Решение № 138387409, 20.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа№932/8805/26

Провадження №2-о/932/163/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Мікрух К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Лазарєва Катерина Василівна, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції заявника та заінтересованої особи.

1. Заявниця звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця х. Гапоно -Мечетна Покровського району Дніпропетровської області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бердянську Запорізької області, що є тимчасово окупованою територією України, вказуючи на те, що встановлення зазначеного факту необхідно їй для подальшої реєстрації факту смерті ОСОБА_2 в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання свідоцтва про смерть.

2.Заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відзив на заяву не подав.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

3. Заявник та представник заявника у судове засідання не з`явились, в заяві про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України просили розгляд справи проводити у їх відсутність.

4. Представник заінтересованої особи, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився. Клопотань, пояснень, заперечень щодо суті вимог заявника не надав.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст правовідносин.

5. Судом установлено, що заявником у цій справі є громадянка України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Романки Покровського району Дніпропетровської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_1 , виданим 10 березня 1999 року Торезьким МВ УМВС України в Донецькій області (а.с.8-10).

6. Заявник ОСОБА_1 є донькою померлого ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_2 від 17 червня 1981 року (а.с.17); копією паспорту громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим 24 лютого 1999 року Покровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області (а.с.11-14); копією свідоцтва про укладення шлюбу заявника серії НОМЕР_4 від 09 січня 1988 року (а.с.27); копією свідоцтва про розірвання шлюбу заявника серії НОМЕР_5 від 05 жовтня 1990 року (а.см.19); копією свідоцтва про укладення шлюбу заявника серії НОМЕР_6 від 18 жовтня 1991 року (а.с.18)

7. ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бердянську Запорізької області, Україна помер батько заявника, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець х. Гапоно -Мечетна Покровського району Дніпропетровської області.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 заявником надані: копія свідоцтва про смерть останнього, видане Територіальним відділом РАЦС міста Бердянська та Бердянського району Управління РАЦС Запорізької області 22 квітня 2026 року серії НОМЕР_7 (а.с.15), копія довідки про смерть останнього № С-01285 від 22.04.2026, яка видана Територіальним відділом РАЦС міста Бердянська та Бердянського району Управління РАЦС Запорізької області (а.с.16).

ІV. Оцінка Суду.

8. Загальновідомим є факт, що м. Бердянськ Запорізької області є тимчасово окупованою територію України, а діяльність державних органів влади України, в т ч. (установ) державної реєстрації актів цивільного стану України припинена та фактично не здійснюється.

9. Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

10. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які достовірно свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин.

Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості отримати, відновити втрачені або знищені документи про це.

11. Відповідно до ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України (ч.1) . Справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду (ч.2). Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання (ч.4). Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи (ч.5).

12. Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

13. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні» від 18 жовтня 2000 року № 52/5 підставою для державної реєстрації смерті, крім іншого, є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

14. Частиною першою статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

15.Положеннями ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Консультативний висновок Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, так звані «намібійські винятки» - є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою невизнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений висновок полягає у тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смерті і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Тому суд вважає за можливе застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті оцінки медичних документів про смерть фізичної особи - громадянина України, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки суд розуміє, що можливості збору доказів смерті особи на окупованій території, зразків, визначених законодавством України, можуть бути істотно обмеженими, у той час як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

16. Оцінюючи докази, які долучені до матеріалів справи з точки зору належності та допустимості, суд виходить з того, що смерть фізичної особи - громадянина України - на окупованій території є юридичним фактом, що має наслідком виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав такої фізичної особи - громадянина України.

17. Отже, враховуючи вищенаведене та приймаючи до уваги ключове значення, яке має встановлення факту смерті ОСОБА_2 для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, суд визнає належною та допустимою інформацію, яка міститься у свідоцтві про смерть ОСОБА_2 , яке видане Територіальним відділом РАЦС міста Бердянська та Бердянського району Управління РАЦС Запорізької області 22 квітня 2026 року серії НОМЕР_7 , та вважає, що заявлені вимоги належить задовольнити, встановивши факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бердянську Запорізької області, Україна, що надасть заявнику можливість отримати видане державним органом України свідоцтво про смерть батька.

З цих підстав, керуючись ст.ст.317,319 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

1.Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_8 , адреса: АДРЕСА_2 ), від імені та в інтересах якої діє адвокат Лазарєва Катерина Василівна, заінтересована особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дніпровському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ЄДРПОУ 33339119, адреса: 49107, м. Дніпро, пр. Гагаріна, буд.112) про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

2.Встановити факт смерті громадянина України ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у х. Гапоно Мечетна Покровського району Дніпропетровської області, паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 24 лютого 1999 року Покровським РВ УМВС України в Дніпропетровській області, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Бердянську Запорізької області, Україна.

3.Повний текст рішення складено 20 липня 2026 року.

4.Допустити негайне виконання судового рішення.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.В. Стадченко