Постановление суда № 138347449, 10.07.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/36437/26-к

1-кс-37083/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року

слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , представника ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту з земельних ділянок з кадастровими номерами: 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га, які розташовані за адресою: по АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_5 , зокрема, в частині заборони відчуження, розпорядження та користування такими, що встановлено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі № 757/20141/25-к.

В обґрунтування клопотання представник зазначає, що відсутні відомості вважати, що арештоване майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, і є безпосередньо предметом кримінального правопорушення, що розслідується, а також вказує, що є добросовісним набувачем земельної ділянки та не має будь-якого процесуального статусу у провадженні.

У судовому засіданні представника клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення арешту, оскільки досудове розслідування триває, встановлюються особи, причетні до вчинення кримінального правопорушення.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши думку сторін, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.15, ч.5 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.367, ч.5 ст.191, ч.2 ст.366, ч.3 ст.191, ч.ч. 1, 2 ст.255, ч.3 ст.240, ч.3 ст.209 КК України.

Постановою слідчого, зокрема, вказана земельна ділянка визнана речовим доказом у кримінальному провадженні № 62019100000001170 від 20.08.2019.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 19.05.2025 у справі №757/20141/25-к накладено арешт у кримінальному провадженні №62019100000001170 від 20.08.2019 року щодо ряду земельних ділянок, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , , серед яких, належні заявнику земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га.

Крім цього, вбачається, що 16.01.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі № 757/2081/26-к передано Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) для здійснення заходів з управління ними з метою забезпечення їх збереження, збереження їхньої економічної вартості, об`єкти нерухомого майна, зокрема, і вказані земельні ділянки, на які ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі № 757/20141/25-к накладено арешт.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, згідно вимог ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатніх доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту для третіх осіб, а також розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Так, метою арешту майна відповідно до п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні.

Однак, заявник вказує, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га, які розташовані за адресою: по АДРЕСА_1 вже понад 20 років належать їй на праві власності.

Зокрема, з матеріалів вбачається, що право власності на земельну ділянку 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га посвідчується Державним актом на право власності на землю серії ЛВ №052988, виданим 26.03.2002 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.01.2002 року між Брюховицькою селищною радою та приватним підприємцем ОСОБА_5 для будівництва та обслуговування кафе.

Вказаний договір укладено на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 27.12.2001 року №123 «Про продаж у власність ПП ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування кафе по АДРЕСА_1 ».

Крім цього вбачається, що право власності на земельну ділянку 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га посвідчується Державним актом на право власності на землю серії ЯА №732666, виданим 20.07.2005 року, на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 23.06.2005 року між Брюховицькою селищною радою та суб`єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_5 .

Вказаний договір укладено на підставі рішення Брюховицької селищної ради від 07.06.2005 року №479 «Про продаж у власність земельної ділянки площею 0,07 га для будівництва та обслуговування кафе об`єкта громадського харчування по АДРЕСА_3 ПП ОСОБА_5 ».

Слідчий суддя також враховує, що на вказаних земельних ділянках 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га, які розташовані за адресою: по АДРЕСА_1 знаходиться заклад громадського харчування - будівлі кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що належать на праві власності ОСОБА_5 .

Тобто, ОСОБА_5 впродовж тривалого часу, а саме понад 20 років відкрито володіє земельними ділянками 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га по АДРЕСА_1 та здійснює на них підприємницьку діяльність.

Зазначені обставини свідчать про те, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем вказаних земельних ділянок і, як наслідок, відсутні будь-які підстави для сумнівів у правомірності набуття нею права власності на землю.

Таким чином слідчий суддя вважає, що заявником доведено, що вказані земельні ділянки набуті у визначений законом спосіб, що підтверджується державними актами на право власності на землю.

Вказані обставини прокурором не спростовані.

П. 1 ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є добросовісним власником майна, набутим у встановленому законом порядку.

Також, слідчий суддя бере до уваги доводи заявника, що арешт вказаних земельних ділянок ОСОБА_5 з забороною відчуження, розпорядження, користування та вчинення реєстраційних дій щодо таких, а також подальша передача Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів для здійснення заходів з управління ними фактично унеможливлюють використання земельних ділянок в діяльності ОСОБА_5 , а саме закладу громадського харчування - кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» по АДРЕСА_1, що належить їй на праві власності.

Крім цього, слідчому судді відомостей, що ОСОБА_5 у вказаному кримінальному провадженні має статус підозрюваного чи є будь-яким іншим учасником кримінального провадження або особою, яка в силу закону несе відповідальність за завдану кримінальним правопорушенням шкоду, прокурором не надано.

Відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається із наданих суду матеріалів, відсутні підстави вважати, що арештоване майно відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України, що в свою чергу вказує на безпідставність такого обмеження права власника на мирне володіння та користування своїм майном.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Будь-яке втручання державного органа у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції" від 23.09.1982 р.). Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21.02.1986 р.).

Зазначені обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для скасування арешту, з метою забезпечення "справедливого балансу" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту прав конкретної особи, а також у зв`язку із відсутністю обгрунтованих підстав для його застосування, оскільки земельна ділянка набута у встановленому законом порядку, що слідчим чи прокурором не спростовано, потреба у подальшому застосуванні арешту земельної ділянки відсутня, а подальше перебування земельної ділянки під арештом не відповідатиме цілям та завданням кримінального провадження, а також перешкоджає здійсненню ОСОБА_5 підприємницької діяльності, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт з земельних ділянок з кадастровими номерами: 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га, які розташовані за адресою: по АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_5 , зокрема, в частині заборони відчуження, розпорядження та користування такими, що встановлено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.05.2025 у справі № 757/20141/25-к за матеріалами кримінального провадження № 62019100000001170 від 20.08.2019 року.

Скасувати заборону державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб?єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (ідентифікаційний код 41037901) та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно об?єктів нерухомого майна - земельних ділянок з кадастровими номерами: 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га, які розташовані за адресою: по АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_5 .

Припинити здійснення заходів Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ 41037901) з управління земельними ділянками з кадастровими номерами: 4610166300:06:002:0028, площею 0,1500 га, 4610166300:06:002:0785, площею 0,0700 га, які розташовані за адресою: по АДРЕСА_1 та є власністю ОСОБА_5 , що встановлено ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.01.2026 у справі № 757/2081/26-к.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1