Решение № 138370629, 20.07.2026, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/3415/26

провадження №: 2/398/3530/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"20" липня 2026 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., за участю секретаря судового засідання Харіної Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», представник позивача Поліщук Анна Юріївна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 6 015,88 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06 лютого 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено кредитний договір № 06.02.2024-100001129. За умовами договору відповідач отримав кредит у розмірі 10 000 грн. Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а кредитні кошти перераховано на його банківську платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснював погашення боргу лише частково, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка згідно з розрахунком позивача становить 6 015,88 грн і складається з: заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) 4 545,03 грн та процентів за користування кредитом 1 470,85 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати (судовий збір та поштові витрати), а також зазначає, що докази щодо понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, позивач та його представник були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи. У позовній заяві представник позивача просила проводити розгляд справи за її відсутності за наявними матеріалами та зазначила, що не заперечує проти заочного розгляду справи і ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час і місце розгляду справи він був повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки рекомендованим поштовим відправленням за його зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулося зворотне поштове повідомлення з розпискою про вручення, згідно з яким відповідач особисто отримав судову повістку 20 червня 2026 року. Від відповідача не надходило відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань щодо розгляду справи.

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з`явився без повідомлення причин, відзив не подав, та представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, керуючись нормами статей 280-281 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд цієї справи.

Оскільки у судове засідання не з`явилися усі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення зазначена дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Укладення кредитного договору, його умови та видача коштів

Відповідно до Паспорта споживчого кредиту від 06 лютого 2024 року ОСОБА_1 ознайомився з умовами кредитування, а ТОВ «Споживчий центр» виконало переддоговірний обов`язок надати інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій. Паспорт підписаний позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А333.

06 лютого 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі кредитний договір № 06.02.2024-100001129. Договір складається з Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 06.02.2024 року, Заявки від 06.02.2024 року та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту).

Перед укладенням договору відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації через Систему BankID НБУ, що дозволило кредитодавцю отримати підтверджені дані про особу. Відповідач приєднався до запропонованого кредитодавцем договору, підписавши його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е333», про що прямо зазначено на електронних документах, з яких складається договір.

Договором встановлені такі основні умови кредитування:

сума кредиту 10 000,00 грн;

строк кредитування 56 днів (з 06.02.2024 до 01.04.2024);

процентна ставка фіксована у розмірі 1 % за один день користування кредитом;

комісія за надання кредиту 15 % від суми кредиту.

Згідно з умовами договору кредит надається шляхом перерахування коштів на банківську картку позичальника. На виконання умов зазначеного договору позивач 06 лютого 2024 року перерахував кредитні кошти у розмірі 10 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 4441-11XX-XXXX-3991, яку він самостійно вказав у договорі як реквізит особистого електронного платіжного засобу. Ця обставина підтверджується наданою позивачем Квитанцією платіжної системи LiqPay ID 2422806172 від 06.02.2024 року об 11:39, згідно з якою суму 10 000,00 грн виплачено на картку 444111*91 з призначенням платіжної операції: «Видача за договором №06.02.2024-100001129». Виплата коштів відбулася через платіжну систему на підставі Договору № 4507 про надання послуг в системі LiqPay від 01.11.2020 року, укладеного між ТОВ «Споживчий центр» та АТ КБ «Приватбанк».

Порушення зобов`язання та розмір заборгованості

Відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за зазначеним кредитним договором виконував неналежним чином, здійснюючи погашення заборгованості лише частково.

Як вбачається з матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку заборгованості, протягом дії договору відповідачем були здійснені часткові платежі на загальну суму 10 090,77 грн, а саме: 08.02.2024 року 300,00 грн; 01.03.2024 року 500,00 грн; 05.03.2024 року 6 000,00 грн; 09.03.2024 року 1 440,77 грн; 05.04.2024 року 1 850,00 грн.

Відповідно до розрахунку позивача, вказані кошти були спрямовані кредитодавцем на погашення нарахованих процентів, комісії за надання кредиту (1 500,00 грн) та частково на погашення тіла кредиту, внаслідок чого залишок непогашеного основного боргу зменшився до 4 545,03 грн. У подальшому платежів на погашення заборгованості відповідач не здійснював.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості у зв`язку з порушенням умов договору, станом на дату звернення до суду утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 6 015,88 грн. Зазначена сума заявлена позивачем до стягнення та складається із:

заборгованості за основним боргом (тілом кредиту) 4 545,03 грн;

заборгованості за процентами 1 470,85 грн.

Свого контррозрахунку чи доказів повного погашення заборгованості відповідач суду не надав.

Норми права, які застосував суд

На підставі ст. 205 та ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин, зміст якого зафіксований в електронному документі, вважається вчиненим у письмовій формі.

Відповідно до ст. 13 ЗУ Про споживче кредитування договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України Про електронну комерцію електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За приписами ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612, ст. 629 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (§ 1. Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до Законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону продавець (виконавець, постачальник) оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Відповідно до пункту 159 розділу VIII Постанови НБУ №164 від 29.07.2022р. вказано, що документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Мотивована оцінка і висновки суду

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем ОСОБА_1 виникли цивільно-правові відносини на підставі кредитного договору № 06.02.2024-100001129 від 06.02.2024 року, укладеного в електронній формі. Відповідач був обізнаний з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням процентів, та погодився з ними. Факт укладення договору підтверджується використанням відповідачем електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до власноручного підпису.

Належне виконання кредитором своїх зобов`язань щодо надання кредитних коштів підтверджується наданою позивачем квитанцією платіжної системи LiqPay, яка є первинним документом та є належним і допустимим доказом перерахування коштів позичальнику.

Відповідач, порушуючи умови кредитного договору та вимоги ст. 526, 1054 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, здійснював погашення заборгованості лише частково, суму кредиту та процентів у встановлені строки в повному обсязі не сплатив. Доказів погашення заборгованості в повному обсязі чи спростування розрахунку позивача відповідач суду не надав.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок заборгованості та визнає, що сума заборгованості, яку позивач просить стягнути, є арифметично правильною, обґрунтованою та відповідає умовам договору. Загальна сума цієї заборгованості становить 6 015,88 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 4 545,03 грн та заборгованості за процентами 1 470,85 грн. При цьому суд констатує, що нарахування процентів здійснено позивачем виключно в межах узгодженого сторонами 56-денного строку кредитування (з 06.02.2024 по 01.04.2024 року), а процентна ставка не перевищує максимальної межі, передбаченої ЗУ Про споживче кредитування.

За таких обставин, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 6 015,88 грн законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим позовна заява підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо вимоги про стягнення поштових витрат, пов`язаних із направленням копії позовної заяви з додатками відповідачу, суд зазначає таке. Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. До таких витрат слід віднести і витрати на поштові відправлення, що відповідає правовим позиціям Верховного суду, висловленим, зокрема у потс умовах 18 вересня 2023 року у справі 759/5806/20, від 20 вересня 2022 року у справі № 756/11978/16-ц. Зважаючи на задоволення позову та наявність у матеріалах справи доказів направлення позову відповідачу (квитанція № 2082955 та опис вкладення ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» від 25.05.2026 року), вказані фактично понесені витрати у розмірі 116,58 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо заявлених позивачем у тексті позову орієнтовних витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн, суд зазначає наступне. Представник позивача заявила про намір подати відповідні докази понесення таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, суд наразі не здійснює розподіл витрат на правничу допомогу, оскільки відповідні докази на час ухвалення рішення відсутні, залишаючи це питання для вирішення у додатковому рішенні.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 06.02.2024-100001129 від 06.02.2024 року в загальному розмірі 6 015 (шість тисяч п`ятнадцять) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та поштові витрати у розмірі 116 (сто шістнадцять) гривень 58 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення відповідачем починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Споживчий центр, ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, місто Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 20 липня 2026 року.

Суддя В.В. Орловський