Решение № 138370970, 21.07.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.07.2026

м. Лозова Харківської області

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Петренко Ю.С.,

Справа № 629/2367/26

Номер провадження 2/629/1247/26

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика»

відповідач ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 25.08.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та відповідачем було укладено кредитний договір № 83331765, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 8100 грн. 01.09.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Позика» укладено Договір факторингу № 01092025/1 у відповідності до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021. Відповідно до договору факторингу сума боргу перед ТОВ «Фінансова компанія «Позика» становить 28350,00 грн, із яких: заборгованість за тілом кредиту 8100 грн, заборгованість за відсотками 20250 грн. На підставі вищевикладеного, просить стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості, витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач в наданому відзиві на позов просила у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, зазначила, що у позовній заяві відсутні належні докази переходу права вимоги та повідомлення боржника; не підтверджено факту підписання, ідентифікації та отримання коштів відповідачем; відсутній детальний розрахунок, формула та підтвердження відсотків; нараховані відсотки є неспівмірними, оскільки значно перевищують тіло кредиту. Крім того, вказує, що позивач не довів належне інформування.

Представник позивача в наданій відповіді на відзив зазначив, що відповідно до п. 1.7. Договору, він вважається укладеним з моменту одержання Товариством відповіді про прийняття (акцепту) пропозиції в порядку (що є невід`ємною частиною Договору). Так, в матеріалах справи міститься довідка про ідентифікацію клієнта від 01.09.2025, згідно з якою встановлено, що ОСОБА_2 в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «ІРБІС» здійснено акцепт оферти позичальником шляхом підписання договору № 83331765 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, який містить унікальний код підпису 966330, номер мобільного телефону та електронну адресу для надсилання персонального ідентифікатора (0661769736), дату та час підписання (25.08.2021) та номер/ маску картки ( НОМЕР_1 ), що підтверджує домовленість відповідача та первісного кредитора, спрямовану на укладення правочину в електронній формі. Таким чином, договір про надання фінансового кредиту № 83331765 від 25.08.2021 разом із відповідними додатками укладено відповідачем із первісним кредитором шляхом підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що підтверджує вчинення правочину в електронній формі, при цьому таке підписання стало можливим виключно після авторизації відповідача в особистому кабінеті на сайті кредитора з використанням логіна та пароля, а також внесення персональних даних і номера телефону, без чого укладення договору та додатків до нього було б неможливим. Зауважує, що необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії. У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або у разі його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Тому якщо створюється електронний документ на комп`ютері чи ноутбуці, а потім зберігається на інший носій (флеш-накопичувач, картка, диск), то відповідно до Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», збережений примірник буде оригіналом електронного документа. Договір про надання фінансового кредиту № 83331765 від 25.08.2021 разом із відповідними додатками, укладеними між відповідачем та первісним кредитором, не визнаний недійсним та/або неукладеним у порядку, встановленому законом. Відтак, презумпція правомірності правочину, передбачена статтею 204 ЦК України, не спростована відповідачем. Щодо доводів відповідача про недоведеність позивачем розміру заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 83331765 від 25.08.2021. Згідно п. 1.2. Договору пропозиція набирає чинності з 25.08.2021 року та діє до 23 годин 59 хвилин 23.11.2021 року. Пунктом 3.1 Договору визначено, що За цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 8100 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору. Згідно п. 3.2.1. та п. 3.2. Договору строк кредитування передбачає пільговий період тривалістю 21 календарних днів з 25.08.2021 по 15.09.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2%. Згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить 69 календарних днів з 16.09.2021 по 23.11.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3%. 15.09.2021, 23.09.2021 та 14.10.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Ірбіс» було укладено додаткові договори № 1 до Договору про надання фінансового кредиту № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до умов яких було продовжено строк кредитування за стандартною процентною ставкою у розмірі 3% до 14.12.2021, 22.12.2021, а потім до 12.01.2022 відповідно. Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 83331765, відповідачем 15.09.2021 здійснено платіж у розмірі 3 402,00 грн, та 23.09.2021 здійснено платіж у розмірі 1 539,00 грн, а також 14.10.2021 здійснено платіж у розмірі 3 483,00 грн які були зараховані в рахунок погашення заборгованості за відсотками, що є конклюдентними діями та свідчить про визнання ним факту укладення кредитного договору і правомірності вимог позивача за ним. В Постанові Верховного Суду від 23.12.2020 року по справі № 127/23910/14-ц зазначено, що: часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та або суми санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу. Таким чином, нарахування заборгованості за відсотками, здійснене первісним кредитором, повністю відповідає умовам укладеного договору, здійснене в межах строку кредитування, є таким, що ґрунтується на законних та договірних підставах, а відтак підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі. Крім того, відповідач не спростував розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами, не надав альтернативного розрахунку заборгованості, а її заперечення зводяться виключно до формального та необґрунтованого заперечення позовних вимог, без наведення конкретних обставин чи доказів на їх підтвердження. Крім того, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначених кредитними договорами, ані первісним кредиторам, ані новому кредитору, що свідчить про невиконання ним взятих на себе договірних зобов`язань. Таким чином, розрахунок заборгованості, поданий позивачем, є належним, обґрунтованим та таким, що відповідає умовам договору і фактичним обставинам справи, а позовні вимоги - законними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Натомість позиція відповідача спрямована виключно на уникнення виконання грошових зобов`язань, без надання суду жодних належних доказів на підтвердження своїх заперечень. Щодо підтвердження факту повної сплати новим кредитором на користь первісного кредитора суми фінансування згідно з долученою платіжною інструкцією № 83331765 від 01.09.2025 на суму 3 490 472,17 грн повідомляє, що 01 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Позика» та ТОВ «ФК «Ірбіс» укладено договір факторингу № 01092025/1, відповідно до п. 2.1. якого, згідно умов цього Договору ТОВ «ФК «Ірбіс» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «Позика» Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а ТОВ «ФК «Позика» зобов`язується їх прийняти та сплатити ТОВ «ФК «Ірбіс» суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених цим Договором. Згідно п. 3.1.1. Договору факторингу визначено, що Фінансування належна до сплати ТОВ «ФК «ІРБІС» сума грошових коштів встановлюється в Реєстрі прав вимоги. Звертає увагу, що позивачем до позовної заяви було додано докази, якими доведено відступлення первісним кредитором права вимоги до відповідача на користь позивача за договором про надання фінансового кредиту № 83331765 від 25.08.2021, а саме: копія договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року разом із затвердженими шаблонами (додатками до договору факторингу № 1-3); витяг із реєстру прав вимоги до договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року з інформацією про відповідача (РНОКПП, ПІБ, Номер кредитного договору, Дата договору, Залишком боргу на момент відступлення прав вимоги); копія платіжної інструкції № 83331765 від 01 вересня 2025 року з призначенням платежу: «Оплата суми фінансування згідно з Договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року. Без ПДВ»; копія акту приймання - передачі реєстру прав вимоги за договором факторингу № 01092025/01 від 01 вересня 2025 року. Відповідно до ч. 1-2 ст. 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» інформація про діяльність та фінансовий стан клієнта, яка стала відома надавачу фінансових послуг та/або посереднику у процесі обслуговування клієнта та/або взаємовідносин з ним або стала відома третім особам під час надання послуг надавача фінансових послуг та/або посередника або під час виконання функцій, визначених законом, а також визначена цією статтею інформація про надавача фінансових послуг та/або посередника є таємницею фінансової послуги. Враховуючи, що повний реєстр прав вимоги до договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року містить інформацію щодо значної кількості боржників, яка становить комерційну таємницю, що охороняється як конфіденційна інформація відповідно до частин 1-2 статті 10 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», позивач не має можливості щодо надання оригіналу повного реєстру прав вимоги за зазначеним договором факторингу. Поряд із цим, на підтвердження виконання умов п. 3.1.1 Договору факторингу, до даної заяви долучається витяг із реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року, а саме: перша сторінка, сторінка з інформацією про заборгованість відповідача та остання сторінка, на якій у п. 2 зазначено, що сума фінансування, яка підлягає сплаті ТОВ «ФК «ІРБІС» за цим Реєстром прав вимоги в порядку та на умовах, визначених п. 3.1 Договору, становить 3 490 472,17 грн. При цьому загальна сума прав вимоги становить 213 674 446,94 грн. Також, звертає увагу суду, що договір факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року не визнаний недійсним у встановленому порядку, тобто презумпція правомірності правочину, передбачена ст. 204 ЦК України, не спростована. До того ж, зазначає, що зміна суб`єктного складу внаслідок укладення договір факторингу № 01092025/1 від 01 вересня 2025 року не впливає на зміну зобов`язань боржника та не порушує його права. Таким чином, матеріали справи містять належні та допустимі докази того, що підтверджують факт відступлення права вимоги до відповідача від первісного кредитора до позивача договором про надання фінансового кредиту № № 83331765 від 25.08.2021.

Представник відповідача в наданих запереченнях на відповідь на відзив зазначила, що з наданих документів вбачається, що Реєстр прав вимоги складається з 542 сторінок, до суду подано лише сторінки та витяг із Реєстру. За таких обставин неможливо перевірити цілісність документа, його повноту, відсутність змін після підписання, а також відповідність наданого витягу оригінальному Реєстру. Вважає, що посилання позивача на наявність персональних даних інших боржників не звільняє його від обов`язку доказування, повний документ міг бути поданий із приховуванням персональних даних третіх осіб. Вказує, що сума заборгованості по процентах є недоведеною, оскільки позивачем не надано детального розрахунку. Крім того, в матеріалах справи відсутні належні банківські документи (виписки банку, підтвердження зарахування коштів, первинні бухгалтерські документи), які підтверджують фактичне зарахування 8100 грн. саме на рахунок відповідача. Також, вказує, що сам факт зазначення номера телефону або банківської картки не підтверджує, що саме відповідач здійснювала укладення договору.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлялася своєчасно та належним чином, судовою повісткою про виклик, за адресою зареєстрованого місця проживання, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить до такого.

Судом встановлено, що 25.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 83331765 шляхом підписання електронним цифоровим підписом з одноразовим ідентифікатором 966330.

Відповідно до п. 3.1. вищевказаного договору ФК «Ірбіс» надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8100,00 грн , з оплатою по процентній ставці, що вираховується в наведеному графіку згідно п. 3.2 цього Договору, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти у строки та на умовах даного Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору: пільговий період 21 календарний день з 25.08.2021 по 15.09.2021, пільгова процентна ставка (знижка) 2%,; стандартний період 69 календарних днів з 16.09.2021 по 23.11.2021, стандартна процента ставка 3%.

Відповідно до п. 4.2 вищевказаного договору, клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 23.11.2021 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

15.09.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Додатковий договір № 1 до Договору № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до п. 2.2 якого з урахуванням п. 4.4 Договору та п. 2.1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 20.09.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %, а згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період з 21.09.2021 по 14.12.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3 %.

23.09.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Додатковий договір № 1 до Договору № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до п. 2.2 якого з урахуванням п. 4.4 Договору та п. 2.1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 13.10.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %, а згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить з 14.10.2021 по 22.12.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3 %.

14.10.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Додатковий договір № 2 до Договору № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до п. 2.2 якого з урахуванням п. 4.4 Договору та п. 2.1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 03.11.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %, а згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить з 04.11.2021 по 12.01.2022, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3 %.

Так, ТОВ ФК «Ірбіс» свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 8100,00 грн. шляхом перерахування на її банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 23.10.2025.

З витребуваної судом інформації з АТ КБ «ПриватБанк» установлено, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 22.05.2026: фінансовий номер +380661769736. З наданої виписки за договором № б/н за період з 25.08.2021 по 31.08.2021 по рахунку № НОМЕР_2 вбачається зарахування коштів 25.08.2021 у розмірі 8100,00 грн.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 83331765 від 25.08.2021 заборгованість відповідача станом на 01.09.2025 становить 28350,00 грн., з яких: 8100,00 грн. - сума заборгованості за тілом кредиту, 20250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» укладений Договір факторингу №01092025/1, у відповідності до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021.

Як вбачається з витягу Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021 у розмірі 28350 грн., з яких: 8100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20250 грн. - заборгованість за відсотками.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною 1 статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, пункт 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Згідно з статтею 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Так, 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика» укладений Договір факторингу №01092025/1, у відповідності до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021.

Як вбачається з витягу Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021 у розмірі 28350 грн., з яких: 8100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20250 грн. - заборгованість за відсотками.

Зважаючи, що умови договору про відступлення права вимоги виконано сторонами, вартість, обумовлена договором, сплачено ТОВ ФК «Позика», в судовому порядку вказаний правочин не оскаржено, суд вважає, що позивач набув право вимоги до відповідача на законних підставах.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Стаття 11 вказаного Закону передбачає порядок укладення електронного договору.

Так, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі «Інтернет» або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що 25.08.2021 між сторонами було укладено договір про надання фінансового кредиту № №83331765.

На підтвердження виконання умов договору позивачем було надано лист ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 23.10.2025 вих.№3152_251023163732, згідно якого ТОВ надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (Ліцензія НБУ №21/788-рк від 01.05.2023 р.). Між Товариством та ТОВ «ФК «Ірбіс» було укладено Договір про переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 25.08.2021 11:12:36 на суму 8100,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 104759362, призначення платежу: Зарахування 8100 грн. на карту НОМЕР_1 .

На підтвердження укладення договору в електронному вигляді позивачем надано довідку про ідентифікацію, яка вказує, що ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 83331756: унікальний ідентифікатор 966330, моб. тел. 0661769736, дата підписання 25.08.2021, номер карти НОМЕР_1 .

Крім того, факт належності карткового рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 та перерахування на вказаний рахунок 25.08.2021 грошових коштів у сумі 8100,00 грн. підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» та наданою випискою по картковому рахунку.

Оскільки даний договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

На спростування зазначених доказів щодо підписання договору в електронному вигляді та отримання коштів на його виконання, відповідачем не надано доказів. Тому доводи відповідача щодо заперечення факту підписання спірного кредитного договору є необґрунтованими та безпідставними.

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Однак, відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконала, заборгованість не погасила, що підтверджується розрахунком заборгованості, здійсненим ТОВ «ФК «Ірбіс», згідно якого загальна сума заборгованості за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021 складає 28350,00 грн., з яких: 8100,00 грн. - сума заборгованості за тілом; 20250,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач порушує взяте на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 83331765 від 25.08.2021 у розмірі 28350 грн., з яких: 8100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20250 грн. - заборгованість за відсотками, законні, обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача про підтвердження нарахування відсотків, суд зазначає на таке.

Судом встановлено, що 25.08.2021 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 83331765.

Згідно п. 3.2.1. та п. 3.2. Договору строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 15.09.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %. Згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить з 16.09.2021 по 23.11.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3%.

15.09.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Додатковий договір № 1 до Договору № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до п. 2.2 якого з урахуванням п. 4.4 Договору та п. 2.1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 20.09.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %, а згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період з 21.09.2021 по 14.12.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3 %.

23.09.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Додатковий договір № 1 до Договору № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до п. 2.2 якого з урахуванням п. 4.4 Договору та п. 2.1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 13.10.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %, а згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить з 14.10.2021 по 22.12.2021, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3 %.

14.10.2021 між відповідачем та первісним кредитором було укладено Додатковий договір № 2 до Договору № 83331765 від 25.08.2021, відповідно до п. 2.2 якого з урахуванням п. 4.4 Договору та п. 2.1 Додаткового договору сторони дійшли згоди, що строк кредитування передбачає пільговий період з 25.08.2021 по 03.11.2021, протягом якого застосовується пільгова процентна ставка у розмірі 2 %, а згідно з п. 3.2.2 та п. 3.2 Договору стандартний період становить з 04.11.2021 по 12.01.2022, протягом якого застосовується стандартна процентна ставка у розмірі 3 %.

Доводи відповідача про відсутність детального розрахунку заборгованості, спростовуються наявним в матеріалах справи розрахунком заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 83331765.

Щодо доводів відповідача про відсутність факту підписання, ідентифікації та отримання коштів суд зазначає на таке.

Згідно довідки про ідентифікацію клієнта, ОСОБА_1 ідентифікована в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Ірбіс» відповідно до вимог частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію». Акцепт оферти позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору № 83331756: унікальний ідентифікатор 966330, моб. тел. 0661769736, дата підписання 25.08.2021, номер карти НОМЕР_1 .

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» від 23.10.2025 вих.№3152_251023163732, згідно якого ТОВ надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (Ліцензія НБУ №21/788-рк від 01.05.2023 р.). Між Товариством та ТОВ «ФК «Ірбіс» було укладено Договір про переказ коштів ФК-П-21/04-21 від 06.04.2021. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 25.08.2021 11:12:36 на суму 8100,00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 104759362, призначення платежу: Зарахування 8100 грн. на карту НОМЕР_1 .

Як вбачається з листа АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано картку № НОМЕР_2 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій станом на 22.05.2026: фінансовий номер +380661769736

З наданої виписки за договором № б/н за період з 25.08.2021 по 31.08.2021, на рахунок відповідача № НОМЕР_2 зараховано кошти у розмірі 8100,00 грн - 25.08.2021.

Крім того, відповідач не зверталась до суду із відповідними позовами щодо визнання недійсними чи неукладеними кредитного договору чи будь-яких його умов. Відповідач не спростовувала того факту, що вона користувалася платіжною картою та відповідно отримувала спірні кошти.

Доводи відповідача щодо відсутності доказів переходу права вимоги спростовуються Договором факторингу №01092025/1 укладеним 01.09.2025 між ТОВ «ФК «Ірбіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Позика», у відповідності до умов якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021, а також витягом з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 01092025/1 від 01.09.2025 згідно з яким ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №83331765 від 25.08.2021 у розмірі 28350 грн., з яких: 8100 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 20250 грн. - заборгованість за відсотками.

Щодо доводів відповідача про відсутність доказів повідомлення про зміну кредитора суд зазначає, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15.

Щодо вимог про стягнення витрат на правничу допомогу, суд зазначає на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать у тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 3,4,5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Враховуючи наявність укладеного між позивачем та ФОП ОСОБА_3 . Договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, додаткову угоду № 83331765 від 16.02.2026 до договору про надання правничої допомоги № 39493634/03 від 02.01.2026, акту наданих послуг від 16.02.2026, детального опису робіт (наданих послуг), відповідно до якого сума наданих послуг відповідно до Договору складає 5500,00 грн., суд вважає достатньою та обґрунтованою суму витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн., що є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача судові витрати банку по сплаті судового збору за подачу позову.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором № 83331765 від 25.08.2021 у розмірі 28350 /двадцять вісім тисяч триста п`ятдесят/ гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду . Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження за адресою: м.Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1

відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1

Суддя Карина ХАРАБАДЗЕ