазначеним землекористувачем Запорізькою міською радою не укладався, ТОВ «Терра Віта V» не мало правових підстав для здійснення будівництва на вищевказаній земельній ділянці та відсутні правові підстави для проведення подальшої реєстрації права власності на самочинне будівництво за ТОВ «Люкс Комфі».

Враховуючи висновки позапланової перевірки Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції та висновки судово-будівельної експертизи, проведеної під час проведення розслідування кримінального провадження №42017081050000018, документи, які надають право на виконання будівельних робіт за адресою: м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, 10А, літера «А-1» не видавались, в експлуатацію закінчені будівництвом об`єкти за вказаною адресою не приймались.

Статтею 375 Цивільного кодексу України передбачено, що лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Тобто, єдиною підставою для громадян та юридичних осіб набуття права користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності є рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Право розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056, що належить до комунальної власності, належить виключно Запорізькій міській раді.

Згідно з ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Оскільки спірний об`єкт нерухомості збудовано на земельній ділянці по вул. Калнишевського, 10А, літера А-1 у м. Запоріжжі, що не була відведена ТОВ «Терра Віта V» для цієї мети, а також без дозвільних документів, які надають право виконувати будівельні роботи, без належно затвердженого проекту, тобто є самочинним, а тому в силу ч. 2 ст. 376 Цивільного кодексу України право власності у ТОВ «Люкс Комфі» або інших осіб на зазначений об`єкт не виникало, у зв`язку з чим і не могло бути реалізовано в частині розпорядження майном, зокрема передачі третім особам.

Викладене свідчить про те, що ТОВ «Люкс Комфі» набуло право власності на самочинно збудований об`єкт нерухомості незаконно та на підставі неіснуючих документів, а тому не мало права його відчужувати шляхом укладення договорів купівлі-продажу нежитлових будівель з ТОВ «АРТ 2005».

На розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа № 908/2388/21 за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури м. Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до ТОВ «Люкс Комфі», ТОВ «Арт 2005» та ПП «Терра Віта V» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів, а також вимоги про скасування рішень державного реєстратора про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення № № 1-11 (РНОНМ 1288031923101, 1288287823101, 1288311823101, 1288332823101, 1288377823101, 1288396423101, 1288416923101, 1288440623101, 1288468423101, 1288490823101, 1308760223101), визнання недійсними укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу відповідних об`єктів нерухомості.

В той же час, Велика Палата Верховного Суду (постанова від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21) щодо заявлених прокурором вказаних позовних вимог зазначила таке.

У постанові від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що знаходження на земельній ділянці одного власника об`єкта нерухомості (будівлі, споруди) іншого власника істотно обмежує права власника землі, при цьому таке обмеження є безстроковим. Так, власник землі в цьому разі не може використовувати її ані для власної забудови, ані іншим чином і не може здати цю землю в оренду будь-кому, окрім власника будівлі чи споруди. Тому державна реєстрація будівлі, споруди на чужій земельній ділянці є фактично і реєстрацією обмеження права власника землі.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Реєстру.

До інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, застосування норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не призводить.

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним із юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності.

Самостійного значення для виникнення права власності факт державної реєстрації не має.

При цьому термін «визнання», який вживається в Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та нормах статті 376 ЦК України, має різне змістовне значення. В контексті регулювання відносин, пов`язаних із самочинним будівництвом, термін «визнання» має чітко визначений зміст визнання судом права власності на нерухоме майно, збудоване на земельній ділянці за тією чи іншою особою. Самою по собі реєстраційною дією передбачений статтею 376 ЦК України судовий порядок не може бути підмінений.

Системний аналіз наведених положень законодавчих актів дозволяє стверджувати, що державна реєстрація права власності не породжує права власності, в силу державної реєстрації право власності не виникає, а державна реєстрація визначає лише момент, з якого право власності може виникнути за наявності інших юридичних фактів, передбачених законом як необхідних для виникнення права власності.

У постанові від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що сама по собі державна реєстрація не є окремою підставою набуття особою права власності, а є офіційним засвідченням державою набуття особою права власності (пункт 123).

Факт набуття права власності має передувати державній реєстрації, оскільки юридичний зміст державної реєстрації полягає у визнанні і підтвердженні державою цього факту.

Повноцінне здійснення прав на нерухоме майно неможливе без державної реєстрації з огляду на те, що вона є завершальним етапом набуття повного обсягу речових прав. Однак сама по собі державна реєстрація речових прав не захищає учасників цивільних відносин від порушень права власності та інших речових прав.

Як слідує із змісту частини третьої статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво, не може звертатись за підтвердженням належного їй права власності або вимагати визнання належного їй права в іншому, позасудовому порядку.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16, пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Способи захисту прав особи - власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, прямо визначені статтею 376 ЦК України, яка регулює правовий режим самочинно побудованого майна.

Частинами третьою - п`ятою статті 376 ЦК України, відповідно, встановлено, що право власності на самочинно збудоване майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Визнання права власності в порядку частини третьої або п`ятої статті 376 ЦК України призводить до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна - або особі, яка здійснила самочинне будівництво, надається земельна ділянка у встановленому порядку під уже збудоване нерухоме майно як обов`язкова умова для визнання права власності на таке майно (частина третя статті 376 ЦК України); або право власності на самочинно збудоване нерухоме майно визнається за особою - власником земельної ділянки (частина п`ята статті 376 ЦК України).

При цьому формулювання положень статті 376 ЦК України виключають можливість існування інших способів легітимізації самочинного будівництва та набуття права власності на таке нерухоме майно, ніж ті, що встановлені цією статтею. Тож, як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, що здійснила таке будівництво, у силу наведених вище положень законодавства та приписів частини другої статті 376 ЦК України не змінює правового режиму такого будівництва як самочинного з метою застосування, зокрема, норм частини четвертої цієї статті (пункти 6.31-6.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13; пункти 53-56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц; пункт 46 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 923/196/20).

За обставин, коли право власності на самочинно побудоване нерухоме майно зареєстроване за певною особою без дотримання визначеного статтею 376 ЦК України порядку, задоволення вимоги про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на таке майно, або вимоги про скасування державної реєстрації прав, або вимоги про припинення права власності тощо у встановленому законом порядку не вирішить юридичну долю самочинно побудованого майна та не призведе до відновлення стану єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованого на ній нерухомого майна.

У категорії справ, за обставинами яких певна особа неправомірно зареєструвала право власності на самочинно побудоване майно, неналежною є як вимога про скасування рішення (запису) про реєстрацію права власності, так і вимога про припинення права власності (пункт 154 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).

Таким чином, усталеною є практика Великої Палати Верховного Суду, відповідно до якої у спорах про знесення об`єкта самочинного будівництва заявлені позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора є неналежними та такими, що не спрямовані на реальний захист прав та інтересів позивача.

Також, щодо вимог про визнання недійсними укладених між відповідачами договорів купівлі-продажу, Велика Палата Верховного суду зазначила, що Запорізька міська рада не є стороною договорів купівлі-продажу від 16.08.2017 № 2092 (щодо приміщення 1), № 2094 (приміщення 2), 2096 (приміщення 3), 2098 (приміщення 4), 2100 (приміщення 5), 2102 (приміщення 6), 2104 (приміщення 7), 2108 (приміщення 8), 2110 (приміщення 9), 2112 (приміщення 10), укладених між ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005», та не заявляє про свої права або інтереси щодо об`єктів купівлі продажу.

Внаслідок укладення вказаних договорів обсяг прав та обов`язків Запорізької міської ради жодним чином не змінюється. Укладення оскаржуваних договорів не створило для позивача як дійсного власника земельної ділянки жодних правових наслідків. При цьому самі договори, на відміну від розташування на земельній ділянці самочинного будівництва, не створюють для позивача перешкоди в розпорядженні земельною ділянкою.

Отже, права та інтереси Запорізької міської ради укладенням ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» зазначених договорів купівлі-продажу не порушуються. Визнання цих договорів недійсними не приведе до відновлення порушених прав власника земельної ділянки, що стало однією з підстав для відмови в задоволенні відповідних позовних вимог прокурора про визнання договорів недійсними у справі № 908/2388/21.

Подібні висновки викладені в пунктах 47, 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, в пункті 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18.

Таким чином, належним способом захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, є вимога до ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» про знесення об`єкта самочинного будівництва відповідно до ч.4 ст. 376 ЦК України.

Зазначений спосіб захисту відповідає характеру правопорушення, є таким, що встановлений законом, реально захищає та відновлює права та інтереси позивача.

Вказані висновки викладені у пунктах 145, 146 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2025 у справі № 908/2388/21.

Окрім того, на земельній ділянці, що належить до комунальної власності, здійснено самочинне будівництво, яке порушує права власника земельної ділянки.

Самочинне будівництво на такій земельній ділянці свідчить про порушення інтересів держави на користування та розпорядження цими землями, що триває.

Законом встановлено, що власник земельної ділянки, права якого порушені, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 212 ЗК України приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Негаторний позов пред`являється у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення третьої особою перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.

Позивачем за негаторним позовом може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпоряджання річчю.

Предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном.

Підставою негаторного позову слугують посилання позивача на належне йому право користування і розпорядження майном, а також факти, що підтверджують дії відповідача у створенні позивачеві перешкод щодо здійснення цих правомочностей.

При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об`єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей.

Звернення з негаторним позовом спрямоване на відновлення суб`єкта речового права у попередньому стані. Вимоги за негаторним позовом полягають в усуненні порушення, яке триває і має місце на момент звернення з позовом. Негаторний позов може бути пред`явлений впродовж всього строку тривання відповідного порушення (аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Вимога про знесення майна, яке власник земельної ділянки вважає самочинним будівництвом, є різновидом негаторного позову власника земельної ділянки з усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своєю земельною ділянкою.

У постанові від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 Верховний Суд дійшов висновку про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Таким чином, власник земельної ділянки в особі Запорізької міської ради може вимагати усунення порушення його права користування на спірну ділянку вимагаючи знести самочинно збудоване майно.

Статтею 376 ЦК України регламентовано правовий режим самочинного будівництва.

Частиною другою статті 212 ЗК України встановлено право власника вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з боку суб`єктів, які створюють такі перешкоди.

Отже, враховуючи негаторний характер позову власника земельної ділянки, обов`язок з приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, покладається на особу, яка чинить такі перешкоди на момент звернення власника земельної ділянки з позовом до суду.

На об`єкт самочинного будівництва не виникає право власності як на нерухому річ (згідно із частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила самочинне будівництво, не набуває права власності на нього). Зміна правового режиму самочинного будівництва може бути здійснена виключно на підставі рішення суду в порядку, встановленому статтею 376 ЦК України.

Частиною четвертою статті 376 ЦК України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.

Зазначена норма покладає обов`язок щодо знесення об`єкта самочинного будівництва на особу, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво. Такою є особа, яка має юридичні права на об`єкт самочинного будівництва. До визнання права власності на об`єкт самочинного будівництва судом в порядку, встановленому статтею 376 ЦК України, статус об`єкта самочинного будівництва не змінюється.

Внаслідок укладення інвестиційного договору та договору купівлі-продажу у ТОВ «Люкс Комфі» і ТОВ «Арт 2005» не виникає право власності на нерухому річ (право на нерухому річ не виникло у ПП «Терра Віта V» як у особи, яка здійснила самочинне будівництво, і не може бути передане іншим особам), проте ТОВ «Люкс Комфі» і ТОВ «Арт 2005» набули права на об`єкт самочинного будівництва.

ТОВ «Арт 2005» і ТОВ «Люкс Комфі» користуються земельною ділянкою без відповідних правових підстав, їх дії є самовільним зайняттям земельної ділянки. На земельній ділянці розташовані об`єкти самочинного будівництва, які належать ТОВ «Арт 2005» і ТОВ «Люкс Комфі» та зареєстровані за ними. Це створює перешкоди для власника земельної ділянки.

Обов`язок знести об`єкт самочинного будівництва має розглядатися в контексті правового захисту права власності на земельну ділянку.

Отже, відповідачем за вимогою про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою шляхом знесення об`єкта самочинного будівництва має бути особа, яка чинить перешкоди у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою (останній набувач).

Враховуючи правову природу спірних правовідносин, беручи до уваги що земельна ділянка житлової та громадської забудови із кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 продовжує перебувати у користуванні відповідачів (ТОВ «АРТ 2005» та ТОВ «Люкс Комфі» - особи, які є останніми набувачами прав на об`єкт самочинного будівництва) і порушує права її законного володільця територіальної громади в особі Запорізької міської ради на реалізацію усіх правомочностей власника, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Що стосуються добросовісності набуття права власності на спірне нерухоме майно та його відчуження.

Так, добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України ) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу.

В контексті спірних правовідносин слід зазначити, що сама по собі правова природа добросовісності означає, що особа придбаваючи той чи інший актив, не знала, і проявивши розумну обачність, не могла знати про те, що актив є проблемним та існують права та претензії третіх осіб на нього.

Разом з цим, за результатами вивчення реєстраційних справ підприємств ПП «Терра Віта V», ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» слід зазначити наступне.

Зокрема, 19.10.2005 здійснено державну реєстрацію юридичної особи ПП «Терра Віта V».

05.02.2015 здійснено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Комфі» за юридичною адресою: м. Запоріжжя, вул. Будівельників, 23.

Згідно рішення (меморандуму) власника ПП «Терра Віта V» №12/08-15 від 12.08.2015 права власника ПП «Терра Віта V» передано ТОВ «Люкс Комфі» та визначено юридичну адресу ПП «Терра Віта V» по вул. Будівельників, 23 у м. Запоріжжі.

Таким чином, з 12.08.2015 власником та директором ПП «Терра Віта V» та ТОВ «Люкс Комфі» була одна особа Білоцерковський О.В.

В кінці листопада 2016 року, право представляти інтереси підприємства ПП «Терра Віта V» було надано на підставі довіреності Музичук О.М. (зокрема, на момент укладення інвестиційного договору від 30.11.2016 про забудову спірного об`єкту нерухомості).

У подальшому, згідно протоколу №1 від 13.01.2017 ТОВ «Люкс Комфі» та наказу №1-к від 16.01.2017, директором ТОВ «Люкс Комфі» призначено Музичук О.М.

На теперішній час, Музичука О.М. 17.05.2021 призначено керівником ТОВ «Люкс Комфі» та ПП «Терра Віта V».

Крім того, 13.03.2017 зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005», директором якого згідно протоколу №1 загальних зборів учасників товариства від 10.03.2017 обрано саме Музичука О.М.

Згідно спірних договорів купівлі-продажу нежитлових приміщень, саме Музичук О.М. являється представником ТОВ «АРТ 2005».

Вищевикладене свідчить, про те, що фактично засновниками, власниками та директорами юридичних осіб ПП «Терра Віта V», ТОВ «Люкс Комфі» та ТОВ «АРТ 2005» були одні і ті ж особи, що свідчить про умисне уникнення від правомірного оформлення необхідних документів для здійснення будівництва об`єктів нерухомого майна та проведення реєстрації права власності на них.

Враховуючи викладене, а також те, що ТОВ «Люкс Комфі» правомірно не набуло право власності на самочинно збудовану нежитлову будівлю по вул. Калнишевського, 10А, літера А-1 у м. Запоріжжі, ТОВ «Люкс Комфі» не мало законних підстав на продаж нежитлових приміщень 1-10, що утворились в процесі поділу об`єкту нерухомого майна загальною площею 295,0 кв.м. за вищевказаною адресою.

Досліджуючи питання наявності підстав представництва органами прокуратури інтересів держави, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ст. 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Підстави для звернення до суду прокурора визначені у ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до норм якої прокурор здійснює представництво інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У цій справі інтерес держави полягає у захисті прав територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради як власника земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований об`єкт самочинного будівництва, а також у відновленні законності у сфері використання земель комунальної власності та недопущенні незаконного обмеження прав власника землі внаслідок самочинної забудови.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю.

У пункті «б» ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що суб`єктами права комунальної власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (ч. 2 ст. 5).

Виходячи з цих конституційних положень у системному зв`язку з положеннями ст. 6 Конституції України про те, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, Конституційний Суд України визначив політико правову природу органів місцевого самоврядування, які не є органами державної влади, а є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, перелік яких визначено у Конституції і законах України.

Гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами ст.ст. 19 , 140 , 143 , 144 , 146 Конституції України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Звернення прокурора до суду з позовом у цій справі спрямовано саме на захист інтересів територіальної громади, як власника земельної ділянки комунальної власності, права якої порушено, внаслідок самочинного будівництва на ній та реєстрації права власності на самочинно збудовані об`єкти нерухомого майна (спір про цивільне право територіальної громади на земельну ділянку, яка їй належить на праві власності).

Враховуючи, що права територіальної громади міста Запоріжжя, у тому числі і право на захист, реалізуються через її представницький орган, статус органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, має виключно Запорізька міська рада.

Врегульовуючи відносини набуття права користування земельною ділянкою та будівництва об`єктів нерухомості, законодавець унормував їх шляхом встановлення відповідних процедур, з чіткою вимогою недопущення порушення прав інших осіб. При цьому кожному без винятку не надано право на зловживання чи нівелювання закону.

Таким чином, дії відповідачів безпосередньо порушують як інтереси держави, так й інтереси територіальної громади міста Запоріжжя.

Слід зазначити, що Запорізькою міською радою та її виконавчими органами вживаються певні заходи щодо виявлення фактів самочинного будівництва на землях комунальної власності та усунення перешкод у користуванні відповідними землями.

В умовах правового режиму воєнного стану та навислої загрози втрати державності ефективний судовий захист інтересів держави за участю прокурора у спірних правовідносинах буде відповідати об`єктивно винятковій моделі (виключному випадку), яка визначена ст. 131-1 Конституції України.

Таке звернення прокурора до суду узгоджується з принципами верховенства права, викладеними у Рекомендації CM/Rec (2012) 11 Ради Європи «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції» (The role of public prosecutors outside the criminal justice system Recommendation CM/Rec(2012)11 adopted by the Committee of Ministers of the Council of Europe on 19 September 2012 and explanatory memorandum), які допускають участь прокурора у судових провадженнях поза межами кримінального процесу, якщо це необхідно для захисту суспільних інтересів і не порушує права сторін.

З огляду на викладене, у прокурора виникло не тільки право, але й обов`язок відреагувати на існуючий факт порушення інтересів держави у спірних правовідносинах шляхом звернення до суду з цим позовом.

Норми ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» встановлює дві альтернативні групи умов, при наявності яких, прокурор наділений правом здійснення представництва в суді законних інтересів держави. Перша група альтернативних умов - порушення або загроза порушення інтересів держави. Друга група альтернативних умов - захист цих інтересів (порушених, або щодо порушення яких існує загроза) не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056 площею 0,5722 га, яка розташована у м. Запоріжжя по вул. Калнишевського в районі житлового будинку № 10А відноситься до земель комунальної власності.

Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Запорізька міська рада є органом, через який територіальною громадою міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.

З метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави окружною прокуратурою на адресу Запорізької міської ради скеровано лист 16.02.2026 № 53-95-1145 ВИХ-26, в якому викладено виявлені факти порушень вимог законодавства при користуванні земельною ділянкою.

Запорізька міська рада як власник та розпорядник земель комунальної форми власності, повинна була вжити заходи до усунення порушень законодавства, зокрема шляхом пред`явлення позовної заяви щодо усунення перешкод у користуванні спірною земельною ділянкою з боку відповідачів.

Разом з тим, Запорізька міська рада листом від 27.02.2026 № 1931/01/01-07/3291, 3406 повідомила про невжиття заходів судово-претензійного характеру щодо усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою.

Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 зазначено, що факт не звернення до суду відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування з позовною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та відповідно мала змогу захистити інтереси Українського народу, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

На виконання вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Дніпровською окружною прокуратурою міста Запоріжжя листом повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутись до Господарського суду Запорізької області із вказаним позовом в інтересах держави.

Ураховуючи викладене, на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України Про прокуратуру, наявні підстави для пред`явлення цього позову прокурором в інтересах держави в особі Запорізької міської ради.

Враховуючи вище викладені обставини, надані докази та законодавство України, беручи до уваги той факт, що оскільки відповідачі не є власниками спірної земельної ділянки і в користування остання Запорізькою міською радою, в т.ч. і під забудову, не передавалася, а збудовані відповідачем будівлі є самочинним будівництвом, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача 2 щодо позову суд вважає безпідставним з урахуванням наведеного.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів шляхом їх стягнення на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя, якою сплачено судовий збір.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення літера «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288031923101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288287823101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 3 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288311823101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288332823101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

6. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288377823101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

7. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288396423101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

8. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 7 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288416923101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

9. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288440623101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

10. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288468423101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

11. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 27,1 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1288490823101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

12. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс Комфі» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39623335) усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно збудованого об`єкту нерухомого майна, а саме нежитлового приміщення «А-1» площею 354,6 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Калнишевського, будинок 10А, приміщення 11 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 1308760223101), яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:06:001:0056.

13. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АРТ 2005» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 7-А, ідентифікаційний код юридичної особи 41208371) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 14643 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 20 коп.

14. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Люкс Комфі» (місцезнаходження юридичної особи: 69123, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Будівельників, буд. 23, ідентифікаційний код юридичної особи 39623335) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя (адреса місцезнаходження: 69006, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Фанатська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи 02909973, розрахунковий рахунок: UA438201720343180001000000271, відкритий в державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2026 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави у розмірі 14643 (чотирнадцять тисяч шістсот сорок три) грн. 20 коп.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22.07.2026.

Суддя Т.А. Азізбекян