Решение № 138356552, 21.07.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/7373/25

Провадження № 2/204/427/26

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Книш А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з нього заборгованості за Договором про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року у сумі 20118 грн та судових витрат у справі. В підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що 21 серпня 2020 року між позивачем та відповідачем був укладений Договір про споживчий кредит №ДКХ-2466 про надання останньому кредиту в сумі 15000 грн строком на 12 місяців до 20 серпня 2021 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти зі сплатою плати за надання кредиту у розмірі 23,42 грн щоденно. Позивач виконав належним чином свої зобов`язання за договором, а відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату по кредитному договору, систематично порушуючи умови договору, у зв`язку з чим має заборгованість в розмірі 20118 грн, з яких заборгованість за основною сумою кредиту - 11182 грн, заборгованість за платою - 7213 грн, інфляційні нарахування - 1723 грн.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 15 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні фактичні обставини.

21 серпня 2020 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою, у якій просив прийняти його до членів КС "ІСТОК" та 21 серпня 2020 року відповідач сплатив обов`язковий пайовий та вступний внески (а.с.11, 14).

Згідно витягу з протоколу засідання правління КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" від 21 серпня 2020 року, відповідача ОСОБА_1 було прийнято до членів КС "ІСТОК" (а.с.12, 13).

Відповідач звернувся до позивача із заявкою на отримання кредиту члена КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" та згідно протоколу засідання кредитного комітету КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" від 21 серпня 2020 року відповідачу було затверджено надання кредиту (а.с.15, 16).

21 серпня 2020 року між КРЕДИТНОЮ СПІЛКОЮ "ІСТОК" та відповідачем укладено Договір про споживчий кредит №ДКХ-2466, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 15000 грн на покупку техніки зі строком дії 12 місяців до 20 серпня 2021 року (а.с.17-18).

Відповідно до пункту 2.5. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року плата за надання кредиту становить 23,42 грн щоденно.

Процентна ставка за користування кредитом фіксована та становить 0,001% річних. Сплата нарахованих відсотків за користування кредитом здійснюється в день повного погашення зобов`язань по договору (п.п.3.2., 3.5., 3.6. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року).

Згідно п.4.1. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року, позичальник щомісячно сплачує кредитору платіж, що складається з нарахованої плати та частини кредиту, до дати та у розмірі, що вказані в Графіку повернення кредиту та сплати зобов`язань, наведеному в додатку до договору, який є його невід`ємною частиною.

У разі порушення позичальником виконання зобов`язань зі сплати платежів за договором, можуть настати правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, повернення позичальником суми боргу (основної суми кредиту, плати та процентів) з урахуванням встановленого індексу інфляції та 200% річних від простроченої суми за весь час прострочення сплати зобов`язань за договором, згідно ст.625 ЦК України (п.4.7.3. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року).

Відповідно до п.6.1. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити нараховані зобов`язання в повному обсязі, згідно умов цього договору.

Позивач належним чином виконав зобов`язання, передбачені умовами Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 15000 грн, що підтверджується видатковим касовим ордером від 21 серпня 2020 року (а.с.19).

Позивач на адресу відповідача направив вимогу №38 від 22 січня 2021 року, в якій вимагав протягом 30-ти календарних днів погасити заборгованість за кредитом в повному обсязі (а.с.22, 23).

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором, станом на 31 травня 2025 року позивачем нарахована заборгованість відповідачу у розмірі 20118 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту 11182 грн; заборгованості за платою 7213 грн та інфляційні нарахування 1723 грн (а.с.20, 21).

Вирішуючи пред`явлені позовні вимоги судом враховується наступне.

За вимогами статей 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 11182 грн підлягають задоволенню.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за платою у розмірі 7213 грн суд зазначає таке.

За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частинами 1, 3 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Кредитний договір №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року, укладений між сторонами, є споживчим кредитом, тому на нього розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів».

Статтею 11 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» (тут і надалі в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (пункт 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Статтею 20 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено вичерпний перелік додаткових та супутніх послуг кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), за які Банк має право отримувати (стягувати) комісію що пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, а саме:

1) договір оцінки майна споживача з метою визначення його кредитоспроможності;

2) договір оцінки майна споживача, що використовується для забезпечення виконання ним зобов`язань за договором про споживчий кредит;

3) договір страхування та інші договори, що укладаються для забезпечення виконання споживачем зобов`язань за договором про споживчий кредит;

4) договір відкриття банківського рахунку, необхідного для отримання чи обслуговування наданого кредиту;

5) договори про надання нотаріальних та інших додаткових чи супутніх послуг у разі, якщо вони необхідні для укладення договору про споживчий кредит.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових чи супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору.

Відповідно до пункту 2.5. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року плата за надання кредиту становить 23,42 грн. щоденно.

Частиною 6 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені у договорі про споживчий кредит.

За змістом частин 1, 2 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Частиною 3 вказаної вище статті визначено перелік несправедливих умов договору. А відповідно до частини 4 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача (частина 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Пунктом 17 статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів», в редакції, що діяла на час укладення вищевказаного кредитного договору, дано визначення терміну послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, відповідно, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як плата за надання кредиту, не є самостійною послугою, що підлягає сплаті позичальником. Так як надання кредиту, у зв`язку із укладенням кредитного договору відповідає економічним потребам самої кредитної установи (банку), то такі дії не є послугами, що надаються клієнту - позичальнику.

Виходячи з викладеного, встановивши, що пунктом 2.5. Договору про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року позичальнику було встановлено щоденну комісію (плату) за надання кредиту (23,42 грн щоденно), приймаючи до уваги, що надання інших послуг за вказану комісію (плата за надання кредиту) умовами кредитного договору не погоджено, суд приходить до висновку, що зазначений вище пункт правочину щодо встановлення щоденної комісії за надання кредиту є нікчемним в силу закону з моменту його укладення, а отже таким, що не створює юридичних наслідків для сторін, тому не потребує визнання його недійсним.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині стягнення заборгованості за платою у розмірі 7213 грн.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у розмірі 1723 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданої позивачем бухгалтерської довідки розрахунку заборгованості (а.с.21) встановлено, що відповідачем було сплачено 1312 грн як плату за надання кредиту, а тому вказана сума підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості по інфляційним втратам, нарахованим відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, оскільки сума в розмірі 1312 грн (внесена відповідачем плата за надання кредиту) підлягає зарахуванню на погашення заборгованості по інфляційним втратам, нарахованим відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, які складають 1723 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування у розмірі 411 грн (1723-1312).

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11593 грн, з яких заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 11182 грн та інфляційні нарахування у розмірі 411 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1744,89 грн (3028*11593/20118).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 264 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" заборгованість за Договором про споживчий кредит №ДКХ-2466 від 21 серпня 2020 року, яка складається із заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 11182 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 411 грн, а всього 11593 (одинадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) гривні 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1744 (одна тисяча сімсот сорок чотири) гривні 89 (вісімдесят дев`ять) копійок.

У задоволенні решти позовних вимог КРЕДИТНОЇ СПІЛКИ "ІСТОК" - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: КРЕДИТНА СПІЛКА "ІСТОК", місцезнаходження: м. Одеса, просп. Адміральський, будинок 7, кімната 2, ідентифікаційний код 26364449.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий