Решение № 138356589, 21.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2850/26

Провадження № 2/204/2910/26

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Павлюк Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 698552 від 01.07.2021 року в розмірі 11459,20 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3200,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 8259,20 грн. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу в розмірі 13 000 грн.

В обґрунтування позову, позивач вказав на те, що 01.07.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 698552 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 3200,00 грн Дата надання кредиту: 01.07.2021 року Строк кредиту: 29 днів Валюта кредиту: UAH Відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 11459,20 грн, яка складається з: Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 3200,00 грн; Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 8259,20 грн. 30.11.2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023 відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 25 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, справа розглянута без повідомлення (виклику) сторін.

З урахуванням вимог ст.ст.19,274,276,277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Виклик сторін відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України у порядку спрощеного провадження не здійснювався, справа розглядалася за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

21 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача Пархомчук С.В. подано до суду заяву про розподіл судових витрат у зв`язку із розглядом справи в якій позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 15 662,40 грн., які складаються з судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн.

05 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Карлаш І.А. подано до суду відзив на позовну заяву в якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на наступне. По-перше, незаконне нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Як вбачається з п. 1.3 Кредитного договору, строк кредитування складає 29 днів. Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, процентна ставка складає 1.90% на день. Відповідно до п. 9.2 Кредитного договору: «Строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору та закінчується 29.07.2021.» Таким чином, розмір процентів за 29 днів складає: 3 200 грн. (тіло кредиту) * 1.90% * 29 днів = 1763,2 грн. По-друге, відсутні докази надання кредиту (переказу кредитних коштів на рахунок Відповідача). Як вбачається з матеріалів справи, Позивач не надає жодного доказу на підтвердження переказу кредитних коштів на рахунок Відповідача. Матеріали справи не містять жодного платіжного або іншого документу, з якого б вбачалось, що на рахунок Відповідача були перераховані кредитні кошти. По-третє, щодо зменшення витрат на правову допомогу, відповідач вважає, що обґрунтованим та співмірним в даному випадку є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 грн.

07 травня 2026 року через систему «Електронний суд» представником позивача Пархомчук С.В. подано до суду відповідь на відзив в якій останній позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, врахувавши наступне. Відповідно до п.9.4.3.1. за цим Договором, Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; відповідно до п.9.4.3.2. за цим Договором в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Позичальник погодився на умови визначені Договором, щодо його пролонгації та нарахування відсотків у випадку прострочення повернення кредиту, тому твердження Відповідача про незаконність нарахування процентів є необґрунтованими. По-друге, представник позивача наголошує на тому, що Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів того, що відповідні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі, або доказів того, що зазначений картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, Відповідач не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані чи інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний і повний доступ до таких. Витрати на правничу допомогу позивач вважає виправданими, обґрунтованими відповідними доказами у зв`язку із чим, наполягає на їх стягненні з відповідача у повному обсязі.

Дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 01.07.2021 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №698552 у формі електронного документу з використанням електронного підпису (а.с.10-15), відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором.

Згідно умов п.1.2. 1.6 договору, загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 3200.00 гривень; строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 01.07.2021 року по 29.07.2021 року включно; процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 30433 процентів річних від загального розміру виданого Кредиту; орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 4963.20 гривень.

По тексту кредитного договору №698552 від 01.07.2021 року сторони також погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (а.с.11) в якій узгоджені наступні умови: дата видачі кредиту 29.07.2021 року; кількість днів у розрахунковому періоду 29 днів; реальна річна процентна ставка 30433%; загальна вартість кредиту 4963,20 грн.

Окрім того, позичальника ОСОБА_1 було ознайомлено із суттєвими умовами кредитування про що свідчить паспорт споживчого кредиту в якому зазначені аналогічні із кредитним договором №698552 від 01.07.2021 року умови кредитування (а.с.8-9).

З матеріалів справи вбачається, що кредитний договір та паспорт споживчого кредиту підписані позичальником ОСОБА_1 електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора «G8689» направленого на мобільний номер зазначений відповідачем у своїх анкетних даних 3806780361742 Послідовність дій Клієнта у системі банкінгу щодо укладення кредитного договору відображена у довідці про ідентифікацію (а.с.19).

Судом встановлено, що первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 кредит у загальному розмірі 3 800 грн., що підтверджується, наданою на виконання ухвали суду, випискою АТ КБ «Приватбанк» по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2021 року по 01.07.2021 року (а.с.48-49). Окрім того, із листа АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , в банку емітовано картку № НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ «ФК Джобер» за кредитним договором № 698552 від 01.07.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 року по 26.12.2025 року складає 11459,20 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3200,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 8259,20 грн. (а.с.61-63).

Матеріалами справи також встановлено, що 30 листопада 2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» та ТОВ «Айкон Дебт Коллекшн» укладено договір №1-30/11/2023 відступлення права вимоги (а.с.20-22) відповідно до умов якого Первісний кредитор відступив ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 30.11.2023 року до договору відступлення права вимоги №1-30/11/2023, ТОВ «ФК Айкон Дебт Коллекшн» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 698552 від 01.07.2021 року в розмірі 11459,20 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3200,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 8259,20 грн. (а.с.18).

Платіжною інструкцією №1063 від 27.11.2025 року підтверджується факт оплати за договором відступлення права вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023 року (а.с.29).

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором № 698552 від 01.07.2021 року, заборгованість ОСОБА_1 за період з 01.07.2021 року по 26.12.2025 року складає 11459,20 грн, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 3200,00 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 8259,20 грн., яка до теперішнього часу не погашена (а.с.17).

Згідно ч.1 ст.205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до абзацу 3 ч.1 ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). (ч.1 ст. 1078 ЦК України).

В ході передачі прав вимоги за договорами факторингу, право вимоги за кредитним договором № 698552 від 01.07.2021 року перейшло до позивача.

Встановлено, що ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернув, тому вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі, в межах заявлених позовних вимог підлягають задоволенню, відтак з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 3 800 грн за договором № 698552 від 01.07.2021 року.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо розміру заборгованості за відсотками, то суд вважає, що позивачем не обґрунтований розрахунок, зокрема, недоведений розмір боргу за відсотками, а також, позивач не довів підстави збільшення строку кредитування. Розмір відсотків, які обрахував первісний кредитор, починаючи з 29.07.2021 року є необґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду також у постановах від 28.03.2018 у справі №444/9519/12, від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 висловлено правову позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Після спливу чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У п.1.3 договору визначено, що строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 01.07.2021 року по 29.07.2021 року включно.

Окрім того, у таблиці обчислення загальної вартості кредиту та у паспорті споживчого кредиту сторони визначили конкретну дату повернення кредитних коштів - 29.07.2021 року, а строк кредитування визначили тривалістю у 29 календарних дні.

Позивач посилається на п.9.4.3.2. за яким, в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Відповідно до п.9.4.3.1. за цим Договором, Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно.

Одночасно із цим, доказів, які б свідчили про вчинення дій і продовження позичальником строку дії договору, матеріали справи не містять.

Крім того, положення договору щодо продовження строку виконання зобов`язання щодо повернення кредиту на кожен наступний день після спливу такого строку, але не більше 70 днів, не є продовженням строку кредитування, адже строк зобов`язання щодо повернення кредиту був визначений (29 днів) і настав саме в цей день.

Відтак, суд доходить висновку, що кредитор, набувши право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №698552 від 01.07.2021 року, строк якого сплинув станом на 29.07.2021 року, не мав права продовжувати нараховувати відсотки відповідно до умов договору.

Частиною 8 ст.18 Закон України «Про захист прав споживачів» передбачено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачяться на користь споживача.

Таким чином, розмір процентів за користування кредитом, в межах строку кредитування, який має сплатити відповідач за користування кредитом складає 1 763,20 грн.

Отже, суд провівши власний розрахунок, спираючись на розрахунок первісного кредитора, встановив, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №698552 від 01.07.2021 року складає 4 963,20 грн. з яких: заборгованість за тілом 3 800 грн.; заборгованість за відсотками нарахованими за період з 01.07.2021 року по 29.07.2021 року (29 днів період кредитування) 1 763,20 грн., у зв`язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 13 000 грн., суд зазначає наступне.

За частинами 1-3 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно частин 2, 3, ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Нормами ЦПК України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об`єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу. Витрати мають бути обґрунтованими, документи, що підтверджують витрати, мають бути складені належним чином.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача судові витрати, пов`язані з наданням професійної правничої допомоги у сумі 13 000,00 грн.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчук С.В. 09 липня 2025 укладено договір №09/07/2025 про надання правової допомоги (а.с.23-24).

20 січня 2026 року між ТОВ «Айкон Дебт Коллекшн» та адвокатом Пархомчук С.В. укладено додаткову угоду №1 до договору №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 року (а.я.25) в якій сторони дійшли згоди змінити розмір правової допомоги адвоката, у зв`язку із чим визначили, що вартість гонорару обчислюється виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється в розмірі 2 500 грн.

Згідно Акту про отримання правової допомоги від 06.04.2026 року, адвокат надав, а ТОВ «Айкон Дебт Коллекшн» прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №698552 від 01.07.2021 року (а.с.44). В акті зазначено перелік наданих адвокатом послуг, кількість витрачених годин на кожну із послуг, вартість однієї години та загальну суму яка складає 13 000 грн.

До матеріалів справи також долучено рахунок адвоката Пархомчук С.В. на оплату послуг згідно договору №09/07/2025 про надання правової допомоги від 09.07.2025 року (а.с.46) та платіжну інструкцію №2086 від 06.04.2026 року про оплату вказаного рахунку (а.с.47).

Згідно пункту 25 постанови Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 зауважено про те, що КАС України (та відповідно, ЦПК України) у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Частиною 4 статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд, враховуючи об`єм та характер наданих послуг, їх складність та клопотання представника відповідача про зменшення судових витрат, вважає, що розмір вказаних витрат є завищеним, та підлягає зменшенню до 2 000 грн, що буде співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом враховано, що позивач ТОВ «Акон Дебт Коллекшн» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно задоволених вимог в розмірі 1 153,13 грн., які були сплачені позивачем при подачі ним позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.207,509,526,549,551,626,628,633,634,1047-1050,1054,1055 ЦК України, ст.ст. 12,13,15,16,19,141,274,276,277 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» заборгованість за кредитним договором №698552 від 01.07.2021 року в розмірі 4 963 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят три) грн. 20 (двадцять) коп. з яких: заборгованість за тілом 3 200 (три тисячі двісті) грн.; заборгованість за відсотками з 01.07.2021 року по 29.07.2021 року 1 763 (одна тисяча сімсот шістдесят три) грн. 20 (двадцять) коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» витрати на професійну правову допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» судовий збір у розмірі 1 153 (одна тисяча сто п`ятдесят три) грн. 13 (тринадцять) коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Айкон Дебт Коллекшн» (ЄДРПОУ 44002941, місцезнаходження: 01042, м.Київ, вул.Саперне Поле, буд.12, нежитлове приміщення 1008),

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

Суддя Н.В. Токар