Решение № 138374270, 21.07.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/7357/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Польового О.Л. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2024 до 01.09.2025;

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2024 по 01.09.2025 у сумі 227325,78 грн;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 допомогу на поховання ОСОБА_2 у розмірі 27045,18 грн (згідно з розрахунком двомісячного розміру пенсії).

Позивачка зазначила, що Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправно припинило виплату пенсії її матері ОСОБА_2 як внутрішньо переміщеній особі. У зв`язку з цим, позивачка вважає, що має право на отримання суму недоотриманої пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2024 по 01.09.2025 у розмірі 227325,78 грн та відповідно допомоги на поховання.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву на позов.

Хмельницький окружний адміністративний суд здійснює розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши докази, суд встановив такі обставини справи.

Позивачка - ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) по 01.04.2024.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Листами від 05.11.2025 №2200-0401-8/84862, від 08.01.2026 №575-18346/Г-02/8-2200/26 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачку про те, що ОСОБА_2 не пройшла фізичну ідентифікацію протягом шести місяців з дня проведення попередньої фізичної ідентифікації. У зв`язку з цим ОСОБА_2 призупинена виплата пенсії з 01.04.2024. ОСОБА_2 за життя не зверталась за поновленням виплати пенсії та не підтверджувала неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації. Крім цього відповідач зазначив, оскільки на момент смерті пенсія ОСОБА_2 не нараховувалась, тому відсутні підстави для виплати допомоги на поховання.

Позивачка звернулась до суду з цим позовом для захисту своїх прав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону № 1058-IV у солідарній системі надаються соціальні послуги за рахунок коштів Пенсійного фонду. До соціальних послуг, передбачених цим Законом, належить допомога на поховання пенсіонера.

За статтею 53 Закону № 1058-IV у разі смерті пенсіонера особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання пенсіонера в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на момент смерті.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.

За змістом пункту 5.1 Порядку № 22-1 особа, яка звертається по допомогу на поховання, подає до органу, що призначає пенсію, документ, що посвідчує особу заявника, заяву про виплату допомоги на поховання (додаток 8), свідоцтво про смерть та витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 року № 1269/5) або довідку про смерть пенсіонера. У разі реєстрації смерті за межами України подається свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави.

Згідно з пунктом 5.2 Порядку № 22-1 заява про виплату допомоги на поховання та необхідні документи працівником структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, приймаються у порядку, передбаченому пунктом 4.2 розділу IV цього Порядку, та засобами програмного забезпечення передаються для опрацювання до структурного підрозділу з питань виплати пенсій органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.

Інформація про виплату допомоги на поховання додається до електронної пенсійної справи померлого пенсіонера.

Допомога на поховання виплачується в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою).

Відповідно до матеріалів справи матір позивачки ОСОБА_2 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як внутрішньо переміщена особа та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Факт призупинення виплати пенсії жодним чином не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера. Навіть при призупиненні нарахування та виплати пенсії, ОСОБА_2 залишалась пенсіонеркою з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 1058-IV.

Суд враховує, що згідно з вказаними вище нормами, виплата допомоги пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання.

Жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.

Позивачка звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату їй допомоги на поховання. Тобто, остання виконала всі умови, що визначені діючим законодавством.

Таким чином, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у виплаті позивачці допомоги на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 .

Враховуючи викладене, дії відповідача щодо відмови у виплаті позивачці допомоги на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 є протиправними. Тому слід зобов`язати відповідача виплатити позивачці допомогу на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 .

Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Поряд з цим, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд у складі суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 27.01.2023 у справі № 641/1368/19 зазначив, що стаття 1227 Цивільного кодексу України регулює питання спадкування сум соціальних виплат, право на одержання яких виникло у спадкодавця за життя, але не було ним реалізоване. За своєю правовою природою право на одержання заробітної плати, пенсії та інших подібних виплат є особистим, оскільки виникає у чітко визначеної особи і має на меті саме її матеріальне забезпечення. Тому зі смертю одержувача цих коштів правовідносини щодо їх сплати, безумовно, припиняються. Таким чином, ця стаття стосується тих платежів, право на які виникло за життя спадкодавця.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 25.04.2023 у справі № 420/4447/20 аналізуючи застосування статті 1227 Цивільного кодексу України в частині спадкування пенсійних виплат, зазначив, що предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися неотриманими у зв`язку з його смертю, у тому числі кошти відповідно до судового рішення, яке набрало законної сили за життя позивача.

Застосування статті 52 Закону № 1058-IV стало предметом аналізу в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №2-а/2508/7209/2011. Зокрема, суд касаційної інстанції в пунктах 22 та 23 цієї постанови зазначив, що положення частин другої, третьої статті 52 Закону "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю, тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Отже, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати її як спадщину. Аналіз наведених норм матеріального права свідчить про те, що суми соціальних виплат передаються членам сім`ї спадкодавця.

Водночас, сумами пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, слід вважати і суми пенсії, які не були отримані пенсіонером за життя, внаслідок неправомірних дій органу Пенсійного фонду України, який не виконав у добровільному порядку судове рішення, яке набрало законної сили, і яким його (пенсійний орган) було зобов`язано провести перерахунок та виплату підвищень до пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Таким чином, аналіз статей 1219 та 1227 Цивільного кодексу України дає підстави дійти висновку, що для того, щоб пенсійні виплати увійшли до спадкової маси, то останні повинні "належати спадкодавцеві на момент відкриття спадщини". Такі виплати можуть бути нарахованими або присудженими, однак право на їх отримання має бути підтверджено за життя спадкодавця. Це означає, що спадкоємець може здійснювати стягнення присуджених сум або вимагати виплати нарахованих сум, в тому числі в судовому порядку. В іншому випадку, пенсійні виплати до спадкової маси не входять.

Право на звернення до суду є суб`єктивним правом, яке в розумінні статті 1219 Цивільного кодексу України нерозривно пов`язане з особою спадкодавця і припиняється в момент смерті особи.

Суд погоджується з тим, що ОСОБА_2 за життя мала право на звернення до суду, якщо вважала, що рішенням про припинення нарахування та виплати пенсії орган пенсійного фонду порушив її право на пенсійне забезпечення.

Водночас ОСОБА_2 згаданим правом в установленому порядку за життя не скористалась, а відтак, означене право припинилось в день її смерті.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2024 до 01.09.2025 та зобов`язання відповідача здійснити нарахування пенсії ОСОБА_2 за період з 01.03.2024 по 01.09.2025 у сумі 227325,78 грн.

За таких обставин, адміністративний позов належить задовольнити частково.

Позивачка звільнена від сплати судового збору, тому судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання пенсіонерки ОСОБА_2 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в порядку статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу між сторонами не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.Л. Польовий