Решение № 138369167, 21.07.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 р. № 400/13994/25 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, відповідно до процедури передбаченої ст.263 КАС України, адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012, провизнання протиправним та скасування рішення від 10.09.2025 №14560-13451/Ж-02/8-1400/25, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить суд: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 10 вересня 2025 року 14560-13451/Ж-02/8-1400/25 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ); 2) зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком; 3) стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, код ЄДРПОУ: 13844159) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що звернулася до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком. Рішенням Головного управління ПФУ в Одеській області №143650008374 від 18.10.2023 позивачці відмовлено у призначенні пенсії. 27.08.2025 позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо призначення пенсії за віком. Однак отримала відмову, обґрунтовану відсутністю необхідного страхового стажу. При цьому, до страхового стажу не зараховано періоди з 01.01.1984 по 17.03.2011, з 01.07.2013 по 20.06.2016, з 11.04.2018 по 13.05.2019 на посаді доярки, оскільки підприємством для проведення перевірки довідки, яка підтверджувала наявність стажу за вищевказані періоди, не надані документи про норми обслуговування тварин в господарстві та їх виконання за період з 1992 року по 2019 рік; журнал обліку кількості голів худоби, закріплених за робітниками протягом 1992 2019 років. На переконання позивачки, деякі невідповідності у документах, що підтверджують трудовий стаж, за загальним правило не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні. В письмовому відзиві обґрунтував свою позицію тим, що із заявою встановленого зразка позивач не зверталася, а на подану у довільній формі заяву відповідачем надано лише відповідь від 10.09.2025 №14560-13451/Ж-02/8-1400/25, якою надано роз`яснення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин. Вказана відповідь на звернення не є рішенням суб`єкта владних повноважень, відповідно рішення про відмову в призначенні пенсії не приймалось.

Ухвалою суду від 18.06.2026 залучено до участі у справі в статусі другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оскільки рішення №143650008374 від 18.10.2023 про відмову в призначенні пенсії позивачці було прийнято ним.

Відповідач - Головне управління ПФУ в Одеській області, просив у задоволенні позову відмовити, обґрунтовуючи тим, що за наданими документами та відомостями реєстру застрахованих осіб страховий стаж позивачки становив 34 роки 2 місяці 05 днів, пільговий стаж відсутній. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 01.01.1984 по 17.03.2011, з 01.07.2013 по 20.06.2016, з 11.04.2018 по 13.05.2019 згідно пільгової довідки №46 від 14.08.2023 року на посаді доярки, оскільки відсутні дані про виконання встановлених норм обслуговування тварин та документи, які підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин. У разі коли документи первинного обліку щодо виконання дояркою встановлених норм обслуговування на підприємстві відсутні, то підстав для зарахування до пільгового стажу періодів роботи дояркою немає. Водночас, трудова книжка може підтвердити лише загальний стаж роботи, адже записи у трудовій книжці, як правило, не містять відомостей необхідних для підтвердження права робітника на пільгову пенсію. А тому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №143650008374 від 18.10.2023 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 114 Закону №1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Суд розглянув справу 21.07.2026 відповідно до вимог ст. 263 КАС України, без проведення судового засідання, в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 11.10.2023 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком.

За принципом екстериторіальності заяву ОСОБА_1 розглянуто Головним управлінням ПФУ в Одеській області. Рішенням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області №143650008374 від 18.10.2023 позивачці відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Страховий стаж обраховано 34 роки 2 місяці 05 днів, пільговий стаж 0 років 0 місяців. При цьому, до пільгового стажу не зараховано період роботи 01.01.1984 по 17.03.2011, з 01.07.2013 по 20.06.2016, з 11.04.2018 по 13.05.2019 згідно пільгової довідки №46 від 14.08.2023 року на посаді доярки виданої ТОВ «Імені Богдана Хмельницького» та акту від 03.10.2023 №140-0904-1/6363, оскільки відсутні дані про виконання встановлених норм обслуговування тварин та документи, які підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин.

27.08.2025 позивачка повторно звернулася до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №14560-13451/Ж-02/8-1400/25 від 10.09.2025 надано роз`яснення про відмову у призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю документів, які підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин та повідомлено про проведення перевірки відповідності довідки №46 від 14.08.2023, виданої ТОВ ім. Богдана Хмельницького, первинним документам. Втім, підприємством не надано документи про норми обслуговування тварин в господарстві та їх виконання за період з 1992 року по 2019 рік; журнал обліку кількості голів худоби, закріплених за робітниками протягом 1992 2019 років. А тому, зарахувати зазначені періоди роботи можливо на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Не погоджуючись з цим, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Умови і порядок пенсійного забезпечення громадян України визначені Законом України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788) та Законом України від 09.07.2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що саме трудова книжка працівника є основним документом, що підтверджує його стаж роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці колгоспника НОМЕР_2 від 11.12.1985 наявні записи про трудову діяльність ОСОБА_1 щодо спірних періодів, зокрема:

- запис № 1 від 01.01.1984 про прийняття до членів колгоспу та призначення дояркою у відділ 1 колгоспу ім. Богдана Хмельницького Доманівського району Миколаївської області згідно протоколу №1 від 04.02.1984;

- запис № 2 від 25.01.1995 про ліквідацію колгоспу ім. Богдана Хмельницького, на базі якого створено колективне сільськогосподарське підприємство ім. Богдана Хмельницького згідно протоколу №1 від 05.02.1995;

- запис № 3 від 21.01.2000 про реорганізацію колективного сільськогосподарського підприємства ім. Богдана Хмельницького в сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Богдана Хмельницького згідно протоколу №1 від 21.01.2001;

- запис № 4 від 17.03.2011 про звільнення з роботи в ТОВ ім. Богдана Хмельницького ст.38 КЗпП України (за власним бажанням) згідно наказу №20 від 05.04.2011;

- запис №5 від 01.07.2013 про прийняття на роботу в ТОВ ім. Богдана Хмельницького дояркою згідно наказу №43 від 01.07.2013;

- запис № 5 від 29.06.2016 про звільнення з роботи з ТОВ ім. Богдана Хмельницького ст. 38 КЗпП України (за власним бажанням) згідно наказу №30 від 29.06.2016;

- запис № 8 від 11.04.2018 про прийняття на роботу в ТОВ ім. Богдана Хмельницького дояркою згідно наказу №28 від 10.04.2018;

- запис № 9 від 13.05.2019 про звільнення у зв`язку із скороченням штату працівників п.7 ст.40 КЗпП України згідно наказу №38 від 13.05.2019.

Окрім цього, в розділі «Трудова участь в громадському господарстві» трудової книжки колгоспника НОМЕР_2 від 11.12.1985 містяться дані про мінімуми трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість вихододнів), номерів та дат документів за кожний рік роботи позивачки на посаді доярки в колгоспі.

На додачу, пільговий стаж ОСОБА_1 підтверджується такими документами, виданими ТОВ ім. Богдана Хмельницького: довідка №42 від 14.08.2023 про періоди роботи та кількість вироблених трудоднів в колгоспі ТОВ ім. Богдана Хмельницького, довідка №44 від 14.08.2023 про суми заробітної плати для обчислення пенсії, гарантійний лист №44 від 14.08.2023, довідка №45 від 14.08.2023 про реорганізацію господарства.

Як вбачається з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №14560-13451/Ж-02/8-1400/25 від 10.09.2025, до заяви від 14.08.2023, з якою позивачка зверталася до органів Пенсійного фонду, було надано, зокрема, довідку №46 від 14.08.2023, видану ТОВ ім. Богдана Хмельницького, якою підтверджувався трудовий стаж протягом оспорюваних періодів на посаді доярки із зазначенням даних про виконання встановлених норм обслуговування тварин, в даному випадку, 25 корів.

Відповідно до рішенням ПФУ в Одеській області №143650008374 від 18.10.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах до пільгового стажу не зараховані оспорювані періоди роботи, оскільки відсутні дані про виконання встановлених норм обслуговування тварин та документи, які підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин.

З цього приводу суд зазнає наступне.

Статтею 56 Закону № 1788 встановлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці або довідках. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17.

Європейський суд з прав людини у справі "Рисовський проти України" (заява № 29979/04, рішення від 20.10.2011 року) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Аналогічним чином, суд вважає, що внаслідок невиконання колгоспом обов`язку щодо належного оформлення, надання та зазначення даних про трудову діяльність, зокрема, виконання встановлених норм обслуговування тварин та документів, які б підтверджували виконання встановлених норм обслуговування тварин, позивачка позбавлена соціальної захищеності та пенсійного стажу за ці періоди роботи у вказаному колгоспі, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем протиправно не зараховано до пільгового стажу позивачки періоди її роботи з 01.01.1984 по 17.03.2011, з 01.07.2013 по 20.06.2016, з 11.04.2018 по 13.05.2019 на посаді доярки з підстав відсутності даних про виконання встановлених норм обслуговування тварин та документів, що підтверджують виконання встановлених норм обслуговування тварин.

В цій частині позов підлягає задоволенню.

Щодо призначення пенсії, суд виходить з наступного.

Стаття 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування.

З урахуванням наведених норм, для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст. 114 Закону №1058 визначальними є відповідність заявника трьом критеріям: 1) досягнення віку - 55 років; 2) наявність стажу на посаді доярки (оператора машинного доїння), свинарки-оператора в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства не менше 20 років; 3) виконання встановлених норм обслуговування.

На момент звернення позивачки 11.10.2023 до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивачці виповнилось 55 років 04 місяці, страховий стаж встановлений рішенням №143650008374 від 18.10.2023 становить 34 роки 2 місяці 05 днів, а пільговий з урахуванням висновків суду щодо зарахування періодів з 01.01.1984 по 17.03.2011, з 01.07.2013 по 20.06.2016, з 11.04.2018 по 13.05.2019 - 31 рік 3 місяці 10 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст. 114 Закону №1058.

Щодо виконання встановлених норм, то в цьому випадку суд зазначає, що підтвердженням того, що позивачка працювала повний робочий день дояркою є записи в її трудовій книжці та наявні у матеріалах справи довідки про підтвердження роботи у зазначений період дояркою, що відповідають вимогам законодавства і не потребують інших способів доведення цього факту.

Разом з тим, відсутність документів первинного обліку обслуговування тварин, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умова та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вказані роки на відповідному підприємстві, де працювала позивачка, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту роботи повного робочого дня робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року № 709/1360/17 та від 7 лютого 2019 року № 699/155/17.

При цьому суд зазначає, що право особи на пенсійне забезпечення, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, позаяк збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону від 09.07.2003 № 1058-IV в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (статті 1, 3 Конституції України). Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України Права, свободи та обов`язки людини і громадянина. Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Право позивачки є абсолютним та на нього не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Задовольняючи позовні вимоги, суд використовуючи повноваження, передбачені ч. 2 ст. 9 КАС України, самостійно визначає формулювання резолютивної частини судового рішення, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.

В даному випадку, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог, та з урахуванням п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058, вважає, що для ефективного захисту прав позивача, пенсія їй повинна бути призначена з дати звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України з 11.10.2023.

Зважаючи на зареєстроване місце проживання позивачки в Миколаївській області, та враховуючи п. 4.10 Порядку №22-1, суд вважає доцільним зобов`язати призначити пенсію за віком Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Сплачена позивачкою сума судового збору в розмірі 1211,20 грн підлягає відшкодуванню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008 13844159) Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83,м. Одеса,65012 20987385) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, ЄДРПОУ 20987385) № №143650008374 від 18.10.2023 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії за віком на пільгових умовах.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ЄДРПОУ 13844159) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до пільгового стажу періоди роботи з 01.01.1984 по 17.03.2011, з 01.07.2013 по 20.06.2016, з 11.04.2018 по 13.05.2019 та призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.5 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11.10.2023 року.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн двадцять коп) гривень.

5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В. В. Біоносенко

Рішення складено в повному обсязі 21.07.2026