Постановление суда № 138347233, 20.07.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/18873/26

Провадження № 2-з/752/167/26

У Х В А Л А

20.07.2026 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Чекулаєва С.О., розглянувши заяву представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича про забезпечення доказів у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права на частку у нерухомому майні та визнання права власності на частку у нерухомому майні, суд

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Голосіївського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з такими позовними вимогами:

-припинити право власності ОСОБА_2 на 1/10 частину у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 , яке набуте на підставі договору дарування частини квартири від 13.08.2019 укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2

-скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 1/10 частину у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 ;

-визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/10 частину у праві спільної власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення доказів в якій просить суд зобов`язати керівника керуючої організації з обслуговування житлового будинку, якою є Державне житлово-комунальне підприємство НАН України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, будинок №9, ЄДРПОУ:30573192) провести обстеження квартири АДРЕСА_2 , на предмет встановлення хто фактично проживає в квартирі АДРЕСА_2 на час звернення до суду, а також допитати з цього приводу сусідів по квартирі (консьєржа) під`їзду.

Заява обґрунтована тим, що за наявною у позивача інформацією у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані дві особи: відповідач - ОСОБА_2 та його неповнолітня дитина 2013 року народження, проте, позивач стверджує, що у вказані квартирі фактично проживає лише відповідач, який тривалий час здавав її в оренду без згоди позивача.

Позивач вважає, що якщо відповідачу стане відомо про розгляд заяви про забезпечення доказів, то він може ускладнити отримання достовірних відомостей як від сусідів так і від консьєржа будинку щодо того, хто користується (проживає) у квартирі на цей час, а також відмовить в огляді квартири.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення доказів дійшов такого висновку.

Відповідно до частини четвертої статті 84 ЦПК України, суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому статтями 116-118 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 116 ЦПК України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Відповідно до частини другої цієї статті, способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

У відповідності до частини третьої статті 116 ЦПК України, заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви.

Забезпечення доказів здійснюється за загальними правилами вчинення відповідних процесуальних дій.

Суд при вирішенні питання про забезпечення доказів має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення доказів, забезпечення збалансованості прав та інтересів сторін, наявності взаємозв`язку між забезпеченням доказів, витребуванням певної інформації, і предмету позовних вимог, а також запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб учасників даного судового процесу. Ці обставини суд вважає істотними і необхідними для забезпечення доказів.

За змістом наведених норм, обов`язковою умовою для вжиття судом заходів щодо забезпечення доказів є встановлення обставин, які дають підстави для висновку, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Обов`язок доведення таких обставин покладається на особу, яка звертається до суду із заявою про забезпечення доказів.

Як вбачається із заяви, позивач просить суд здійснити забезпечення доказів шляхом: 1) зобов`язання керівника керуючої організації з обслуговування житлового будинку, якою є Державне житлово-комунальне підприємство НАН України (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, будинок №9, ЄДРПОУ:30573192) провести обстеження квартири АДРЕСА_2 , на предмет встановлення хто фактично проживає в квартирі та 2) допитати з цього приводу сусідів по квартирі та консьєржа під`їзду.

Водночас, суд зазначає, що зобов`язання керівника суб`єкта господарювання здійснити обстеження згаданої квартири, фактично призведе до входження сторонніх осіб до житла особи без згоди власника або мешканців.

Суд звертає увагу, що право на недоторканність житла гарантується Європейською конвенцією з прав людини, а саме статтею 8 та згідно з практикою ЄСПЛ, будь-яке проникнення вважається втручанням, яке дозволене виключно у випадках, передбачених законом, за наявності легітимної мети (наприклад, безпеки) та якщо воно є абсолютно необхідним у демократичному суспільстві.

За таких обставин, оскільки, мета забезпечення доказів у цивільній справі явно не відповідає умовам, за яких, в демократичному суспільстві може бути дозволено порушення права на недоторканість житла особи, суд дійшов висновку про неможливість забезпечення доказів саме у спосіб про який просить позивач.

Стосовно допиту сусідів та консьєржа будинку суд зазначає, що згідно статті 69 ЦПК України свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи.

Процесуальним законодавством також визначається порядок допиту свідків.

Допит свідка як забезпечення доказів - це процесуальна дія суду, а не будь-якого суб`єкта господарювання за вибором учасника справи, яка застосовується для фіксації показань, якщо є ризик, що свідок може виїхати, захворіти або доказ буде втрачено.

Із поданої заяви про забезпечення доказів не вбачається, що допит сусідів та консьєржа будинку може бути згодом не можливим, а тому суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.

За таких обставин суд дійшов до висновку, що заява представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича про забезпечення доказів є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.116, 117, 118 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні заяви представника позивача, адвоката Шаповалова Сергія Васильовича про забезпечення доказів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя С.О. Чекулаєв