Постановление суда № 138348002, 13.07.2026, Люботинський міський суд Харківської області

Справа №: 630/898/26

Провадження № 1-кп/630/54/26

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2026 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засідання в залі суду в м. Люботин Харківської області обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12026221320000006 у відношенні:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Люботин Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, не працюючої, не судимої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 361 КК України,

в с т а н о в и в:

Під час підготовчого судового засідання підстав для закриття провадження, повернення обвинувального акту прокурору або направлення обвинувального акту до відповідного суду для визначення підсудності не встановлено.

Під час досудового розслідування до обвинуваченої ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком до 17 липня 2026 року включно.

Прокурором Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 13 липня 2026 року подано до суду клопотання від 30 червня 2026 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 .

Клопотання обґрунтовано тим, що наразі ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, одне з яких віднесене до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, а також наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувались слідчим суддею при застосуванні заходу запобіжного заходу та його продовження, вони не відпали і продовжують існувати, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам; і що на даний час обставини, які вказують на такі ризики, не змінились.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити, виходячи з обставин, викладених у такому клопотанні. Додатково прокурор акцентувала увагу на тому, що під час вирішення слідчим суддею по суті клопотання про застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 члени її родини, зокрема матір, висловлювала відмову у наданні приміщення свого житлового будинку, в якому зареєстрована ОСОБА_4 , для перебування в ньому обвинуваченого під домашнім арештом, що було зумовлено неприязними відносинами між ними.

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечила та просила відмовити в його задоволенні через те, що заявлені прокурором ризики не доведені належними доказами, а повідомлену підозру у вчиненні кримінальних правопорушень ОСОБА_4 не визнає. Захисник просила взяти до уваги, що підґрунтям для застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 слугувало оголошення слідчим її у розшук через неявку за викликами. Але фактично мати, яка негативно ставиться до ОСОБА_4 , просто не повідомляла доньці про виклики та вручення повідомлення про підозру. У ОСОБА_4 є постійне місце проживання, тому достатнім буде застосувати до обвинуваченої домашній арешт. Також захисник вказала на те, що розмір застави, визначений слідчим суддею, є надмірним для обвинуваченої на не відповідає її майновому стану, що призводить до неможливості внесення нею застави. Що ж до ризиків, то захисник вказала на те, свідки у кримінальному провадженні не повідомляли про тиск на них з боку обвинуваченої, тому цей ризик відсутній. Відсутність джерел доходів у обвинуваченої, як про це стверджує прокурор, не може бути підставою для висновку про можливість вчинення ОСОБА_4 інших злочинів.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала виступ свого захисника та просила відмовити в задоволення клопотання прокурора про продовження тримання її під вартою. ОСОБА_4 пояснила, що у неї не має причин вчиняти нові злочини, бо вона володіє грошовими заощадженнями в розмірі приблизно 500 тисяч гривень та успадкувала після смерті батька будинок. Свої гроші вона зберігає на банківському рахунку та може себе утримувати самостійно.

Вислухавши промови учасників провадження, дослідивши подане прокурором клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Люботинського міського суду Харківської області від 20 травня 2026 року, постановленою в справі № 630/51/26 (провадження № 1-кс/630/257/26), до підозрюваної у кримінальному провадженні № 12026221320000006 від 03 січня 2026 року ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на строк до 17 липня 2026 року включно, з визначенням суми застави в розмірі 99840,00 грн.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12026221320000006 надійшов до суду для розгляду по суті 01 липня 2026 року.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні одного тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, та у вчиненні одного кримінального проступку, верхня межа санкції якого передбачає покарання у виді 3 років обмеження волі.

Згідно зі ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Ч. 5 ст. 199 КПК України передбачено, що суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченої ОСОБА_4 під вартою суд враховує тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у тяжкому кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона обвинувачується, а також те, що оголошена їй підозра у вчинені тяжкого злочину та кримінального проступку була визнана слідчим суддею обґрунтованою під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись принципом презумпції невинуватості, наразі не вирішується наперед процесуальна перспектива пред`явленого обвинувачення, а лише надається аналіз обґрунтованості пред`явленого обвинувачення, суспільної небезпеки злочинних дій, в яких обвинувачується ОСОБА_4 .

При наданні оцінки наявності ризиків суд приймає до уваги відсутність у обвинуваченої міцних соціальних зв`язків, оскільки вона не має власної сім`ї, а з матір`ю у неї існують неприязні відносити, що в сукупності з тяжкістю покарання, яке може загрожувати обвинуваченій, може вказувати на існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування від суду, що може перешкодити здійсненню судового провадження та його завершення у найкоротші строки. Такий ризик обумовлений ще й тим, що наразі відсутні законодавчі обмеження у вільному виїзді обвинуваченої за межі країни в період воєнного стану, а також тим, що обвинувачена відверто ігнорувала виклики слідчого під час досудового розслідування, що й слугувало оголошенню її органом досудового розслідування у розшук.

Існування вказаного ризику, на думку суду, також підсилюється поясненнями обвинуваченої про те, що має грошові заощадження на банківському рахунку в розмірі до 500000,00 грн, що може вказувати на можливість їх використання обвинуваченою для проживання в іншій місцевості, в тому числі й за кордоном України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є обґрунтованими.

Разом з цим, слід взяти до уваги ту обставину, що з`ясування та перевірка обставин обвинувачення потребуватиме проведення допиту потерпілої та свідків обвинувачення. Суд вважає, що існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та він є актуальним, оскільки під незаконним впливом розуміється не тільки активний фізичний вплив, погрози тощо, а також прохання, вмовляння, підкуп тощо.

Стосовно ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає обґрунтованим існування такого ризику, адже обвинувачена на час застосування запобіжного заходу не мала офіційного джерела прибутків і місця роботи, хоча з її слів має доволі значні за обсягом грошові заощадження, в той час як дії, які органом досудового розслідування кваліфіковані як кримінальні правопорушення, вчинялись з метою отримання власної вигоди. Отже не виключено, що ОСОБА_4 може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення проти власності.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою, суд оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі суспільну небезпечність кримінальних правопорушень, які інкримінуються обвинуваченій, дані про її особу, наявність ризиків, які суд вважає доведеними, та з урахуванням обставин вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих обвинуваченій, суд вважає, що на даний час більш м`які запобіжні заходи не будуть достатніми та не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченої. Суд визнає, що інтереси суспільства значною мірою переважають інтереси забезпечення права на свободу обвинуваченої ОСОБА_4 , незважаючи на існування презумпції невинуватості.

За таких обставин раніше застосований до обвинуваченого запобіжних захід слід продовжити з метою запобігання існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на строк 60 днів.

При постановленні слідчим суддею 20 травня 2026 року ухвали про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою був визначений розмір застави в сумі 99840,00 грн., достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відсутність в клопотанні прокурора доводів щодо виникнення та існування обставин, які на даний час свідчать про необхідність визначення для обвинуваченої застави у більшому розмірі, суд вважає за можливе раніше визначений розмір застави залишити без змін на період продовження запобіжного заходу.

Сторона захисту під час розгляду клопотання прокурора по суті усно висловила клопотання про зміну застосованого до обвинуваченої ОСОБА_4 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. Але для розгляду і вирішення такого усного клопотання немає підстав з огляду на таке.

Відповідно до ст. 201 КПК України (яка розміщена в розділі II цього Кодексу) обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу. Копія клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, надається прокурору не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

Таким чином стороною захисту не виконано вимогу КПК про подання до місцевого суду клопотання про зміну запобіжного заходу лише у письмовому вигляді та у встановленій формі і порядку.

Разом з тим суд звертає увагу захисту, що виходячи з аналізу діючої редакції ст. 199 КПК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання особи під вартою може бути вирішено лише двома способами суд або задовольняє клопотання про продовження строку дії попередньої ухвали, або відмовляє у продовженні строку тримання особи під вартою. Це вказує на те, що клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу може бути подано і підлягає розгляду в межах строку дії застосованого запобіжного заходу або після постановлення слідчим суддею або судом ухвали про продовження строку дії попередньої ухвали. В свою чергу це виключає можливість зміни раніше застосованого запобіжного заходу до обвинуваченої саме в межах розгляду відповідного клопотання прокурора, адже продовжити можна лише конкретний вид застосованого запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Харківської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований у відношенні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 10 вересня 2026 року включно.

Встановити для ОСОБА_6 заставу в розмірі 99840,00 грн., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України (Реквізити: одержувач ТУ ДСА України у Харківській області, банк одержувача ДКСУ м. Київ, рахунок UA208201720355299002000006674, код ЄДРПОУ 26281249, призначення платежу: застава згідно КПК по справі № 630/898/26 від 13 липня 2026 року ( ОСОБА_4 ), Люботинський міський суд Харківської області).

В разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця попереднього ув`язнення негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це суд. З моменту звільнення ОСОБА_4 з під варти у зв`язку з внесенням застави вважати обвинувачену такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави згідно ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатись із місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування зі свідками кримінального провадження;

- здати до органів Державної міграційної служби України паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.

Роз`яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 8 років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченої та його явки за викликом до суду, а також про наслідки невиконання цих обов`язків.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а обвинуваченою у цей же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суддя ОСОБА_1