Постановление суда № 138358530, 21.07.2026, Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 724/1878/20 Провадження № 6/724/80/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинський відділ державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа,-

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» звернувся до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа.

Подану заяву мотивує тим, що між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, останньому було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 724/1878/20 від 05.02.2021 р., про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача.

Таким чином, кредитора по договору було замінено з АТ КБ «Приватбанк на ТОВ «Капіталресурс».

На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 65329825 з примусового виконання вказаного виконавчого листа. 08.05.2023 року державним виконавцем виконавче провадження було завершено, оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Станом на дату укладення договору факторингу оригінал виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався. На запит щодо наявності виконавчого листа АТ КБ «Приватбанк» надійшла відповідь про втрату оригіналу виконавчого листа.

У зв`язку з викладеним, ТОВ «Капіталресурс» не може реалізувати свої права, як стягувача.

Строк пред`явлення виконавчого листа не пропущений, оскільки перервався на період воєнного стану.

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

З огляду на наведене та відповідно до правил ч. 3 ст.442 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити заявлені вимоги про заміну сторони у виконавчому провадженні та видачу дубліката виконавчого листа за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив обставини та дійшов до наступних висновків.

Як встановлено судом, згідно витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження від 02.06.2026, виконавче провадження № 65329825 відкрите 06.05.2021 року, завершено. Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягувач: АТ КБ «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570 (а.с.6).

22.08.2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором - Референс договору SAMDNWFC00042852711, дата відкриття рахунку 31.05.2018, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в зв`язку з чим право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «Капіталресурс» (а.с. 9,10).

Як вбачається з відповіді № 20.1.0.0.0/7-260312/78902 від 18.03.2026 року АТ КБ «Приватбанк» на запит заявника ТОВ «Капіталресурс», оригінали документів, які надійшли до банку в період до 05.10.2025 року включно, за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися не зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 року під час ракетного обстрілу з боку рф. За даним фактом правоохоронними органами відкрито кримінальне провадження № 22025140000000276 (а.с. 11-16, 18).

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачу ВП № 65329825 від 08.05.2023 р., виконавчий документ № 724/1878/20 виданий 05.02.2021р. Хотинським районним судом Чернівецької області про стягнення коштів з ОСОБА_3 на користь АТ КБ "Приватбанк" в сумі 51739,14 грн. заборгованості повернуто стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» за відсутністю майна, на яке може бути звернення стягнення (а.с.20).

Згідно договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2005 року, укладеного між АТ КБ «Приватбанк» (клієнт) та ТОВ «Капіталресурс», клієнт відступає належні йому права вимоги, а саме, права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань, який складається клієнтом, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами, що укладені між клієнтом та боржниками. Фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти у сумі та порядку, визначених цим договором (а.с. 23 28).

Частиною 1 ст.18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

На підставі ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Відповідно до ч.1 ст.442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює сторону її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п`ята статті 442 ЦПК України).

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 цього Кодексу).

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.

За змістом ст.512 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи з цих норм права, зокрема, пунктів 1, 2 ч.1 ст.512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові № 61-2707св25 від 03 грудня 2025 року.

Крім того, у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.

Суд вважає, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Згідно з ст.129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 року №5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі виконавчих документів, зокрема виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини перша, третя статті 431 ЦПК України).

Згідно з підпунктом 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14, від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Незалежно від фактичних та об`єктивних обставин втрати виконавчого документа, підтверджених доказами, юридично значущим є встановлення факту дотримання заявником строку звернення до суду із заявою про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зазначені процесуальні вимоги про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та видачу його дубліката, є взаємопов`язаними, тому вирішення питання про видачу дубліката виконавчого документа можливо лише після вирішення питання про поновлення строку пред`явлення цього документа до виконання, у протилежному випадку, очевидно, що відсутні підстави для перевірки обставин втрати виконавчого листа, відповідно і для задоволення заяви стягувача в цій частині.

Як встановлено судом, 05.02.2021 року Хотинський районний суд Чернівецької області видав виконавчий лист у справі №724/1878/20 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості.

Вказаний виконавчий лист перебував на примусовому виконанні Хотинського ВДВС у Дністровському районі Чернівецької області.

08.05.2023 постановою виконавця у межах ВП № 65329825 повернуто виконавчий документ стягувачу на п. 2 ч. 1 ст. ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Тобто строк пред`явлення виконавчого листа було перервано у зв`язку з його пред`явленням до примусового виконання у межах ВП № 65329825.

24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжувався Указами Президента України та діє на цей час.

26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII доповнено пунктом 10-2, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Воєнний стан запроваджений в Україні 24 лютого 2024 року наразі не припинено та не скасовано.

Отже, з огляду на положення пункту 10-2 розділу ХІІІ Закону України «Про виконавче провадження», заява ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа подана, в межах строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи викладене, строк пред`явлення виконавчого документа до виконання у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану перервався та на час розгляду заяви стягувача не сплив.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22, від 03 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 09 листопада 2023 року у справі № 0440/5997/18, від 19 червня 2024 року у справі № 278/6265/13.

Щодо підстав для видачі дубліката виконавчого листа, суд виходить з наступного.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року в справі №1-7/2013 виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.

Судом встановлено, що оригінал виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу втрачений внаслідок форс-мажорних обставин.

Отже, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у органа державної виконавчої служби, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

Верховний Суд у постанові від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06 (провадження № 61-11034св19) вказав, що факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби може свідчити про те, що оригінал виконавчого документу втрачено.

Враховуючи те, що заявник надав докази відсутності у нього, як стягувача та в органах державної виконавчої служби оригіналу виконавчого листа від 05.02.2021 року у справі № 724/1878/20, з метою дотримання загальних засад судочинства, гарантій права на справедливий суд, суд вважає, що наявні підстави для задоволення заяви ТОВ «Капіталресурс» про видачу дубліката виконавчого листа.

Таким чином, суд вважає, що необхідно замінити вибулого стягувача ПАТ КБ «Приватбанк» на правонаступника ТОВ «Капіталресурс» у виконавчому листі № 724/1878/20 та видати дублікат виконавчого листа, задовольнивши вимоги заяви.

На підставі викладеного та керуючись ст.512 ЦК України, ст.183,442,446 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хотинський відділ державної виконавчої служби у Дністровському районі Чернівецької області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавчого листа - задовольнити.

Замінити стягувача у виконавчому листі № 724/1878/20 від 05.02.2021 р., про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу, з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс».

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 724/1878/20 від 05.02.2021 року, про стягнення боргу з ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідно ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК