№ 138380552, 21.07.2026, Іваничівський районний суд Волинської області

Справа № 156/548/26

Провадження № 3/156/279/26

Рядок статзвіту 156

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року сел. Іваничі

Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Комзюк Н.Н., розглянувши матеріали, який надійшов з відділення поліції діяльності №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області про притягнення:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661777 від 09.05.2026, ОСОБА_1 09.05.2026 о 20:36 год. у селі Осмиловичі по вул. Львівська керував електросамокатом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, нечітка мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. За зазначеними у протоколі обставинами дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан сп`яніння, вчинену повторно протягом року після притягнення до адміністративної відповідальності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, будучи повідомленим про розгляд справи належним чином. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 достовірно відомо про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та його розгляд у Іваничівському районному суді Волинської області.

Згідно з ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Виходячи з положень ст.268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Судом було вжито всіх необхідних заходів для повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи та реалізації ним права на участь при розгляді справи у суді, однак, останній у судові засідання не з`являвся, про причини своїх неявок суд не повідомляв. За таких обставин суд приходить до висновку, що причини неявки ОСОБА_1 до суду є неповажними та, враховуючи встановлені законодавством строки для розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також положення ст.268 КУпАП, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.

Згідно зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до Закону України № 2956-IX від 24.02.2023 «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» визначено поняття легкого персонального електричного транспортного засобу це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину.

Тобто, електросамокат відповідно до Закону України № 2956-IX є легким персональним електричним транспортним засобом.

Крім того, постановою Верховного Суду від 15.03.2023 року у справі № 127/5920/22 зазначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні ст. 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна. Для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Таким чином, електросамокат належить до транспортних засобів, а особа, яка ним керує, є водієм та учасником дорожнього руху, а відтак підлягає відповідальності за керування ним у стані сп`яніння або за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Згідно із п.2.5 ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Щодо кваліфікації дій правопорушника, суд зазначає наступне.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 661777 від 09.05.2026 відносно ОСОБА_1 було складено за ч. 2 ст. 130 КУпАП, якою передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Однак із долучених до матеріалів справи рапорта працівника поліції та довідки ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області вбачається, що попереднє правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, було вчинено ОСОБА_1 01.02.2025 року (постанова Нововолинського міського суду Волинської області у справі № 165/464/25 від 15.10.2025).

З огляду на те, що нове правопорушення вчинено 09.05.2026, тобто після спливу одного року з моменту вчинення попереднього правопорушення (01.02.2025), в діях ОСОБА_1 відсутня кваліфікуюча ознака повторності вчинення правопорушення протягом року, у зв`язку з чим інкриміноване йому правопорушення не підпадає під диспозицію ч.2 ст.130 КУпАП.

За таких обставин суд вважає за необхідне перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення від серії ЕПР1 №661777 від 09.05.2026, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому, окрім іншого, зазначені виявлені працівниками поліції ознаки стану сп`яніння у ОСОБА_1 . З акту також вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідного огляду;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження такого огляду;

- відеозаписами з місця події, при перегляді яких обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження.

На переконання суду, надані докази є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.

Досліджені та перевірені судом обставини свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства», § 161; справа «Коробов проти України»).

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановлено, що будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, підпадає під дію спеціальних правил та погоджується нести відповідальність і виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , керуючи електросамокатом як транспортним засобом, погодився виконувати обов`язки водія та дотримуватися вимог ПДР України.

Відтак, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена у повному обсязі.

З довідки ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУ НП у Волинській області вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_1 .

Відповідно до положень ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Суд при накладенні стягнення, врахувавши характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства, а також відомості про особу ОСОБА_1 , дійшов висновку, що достатнім для його виправлення та запобігання вчинення нових правопорушень буде призначення адміністративного стягнення у виді штрафу у межах санкції ч.1 ст.130 Кодексу України з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення досягне мети, визначеної ст.23 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665,60 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 35, 40-1, 126, 130, 251, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -

п о с т а н о в и в:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Штраф сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУДКСУ у Волинській області; код за ЄДРПОУ: 38009371; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA588999980313050149000003001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665,60 грн.

Судовий збір сплатити за реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором до Волинського апеляційного суду через суд, що її виніс, протягом десяти днів з моменту її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи.

Роз`яснити, що відповідно до ст.308 КУпАП, у разі несплати штрафу протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.

Суддя Н.Н. Комзюк