Решение № 138360367, 13.07.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5839/25

Номер провадження2/711/132/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі головуючого судді Демчика Р.В., секретаря судового засідання Кобилки Є.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Премонал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник якого є ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про розірвання договору оренди та виселення із житлового приміщення,-

встановив:

ТОВ «Премонал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , представник якого є ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про розірвання договору оренди та виселення із житлового приміщення.

Позов обгрунтовує тим, що позивач є власником частини житлового приміщення - квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, доданою до позову.

На даний час у приміщенні позивача зареєстровані та проживають ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Вселення зазначених осіб, за виключенням ОСОБА_4 , відбулось на підставі договору оренди від 03.11.2011 року, укладеного між попереднім власником приміщення ПрАТ «Фірма Премона» (код ЄДРПОУ 04621156), як орендодавцем та ОСОБА_1 , як орендарем. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 користувались приміщенням як члени сім`ї орендаря. За даним договором оренди в користування ОСОБА_1 та членам його сім`ї передавались кім. 901-902 з підсобними приміщеннями, загальною площею 42,8 м2.

На даний час зазначені приміщення входять до складу квартири

АДРЕСА_2 та реєстрація відповідача ОСОБА_4 відбулись без згоди власника житла.

Згідно положень ст. 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

За приписами ч. 1 ст. 812 предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина.

У разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця (ст. 814 ЦК України).

Частиною 3 ст. 815 ЦК України унормовано, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за найм житла. Наймач зобов`язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму.

Відповідно до ч.1-3 ст. 816 ЦК України у договорі найму житла мають бути вказані особи, які проживатимуть разом із наймачем. Ці особи набувають рівних з наймачем прав та обов`язків щодо володіння та користування житлом. Наймач несе відповідальність перед наймодавцем за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним. Якщо наймачами житла є кілька осіб, їхні обов`язки за договором найму житла є солідарними.

Згідно положень ч. 2 ст. 825 ЦК України договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі невнесення наймачем плати за найм житла за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк.

Відповідно до ст. 826 ЦК України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

Виходячи із положень ст. 814 ЦК України до позивача перейшли права та обов`язки за договором оренди житлового приміщення від 03.11.2011 року.

Пунктом 3.6 Договору оренди на орендаря покладено обов`язок щомісячно, пізніше останнього дня оплачуваного місяця сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 5.1. зазначений Договір оренди укладався на один рік.

Пунктом 5.2. Договору оренди передбачено продовження строку дії договору на той самий строк, якщо жодна зі сторін в місячний термін після закінчення дії договору не порушить питання продовження його дії або виселення.

Отже, укладений між орендодавцем та орендарем зазначений Договір оренди є чинним.

За змістом п. 5.3. договір може бути розірвано достроково за умови несплати орендарем орендної плати біль ніж за два місяці.

Від часу набуття позивачем права власності на зазначене житлове приміщення відповідач не сплачував орендної плати за Договором, що вказує на суттєве порушення його вимог приписів ч. 3 ст. 815 ЦК України.

Статтею 817 ЦК України встановлено, що наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому.

Відповідно до п. 3.10 Договору оренди на орендодавця покладено обов`язок не вселяти в орендовані приміщення інших осіб, крім указаних в цьому договорі.

Згоди на вселення ОСОБА_4 наймодавцем не надавалось, отже вселення останнього проведено з порушенням п. 3.10 Договору оренди та ст. 817 ЦК України.

Відповідачі відмовляються від спілкування а також самостійно звільнити займані приміщення та здійснити зняття з реєстрації, а тому позивач не має ніякої можливості усунути перешкоди у розпорядженні своєю власністю, окрім судового порядку.

На підставі наведеного просить суд розірвати договір оренди житлового приміщення від 03.11.2011 року, укладений між ПрАТ «Фірма Премона» та ОСОБА_1 ; виселити із квартири АДРЕСА_1 : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; судові витрати стягнути з відповідачів на користь позивача.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.07.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 15.11.2025 року закри те підготовче провадження у справі, справа призначена до розгляду по суті.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.04.2026 року поновлено судовий розгляд у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просили задовольнити їх повністю.

Відповідачі повторно не з`явилися в судове засідання, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи, причини неявки суду не повідомили.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності.

Суд, прийнявши всі заходи по виклику відповідачів, враховуючи думку представника позивача, який не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку, постановив розглянути справу заочно, згідно із статтями 223 та 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Судом встановлено, що згідно довідок Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 30.06.2025 року в квартирі АДРЕСА_1 з 03.02.1984 року зареєстрована ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , з 05.08.1998 року ОСОБА_3 .

Згідно довідки Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради від 02.07.2025 року в квартирі АДРЕСА_1 з 14.12.2016 року зареєстрований ОСОБА_4

03.11.2011 року між ПрАТ «Фірма Премона» як «Власником» та ОСОБА_1 , як «Орендарем» був укладений договір оренди (найму) житлового приміщення.

Відповідно до п.1.1. договору, власник надає орендареві та його сім`ї в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в орендне користування житлове приміщення у гуртожитку ЗАТ «Фірма Премона» за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,8 кв.м.

Відповідно до п.3.6. договору орендар зобов`язаний щомісячно, не пізніше останнього дня оплачуваного місяця, вносити в касу Власника плату за користування житловим приміщенням у розмірі затвердженого тарифу, за несвоєчасність оплати сплачувати пеню в розмірі 1,0% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оренда зобов`язаний щомісячно вносити кошти в касу власника на ремонт окремих частин будинку, місць загального користування та інженерних мереж згідно з додатком (п.3.12).

Відповідно до п.5.3 договору, договір може бути розірваний достроково за умови: систематичного порушення Орендарем умов даного договору; несплати Орендарем орендної плати згідно п.3.16 та 3.12 цього договору більше ніж за 2 місяці; якщо Орендар більше 6 місяців не проживає в орендованому приміщенні.

Згідно розрахунку часток по квартирі АДРЕСА_1 , який виконаний КП «ЧООБТІ» в 2020 році, за даними матеріалів інвентаризаційної справи право власності зареєстроване за: ТОВ «Премонал» - частка 16/25; ОСОБА_6 - частка 9/25. Коротка характеристика квартири за даними технічної інвентаризації станом на 09.01.2020 року: загальна площа квартири 111, 2 кв.м., житлова площа -72,0 кв.м., допоміжна площа 39,2 кв.м. ТОВ «Премонал» - частка 23/100.

Згідно нумерації квартир в гуртожитку ПрАТ «Фірма Премона» по АДРЕСА_4 після реконструкції під житловий будинок кімнати до реконструкції під № 901-902 в процесі реконструкції перетворилися в квартиру АДРЕСА_5 .

Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.04.2024 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_7 - 23/100; ОСОБА_6 -7/100; ТОВ Премонал-34/100.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду (див, зокрема, постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 19 лютого 2024 року у справі № 567/3/22 (провадження № 61-5252сво23)).

Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 березня 2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22), постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 вересня 2023 року у справі № 582/18/21 (провадження № 61-20968 сво 21)).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (див. пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16 (провадження № 12-30гс21)).

Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Договір найму житла укладається у письмовій формі (частина перша статті 811 ЦК України).

Договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п`ять років (частина перша статті 821 ЦК України).

Житло є невід`ємною складовою особистого життя людини, яка має природне право жити так, як бажає, бути захищеною від оприлюднення фактів особистого життя. Але це неможливо без поваги до її житла, де значною частиною проходить це особисте життя, і тому людина має таке ж природне право не тільки на саме житло, а й на недоторканність його.

Саме тому міжнародні правові акти декларують право людини на недоторканність її житла. Зокрема, статтею 12 Загальної декларації прав людини, яка прийнята і проголошена резолюцією 217 А (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, передбачено: «Ніхто не може зазнавати безпідставного втручання у його особисте і сімейне життя, безпідставного посягання на недоторканність його житла... Кожна людина має право на захист закону від такого втручання або таких посягань».

Аналогічна вимога міститься в статті 17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, прийнятого Генеральною Асамблеєю ООН 16 грудня 1966 року, який набув чинності для України 23 березня 1976 року.

Виходячи з цих міжнародно-правових актів, Україна в статті 47 Конституції України закріпила право кожного громадянина України на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року) закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном і закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Держава гарантує не лише свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частини четвертої ст. 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 1 Першого Протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 19009/04, § 41).

З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування житлом особою, яка володіє таким приміщенням незаконно, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-181 цс18 (справа № 653/1096/16-ц).

Як встановлено судом, 03.11.2011 року між ПрАТ «Фірма Премона» як «Власником» та ОСОБА_1 , як «Орендарем» був укладений договір оренди (найму) житлового приміщення.

Відповідно до п.1.1. договору, власник надає орендареві та його сім`ї в складі ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 в орендне користування житлове приміщення у гуртожитку ЗАТ «Фірма Премона» за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 42,8 кв.м.

Відповідно до п.3.6. договору орендар зобов`язаний щомісячно, не пізніше останнього дня оплачуваного місяця, вносити в касу Власника плату за користування житловим приміщенням у розмірі затвердженого тарифу, за несвоєчасність оплати сплачувати пеню в розмірі 1,0% від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Оренда зобов`язаний щомісячно вносити кошти в касу власника на ремонт окремих частин будинку, місць загального користування та інженерних мереж згідно з додатком (п.3.12).

Відповідно до п.5.3 договору, договір може бути розірваний достроково за умови: систематичного порушення Орендарем умов даного договору; несплати Орендарем орендної плати згідно п.3.16 та 3.12 цього договору більше ніж за 2 місяці; якщо Орендар більше 6 місяців не проживає в орендованому приміщенні.

Згідно нумерації квартир в гуртожитку ПрАТ «Фірма Премона» по АДРЕСА_4 після реконструкції під житловий будинок кімнати до реконструкції під № 901-902 в процесі реконструкції перетворилися в квартиру АДРЕСА_5 , яка належить на праві власності ТОВ «Премонал».

Як вбачається з заяви представника позивача, відповідачі, які проживають у вказаній квартирі, починаючи з 2020 року та по теперішній час орендну плату за житлові приміщення не сплачують. Вказані твердження представника позивача відповідачами не спростовані.

Також судом встановлено, що уповноважена особа позивача ОСОБА_8 , 20.02.2025 року зверталася до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради з заявами власника житла про зняття особи із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), в яких просила зняти з задекларованого місця проживання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

21.02.2025 року Департаментом «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради відмовлено у задоволенні заяв, оскільки не надано відповідних документів або відомостей, а саме згоди інших спіівласників.

Згідно із статтею статті 12, частинами першою, п`ятою, шостою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Статтями 77, 78, 79, 80 ЦПК України встановлено вимоги щодо належності, допустимості, достовірності та достатності доказів. Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. 4 ст. 9 ЖК України (тут і далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) - ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ст.109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Згідно із ст. 386 ЦК України, держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутись до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Статтею 812 ЦК України передбачено, що предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому. Наймач житла у багатоквартирному будинку має право користування майном, що обслуговує будинок.

Відповідно до ст. 814 ЦК України у разі зміни власника житла, переданого у найм, до нового власника переходять права та обов`язки наймодавця.

Відповідно до ст. 817 ЦК України наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право за їхньою взаємною згодою та за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для постійного проживання у ньому. Особи, які вселилися у житло відповідно до частини першої цієї статті, набувають рівних з іншими особами прав володіння та користування житлом, якщо інше не було передбачено при їх вселенні.

Відповідно до ст. 820 ЦК України розмір плати за найм житла встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за найм житла, плата, встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру. Одностороння зміна розміру плати за найм житла не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Наймач вносить плату за найм житла у строк, встановлений договором найму житла. Якщо строк внесення плати за найм житла не встановлений договором, наймач вносить її щомісяця. Орендні платежі за договором оренди житла з викупом - періодичні платежі, які особа-орендар сплачує підприємству-орендодавцю відповідно до умов договору оренди житла з викупом протягом усього строку дії договору. Орендні платежі включають платежі на викуп обраного особою-орендарем житла, винагороду (дохід) орендодавця. Особа-орендар також зобов`язана компенсувати підприємству-орендодавцю витрати, визначені законом.

Відповідно до ч.2 ст. 825 ЦК договір найму житла може бути розірваний за рішенням суду на вимогу наймодавця у разі: 1) невнесення наймачем плати за найм житла за шість місяців, якщо договором не встановлений більш тривалий строк, а при короткостроковому наймі - понад два рази; руйнування або псування житла наймачем або іншими особами, за дії яких він відповідає.

Відповідно до ч.1 ст. 826 ЦК України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

В судовому засіданні відповідачами належними та допустимими доказами не доведено що вони своєчасно здійснювали оплату за договором оренди та недоведеність правомірності вселення у квартиру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З огляду на те, що відповідачі порушують права позивача щодо користування та розпорядження спірною квартирою як співвласника, суд приходить до висновку, що позивач правомірно вимагає виселення відповідачів з квартири, оскільки саме у такий спосіб можуть бути усунуті перешкоди законному власнику у користуванні майном.

Аналізуючи обставини, встановлені у судовому засіданні у сукупності з наданими доказами, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з платіжної інструкції від 11.04.2025 року позивачем при зверненні до суду із позовом було сплачено 3028 грн. судового збору.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Премонал» 3028 грн. судового збору, по 757 грн., з кожного.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст. ст. 386,812-824 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 141, 280-289 263-265, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Премонал» (код ЄДРПОУ: 41921505, 18030, м. Черкаси, вул. Сінна, 52) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: НОМЕР_1 , виданий Придніпровським РВ УМВС України в Черкаській області 04.07.2007, АДРЕСА_6 ), ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , дані паспорту та РНОКПП невідомі, АДРЕСА_6 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , дані паспорту та РНОКПП невідомі, АДРЕСА_6 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , дані паспорту та РНОКПП невідомі, АДРЕСА_6 ), представник якого є ОСОБА_3 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради про розірвання договору оренди та виселення із житлового приміщення - задовольнити.

Розірвати договір оренди (найму) житлового приміщення, який був укладений 03.11.2011 року між ПрАТ «Фірма Премона» як «Власником» та ОСОБА_1 , як «Орендарем».

Виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Премонал» 3028 грн. судового збору, по 757 грн., з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий: Р. В. Демчик