Решение № 138368488, 29.06.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року Справа № 160/108/26 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. за участі секретаря судового засіданняКошелєвої Є.І. за участі: представник позивача - Бойка Г.І. представник відповідача - Тітенка Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД Україна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД Україна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення № 0490740707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на прибуток на суму 5042164 грн., та фінансової санкції 350 023,5 грн.

Визнати противоправним податкове повідомлення-рішення № 0490770707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841030 грн., та фінансова санкція 210257,5 грн., скасувати його, зменшивши донарахування податку на додану вартість на суму 530 972 грн. і штрафну санкцію на суму 132 743 грн.

Визнати противоправним податкове повідомлення-рішення № 0490780707 від 01.09.2025 р., щодо застосування штрафу на загальну суму 204291,48 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, скасувати його, зменшивши донарахування штрафної санкції на суму 51 541,20 грн.

Визнати противоправним податкове повідомлення-рішення № 0490750707 від 01.09.2025 р. щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 36743539 грн. та скасувати його.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що Головним управління ДПС у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство ЛАЙКОРЕД Україна. За результатами перевірки був складений акт з висновками, якого позивач не погоджується, оскільки уважає, що під час складання висновку працівник відповідача діяв всупереч дійсним обставинам справи та без урахування норм чинного законодавства, висновки ДПС за результатами перевірки у п.1, 2, 6 (частково) та 8 (частково) прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України не обґрунтовані, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням принципу рівності перед законом; є упередженими та не розсудливими стосовно підприємства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 року відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 09 лютого 2026 року.

27 січня 2026 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до суду надійшов відзив, у якому відповідач просив відмовити у задоволенні позову. НА обґрунтування своєї позиції зазначив, що в порушення п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ внаслідок недотримання встановленого п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» порядку відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, які виникали відносно зобов`язань в іноземній валюті за розрахунками щодо отриманої позики та нарахованих за користування такою позикою відсотків згідно договору позики №1 від 15.06.2012 із господарською одиницею за межами України (спочатку «LycoRedLtd.», а згодом «VN BIOTECH LIMITED»), погашення яких не планувалося і не було ймовірним в найближчій перспективі, ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» було занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 60 305 040,27 грн, в тому числі за ІІ квартал 2018 року у сумі 118 070,19 грн, за ІІІ квартал 2018 року у сумі 4 663 037,75 грн, за ІV квартал 2018 року у сумі 561 771,17 грн, за І квартал 2019 року у сумі 744 929,81 грн, за ІІ квартал 2019 року у сумі 590 167,05 грн, за ІІІ квартал 2019 року у сумі 346 661,71 грн, за ІV квартал 2019 року у сумі 2 173 439,86 грн, за І квартал 2020 року у сумі 11 471 936,62 грн, за ІІІ квартал 2020 року у сумі 4 487 405,67 грн, за ІV квартал 2020 року у сумі 419 178,34 грн, за ІV квартал 2021 року у сумі 2 435 424,81 грн, за І квартал 2022 року у сумі 5 085 441,84 грн, за ІІІ квартал 2022 рокуу сумі 19 159 117,58 грн, за ІV квартал 2023 року у сумі 4 071 652,99 грн, за І квартал 2024 року у сумі 3 976 804,88 грн. На порушення п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ, п.30 П(С)БО 16 «Витрати», п.18 П(С)БО 17 «Податок на прибуток», пп.5.7. п.5 розділу ІІ П(С)БО 25 внаслідок віднесення до складу інших операційних витрат сумнівної та безнадійної заборгованості по податку на прибуток підприємства у розмірі, не підтвердженому даними оперативного обліку контролюючого органу, ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» було занижено фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 4 450 120,81 грн, в тому числі за 2025 рік у сумі 4 450 120,81 грн. Крім того, у зв`язку із порушенням п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПКУ, п.30 П(С)БО 16, п.18 П(С)БО 17, п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», пп.5.7. п.5 розділу ІІ П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність» ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» були завищені витрати операційної діяльності та занижені фінансові результати до оподаткування на загальну суму 64 755 162 грн (в одиницях податкової звітності), що з урахуванням п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.140.4.4 п.140.4 ст.140 ПКУ додатково призвело до заниження показників, які підлягали декларуванню у рядку 03 Декларацій «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України», на загальну суму 84 853 791 грн, в тому числі + за 2023 рік у сумі 24 244 560 грн, за 2024 рік у сумі 28 316 213 (24 244 560 грн + 4 071 653 грн), за 2025 рік у сумі 32 293 018 (28 316 213 грн + 3 976 805 грн). На порушення п.189.1 ст.189, пп.г) п.198.5 ст.198 ПКУ ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» в період з 01.01.2018 по 02.07.2025 не нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ з вартості використаних поза межами господарської діяльності транспортно-заготівельних витрат (матеріали), палива, тари й тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, малоцінних й швидкозношуваних предметів, робіт та послуг, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які підлягали декларуванню в рядку 4.1 податкових декларацій з податку на додану вартість, всього у сумі 530 972 грн, в тому числі за січень 2022 року в сумі 83 680 грн, за лютий 2022 року в сумі 55 687 грн, за березень 2022 року в сумі 44 959 грн, за квітень 2022 року в сумі 37 015 грн, за травень 2022 року в сумі 90 708 грн, за грудень 2022 року в сумі 54 544 грн, за січень 2023 року в сумі 43 154 грн, за лютий 2023 року в сумі 23 861 грн, за березень 2023 року в сумі 9 767 грн, за квітень 2023 року в сумі 7 388 грн, за травень 2023 року в сумі 5 907 грн, за червень 2023 року в сумі 5 586 грн, за липень 2023 року в сумі 5 490 грн, за серпень 2023 року в сумі 5 199 грн, за вересень 2023 року в сумі 5 051 грн, за жовтень 2023 року в сумі 5 515 грн, за листопад 2023 року в сумі 6 404 грн, за грудень 2023 року в сумі 7 393 грн, за січень 2024 року в сумі 9 525 грн, за лютий 2024 року в сумі 6 346 грн, за березень 2024 року в сумі 5 252 грн, за квітень 2024 року в сумі 3 321 грн, за травень 2024 року в сумі 3 531 грн, за червень 2024 року в сумі 2 925 грн, за липень 2024 року в сумі 2 764 грн. На порушення пп.б) п.185.1 ст.185, пп.г) пп.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.8 ст.187, п.208.2 ст.208 ПКУ ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» не були визначені податкові зобов`язання з ПДВ за операціями з постачання нерезидентами - фірмами ORTHODOX Union та IFANCA послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за подією списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату робіт (послуг), в загальній сумі 371 133,80 грн. На порушення пп.б) п.185.1 ст.185, пп.г) пп.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.8 ст.187, п.201.1, п.201.10 ст.201, п.208.2 ст.208 ПКУ ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» не складено та не здійснено реєстрацію податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на визначені відповідно до пп.б) п.185.1 ст.185, пп.г) пп.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.8 ст.187 ПКУ податкові зобов`язання Товариства за операціями з постачання нерезидентами - фірмами ORTHODOX Union та IFANCA послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, за подією списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату робіт (послуг).

02 лютого 2026 року до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позивач просив позов задовольнити, оскільки доводи відповідача у Відзиві ніякого спростування доказів та обставин які зазначено в Позовній заяві, не має. Відповідач у своєму Відзиві переписав Виключно, текст Акта перевірки (в тому рахунку в частині, що не є предметом Позову). Не спростував жодного аргументу Позивача. Не надав ніякої оцінки зазначеним в Позові, фактам, обставинам та документам. Відповідно, Відзив Відповідача не підлягає ні задоволенню, ні врахуванню судом.

13 березня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у яких відповідач зазначив, що відповідно до п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» курсові різниці, які виникали відносно зобов`язань в іноземній валюті за розрахунками щодо отриманої позики та нарахованих за користування такою позикою відсотків згідно договору позики №1 від 15.06.2012 із господарською одиницею за межами України (спочатку «LycoRedLtd.», а згодом «VN BIOTECH LIMITED»), погашення яких не планувалося і не було ймовірним в найближчій перспективі протягом періоду, який перевірявся, підлягали відображенню у складі іншого додаткового капіталу. Контролюючим органом встановлено, що на порушення п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» у складі фінансових витрат або інших операційних витрат ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» в період, за який здійснювалась перевірка, були відображені курсові різниці в загальній сумі 60 305 040,27 грн. Таким чином, на порушення п.п.134.1.1, п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 ПКУ внаслідок недотримання встановленого п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» порядку відображення в бухгалтерському обліку курсових різниць, які виникали відносно зобов`язань в іноземній валюті за розрахунками щодо отриманої позики та нарахованих за користування такою позикою відсотків згідно договору позики №1 від 15.06.2012 із господарською одиницею за межами України (спочатку «LycoRedLtd.», а згодом «VN BIOTECH LIMITED»), погашення яких не планувалося і не було ймовірним в найближчій перспективі. Документальною перевіркою встановлено, що ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» в період з січня по травень 2022 року, а також з грудня 2022 по червень 2025 року господарську діяльність, направлену на виробництво готової продукції, не здійснювало, а фактично перебувало у стані простою, що підтверджується даними облікових регістрів по бухгалтерському рахунку 231 «Основне виробництво». У зв`язку із не здійсненням господарської діяльності, направленої на виробництво готової продукції, витрати палива, переважно у вигляді електроенергії та плати за транспортування газу, в бухгалтерському обліку в період з січня по травень 2022 року, а також з грудня 2022 по липень 2024 року відображені кореспонденцією з Кредиту рахунку 203 «Паливо» в Дебет рахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» в загальній сумі 2 011 686,42 грн. На порушення п.189.1 ст.189, пп.г) п.198.5 ст.198 ПКУ ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» в період з 01.01.2018 по 02.07.2025 не нарахувало податкові зобов`язання з ПДВ з вартості використаних поза межами господарської діяльності транспортно-заготівельних витрат (матеріали), палива, тари й тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, малоцінних й швидкозношуваних предметів, робіт та послуг, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, які підлягали декларуванню в рядку 4.1 податкових декларацій з податку на додану вартість, всього у сумі 530 972 грн. На порушення п.198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» не складено та не здійснено реєстрацію зведених податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на визначені відповідно до п.198.5 ст.198 ПКУ податкові зобов`язання Товариства з облікової вартості запасів та товарів, використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

16 березня 2026 року до суду надійшли заперечення позивача на додаткові пояснення відповідача, у яких позивач зазначив, що висновок в Акті перевірки про збільшення фінансових результатів підприємства, за рахунок не визнання віднесення до витрат підприємства курсової різниці щодо отриманого валютного кредиту та відсоткам по ньому, перевіряючи зробили спираючись на вимоги Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (далі П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів») затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.08.2000р. за № 515/4736), при цьому самі його не дотрималися (Національного положення (стандарту)) та невірно застосували при оформленні вище вказаних висновків. По-друге, щодо податкового повідомлення-рішення № 0490750707 від 01.09.2025 р. щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 36 743 539 грн. Пунктом 4 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» визначено, що господарська одиниця за межами України - дочірнє, асоційоване, спільне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, які перебувають або ведуть господарську діяльність за межами України. В Акті перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області обґрунтовує статус Позикодавця як асоційованого підприємства тим, що позикодавець VN BIOTECH LIMITED єдиним учасником Позивача, а LacoRed Ltd (перший позикодавець) є учасником VN BIOTECH LIMITED 3 часткою 99,9%, а тому Позивач був асоційованим підприємством VN BIOTECH LIMITED та LacoRed Ltd. Водночас, згідно з п. 4 П(С)БО 23 «Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін» асоційоване підприємство - підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. У розумінні положень (стандартів) бухгалтерського обліку, для цілей визнання компанії Позикодавця господарською одиницею за межами України щодо Скаржника, останній має виступати інвестором у цю компанію та мати на неї суттєвий вплив, а не навпаки. Такий висновок підтверджується усталеною судовою практикою постанова Верховного Суду від 05.11.2024 у справі № 812/399/18, від 19 березня 2021 року у справі № 640/3467/19, від 31 травня 2021 року у справі № 540/356/19, від 07 квітня 2021 року у справі № 826/17777/18, від 29 листопада 2021 року у справі № 640/3949/11. Перевіряючий ГУ ДПС у Дніпропетровській області при визначенні впливу курсової різниці на суму витрат підприємство було взято до розрахунку тільки частину курсової різниці, а саме «витрати по курсовій різниці», а іншу частину - «доходи від курсової різниці не було взято до розрахунків. Щодо податкового повідомлення-рішення № 0490770707 від 01.09.2025 р. до збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841 030 грн. та фінансова санкція 210 257,5 грн.: а саме - занижено податкові зобов`язання на суму 371 133 грн. за рахунок не нарахування ПДВ за операціями і постачання нерезидентами на митній території України послуг; занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 530 972 грн. за рахунок не нарахування ПДВ з вартості використаних по за межами господарської діяльності транспортно-заготівельних витрат (матеріали), палива, тари й тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, малоцінних й швидкозношуваних предмета робіт та послуг В бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» відсутні будь які документи первинного бухгалтерського обліку у вище зазначених податкових періодах, в яких вказано вище наведені суми, що, виключно на думку перевіряючих, без належно документального обґрунтування. виробництво будь якої продукції, в т.р. й тієї що виробляло ТОВ «НВ «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА», не є постійний в часі процес, бо будь яке обладнання та технологічні ланцюги вимагають технічного обслуговування, ремонту, модернізації та інші інженерно-технологічні дії, що допомагають та обумовлюють здійснення виробничого процесу. За даними ЄДР та інформаційних баз даних ДПС України щодо ТОВ «НВП «ЛАЙ-КОРЕД УКРАЇНА» вказано виключно основні види діяльності які визначило само підприємство. Продаж товару (сировини, продукції) в визначений в Акті перевірки період: січень 2022 року - липень 2024 року, є також різновидністю господарської діяльності підприємства, і відповідно, Всі витрати в цей період часу, відносяться до цієї діяльності і підприємство не тільки мало право, а й було зобов`язано враховувати їх при визначенні результатів господарської діяльності і відповідно, у податковій звітності. Про фактичність цих операцій свідчать оригінали документів, що було надано перевіряючим, а саме: первинні документи щодо продажу біомаси компанії «Lycored Ltd» за 2022-2023 роки на 145 сторінках (інвойси, пакувальні листи, сертифікати якості, сертифікати перетину EURI, CMR, форми МД-2, банківські виписки), щодо продажу біомаси компанії ТОВ «ВІТА-МАРКЕТ» за 2022-2024 роки на 119 сторінках (договори, банківські виписки, рахунки, довіреності, видаткові накладні), щодо продажу нерухомості у 2024-2025 роках на 30 сторінках договори, акти, банківські виписки), оригінали цих документів було надано перевіряючим, а копії було додано до Заперечення на Акт перевірки. Щодо саме суми 530 972 грн. ПДВ, яка нібито занижена за рахунок не нарахування ПІДВ з вартості використаних по за межами господарської діяльності матеріалів - то детально це питання було описано в Позивачем в Позовній заяві. Згідно цих зауважень та обґрунтованих висновків Позивача, донарахування суми Податку на додану вартість на суму 841030 грн., необхідно скасувати, а податкове повідомлення-рішення № 0490770707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841030 грн., та фінансова санкція 210257,5 грн., визнати противоправним та зменшити донарахування податку на додану вартість на суму 530 972 грн., і штрафну санкцію зменшити на 132 743 грн. По-четверте, щодо податкового повідомлення-рішення № 0490780707 від 01.09.2025 р.. щодо застосування штрафу за несвоєчасну реєстрацію на загальну суму 204 291,48 грн., що складається з:штрафу у розмірі 50% від суми податку на додану вартість, нарахованого за операціями з постачання товарів/послуг, ПН на які не складено та не зареєстровано в ЄДРІН ( по операціям з нерезидентами ORTHODOX Union (США) та IFANCA (США) за період з листопада 2018 року по грудень 2022 року) на загальну суму 152750,28 грн. штрафу у розмірі 5% обсягу постачання (без податку на додану вартість) але не більше 3400 грн. по неоформленим Іна обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів за період січень 2022 року по липень 2024 року) на загальну суму 51541,20 грн. В Акті перевірки Відповідач стверджує, що на порушення п. 198.5 ст.198, п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» не складено та не здійснено реєстрацію зведених податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на визначені відповідно до п. 198.5 ст.198 ПКУ податкові зобов`язання Товариства з облікової вартості запасів та товарів, використання в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку. Проте, як зазначено , Позивачем використовувалися товари та запаси в операціях, що є господарською діяльністю. Відповідно в нього не виникало обов`язку до нараховувати зобов`язання з податку на додану вартість, а відтак і обов`язку складати і реєструвати ПН, у зв`язку з чим відсутні підстави для штраф санкцій щодо не реєстрації ПН.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 04 травня 2026 року.

22 травня 2026 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача.

25 травня 2026 року до суду надійшли заперечення позивача на письмові пояснення позивача.

29 червня 2026 року у судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги просив їх задовольнити з підстав викладених у позовній заяві, відповіді на відзив та письмових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову просила відмовити у задоволенні позову з підстав викладених у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області відповідно до п. 191.1 ст. 191, п. п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п. п. 78.1.7 п.78.1 ст. 78, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про рішення засновників (учасників) ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «НАУКОВОВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМСТВА «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32128359) щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації, на підставі наказів Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 24.06.2025 № 4101-н, від 08.07.2025 № 4417-п та від 11.07.2025 № 4533-п проведена документальна позапланова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 32128359) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2018 по 02.07.2025 та з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 02.07.2025, відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки.

За результатами перевірки було складено Акт перевірки від 23.07.2025 року № 3240/04-36-07-07/32128359, згідно висновків якого встановлено такі порушення:

1. п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.140.4.4 п.140.4 ст.140 ПКУ,п.30 П(С)БО 16, п.18 П(С)БО 17, п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», пп.5.7. п.5 розділу ІІ П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 5 042 164 грн, в тому числі за І квартал 2018 року у сумі 21 252 грн, за 1 квартал 2018 року у сумі 839 347 грн, за IV квартал 2018 року у сумі 101 119 грн, за 1 квартал 2019 року у сумі 134 087 грн, за ІІ квартал 2019 року у сумі 106 230 грн, за III квартал 2019 року у сумі 62 399 грн, за IV квартал 2019 року у сумі 391 220 грн, за І квартал 2020 року у сумі 1 720 693 грн, за ІІ квартал 2020 року у сумі 344 255 грн, за III квартал 2020 року у сумі 807 734 грн, за IV квартал 2020 року у сумі 75 452 грн, за IV квартал 2021 року у сумі 438 376 грн;

2. п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1 ст.135, п.137.1 ст.137, пп.140.4.4 п.140,4 ст.140 ПКУ,п.30 П(С)БО 16, п.18 П(С)БО 17, п.9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», пп.5.7, п.5 розділу ІІ П(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 36 743 539 грн, в тому числі за 2022 рік на суму 24 244 560 грн, за 2023 рік на суму 4 071 653 грн, за 2024 рік на суму 3 976 805 грн, за 2025 рік на суму 4 450 521 грн;

3. п.103.2, п.103.4, п. 103.5, п.103.10 ст.103, пп.141.4.1, пп.141.4.2 п.141.4 ст.141 ПКУ у зв`язку з тим, що підприємством не задекларовано доходи нерезидента, не утримано та не сплачено податок з доходів із джерелом їх походження з України на користь нерезидентів ORTHODOX Union (США) та IFANCA (США), у вигляді інших доходів, що призвело до заниження податку з доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України (код бюджетної класифікації 11020500 - податок на прибуток іноземних юридичних осіб) за період з 01.01.2018 по 02.07.2025 на загальну суму 310 894 грн, у тому числі за 2018 рік на суму 49 224,95 грн, за 2019 рік на суму 44 711,06 грн, за 2020 рік на суму 64 247,33 грн, за 2021 рік на суму 62 461,56 грн, за 2022 рік на суму 90 249,15 грн;

4. пл.16.1.3 п.16.1 ст.16, п.46.1 ст.46, п.49.18 ст.49, п.103.9 ст.103 ПКУ в частині не подання до податкового органу за місцем реєстрації платника податків Розрахунків (звітів) податкових зобов`язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (Додаток ПН до рядка 23 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства) за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік;

5. п.141.4.2. п.141.4 ст,141 ПКУ у зв`язку з несвоєчасною сплатою податку на прибуток іноземних юридичних осіб на суму 1 802,46 грн (дата виплати доходу 13.06.2018), згідно КП сплачено податок у сумі 1 802,46 грн 14.06.2018 (затримка 1 день);

6. пп.14.1.181 п.14.1 ст.14, пп.б) п.185.1 ст.185, пп.г) пп.186.2.1 п.186.2 ст.186, п.187.8 ст.187, п.189.1 ст. 189, пп.г) п.198.5 ст. 198, п.200.4 ст.200, п.208.2 ст.208 ПКУ, пп.5 п.4 розділ V Порядку Nє21, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 841 030 грн, в тому числі за червень 2024 року у сумі 838 266 грн, за липень 2024 року у сумі 2 764 грн;

7. пп.б) п.185.1 ст. 185, пп.г) пп. 186.2.1 п.186.2 ст. 186, п.187.8 ст.187, п.208.2 ст.208 ПКУ, що призвело до завищення від`ємного значення з податку на додану вартість, заявленого до бюджетного відшкодування, на загальну суму 38 906 грн, у тому числі за грудень 2018 року у сумі 2 182 грн, за лютий 2019 року у сумі 36 724 грн. У зв`язку із тим, що заявлені до бюджетного відшкодування суми були відшкодовані на поточний рахунок платника, то підлягає донарахуванню податок на додану вартість на загальну суму 38 906 грн. у відповідних періодах, де було проведено відшкодування ПДВ;

8. п.201.1, п.201.10 ст.201 ПКУ, внаслідок чого не складено та/або не здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

за листопад 2018 року на зобов`язання у сумі 16 941,24 грн (обсяг постачання - 84 706,20 грн, ПДВ20% - 16 941,24 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 07.11.2018, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПІН - 30.11.2018);

за грудень 2018 року на зобов`язання у сумі 48 692,03 грн. (обсяг постачання - 243 460,15 грн, ПДВ20% - 48 692,03 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 12.12.2018, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 31.12.2018);

за жовтень 2019 року на зобов`язання у сумі 15 413,42 грн (обсяг постачання - 77 067,12 грн, ПДВ20% - 15 413,42 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 10.10.2019, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 31.10.2019);

за грудень 2019 року на зобов`язання у сумі 44 201,32 грн (обсяг постачання - 221 006,59 грн, ПДВ20% - 44 201,32 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 03.12.2019, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 31.12.2019);

за жовтень 2020 року на зобов`язання у сумі 17 703,32 грн (обсяг постачання - 88 516,58 грн, ПДВ20% - 17703,32 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 21.10.2020, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 15.11.2020);

за грудень 2020 року на зобов`язання у сумі 55 110,32 грн (обсяг постачання - 275 551,62 грн, ПДВ 20% - 55 110,32 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 03.12.2020, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 31.12.2020);

за листопад 2021 року на зобов`язання у сумі 15 238,14 грн (обсяг постачання - 76 190,68 грн, ПДВ20% - 15 238,14 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 10.11.2021, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 30.11.2021);

за грудень 2021 року на зобов`язання у сумі 55 551,63 грн (обсяг постачання - 277758,17 ПДВ 20% - 55 551,63 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 06.12.2021, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 31.12.2021);

за січень 2022 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 418 400,92 грн. (обсяг постачання - 418 400,92 грн, ПДВ20% - 83 680,18 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.01.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.02.2022);

за лютий 2022 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 278 437,15 грн. (обсяг постачання - 278 437,15 грн, ПДВ20% - 55 687,43 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 28.02.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.03.2022);

за березень 2022 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 224 794,57 грн. (обсяг постачання - 224 794,57 грн, ПДВ20% - 44 958,91 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.03.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.04.2022);

- за квітень 2022 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 185 074,52 грн. (обсяг постачання - 185 074,52 грн, ПДВ20% - 37 014,90 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.04.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.05.2022);

за травень 2022 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 453 540,65 грн. (обсяг постачання - 453 540,65 грн, ПДВ20% - 90 708,13 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.05.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.06.2022):

за жовтень 2022 року на зобов`язання у сумі 22 818,81 грн (обсяг постачання - 114 094,03 грн, ПДВ20% - 22 818,81 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 24.10.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 15.11.2022);

за грудень 2022 року на зобов`язання у сумі 79 463,57 грн. (обсяг постачання - 397 317,84 грн, ПДВ20% - 79463,57 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 13.12.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -- 31.12.2022).

за грудень 2022 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 272 719,51 грн. (обсяг постачання - 272 719,51 грн, ПДВ20% - 54 543,90 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.12.2022, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.01.2023):

за січень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 215 770,87 грн. (обсяг постачання - 215 770,87 грн, ПДВ20% - 43 154,17 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.01.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.02.2023);

-за лютий 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 119 307,05 грн. (обсяг постачання - 119 307,05 грн, ПДВ20% - 23 861,41 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 28.02.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЕРПН - 20.03.2023);

- за березень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 48 836,58 грн. (обсяг постачання - 48 836,58 грн, ПДВ20% - 9767,32 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.03.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.04.2023);

за квітень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 36 940,97 грн. (обсяг постачання - 36 940,97 грн, ПДВ 20% - 7388,19 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.04.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.05.2023);

за травень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 29 534,44 грн. (обсяг постачання - 29 534,44 грн, ПІДВ 20% - 5906,89 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку окладання, податкової накладної - 31.05.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН - 20.06.2023);

- за вересень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та в товарів обліковою (балансовою) вартістю 27 931,16 грн. (обсяг постачання - 27 931,16 грн, ПДВ20% - 5 586,23 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.06.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.07.2023);

за липень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 27 452,31 грн. (обсяг постачання - 27 452,31 грн, ПДВ20% - 5490,46 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.07.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.08.2023);

- за серпень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 25 994,74 грн. (обсяг постачання - 25 994,74 грн, ПДВ20% - 5198,95 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання, податкової накладної - 31.08.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.09.2023);

за вересень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 25 254,31 грн. (обсяг постачання - 25 254,31 грн, ПДВ20% - 5 050,86 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.09.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.10.2023);

за жовтень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 27 577,20 грн. (обсяг постачання - 27 577,20 грн, ПДВ 20% - 5515,44 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.10.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЕРПН -20.11.2023);

за листопад 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 32 020,68 грн. (обсяг постачання - 32 020,68 грн, ПДВ20% - 6404,14 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.11.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.12.2023);

за грудень 2023 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 36 964,87 грн. (обсяг постачання - 36 964,87 грн, ПДВ20% - 7392,97 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.12.2023, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.01.2024);

за січень 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 47 625,38 грн. (обсяг постачання - 47 625,38 грн, ПДВ20% - 9525,08 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.01.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПІН 720.02.2024);

за лютий 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 31 730,84 грн. (обсяг постачання - 31 730,84 грн, ПДВ20% - 6346,17 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 29.02.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.03.2024);

за березень 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 26 258,88 грн. (обсяг постачання - 26 258,88 грн, ПДВ20% - 5251,78 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.03.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.04.2024);

за квітень 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 16 602,68 грн. (обсяг постачання - 16 602,68 грн, ПДВ20% - 3 320,54 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.04.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.05.2024):

за травень 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 17 655,65 грн. (обсяг постачання - 17 655,65 грн, ПДВ20% - 3 531,13 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.05.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.06.2024);

за червень 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 14 624,72 грн. (обсяг постачання - 14 624,72 грн, ПДВ20% - 2924,94 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 30.06.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.07.2024);

за липень 2024 року - на обсяг використаних поза межами господарської діяльності запасів та товарів обліковою (балансовою) вартістю 13 818,54 грн. (обсяг постачання - 13 818,54 грн, ПДВ20% - 2763,71 грн.) (дата виникнення податкових зобов`язань та/або обов`язку складання податкової накладної - 31.07.2024, граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН -20.08.2024).

За відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних розрахунків коригування протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, п.120-1.1 ст.120-1 ПКУ передбачені штрафні санкції.

Позивач не погодившись із вказаними висновками акту перевірки, ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» подало заперечення від 13.08.2025 №16/08-25 на акт від 23.07.2025 №3240/04-36-07- 07/32128359.

За результатами розгляду Заперечень Комісія вирішила висновки Акту №3240 вважати правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства, Заперечення ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» залишити без задоволення.

На підставі висновків акту перевірки від 23.07.2025 № 3240/04-36-07- 07/32128359, Відповідачем були складенні податкові повідомлення рішення №0490882302 від 01.09.2025 року на суму 450,62 грн. - штраф за несвоєчасну сплату податку; №0490872302 від 01.09.2025 року на суму 1360,00 грн. - штраф за порушення строків надання Розрахунку до Декларації з податку на прибуток; №0490862302 від 01.09.2025 року на суму 356 940,25 грн. - штраф за неутримання податку на прибуток нерезидентів, які ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» не оскаржує, оскільки погодились із порушеннями викладеними описані в п. 3, 4, 5, 7 Висновка Акта перевірки та сплатили самостійно.

Крім того, на підставі висновків акту перевірки від 23.07.2025 № 3240/04-36-07- 07/32128359, Відповідачем були складенні податкові повідомлення рішення № 0490740707 від 01.09.2025 р., № 0490770707 від 01.09.2025 року та №0490780707 від 01.09.2025 р., №0490750707 від 01.09.2025 року, які позивач оскаржив до ДПС України подавши Скаргу № 29/09-25 від 29.09.2025.

ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» залучило до розгляду Скарги № 29/09-25 від 29.09.2025 року Раду Бізнес-омбудсмена України (ІНФОРМАЦІЯ_1) надавши їм копії всіх матеріалів перевірки та матеріалів Скарг ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» з усіма додатками.

Державна податкова служба України залишила без змін податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.09.2025 року № 0490740707, № 0490770707, № 0490780707 в оскаржуваній частині, а скаргу без задоволення.

Позивач не погодившись із вказаними податковими повідомленнями рішення звернувся до суду з цим позовом.

Предметом спору у цій справі правомірність податкових повідомлень-рішень № 0490740707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на прибуток на суму 5042164 грн. та фінансова санкція 350 023,5 грн.; № 0490770707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841030 грн., та фінансова санкція 210257,5 грн.; №0490780707 від 01.09.2025 р., щодо застосування штрафу на загальну суму 204291,48 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних; №0490750707 від 01.09.2025 р. - щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 36743539 грн., які прийняті на підставі висновків № 1, 2, 6 та 8 Акту перевірки від 23.07.2025 року № 3240/04-36-07- 07/32128359.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України (далі по тексту - ПКУ, ПК України).

Відповідно до статті 14 ПК України, у цьому Кодексі поняття вживаються в такому значенні:

господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України);

розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування..

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV (далі Закон №996-XIV).

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону №996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 2 статті 6 Закону №996-XIV передбачено, що регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності відображені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку №16 «Витрати», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року за №318, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19 січня 2000 року за №27/4248 (далі П(С)БО 16 «Витрати»).

Відповідно до п. 8 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображаються у складі інших доходів (витрат), за винятком курсових різниць, які відображаються згідно з пунктом 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Згідно з п. 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» курсові різниці, які виникають щодо дебіторської заборгованості або зобов`язань за розрахунками із господарською одиницею за межами України, погашення яких не плануються і не є ймовірними в найближчій перспективі, відображаються у складі іншого додаткового капіталу та відображаються в іншому сукупному доході.

За визначенням, наведеним у пункті 4П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», господарською одиницею за межами України є дочірнє, асоційоване, сумісне підприємство, філія, представництво або інший підрозділ підприємства, що знаходиться та здійснює господарську діяльність за межами України.

Отже, господарською одиницею за межами України в розумінні П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» є певний структурний підрозділ (філія, представництво) або підпорядковане підприємство: дочірнє, асоційоване, спільне.

Відповідно до п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 23 «Розкриття інформації щодо пов`язаних сторін», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18 червня 2001 №303 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), асоційоване підприємство - це підприємство, на яке інвестор має суттєвий вплив і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора.

Суттєвий вплив - це повноваження брати участь у прийнятті рішень з фінансової, господарської та комерційної політики об`єкта інвестування без здійснення контролю цієї політики. Свідченням суттєвого впливу, зокрема, можуть бути: 1) володіння двадцятьма або більше відсотками акцій (статутного капіталу) підприємства; 2) представництво в раді директорів або аналогічному керівному органі підприємства; 3) участь у прийнятті рішень; 4) взаємообмін управлінським персоналом; 5) забезпечення підприємства необхідною техніко-економічною інформацією (пункт 3 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 12 «Фінансові інвестиції», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26 квітня 2000 № 91).

Відтак, господарською одиницею за межами України (в частині асоційованого підприємства) може вважатись виключно підприємство, яке створене за рахунок інвестицій українського платника податків та фактично контролюється і є залежним від такого платника (наявний факт суттєвого впливу), а не навпаки. Натомість, наявність у юридичної особи-резидента України пов`язаних осіб (засновників, власників корпоративних прав) не означає наявності у такого платника господарської одиниці за межами України.

Зазначена правова позиція відображена у постановах Верховного Суду від 05 листопада 2024 у справі №812/399/18, від 19 березня 2021 у справі № 640/3467/19, від 31 травня 2021 у справі № 540/356/19, від 07 квітня 2021 у справі № 826/17777/18, від 29 листопада 2021 у справі № 640/3949/19.

В свою чергу, інший обов`язковий критерій для застосування пункту 9П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів» при відображенні курсових різниць, на що посилається контролюючий орган, це впевненість щодо того, що погашення зобов`язання за розрахунками не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі.

Відповідач посилаючись на порушення декларування ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» показників рядка 02 Декларації «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» курсові різниці в загальній сумі 60 305 040,27 грн. - зазначав про те, що курсові різниці, які виникали відносно зобов`язань в іноземній валюті за розрахунками щодо отриманої позики та нарахованих за користування такою позикою відсотків згідно договору позики №1 від 15.06.2012 із господарською одиницею за межами України (спочатку «LycoRed Ltd.», а згодом «VN BIOTECH LIMITED»), погашення яких не планувалося і не було ймовірним в найближчій перспективі протягом періоду, який перевірявся, підлягали відображенню у складі іншого додаткового капіталу.

Водночас ні П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», ні жоден інший нормативний акт не містять деталізації формулювання «найближча перспектива», оскільки не визначають для цього певний конкретний період часу.

Натомість, у постанові від 29 листопада 2021 у справі №640/3949/19 Верховний Суд зазначає, що поняття "найближчої перспективи" не закріплене у законодавстві, тому питання про те, який проміжок часу для платника є найближчою перспективою, вирішується безпосередньо платником на власний розсуд.

З огляду на наявні у справі докази та норми законодавства, вказані вище, відносини між позивачем та його позикодавцем не охоплюються визначенням, наведеним у пункті 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів», оскільки у ньому йдеться саме про господарську одиницю платника, у якого виникає обов`язок капіталізувати курсові різниці в порядку, передбаченому п. 9 П(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів».

Водночас, відповідач не врахував, що пунктом 2.7 договору позики №1 від 15.06.2012 передбачено, що «Позичальник може, на власний розсуд, в будь який час повернути Кредиторові будь-яку частину або всю суму отриманих грошових коштів та нарахованих відсотків». Позичальником, ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА», в періоді, що перевірявся, з розрахункового рахунку №26000224691, відкритого ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» В ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», перераховано на банківський рахунок «LycoRed Ltd» N IL 600108000000063412314, відкритий в Bank Leumi L'Israel, дохід в сумі 441 777,96 доларів США (еквівалент 11 541 100,20 грн) згідно договору позики від 15.06.2012 №1: платіжне доручення від 13.06.2018 №1 на загальну суму 11 541 100,20 грн (еквівалент 441 777,96 доларів США) та сплачено податок у розмірі 1 280 542,01 грн. (13.06.2018) та 1802,46 грн (14.06.2018) за пільговою ставкою 10%, а в подальшому доплачено самостійно ще 5% суми податку. При цьому, вказана інформація зазначено у акті перевірки абз. 6 згори стор. 14, абз. 1,2 згори стор. 17 Акту.

Отже, висновки контролюючого органу про те, що погашення зобов`язання за договором позики №1 від 15.06.2012 не планується і не є ймовірним у найближчій перспективі, гуртуються виключно на припущеннях відповідача та спростовуються як актом перевірки та наданими позивачем документами.

Що свідчить про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0490750707 від 01.09.2025 р. - щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 36743539 грн.

Крім того, суд враховує доводи позивача про те, що відповідач посилаючись на порушення позивачем на порушення п.п. 134.1.1, п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135 ПКУ внаслідок недотримання встановленого п.9 П(С)БО 21 «Вплив валютних курсів», сам недотримався у повному обсязі виконання п.9 П(С)БО 21.

Курсові різниці в обліку юридичної особи на загальній системі оподаткування виникають від перерахунку монетарних статей в іноземній валюті на дату балансу та на дату здійснення господарської операції згідно з НП(С)БО 21. ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» позитивні курсові різниці відображаються на субрахунку 714 "доходи від операційної курсової різниці", а від`ємні - на субрахунку 945 "Витрати від операційної курсової різниці". Ці різниці враховувались як в доходах (прибуток) так і в витратах (збиток) підприємства залежно від їх знаку, впливаючи на фінансовий результат діяльності.

При врахуванні всіх результатів щодо курсової різниці (як доходів так і збитків), загальний фінансовий результат (дохід), щодо отриманого доходу ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» для оподаткування податком на прибуток за період 01.01.2018 по 31.12.2021 року, повинен бути зменшений на 2 472 884 грн., а відповідно податок на прибуток що підлягав перерахуванню до бюджету - зменшений на 445 119 грн. Тобто, ГУ ДПС у Дніпропетровській області при визначенні впливу курсової різниці на суму витрат підприємство було взято до розрахунку тільки ту частину курсової різниці, а саме «витрати по курсовій різниці», що йому забажалось, а іншу частину - «доходи від курсової різниці» - не було взято до розрахунків.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення № 0490740707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на прибуток на суму 5 042 164 грн., та фінансова санкція 350 023,5 грн. є протиправним, оскільки не відповідає вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, щодо його обґрунтованості.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0490770707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841 030 грн., та фінансова санкція 210 257,5 грн.: «...щодо порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст.14, пп.б) п.185.1 ст. 185, пп.г) пп. 186.2.1 п. 186.2 ст.186, п. 187.8 ст.187, п.189.1 ст. 189, пп.г) п.198.5 ст. 198. п.200.4 ст.200, п.208.2 ст. 208 ПКУ, пп.5 п.4 розд. У Порядку № 21, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 841 030 грн, в тому числі за червень 2024 року у сумі 838 266 грн, за липень 2024 року у сумі 2764 грн;...», а саме занижено податкові зобов`язання на суму 371 133 грн. за рахунок не нарахування ПДВ за операціями і постачання нерезидентами па митній території України послуг; занижено податкові зобов`язання з ПДВ на суму 530 972 грн. за рахунок не нарахування ПДВ з вартості використаних по за межами господарської діяльності транспортно-заготівельних витрат (матеріали), палива, тари й тарних матеріалів, будівельних матеріалів, запасних частин, малоцінних й швидкозношуваних предметів, робіт та послуг.

Методологічні засадиформування в бухгалтерському обліку інформації про витратипідприємства та її розкриття в фінансовій звітності визначені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. № 27/4248 (в подальшому НП(С)БО 16 «Витрати»).

Відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати», витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно із п. п. 10, 11 НП(С)БО 16 «Витрати», собівартість реалізованих товарів визначається за Національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат. До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються: прямі матеріальні витрати; прямі витрати на оплату праці; інші прямі витрати; змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати. Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві. Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.

Відповідно до п. 17 НП(С)БО 16 «Витрати», витрати, пов`язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Згідно із п. 19 НП(С)БО 16 «Витрати», витрати на збут включають такі витрати, пов`язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов`язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов`язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов`язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг. До складу витрат на збут у торговельних організаціях включаються витрати обігу, за винятком витрат, наведених у пунктах 18, 20 і 27 цього Національного положення (стандарту).

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого НаказомМіністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 02.11.1999 за № 751/4044 (в подальшому НП(С)БО 9 «Запаси»), запаси активи, які: утримуються для подальшого продажу (розподілу, передачі) за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються дляспоживанняпідчасвиробництвапродукції,виконанняробіттанаданняпослуг,атакожуправлінняпідприємством.

Згідно із п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси», первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат: суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податків та знижок, наданих постачальником (продавцем); суми ввізного мита; суми непрямих податків у зв`язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству; транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. Приклади розподілу транспортно-заготівельних витрат наведені в додатку до Національного положення (стандарту) 9; інші витрати, які безпосередньо пов`язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів. У разі, якщо на момент оприбуткування запасів неможливо достовірно визначити їх первісну вартість, такі запаси можуть оцінюватися та відображатися за справедливою вартістю з наступним коригуванням до первісної вартості.

Згідно із п. 185.1. статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно достатті 186цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарногокредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Пунктом 201.1. статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналіз вищезазначених норм свідчить про те, що господарські операції для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 19.09.2024 р. у справі № 1.380.2019.002186.

Так, відповідач посилався на те, що позивач не нарахував податкові зобов`язання з ПДВ з вартості використаних поза межами господарської діяльності транспортно-заготівельних витрат, витрати палива, переважно у вигляді електроенергії та плати за транспортування газу, оскільки ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» в період з січня по травень 2022 року, а також з грудня 2022 по червень 2025 року господарську діяльність, направлену на виробництво готової продукції, не здійснювало, а фактично перебувало у стані простою.

Однак, із такими висновками контролюючого органу суд не може погодитися, виходячи з такого.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи.

Положеннями наведеної норми поняття господарської діяльності, визначається не через фактичне одержання доходу, а як спрямованість на одержання доходу. Проведення деяких операцій у збиток не свідчить про те, що позивач не отримав дохід і не прагнув отримати прибуток від господарської діяльності.

Отже, мета отримання доходу є кваліфікуючою ознакою господарської діяльності, що передбачає наявність розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності в цілому, а відтак і в кожній господарській операції, з яких складається господарська діяльність платника.

У пункті 14.1.231 ПК України наведене визначення розумної економічної причини (ділова мета), яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Наведене, однак, не означає обов`язкову прибутковість кожної окремої операції, адже в аналізованих нормах йдеться не про позитивний фінансовий результат та не про прибуток як об`єкт оподаткування, а про доход як один з елементів обчислення бази оподаткування. Господарська операція, спрямована на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є об`єктивним процесом здійснення господарської діяльності, яка опосередковується комерційним ризиком неодержання очікуваного доходу. Втім віднесення таких операцій до господарських можливе у випадках належного обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності) укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 09.06.2015 у справі №21-289а15 та Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.02.2020 у справі №440/1503/19, від 05.12.2023 року у справі № 816/1827/16, від 25.07.2023 року у справі № 813/3002/15.

Також у Постанові від 17 березня 2020 р. у справі № 812/9439/13-а Верховний Суд дійшов висновку, що ділова мета простежувалася в операціях нафтопереробного заводу, які хоч і були збитковими, проте підприємство несло витрати у зв`язку з особливостями поточних бізнес-процесів та вимогами чинного законодавства. При цьому Суд звернув увагу на те, що не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Водночас Суд наголосив на тому, що відповідно до чинного на момент спірних правовідносин законодавства, обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. З`ясування наміру платника податку на отримання економічного ефекту від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Суд зазначив, що економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості. При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Таким чином, важливими для визначення ділової мети є не наслідки конкретної операції, а саме наміри платника, пов`язані з її виконанням. При цьому варто враховувати не лише суб`єктивну складову ситуацію конкретного підприємства, але й об`єктивно оцінити ситуацію з точки зору добросовісного суб`єкта господарювання. Відповідно, для доведення ділової мети необхідно, щоб в операціях платника простежувалася тенденція до найбільшого скорочення його витрат, а не штучного збільшення цих витрат для зменшення сум податку на прибуток.

При цьому, при аналізі ділової мети операцій, щодо яких сплачується податок на додану вартість, використовується подібний підхід, однак завдання встановити, чи не спрямовані збиткові операції, зокрема продаж за ціною нижче собівартості, лише для отримання відшкодування з державного бюджету.

Оцінюючи важливість перевірки ділової мети в операціях платника щодо здійснення страхових виплат пов`язаній компанії, у Постанові від 21 липня 2020 р. у справі № 816/191/17 Верховний Суд зазначив, що оцінка доцільності економічних рішень платника в процесі провадження ним господарської діяльності, ефективності використання платником капіталу шляхом оцінювання витрат платника у світлі їх доцільності, раціональності не належить до повноважень податкового органу. Таким чином, Суд наголосив на тому, що вирішувати, які саме господарські операції слід здійснити в межах господарської діяльності, повинен сам платник, а економічна ефективність та доцільність витрат є якісним показником, який не впливає на податковий облік платника.

Основним видм діяльності ТОВ «НВП «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА за код УКТЗЕД є 10.89 «Виробництво інших харчових продуктів». Суд погоджується із доводами позивача про те, що виробництво будь якої продукції, не є постійний в часі процес, оскільки будь яке обладнання та технологічні ланцюги вимагають технічного обслуговування, ремонту, модернізації та інші інженерно-технологічні дії, що допомагають та обумовлюють здійснення виробничого процесу.

Суд звертає увагу, що відповідно наведеного, продаж товару (сировини, продукції) в визначений в Акті перевірки період: січень 2022 року - липень 2024 року, є також різновидністю господарської діяльності підприємства, і відповідно, Всі витрати в цей період часу, відносяться до цієї діяльності і підприємство не тільки мало право, а й було зобов`язано враховувати їх при визначенні результатів господарської діяльності і відповідно, у податковій звітності. Про фактичність цих операцій свідчать оригінали документів, що було надано перевірячим, а саме: первинні документи щодо продажу біомаси компанії «Lycored Ltd» за 2022-2023 роки (інвойси, пакувальні листи, сертифікати якості, сертифікати перетину EURI, CMR, форми МД-2, банківські виписки), щодо продажу біомаси компанії ТОВ «ВІТАМАРКЕТ» за 2022-2024 роки (договори, банківські виписки, рахунки, довіреності, видаткові накладні), щодо продажу нерухомості у 2024-2025 роках (договори, акти, банківські виписки), оригінали цих документів було надано перевіряючи, а копії було додано до Заперечення на Акт перевірки.

Всього за період січень 2022 року по липень 2024 року було реалізовано продукції (товарів) на загальну суму близько 90,0 млн. грн., а саме: 2022 рік - 48,1 млн. грн., 2023 рік - 29,5 млн. грн., 1 півріччя 2024 року - 9,1 млн. грн Про те, що первинні документи, згідно яких можливо було зробити висновок про фактичне Здійснення господарської діяльності підприємством в період січень 2022 року - липень 2024 року, свідчать інформація зазначена у самому Акті перевірки від 23.07.2025 року № 3240/04-36-07-07/32128359.

Загальна сума витрат, що визначена ГУ ДПС у Дніпропетровській області, не відносяться до господарської діяльності це - 2654 869,19 (2011686,42+643182,77) грн., в т.р. ПДВ - 530 972 грн.

На спростування вказаних доводів позивач надав розшифровку вище вказаних витрат у розрізі періодів, контрагентів та найменування господарської операції (том 1 а.с. 196-200). З детальним переліком витрат, та з чого вони складаються: 2011 686,42 грн., в т.р. 15342 грн. (оплата води питної та технічної), 24149 грн. (стоки), 474313 грн. (газ - транспортування), 31417 (паливо), 1455342 (електроенергія), 1122 (мастило); 643 182,77 грн., в т.р. 9818 грн. (пожежна безпека - сигналізація), 31440 грн. (електротехнічні роботи щодо ремонту освітлення), 95625 грн. (очистка (ремонт) каналізаційно-водної станції), 19109 грн. (лабораторні дослідження продукції), 3686 грн. (ТО водо-охолоджуючої установки), 7330 3686 грн. (ТО вузла обліку питної води), 22816 грн. (послуги мобільного зв`язку керівного складу підприємства - корпоративний зв`язок), 5599 грн. (обслуговування ліфта), 5500 грн. (ТО стерилізатора), 2780 грн. (ремонт зварювального апарата), 8877 грн. (оплата за реактивну електроенергію), 31550 грн. (електротехнічні роботи щодо кабелів живлення), 31659 грн. (експертиза-дослідження обладнання підвищеної небезпеки), 8260 грн. (пульт пожежної охорони - тривожна кнопка), 48600 грн. (ТО парових котлів), 58246 грн. (ТО та наладка пожежної сигналізації), 22326 грн. (утилізація небезпечних відходів), 16144 грн. (оплата нацполіції за охорону прекурсорів), 32417 грн. (послуги дезінфекції), 33925 грн. (ТО та обслуговування системи відеоспостереження та охорони), 125917 грн. (запчастини на ремонт обладнання) та інш.

Щодо спростування зауважень в Акті перевірки про те, що «плата за транспортування газу нерозривно пов`язана із здійсненням товариством саме виробничої діяльності» надаємо Договір від 01.01.2016 року з ПАТ «Дніпропетровськ газ», де вказано що послуги з розподілу газу - це «Надання доступу до газорозподільної системи в межах приєднаної потужності», і залежить виключно від обладнання споживача (потужності), а не від кількості поставленого газу. Відповідно норми договору спростовують твердження в Акті перевірки про взаємозв`язок витрат на транспортування газу з процесом виробництва (споживання газу) (копія додається). Тобто, сума щомісячних відрахувань за транспортування газу, фактично незмінна та залежить від заброньованих потужностей газорозподільної системи підприємств газопостачальників. Детально, щодо витрат за плату за транспортування газу - відповідно до п. 45 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про ринок природного газу» транспортування природного газу - господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки та/або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу. Близьким до поняття «транспортування природного газу» є поняття «розподіл природного газу», під яким відповідно до п. 45 ч. 1 ст. 1 вищезгаданого Закону розуміється господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов`язана з переміщенням природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки споживачам, але що не включає постачання природного газу. Тобто послуги з транспортування або розподілу природного газу полягають у доступі споживача природного газу до газорозподільної системи, а не у безпосередньому наданні природного газу. Тому такі послуги не залежать від кількості газу, що постачався.

Відповідно наведеної деталізації витрат, зрозуміло, всі ці витрати мали економічне обґрунтування, були направлені на отримання доходів, збереження виробничих ресурсів, сировини, товару, мали ділову мету та були необхідні для підтримання виробничого процесу та життє діяльності підприємства і ніякого «простою» на підприємстві не було.

Отже, висновок про донарахування суми Податку на додану вартість на суму 841030 грн., необхідно скасувати, а податкове повідомлення-рішення № 0490770707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841030 грн., та фінансова санкція 210257,5 грн., та визнати противоправним та зменшити донарахування податку на додану вартість на суму 530 972 грн., і штрафну санкцію зменшити на 132 743 грн.

З урахуванням вище викладених фактів і заперечень, щодо донарахування податку на додану вартість на суму 530 972 грн., штрафна санкція у сумі 51541,20 грн. щодо не реєстрації цих же ПН на загальну суму 530972 грн. ПДВ, є похідною, а відтак податкове повідомлення-рішення №0490780707 від 01.09.2025 р., щодо застосування штрафу на загальну суму 204291,48 грн. за несвоєчасну реєстрацію ПН визнати противоправним та зменшити донарахування штрафної санкції на 51 541,20 грн.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В даному випадку, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, щодо прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД Україна" про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню, а вказані рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області скасуванню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи видно, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 33280,00 грн., що підтверджується платіжною інструкією № 2.473594115.1 від 02.01.2026

Керуючись ст. ст. 9, 73-78, 90, 139, 243, 246, 295, 297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД Україна" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати противоправними та скасувати податкове повідомлення № 0490740707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на прибуток на суму 5 042 164 грн., та фінансової санкції 350 023,5 грн.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0490770707 від 01.09.2025 р., щодо збільшення грошових зобов`язань по Податку на додану вартість на суму 841 030 грн., та фінансова санкція 210 257,5 грн., зменшивши донарахування податку на додану вартість на суму 530 972 грн. і штрафну санкцію на суму 132 743 грн.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0490780707 від 01.09.2025 р., щодо застосування штрафу на загальну суму 204291,48 грн. за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, зменшивши донарахування штрафної санкції на суму 51 541,20 грн.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0490750707 від 01.09.2025 р. щодо зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 36 743 539 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (ЄДРПОУ - 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД Україна" (ЄДРПОУ-32128359) судовий збір у розмірі 33280,00грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 липня 2026 року.

Суддя А.О. Коренев