Решение № 138354913, 21.07.2026, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/1658/26

2/303/728/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

у складі головуючого судді Гутій О.В.

секретар судового засідання Олесінь А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань в м. Мукачево в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 94364252000 від 01.03.2018 року на загальну суму30869,57 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 01.03.2018 року між АТ «УкрСиббанк» та відповідачем був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94364252000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 23002,5 грн., з яких 22 849,50,00 грн. на споживчі цілі, 133,00 грн. на оплату страхового платежу.

Відповідно до умов договору позичальник зобов`язувався повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, що викладений у додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 01.03.2020 року. Банк виконав взяті на себе зобов`язання за вказаним договором та надав відповідачу кредитні кошти.

В подальшому, 25.06.2019 року між АТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 142, відповідно до умов якого вимоги за вказаним кредитним договором перейшли до позивача.

Позивач вказує, що відповідач порушив умови повернення платежів, що призвело до виникнення заборгованості за договором кредиту, розмір якої становить 30 869,57 грн., з яких: 21 042,5 грн. заборгованість за тілом кредиту, 491,37 грн. - заборгованість за відсотками, 9 335,7 заборгованість за комісією. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором товариство вимушене звернутись до суду з цим позовом та просить суд стягнути із відповідача на користь позивача вказану суму заборгованості в примусовому порядку. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

Дослідивши та перевіривши зібрані у справі докази, суд приходить до такого висновку. Так, відповідно до ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.Статтею 1055 ЦК Українивизначена письмова форма укладення кредитного договору. За вимогами ч. 1ст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідност. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання. Згідност. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимогЦПК України, інших актів законодавства.

Судом належними доказами встановлено, що 01.03.2018 року між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 94364252000, згідно з умовами якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) в сумі 23002,50 грн., з яких 22849,50 грн. на споживчі цілі, 133,00 грн. на оплату страхового платежу. Відповідно до умов договору позичальник зобов`язалася повернути кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до графіка платежів, що викладений у додатку № 1 до договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернутий не пізніше 01.03.2020 року.

Згідно з розділом 1 договору № 94364252000, підписуючи цей договір позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT «УкрСиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила), які розміщені для ознайомлення на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та оприлюднені у газеті «Урядовий кур`єр» № 105, 09.06.2017 (із усіма змінами і доповненнями): умовами надання споживчого кредиту позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків. Правила після підписання сторонами договору, стають його невід`ємною частиною. Підписуючи договір, сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору, які викладені в цьому договорі та в Правилах. Підписи сторін під цим договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання сторонами цього договору, Правила не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору.

Таким чином, судом встановлено, що АТ «УкрСиббанк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором. У свою чергу, позичальник зобов`язалася своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені кредитним договором терміни, а також виконати інші свої зобов`язання відповідно цього договору.

Також судом встановлено, що 21.06.2023 року між АТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 142, відповідно до умов якого вимоги, зокрема, за кредитним договором № 94364252000 перейшли до ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 94364252000 від 01.03.2018 року, заборгованість за кредитним договором становить 30869,57 грн., з яких: 21 042,50 грн. заборгованість за тілом кредиту, 491,37 грн. - заборгованість за відсотками, 9 335,70 заборгованість за комісією.

Із врахуванням встановленого вище суд вважає, що в першу чергу слід вирішити питання наявності у позивача права грошової вимоги за кредитним договором до відповідача.

За приписами ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дозволяє стверджувати, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Тлумачення ст. 516, ч. 2 ст. 517 ЦК свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.

Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі № 6-979цс15.

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною 1 ст. 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

З наведеного вище договору факторингу слід прийти до однозначного висновку про те, що до ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшли всі права кредитора за кредитним договором № 96778471000 від 18.09.2020 року.

З приводу наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором суд зазначає про таке.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не надав, не спростував документально нарахований позивачем розмір заборгованості, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору № 94364252000 від 01.03.2018 року, суд приходить до висновку, що позов ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 30 869,57 грн., з яких: 21042,5 грн. заборгованість за тілом кредиту, 491,37 грн. - заборгованість за відсотками, заборгованість за комісією 9 335,70 грн.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 3ст. 133 ЦПК Українидо витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч. 2ст.137ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини восьмоїстатті 141 ЦПК України розмір витрат,які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів,рахунків тощо).

Згідно із ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на правову допомогу, позивачем надано договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 року, акт №976 наданих послуг, детальний опис робіт від 01.02.2025 року.

При цьому, слід зазначити, що по даній категорій справи, правова практика є усталеною, представник позивача особистої участі у судовому засіданні не брав (написав заяву про розгляд справи без його участі), відзив на позов від відповідача не надходив. Відповіді на відзив, адвокатом не складалося.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем у розмірі 5 000 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141,258-259, 264-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст.11,509,526,611,625,1048-1050,1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 94364252000 від 01.03.2018 року в розмірі 30 869,57 гривень (тридцять тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок ), що складається з: 21042,5 гривень заборгованість за тілом кредиту; 491,37 гривень - заборгованість відсотками, 9 335,70 заборгованість за комісією, витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень та судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «КредитКапітал», 79018,м.Львів,вул.Смаль-Стоцького,будинок 1/28,код ЄДРПОУ35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Рішення суду виготовлено 21.07.2026 року.

Суддя О.В. Гутій