Решение № 138396913, 14.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026м. ДніпроСправа № 904/2655/26

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Панна С.П., при секретарі судового засідання Козуниці К.Е., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.9-А, код ЄДРПОУ 44768034

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267

про стягнення заборгованості у розмірі 392 134,93грн.

Представники сторін:

від позивача: Денисенко Тетяна Віталіївна, довіреність № 821 від 17.12.2025р.

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ" про стягнення сплаченого авансу (переоплату) у розмірі 269 209,00грн., пеню розмірі 82 569,34грн, нараховані інфляційні втрати у розмірі 29 615,15грн.та 3% річних у розмірі 10 741,44грн, а всього штрафні санкції у розмірі 122 925,93грн.

Судові витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором №27-1/11.2023-з від 27.11.2023р. в частині незабезпечення наявності пального на АЗС.

Ухвалою суду від 11.05.2026р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.06.2026 о 09:30год.

Відповідач відзив на позов до суду не надав, про розгляд справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 132).

Пунктом 2 ч.6 ст. 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, Відповідач є обізнаними про вирішення спору, що підтверджується Довідкою про доставку електронного листа, у зв`язку з чим, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами (доказами).

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 02.06.2026р. відкладено підготовче засідання по справі на 17.06.2026р. о 12:45год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Ухвалою суду від 17.06.2026р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07.2026 о 12:00год.

В судове засідання з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився, про місце, день та час судового засідання був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2023р. між Державним спеціалізованим господарським підприємством «Ліси України» (далі ДП «Ліси України»/Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тенегія» (далі ТОВ «Тенегія»/Продавець/Відповідач) укладено договір купівлі - продажу Товару (09130000-9 Нафта і дистилянти (бензин та дизельне паливо) з використання паливних карток № 27-1/11.2023-з (а.с.12-16).

Відповідно до п.1.1. Продавець зобов`язується передавати у власність (поставляти) Покупцеві Товар з використанням паливних карток (далі-ПК) на автозаправних станціях/комплексах (далі АЗС), а Покупець зобов`язався приймати Товар та повністю оплачувати його вартість, в порядку та на умовах, вказаних у Договорі. Отримання Товару Покупцем здійснюється через держателів ПК.

Пунктом 1.2 визначено, що з метою належного виконання Покупцем умов Договору щодо замовлення та отримання Товару, Продавець за власний рахунок забезпечує Покупця Паливними картками в необхідній Покупцю кількості за місцем знаходження Покупця. Передача ПК здійснюється Продавцем протягом 5 (п`ять) робочих днів з моменту отримання замовлення Покупця. Замовлення Покупця оформляється у письмовій формі і повинно містити відомості про кількість ПК, дату замовлення, місце доставки ПК, підпис особи, уповноваженої направляти замовлення від імені Покупця. Замовлення може здійснюватись факсимільним зв`язком або електронною поштою за реквізитами, зазначеними у Договорі.

Продавець зобов`язується здійснити передачу Покупцю паливні картки та належним чином оформити видаткову накладну (акт приймання-передачі).

Отримання паливних карток здійснюється уповноваженим представником Покупця на підставі довіреності, оформленої у встановленому порядку, шляхом підписання видаткових документів в момент отримання.

Пунктом 3.1. сторони дійшли згоди, що поставка Товару Покупцю здійснюється Продавцем (Експлуатантом АЗС) цілодобово (за винятком технічних перерв) на АЗС, шляхом використання встановленого на АЗС POS-терміналу, при умові: пред`явлення Паливної картки Покупцем (Держателем ПК), правильного введення ПІН-коду ПК та Авторизації ПК в Процесінговому центрі. Кількість Товару, які відпускаються на АЗС обираються Покупцем (Держателем ПК) самостійно, в межах попередньо оплаченої кількості Товару, закріпленого за конкретною ПК.

У пункті 3.2. визначено, що поставка Товару Покупцю здійснюється Продавцем з моменту зарахування авансового платежу Покупця на розрахунковий рахунок Продавця. Строк поставки Товару складає 12 календарних місяців з дати оплати Товару.

Відповідно до п. 4.3 Договору розрахунок за Товар здійснюється Покупцем в особі відокремленого структурного підрозділу (філії) в гривнях на умовах попередньої (авансової) оплати Товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський поточний рахунок Продавця, вказаний в рахунку на оплату, оформленому в Електронній системі. Моментом здійснення Покупцем оплати вважається момент надходження грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

Відповідно до п. 4.4 Договору на грошову суму, оплачену як аванс (передоплата), Покупець має право отримати визначену кількість Товару відповідно до умов Договору. Кількість оплаченого Товару, доступного для отримання на АЗС, обліковується в Паливному складі Покупця.

Продавець зобов`язаний передавати Товар через мережу автозаправних станцій Покупцю (Держателю ПК) на умовах, визначених Договором, та за умови наявності відповідного Товару на АЗС; забезпечити надання Покупцю ПК у необхідній кількості, згідно замовлення, а також їх подальше обслуговування та облік, у тому числі програмно-апаратним шляхом (пп.пп.5.2.1, 5.2.3 Договору).

Відповідно до п.6.2. за порушення строків виконання зобов`язань за Договором Продавець сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості Товару, поставка якого прострочена, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.

Договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє до 31.12.2024 року. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов`язань, а також відповідальності за його порушення, що настали під час дії Договору (п.9.1.).

Невід`ємною частиною Договору є: Додаток 1. Специфікація на 1 арк.; Додаток 2 Перелік відокремлених структурних підрозділів (філій) на 6 арк.; Додаток 3. Перелік та адреси автомобільних заправних станцій на 14 арк. (а.с.12.1).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Матеріали справи не містять доказів того, що спірний договір визнавався недійсним у судовому порядку.

Протягом дії Договору сторонами були змінені обсяги закупівлі, додатки до Договору та ціна Договору.

Додатковою угодою №11 від 24.05.2024 до Договору були внесені зміни до Додатку 2 до Договору «Місце передачі та кількість Товару», до якого було додано підрозділ філію «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» та визначено кількість літрів пального для отримання (а.с.50).

На виконання умов Договору, відповідачем були виставлені рахунки, а саме:

- рахунок-фактура №0001/1930370 від 03.07.2024р. на суму 380 200,00грн. щодо поставки бензину А-95, бензину А-92 та Дизпалива(а.с.106);

- рахунок-фактура №0001/1005156 від 05.08.2024р. на суму 389 344,10грн. щодо поставки бензину А-95, бензину А-92 та Дизпалива (а.с.107);

Згідно платіжних інструкцій філія «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» перерахувала протягом 2024 року на рахунок ТОВ «Тенегія» авансових платежів (передоплати) всього на суму 769 544,10грн., що підтверджується наступними документами:

- платіжна інструкція №55 від 12.07.2024р. на суму 380 200,00грн. (а.с.106 зі зворотної сторони);

- платіжна інструкція №110 від 14.08.2024р. на суму 389 344,10грн. (а.с.106 зі зворотної сторони).

Як вказує позивач, на підставі Паливних карток протягом 2024 року філією «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» отримано Товару на суму 500 095,10грн., що підтверджується таким:

- видаткова накладна №0001/1002429 від 31.07.2024р. на суму 69 536,34грн. (а.с.108);

- видаткова накладна №0001/1002593 від 31.08.2024р. на суму 102 073,12грн. (а.с.108 зі зворотної сторони);

- видаткова накладна №0001/1002864 від 30.09.2024р. на суму 113 202,65грн. (а.с.109);

- видаткова накладна №0001/1003236 від 31.10.2024р. на суму 111 697,50грн. (а.с.109 зі зворотної сторони);

- видаткова накладна № 0001/1003690 від 30.11.2024р. на суму 99 406,19грн. (а.с.110)

- видаткова накладна № 0001/1003981 від 31.12.2024р. на суму 4179,30грн. (а.с.110 зі зворотної сторони).

Листом філія «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» звернулась до ТОВ «Тенегія» з проханням повернути кошти за невикористане паливо, а саме бензин А-92. Відповідь на лист не находила (а.с.111).

На адресу ТОВ «Тенегія» рекомендованим листом з описом вкладення №0505258161917 було направлено повторний лист №285/32.7.7-2025 від 13.02.2025р. з проханням повернути кошти за невикористане паливо (а.с.112). Відповіді не було отримано.

Однак, 17.02.2025р. на рахунок філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» надійшли кошти від ТОВ «Тенегія» на суму 240,00грн. з призначенням платежу: повернення надлишково сплачених коштів згідно договору №27-1/11.2023-з від 27.11.2024, що вбачається з виписки з банку за 17.02.2025р. (а.с.113).

Таким чином, сума дебіторської заборгованості ТОВ «Тенегія» перед філією «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» внаслідок незабезпечення наявності пального на АЗС складала 269 209,00грн.

Позивач зазначає, що через бухгалтерське програмне забезпечення M.E.Doc до ТОВ «Тенегія» було направлено акт звірки взаємних розрахунків за період липень 2024 лютий 2025, який було доставлено до контрагента. Акт звірки Відповідач не підписав (а.с.114).

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав відповідачу претензію № 1 від 01.10.2025р. (а.с. 115-116) цінним листом з описом вкладення (поштове відправлення № 0505304801195). Зазначений рекомендований лист отримано представником відповідача за довіреністю 14.10.2025р. (а.с.117). Проте відповіді на претензію відповідач не надав.

Отже, позивач, виконавши зобов`язання за Договором та сплативши повну вартість Товару, набуло право на отримання придбаного палива на підставі відповідних паливних карток на АЗС, пов`язаних договірними відносинами з постачальником.

Проте, починаючи з січня 2025 року і станом на 08.05.2026, не отримало його у фактичне володіння, незважаючи на обов`язок ТОВ «Тенегія» забезпечити наявність пального за першою вимогою Покупця у момент пред`явлення ним ПК на АЗС.

Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази суд зазначає наступне.

Згідно із частиною першою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

У відповідності до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Нормами частини першої статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно із частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

З матеріалів справи вбачається, що предметом договору був товар зі специфічними характеристиками та порядком обігу: Дизпаливо та Бензин А-95, А-92.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).

Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.

Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.

У відповідності до норм частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Слід відзначити, що в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено оплату товару у розмірі 769 544,10грн., що підтверджується вищезазначеними платіжними інструкціями № 55 від 12.07.2024р. на суму 380 200,00грн. та № 110 від 14.08.2024р. на суму 389 344,10грн.

Однак філією «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» отримано з АЗС за скретч-картками Відповідача пального лише на суму 500 095,10грн., що підтверджується вже вищенаведеними матеріалами справи.

Утім, як було встановлено, 17.02.2025р. відповідачем було здійснено повернення коштів на рахунок філії «Східний лісовий офіс» ДП «Ліси України» на суму 240,00грн. з призначенням платежу: повернення надлишково сплачених коштів згідно договору №27-1/11.2023-з від 27.11.2024, що вбачається з виписки з банку за 17.02.2025р. (а.с.113).

У даному випадку позивач посилається на те, що товар на суму здійсненої попередньої оплати в 269 209,00грн. відповідачем поставлений не був, при цьому відповідач вказані обставини під час розгляду справи не оспорив та не спростував.

У той же час згідно з частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за договором поставки складає 269 209,00грн., що підтверджується матеріалами справи, тому підлягає до стягнення.

Щодо нарахування пені за період з 01.10.2025 по 29.04.2026р.р. у розмірі 82 569,34грн. суд зазначає наступне.

Положеннями статті 611 ЦК України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою, неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6.5. у разі непоставки Товару та/або несвоєчасної поставки Товару Продавець зобов`язується повернути Покупцю отриманий авансовий платіж протягом трьох робочих днів, а за його несвоєчасне повернення сплатити Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідач контррозрахунок не надав.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, суд встановив його арифметичну правильність, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів.

На підставі наведеної норми закону, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 10 741,44грн. за період з 01.10.2025 по 29.04.2026р.р. та інфляційні втрати за період січня 2025 - квітень 2026 року у розмірі 29 615,15грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд зазначає, що розрахунок виконано позивачем арифметично вірно, та у відповідності до обставин справи та вимог закону.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми, доводи Позивача не спростував.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

Європейський суд з прав людини у справі "Мантованеллі" проти Франції звернув увагу суду на те, що одним із складників справедливого судового розгляду у розумінні ст.6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у сумі 4 705,62грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.9-А, код ЄДРПОУ 44768034 сплачений аванс (переоплату) у розмірі 269 209,00грн. (двісті шістдесят дев`ять тисяч двісті дев`ять гривень 00коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.9-А, код ЄДРПОУ 44768034 пеню у розмірі 82 569,34грн. (вісімдесят дві тисячі п`ятсот шістдесят дев`ять гривень 34коп.), нараховані інфляційні втрати у розмірі 29 615,15грн. (двадцять дев`ять тисяч шістсот п`ятнадцять гривень 15коп.) та 3% річних у розмірі 10 741,44грн. (десять тисяч сімсот сорок одна гривня 44коп.), а всього штрафні санкції у розмірі 122 925,93грн. (сто двадцять дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять 93коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕНЕГІЯ", 51400, Дніпропетровська обл., м.Павлоград, вул. Соборна, буд. 99, код ЄДРПОУ 44604267 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд.9-А, код ЄДРПОУ 44768034 витрати на сплату судового збору у розмірі 4 705,62грн. (чотири тисячі сімсот п`ять гривень 62коп.).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 22.07.2026

Суддя С.П. Панна