Решение № 138361502, 06.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/53/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 Справа № 908/986/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали за позовом Головного управління статистики у Запорізькій області, 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно видавниче агентство «Просвіта», 69002, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75

про стягнення коштів

установив

22.04.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Головного управління статистики у Запорізькій області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно - видавниче агентство «Просвіта про стягнення заборгованості з відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю за договорами № 3592/д-1/н від 05.12.2016, 3459/д-1/н від 17.04.2017 та 12/1-3915/д-1/н від 28.10.2021 у сумі 32 124,32 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2026, справу № 908/986/26 передано на розгляд судді Горохову І.С.

28.04.2026 постановлено ухвалу про прийняття позовної заяву до розгляду та відкриття провадження у справі № 908/986/26 в порядку спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 15/53/26.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 28.05.2026 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.

Запропоновано позивачу у строк до 12.06.2026 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно із вимогами ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.

Запропоновано відповідачу надати у строк до 29.06.2026 заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Частиною 2, 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Частиною 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Позов заявлено з наступних підстав: з відповідачем було укладено договори оренди нерухомого майна. Між позивачем та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг. Відповідачу виставлялися рахунки-фактури за надані послуги з теплопостачання. Просить позов задовольнити та стягнути заборгованість.

Відповідач щодо позову заперечив та зазначив, що з дозволу позивача провів відключення тепло приладів і направив позивачу акт виконаних робіт. Після відключення тепло приладів характер послуги суттєво змінився і відповідач не споживає теплову енергію від приладів теплопостачання (батарей). Відповідач замовив розрахунки тепловтрат (обсягів споживання) від транзитних трубопроводів у спеціалізованій організації. Позивач у своїх рахунках нарахував відповідачу обсяги тепло споживання, які він спожив сам, що не відповідає розрахунку з урахуванням відключення тепло споживання від батарей. Відповідач визнає суми боргу у розмірі 8790,72 грн. Дана сума заборгованості станом на день подання відзиву сплачена відповідачем. Додатково повідомив про розгляд судом двох справ № 908/907/25 та № 908/2089/25, якими позови щодо відповідача задоволено частково, у т.ч. провадження у справі закрито за відсутності предмета спору, одна справа переглядається судом апеляційної інстанції. У задоволенні позову в частині стягнення 23 333,30 грн просить відмовити.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що розрахунок спожитої теплової енергії на опалення приміщень з транзитними трубопроводами внутрішньо будинкової системи опалення є незрозумілим щодо порядку його застосування, а саме: не є зрозумілим, яким чином вираховується обсяг спожитої теплової енергії орендарем з урахуванням теплоізоляції транзитних трубопроводів внутрішньо будинкових систем опалення, які навіть в умовах ізоляції віддають певний відсоток тепла до приміщення. Кваліфікація провідного інженера проектувальника, за його видом діяльності не надає йому права на підготовку розрахунку спожитої теплової енергії на опалення приміщень з транзитними трубопроводами внутрішньо будинкової системи опалення. Проект реконструкції із зміною функціонального призначення приміщень та переведення приміщень в неопалювальні відсутній. Комерційний розрахунок за спожиту теплову енергію має проводитися згідно із фактичними показниками комерційного вузла обліку тепла (Гкал), та розподілу площі приміщення з урахуванням вимог двоставкового тарифу, а також місць загального користування. Акт виконаних робіт підписано одноособово генеральним директором ТОВ РВА «Просвіта» Юлією Недолею, підпис уповноваженого представника Головного управління статистки у Запорізькій області на вказаному акті відсутній. Докази того, що відповідач після виконання робіт з від`єднання теплоносіїв направив копію вказаного акту балансоутримувачу відповідачем не надано. Відповідач не звертався до Головного управління статистики у Запорізькій області із проектом додаткової угоди про внесення змін до договорів про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю в частині зменшення або звільнення від сплати комунальних послуг із теплопостачання.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням наданих доказів, суд щодо спору зазначає наступне.

31.12.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавничим агентством «Просвіта» укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області № 3459/д.

За умовами п. 1.1.-1.2. договору оренди 1 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення № 26, № 28, № 29, загальною площею 72,50 кв.м.,) цокольного поверху будівлі Літ А-11, реєстровий помер 02360576.31.АААДЕЕ919, що розміщені за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75. Орендоване майно перебуває на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області, ідентифікаційний код 02360576. Майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

05.12.2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавничим агентством «Просвіта» було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області № 3592/д.

За умовами п. 1.1.-1.2. договору оренди 2 орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення № 22, площею 11,42 кв.м.,) цокольного поверху будівлі обчислювального центру Літ. А-11, реєстровий помер 02360576.31.АААДЕЕ919, та гараж № 2-1, площею 27.10 кв.м підвального поверху будівлі (Літ. Д-7), реєстровий № 02360576.31.АААДЕЕ918, загальною площею 38.52 кв.м, розташованої за адресою м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 75. Орендоване майно перебуває на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області, ідентифікаційний код 02360576. Майно передається в оренду з метою розміщення видавництва друкованих засобів масової інформації та видавничої продукції, що видаються українською мовою.

13.10.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавничим агентством «Просвіта» було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/1-3915/д (договір оренди 3) за умовами якого орендарю було передано нерухоме майно - нежитлові приміщення №№ 22, 23, 23', 23 та частини приміщень: № 22', площею 12,9 кв м, № 24, площею 3,5 кв м, № 26, площею 12,8 кв м, загальною площею 87,4 кв м, цокольного поверху адміністративної будівлі (Літ. А-11), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 75.

05.12.2016, 17.04.2017 та 28.10.2021 між Головним управління статистики у Запорізькій області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавничим агентством «Просвіта» укладено три договори № 3592/д-1/н, № 3459/д-1/н та № 12/1-3915/д-1/н про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - Договори) за умовами яких балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт загальних та допоміжних приміщень адміністративної будівлі, а також утримання прибудинкової території. Орендар бере участь у витратах Балансоутримувача на обслуговування, експлуатацію, ремонт загальних і допоміжних приміщень адміністративної будівлі, в якій розташоване орендоване майно, загальних комунікацій тепло-, водо- та електропостачання, а також утримання прибудинкової території з метою створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності, пропорційно до займаної площі та згідно пред`явлених рахунків надавачами послуг.

Відповідно до Розділу І «Предмет Договору» вказаних Договорів плата за користування послугами з теплопостачання та експлуатаційні послуги нараховується пропорційно орендованій площі. До експлуатаційних послуг входять: обслуговування та прибирання прибудинкової території; обслуговування та прибирання допоміжних приміщень; технічне обслуговування внутрішньо будинкових мереж тепло-водо- електропостачання та водовідведення. Плата за користування електричною енергією нараховується згідно показників лічильника або, у разі його відсутності, виходячи з кількості приладів електроспоживання, що знаходяться у користуванні Орендаря, З урахуванням часу їх використання. Плата за користування водою та каналізацією, плата за вивіз сміття нараховується відповідно до кількості працюючих. Відшкодування плати за користування земельною ділянкою нараховується щомісячно пропорційно орендованій площі, відповідно до річного розрахунку плати податку за землю згідно Податкового Кодексу України.

Пунктом 2.2.4 цих договорів визначено, що орендар зобов`язується не пізніше 7 (семи) календарних днів з дня виписки рахунку, акту виконаних робіт вносити плату на рахунок Балансоутримувача за отримані послуги.

02.04.2026 Генеральному директору Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавниче агентство «Просвіта» Недолі Ю.І., під особистий підпис була вручена претензія від 02.04.2026 року № 15-17/104/26 щодо необхідності сплати заборгованості з утримання орендованого майна та надання комунальних послуг в сумі 62 514,78 грн, з яких 32124,32 грн становить плата за користування послугами з теплопостачання.

13.04.2026 Генеральний директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавниче агентство «Просвіта» Недоля Ю.І., під особистий підпис отримала лист Головного управління статистики у Запорізький області від 13.04.2026 року № 15-15/111/26 із доданими до нього рахунками фактурами та актами виконаних робіт/наданих послуг для виконання в частині сплати заборгованості за надані послуги з теплопостачання за період з червня 2025 по лютий 2026 року, а саме: рахунок-фактура № 216 від 04.07.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); рахунок-фактура № 246 від 05.08.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); рахунок-фактура № 291 від 05.09.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); рахунок-фактура № 326 від 08.10.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); рахунок-фактура № 355 від 06.11.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); рахунок-фактура № 398 від 09.12.2025 (заборгованість з теплопостачання 11 778,44 грн); рахунок-фактура № 396 від 03.12.2025 (заборгованість з теплопостачання 939,59 грн); рахунок-фактура № 33 від 13.02.2026 (заборгованість з теплопостачання 9689,27 грн); рахунок-фактура № 59 від 11.03.2026 (заборгованість з теплопостачання 8242,87 грн); акт виконаних робіт № 216 від 04.07.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); акт виконаних робіт № 246 від 05.08.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); акт виконаних робіт № 291 від 05.09.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); акт виконаних робіт № 326 від 08.10.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); акт виконаних робіт № 355 від 06.11.2025 (заборгованість з теплопостачання 294,83 грн); акт виконаних робіт № 398 від 31.12.2025 (заборгованість з теплопостачання 11 778,44 грн); акт виконаних робіт № 396 від 03.12.2025 (заборгованість з теплопостачання 939,59 грн); акт виконаних робіт № 33 від 13.02.2026 (заборгованість з теплопостачання 9689,27 грн); акт виконаних робіт № 59 від 11.03.2026 (заборгованість з теплопостачання 8242,87 грн).

Вказані рахунки протягом семи днів після отримання орендарем оплачені не були та починаючи з 21.04.2026 року у відповідача перед позивачем наявна заборгованість за комунальні послуги із теплопостачання за трьома договорами про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у сумі 32 124,32 грн.

Також, рахунки фактури та акти виконаних робіт/наданих послуг надавалися балансоутримувачем не пізніше наступного місяця після отримання орендарем (відповідачем) комунальних послуг, в тому числі і з теплопостачання, але з незрозумілих причин вказані акти виконаних робіт/наданих послуг без будь-яких пояснень, балансоутримувачу із підписом уповноваженої особи орендаря не поверталися а оплата за комунальні послуги здійснювалася вибірково.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України визначено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору, відповідно до ст. 631 ЦК України, є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події, (стаття 530 ЦК України).

Відповідно до п. 5.3 договорів про відшкодування витрат, зміни або доповнення до цього договору допускаються за згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх надання на розгляд іншою стороною.

Зміни та доповнення до договорів про відшкодування витрат балансоутримувачу не вносилися та не укладалися.

Відповідач визнає суми боргу, що існували на час подання позову за листопад-грудень 2025 року, січень-лютий 2026 року у розмірах наведеного у контр розрахунку на загальну суму 8790,72 грн = 2097,14 грн+2212,54 грн+2339,91 грн+2141,13 грн. Розрахунок наведено з урахуванням Розрахунку складеного ТОВ «Проектний інститут «Запорізький промбудпроект» до приміщень з транзитними трубопроводами.

Вказана сума сплачена відповідачем 21.05.2026, що підтверджується платіжною інструкцією № 8415-8400-9416-3005.

Позов про стягнення заборгованості з відповідача подано до суду через систему «Електронний суд» - 22.04.2026, що свідчить про сплату коштів в розмірі визнання позову після подачі позову до суду.

З урахуванням п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі в частині стягнення 8790,72 грн підлягає закриттю за відсутності предмета спору.

Щодо іншої заборгованості суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач листом від 13.03.2024 № 12.2-21/302/06 надав дозвіл на відключення тепло приладів (батарей) від системи опалення.

Виконання робіт з відключення тепло приладів проведено 16.10.2024 за участю представника позивача. Позивач не заперечує сам факт проведення від`єднання опалювальних приладів, лише посилається на неналежне оформлення таких дій актом виконаних робіт.

Відповідачем надано Розрахунок спожитої теплової енергії на опалення приміщень з транзитними трубопроводами внутрішньо будинкової системи опалення за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний 75. Розрахунок складено Товариством з обмеженою відповідальністю «Проектний інститут «Запорізький Промбудпроект». Надано кваліфікаційні сертифікати відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов`язаних із створенням об`єктів архітектури інженер-проектувальник Лахтаренко Олексій Іванович, дата видачі 29.11.2021 серія АР № 017982 та від 26.10.2018 серія АР № 015012 на ім`я Посмітюха Дмитро Олександрович.

У Розділі Загальна частина Розрахунку наведена наступна інформація: система опалення будівлі однотрубна з верхньою подачею теплоносія. Приміщення, для яких виконується розрахунок, розміщуються на цокольному поверсі, літера А-11 згідно експлікації з паспорту БТІ. Опалювальні прилади (батареї, регістри) від`єднанні. Довжина і діаметри транзитних трубопроводів внутрішньо будинкової системи опалення в приміщенні вказані у таблиці 1. Трубопроводи ізольовані. Внутрішня температура у приміщенні прийнята +18С. Температурний графік системи опалення 95-70С. Опалювальний період 24.10 8,04, згідно ДСТУ Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» Таблиця 3.

Розмір заборгованості складається із сум рахунків-фактури та актів виконаних робіт за період липень 2025 року по березень 2026 року. Окремого розрахунку заборгованості позивачем не надано.

На прикладі рахунку фактури № 246 від 05.08.2025 та акту виконаних робіт/наданих послуг № 246 від 05.08.2025 суд зазначає, що вказані документи містять посилання на найменування такої послуги як відшкодування вартості теплопостачання 0414010/2271 сума 1428,07 грн. Також вказані документи містять напис кульковою ручкою наступного змісту: «Станом на 09.04.2026 заборгованість за теплопостачання по рахунку складає 294,83 грн». Інші рахунки-фактури та акти виконаних робіт/наданих послуг також містять дописи кульковою ручкою із зазначенням певної заборгованості станом на 09.04.2026.

З наданих позивачем документів неможливо встановити відповідно до яких вихідних даних (показників лічильників чи якихось інших даних) проводиться нарахування. Головне управління статистики у Запорізькій області є первинним споживачем послуги з постачання та розподілу теплової енергії, яка надається Концерном «Міські теплові мережі». В подальшому з урахуванням рахунків та актів наданих послуг, які виставляються Концерном «Міські теплові мережі» безпосередньо позивачу, сам позивач з урахуванням площі орендованих приміщень відповідачем проводить відповідний розрахунок за послугу з теплопостачання для ТОВ «Рекламно-видавниче агентство «Просвіта», оскільки сам позивач не є виробником теплової енергії.

Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження вихідних даних з урахуванням яких відбувається розрахунок та нарахування відповідачу коштів за послугу з постачання теплової енергії за трьома договорами оренди від 31.12.2025, від 05.12.2016, від 13.10.2021 з урахуванням договорів про відшкодування витрат балансоутримувача від 05.12.2016, від 17.04.2017 та від 28.10.2021.

22.06.2017 прийнято Закон України Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання № 2119-III, який визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.

Прийняття цього Закону слугувало запровадженню ряду нормативно-правових актів для регулювання цієї сфери відносин у суспільстві.

Підпункт 12 пункту 42 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830, передбачає, що споживач має право відключитися від систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) відповідно до Порядку відключення споживачів від систем централізованого опалення та постачання гарячої води, затвердженого наказом Мінрегіону від 26 липня 2019 р. № 169; це право не звільняє споживача від зобов`язання відшкодовувати частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції).

Оскільки у приміщенні відповідача наявні транзитні труби опалення для забезпечення функціонування системи опалення будівлі, то нежитлове приміщення відповідача не можна вважати неопалювальними.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", пункту 4 частини 2 статті 4 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пункту 8 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 року № 197, наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 15 від 22.11.2018 була затверджена Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг (надалі Методика № 315).

Відповідно до п. 1 Методики № 315, ця Методика встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання (далі - комунальні послуги), обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.

У п. 2 Методики № 315 наведений перелік термінів, які в ній використовуються, та їх значення, зокрема:

- окремі приміщення з транзитними мережами опалення - окремі приміщення у будівлі/будинку, через які проходять ділянки транзитних трубопроводів опалення та відсутні опалювальні прилади відповідно до проекту будівлі/будинку, та які перебувають у власності або користуванні різних споживачів послуги з постачання теплової енергії;

- опалюване приміщення - приміщення у будівлі/будинку, яке забезпечується тепловою енергією за допомогою внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з індивідуальним опаленням - приміщення, що забезпечується тепловою енергією від індивідуального джерела, встановленого у ньому, та що на законних підставах від`єднано від внутрішньобудинкової системи опалення, у якому забезпечується нормативна температура повітря;

- приміщення з комбінованою системою опалення - опалюване приміщення, в якому забезпечення тепловою енергією здійснюється внутрішньобудинковою системою опалення для часткового обігрівання та періодично працюючою догріваючою системою, встановленою на законних підставах.

Методика № 315 передбачає формули для розрахунку обсягів спожитої теплової енергії споживачамит, у т.ч. в залежності від різновиду приміщення, які вказані вище.

Згідно з Порядком формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 № 869 Концерном «Міські теплові мережі» для застосування протягом опалювального періоду 2025-2026 років розраховано двоставкові тарифи на теплову енергію та послуги з постачання теплової енергії, які затверджені Рішенням виконавчого комітету Запорізької Міської Ради від 01.10.2025 № 714.

Застосування двоставкового тарифу не є введенням додаткової плати, а є лише зміною формату тарифу, який застосовувався у попередніх опалювальних сезонах.

До введення двоставкового тарифу, як умовно-постійні, так і умовно-змінні витрати в тарифі враховувались разом, і споживач, сплачуючи за теплову енергію, компенсував підприємству одночасно дві частини витрат у складі однієї сплати.

Двоставковий тариф на послугу з постачання теплової енергії складається з:

умовно-змінної частини (УЗЧ) - вартості одиниці теплової енергії, визначеної з розрахунку на 1 Гкал теплової енергії або відповідно до норми споживання, встановленої органом місцевого самоврядування, як грошовий вираз змінної частини планованих економічно обґрунтованих прямих витрат на її виробництво та транспортування, що змінюються пропорційно зміні обсягу теплової енергії для надання послуги з постачання теплової енергії;

умовно-постійної частини (УПЧ) - одиниці теплового навантаження об`єктів теплоспоживання на опалення (1 Гкал/год.) як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат, крім тих, що віднесені до умовно-змінних витрат, що включаються до повної собівартості теплової енергії. Тобто, це витрати на обслуговування та ремонт мереж, котелень, обладнання, сплату податків.

Умовно-постійна частина нараховується споживачу щомісяця, упродовж року незалежно від факту отримання послуги теплопостачання; обсягу споживання теплової енергії; наявності чи відсутності лічильника теплової енергії у будівлі.

Для розрахунку умовно-постійної частини використовується показник приєднаного теплового навантаження. Приєднане теплове навантаження споживача - навантаження, яке відповідає сумі максимальних теплових потоків на опалення, що відповідає проектній документації на будинок або у разі відсутності проекту розраховано на підставі - об`ємів будинків та питомих опалювальних характеристик громадських споруд та установ відповідно до Норм та вказівок по нормуванню витрат палива та теплоенергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в України (КТМ 204-України 244-94), затверджених Держжитлокомунгоспом України 14.12.1993.

Незважаючи на те, що позивач вважає розрахунок наданий орендарем таким, що не може бути використаний при комерційних розрахунках теплової енергії, а може застосовуватися лише для проектування ізоляції інженерних мереж, власний розрахунок позивач не надав та не наводить.

Зміна умов теплового навантаження будівлі передбачає внесення змін до договору між позивачем та Концерном «Міські теплові мережі» з подальшим коригуванням вартості спожитих послуг орендарем.

Отже, суд не може погодитися та вважати обґрунтованим розмір умовно-постійної частини в сумі 294,83 грн, яка зазначалась позивачем в рахунках та актах, які виставлялися відповідачу, оскільки внаслідок від`єднання приборів опалення від централізованої мережі теплопостачання теплове навантаження орендованого приміщення відповідачем змінилося та позивачем такі зміни не враховані. Крім того, змінилася і умовно-змінна частина вартості теплопостачання, що також позивачем не враховано та відповідного розрахунку щодо обсягів споживання теплової енергії в приміщеннях орендаря не наведено.

В іншій частині позову щодо стягнення 23 333,60 грн суд відмовляє через недоведеність позовних вимог з урахуванням не можливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи. Зокрема, в частині обґрунтованості нарахування вартості послуги з теплопостачання, вихідних даних (показників лічильників чи якихось інших даних) за якими проводився розрахунок, теплового навантаження.

Посилання позивача на Консультаційний звіт фізичної особи-підприємця Шудрик О.Ю. не спростовує обставини справи та надані докази відповідачем, з урахуванням наведеного вище.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані,ю на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 79 ГПК України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання вірогідності доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 3 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню повністю. Заперечення відповідача щодо позову є безпідставними.

Судовий збір в частині відмови у позовів покладається на позивача, в частині закриття провадження у справі на відповідача з урахуванням ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Додатково відповідач просить стягнути з позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, згідно із приписами ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Виходячи з аналізу вказаних статей суд дійшов висновку про те, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу суд повинен виходити з критеріїв складності справи, кваліфікації і досвіду адвоката, фінансового стану клієнта, а також виходити з принципів розумності з врахуванням витраченого адвокатом часу за для надання такої допомоги.

Відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою ними послуг адвоката з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідачем на підтвердження понесених витрат надано договір про надання правничої допомоги та представництво від 24.07.2025 укладений з адвокатом Трачук Наталія Іванівна, акт приймання виконаних робіт за договором про надання правничої допомоги та представництво по справі № 908/986/26 від 20.05.2026 на суму 6000,00 грн, ордер на надання правничої допомоги серія АР № 1255033 від 24.07.2025, платіжна інструкція № 8415-7510-4683-3146 від 20.05.2026 на суму 6000,00 грн.

Позивач заперечив щодо витрат на професійну правничу допомогу посилаючись на те, що відповідачем не надано клопотання про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом, виконаних адвокатом робіт і здійснених ним витрат, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість вимоги щодо стягнення із позивача 6000,00 грн за дві години понесених судових витрат.

Відповідачем у відзиві наведено розмір витрат, які заявлені до стягнення з позивача та надано докази на понесення таких витрат. В акті прання виконаних робіт від 20.05.2026 зазначено про те, що адвокат витратила по справі 2 години на консультації, підготовку відзиву, ознайомлення з матеріалами позовної заяви та додатками, за що клієнтом сплачено 6000,00 грн, які адвокат отримала у повному обсязі на рахунок.

Отже посилання позивача на відсутність детального опису, виконаних адвокатом робіт та здійснених ним витрат є безпідставними.

З урахуванням часткового покладення судових витрат на позивача, на користь відповідача підлягає присудженню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4358,12 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 231, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Закрити провадження у справі за відсутності предмета спору в частині стягнення 8790,72 грн.

Відмовити у позові в частині стягнення заборгованості у розмірі 23 333,60 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавниче агентство «Просвіта» (проспект Соборний, 75, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код 22157015) на користь Головного управління статистики у Запорізькій області (проспект Соборний, 75, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код 02360576) судовий збір у розмірі 717,61 грн (сімсот сімнадцять гривень 61 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Головного управління статистики у Запорізькій області (проспект Соборний, 75, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код 02360576) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламно-видавниче агентство «Просвіта» (проспект Соборний, 75, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, Україна, ідентифікаційний код 22157015) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4358,12 грн (чотири тисячі п`ятдесят вісім гривень 12 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення складено повністю 21 липня 2026 року.

Суддя І. С. Горохов