Постановление суда № 138361349, 21.07.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

21 липня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/884/26

Господарський суд Житомирської області у складі судді Соловей Л.А.,

перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (с.Привітів Житомирського району Житомирської області)

до Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЖИТОМИРСЬКО-ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА ПРИВІТІВ ЖИТОМИРСЬКОГО (ЛЮБАРСЬКОГО) РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ (с.Привітів Житомирського району Житомирської області)

про визнання недійсним рішення загальних зборів релігійної організації та визнання недійсним статуту,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом, в якому просить:

- визнати недійсними рішення загальних зборів, оформлені протоколом №2 загальних зборів Релігійної організації "Українська Православна Церква" (код ЄДРПОУ 34095802) від 25.12.2025;

- визнати недійсним Статут Релігійної організації "РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА РІЗДВА ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ЖИТОМИРСЬКО-ОВРУЦЬКОЇ ЄПАРХІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ (ПРАВОСЛАВНОЇ ЦЕРКВИ УКРАЇНИ) СЕЛА ПРИВІТІВ ЖИТОМИРСЬКОГО (ЛЮБАРСЬКОГО) РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ" у новій редакції, зареєстрований розпорядженням Голови Житомирської обласної державної адміністрації (Житомирської обласної військової адміністрації) від 13.02.2026 №357;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зборах взяли участь особи, які не були членами Релігійної організації, а отже й не могли приймати рішень з питань порядку денного, у зв`язку з чим вважає, що рішення загальних зборів, оформлені протоколом №2 Релігійної організації "Українська Православна Церква" підлягає визнанню недійсним, а державна реєстрація змін до Статуту проведена на підставі підроблених документів.

Перевіривши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху з огляду на наступне.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір". Частиною 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" визначено, що суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2026 встановлено у розмірі 3328,00 грн.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

Судом встановлено, що позивачем при подані даної позовної заяви було заявлено дві вимоги немайнового характеру.

ОСОБА_1 додано до позовної заяви докази сплати судового збору у розмірі 7 987,20грн згідно платіжної інструкцій №4285-6884-2085-5580 від 26.05.2026.

Між тим, з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, отриманої з автоматизованої системи документообігу суду комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" вбачається, що платіжна інструкція №4285-6884-2085-5580 від 26.05.2026 використана в іншій справі №906/641/26.

Як вбачається з КП "Діловодство спеціалізованого суду" справу №906/641/26 за позовом ОСОБА_1 про визнання недійсними рішення загальних зборів, визнання недійсним статуту та скасування розпорядження за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 24.06.2026 позовну заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи - повернуто на підставі ч.4 ст.174 ГПК України.

Водночас, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Незвернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі не є гарантією неподання ним такого клопотання у майбутньому.

У разі прийняття господарським судом платіжної інструкції №4285-6884-2085-5580 від 26.05.2026 на суму 7 987,20грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №906/884/26, позивач після ухвалення судом рішення у цій справі не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №906/641/26.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі №1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви, яку суд залишив без розгляду. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника / позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник / позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була залишена без розгляду.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.10.2023 у справі №160/554/23.

За таких обставин прийняття судом платіжної інструкції №4285-6884-2085-5580 від 26.05.2026 на суму 7 987,20грн, як належного доказу оплати судового збору за подання позову у справі №906/884/26, з високою імовірністю буде мати наслідком фактичне безпідставне повернення позивачу з Державного бюджету України грошових коштів у розмірі 7 987,20грн за подання позовної заяви.

Водночас, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у розмірі 7 987,20грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача.

За таких обставин, прийняття судом платіжної інструкції №4285-6884-2085-5580 від 26.05.2026 на суму 7 987,20грн не може бути прийнятим судом в якості належного доказу оплати судового збору за подання позову у даній справі.

Таким чином, з урахуванням змісту та розміру заявлених позовних вимог розмір судового збору, що підлягає сплаті у даній справі, складає 5 324,80грн, з урахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 під час подання процесуальних документів в електронній формі (через систему "Електронний Суд").

Отже, до позовної заяви не додано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви у встановлених порядку та розмірі.

З урахуванням встановлених недоліків, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору у розмірі 5 324,80грн, зазначення у позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг та надання документа, що підтверджує наявність такого рахунку.

Приписами ч.ч.3,4 ст.174 ГПК України передбачено, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст.176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. ОСОБА_1 протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви шляхом подання заяви про усунення недоліків.

3. Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою на підставі ч.4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.

4. Ухвала набрала законної сили 21.07.2026 та оскарженню не підлягає.

Суддя Соловей Л.А. друк.

1- до матеріалів позовної заяви;

2- представнику позивача через "Електронний суд".