Постановление суда № 138347169, 20.07.2026, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/3173/26

№ 2-а/688/49/26

Ухвала

Іменем України

20 липня 2026 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Березюк Н.П.,

за участю секретаря судового засідання Кулеші Л.М.,

з участю представника позивача Айрапетова М.А. (у режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці Хмельницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

встановив:

Стислий виклад та обґрунтування позовних вимог.

03.07.2026 ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник адвокат Айрапетов М.А., звернувся до суду з позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №6512940, винесеної 15.01.2026 інспектором Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Щербаковим В.І. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП та закриття провадження у справі.

Свій позов ОСОБА_1 мотивує тим, що 15.01.2026 приблизно о 01 год перебував в салоні автомобіля марки BMW 522I, реєстраційний номер НОМЕР_1 , неподалік будинку №54 по вул. Героїв Майдану в с. Судилків Шепетівського району Хмельницької області. При цьому автомобіль був запаркований, а двигун вимкнений, оскільки жодного наміру здійснювати рух він не мав. В подальшому до машини підійшов інспектор Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Щербаков В.І., який безпідставно ототожнив його з водієм та почав вимагати документи й посвідчення особи. Після того як інспектор з`ясував, що в нього відсутнє посвідчення водія, відразу почав складати якийсь документ. При цьому, інспектор діяв поспіхом, проігнорувавши його пояснення про те, що автомобіль не рухався, а він просто сидів в салоні запаркованого автомобіля та чекав завершення комендантської години, про що повідомив одразу інспектора. Після того як йому передали копію якогось документа, йому дали усну інструкцію слідкувати за Електронним кабінетом водія, запевнивши, що вся детальна інформація про суму та реквізити для оплати з приводу даного документу обов`язково з`явиться там. В подальшому він постійно відслідковував державні реєстри, які по цей час не відображають інформації щодо притягнення його до адміністративної відповідальності. У зв`язку з тим, що протягом тривалого часу в базах даних не з`явилось жодної інформації про штраф, тому він вирішив, що сталась помилка і така справа відсутня. Лише на початку червня 2026 року після блокування банківських рахунків відповідно до виконавчого провадження №80413058, він звернувся за професійною правничою допомогою, щоб захистити свої права. Адвокат Айрапетов М.А. роз`яснив йому про право на юридичну допомогу адвоката безпосередньо під час розгляду справи та складання постанови на місці, якого його позбавили. Крім того, пояснив, що працівники поліції склали постанову серії ЕНА №6512940 про визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП та наклали штраф за керування автомобілем без посвідчення водія. 29.06.2026 адвокат звернувся до МВС України з запитом щодо надання витягу або інформаційної довідки з Реєстру адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху щодо відомостей про порушення ним правил ПДР. Відповідно до відповіді Департаменту інформатизації МВС України за вих. №2380/16-2026 від 01.07.2026, станом на 01.07.2026 в реєстрі адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху відсутні відомості щодо нього. Враховуючи, що в державних реєстрах відсутня будь-яка інформація про винесення оскаржуваної постанови, він був позбавлений можливості оскаржити це рішення у строк, встановлений ст. 289 КУпАП. З огляду на те, що про факт існування штрафу та відкриття виконавчого провадження він дізнався лише після блокування банківських рахунків, вважає причини пропуску строку на оскарження постанови поважними та просить його поновити.

У зв`язку з тим, що інспектором поліції допущені грубі процесуальні помилки при винесенні постанови, зокрема: неповідомлення його про спосіб оскарження, строки, не проінформовано про можливість скористатись правовою допомогою, а також направлення його до моніторингу інформаційної системи МВС «Кабінет водія», у нього була відсутня можливість перевірити наявність відеозапису з бодікамери працівника поліції, що є грубим порушенням закону. Таким чином, вважає дії інспектора Щербакова В.І. такими, що штучно сфабрикували ситуацію неможливості оскарження постанови і фактичної перевірки відеозапису. Таким чином відсутній об`єктивний доказ факту керування ним автомобілем відеозапису з бодікамер інспектора поліції. Натомість, показаннями очевидців підтверджується, що автомобіль не рухався та перебував з вимкнутим двигуном в момент підходу працівників поліції, а він лише перебував в салоні нерухомого автомобіля. За наведених обставин, у працівника поліції були відсутні підстави для звернення до нього з вимогою про встановлення особи чи витребування документів, тому просив скасувати постанову, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Позивач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлений в установленому порядку, що в судовому засіданні підтверджено поясненнями його представника, в судове засідання не з`явився, його представник Айрапетов М.А. в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в ньому, просив про розгляд справи у відсутності позивача, який не з`явився до суду з об`єктивних причин.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

03.07.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

07.07.2026 суд залишив адміністративний позов без руху та запропонував позивачуОСОБА_1 надати копію оскаржуваної постанови серії ЕНА №6512940, що винесена 15.01.2026 інспектором Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Щербаковим В.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, зазначити поважні причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та надати відповідні докази їх поважності. Для усунення недоліків судом встановлений десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

09.07.2026 позивач ОСОБА_1 на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху надав до суду копію оскаржуваної постанови та докази, що на його думку, підтверджують поважність причини пропуску строків звернення до суду.

10.07.2026 суд поновив ОСОБА_1 строк на оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення №6512940, винесеної 15.01.2026 інспектором Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Щербаковим В.І. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП. Крім того, прийняв до розгляду та відкрив провадження в справі, призначив її до розгляду на 20.07.2026.

15.07.2026 представник відповідача подав до суду відзив на позов з додатками, в якому просив відмовити в задоволенні позову.

Позиція сторони відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Встановлені судом фактичні обставини, з посиланням на докази.

Суд встановив, що 15.01.2026 інспектор поліції Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області Щербаков В.І. стосовно позивача склав постанову серії ЕНА №6512940, якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 грн.

У позовній заяві та у долученому до позову клопотанні позивач просив суд поновити строк звернення до суду, який пропущений із поважних причин, оскільки на місці зупинки транспортного засобу постанову про притягнення до адміністративної відповідальності його довіритель не отримав і лише 30.06.2026 під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження він отримав оскаржувану постанову, пропустивши процесуальний строк на її оскарження. У заяві про усунення недоліків позовної заяви позивач просив відкрити провадження у справі, долучивши докази, які на його думку підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі викладених позивачем обставин, ухвалою від 10.07.2026 суд поновив пропущений строк та відкрив провадження у справі.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Положеннями частини першої статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується (частина третя статті 6 КАС України).

За змістом частин першої - третьої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

У пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" ЄСПЛ нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть звужувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. Водночас такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (див. рішення від 28.03.2006 у справі "Мельник проти України", заява № 23436/03, пункти 22- 23).

Отже, за практикою ЄСПЛ, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (№ 20347/03) зазначив, що право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності (пункт 35).

У пункті 41 рішення "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Суд зауважує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

У постанові Верховного Суду від 15.05.2020 у справі № 922/1467/20 зазначено, що закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України.

За правилами ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу (ст. 289 КУпАП).

Законодавець визнав строк у десять днів достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Приписами ст. 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Також, пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст. 123 цього Кодексу.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже адміністративний суд зобов`язаний в кожному випадку з`ясувати чи дотримано особою (позивачем) строк звернення до адміністративного суду із відповідним позовом, чи є поважними підстави пропуску цього строку. Якщо ж вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до адміністративного суду є не поважними, то суд зобов`язаний залишити позовну заяву без розгляду.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В обумовленому аспекті «день, коли особа дізналася про порушення свого права» - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є, зокрема, умови, за яких вона мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

В судовому засіданні представник позивача суду пояснив, що 15.01.2026 інспектор поліції вручив ОСОБА_1 «якийсь документ», а оскільки позивач не має юридичної освіти, не зміг пояснити статус цього документу, тому не знав, що його притягнуто до адміністративної відповідальності. 05 чи 06 червня 2026 року ОСОБА_1 дізнався про блокування банківських рахунків на підставі відкритого виконавчого провадження, тому звернувся до адвокатського бюро «Айрапетов і партнери» для отримання правової допомоги. Узгодивши позицію щодо правового захисту позивача, а також з`ясувавши всі обставини, адвокат Хобта С.Г. 29.06.2026 звернувся до Шепетівського відділу ДВС у Шепетівському районі Хмельницької області з заявою про надання можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження, після чого позивач отримав оскаржувану постанову. Тривалість терміну, впродовж якого адвокат підготував запит до ДВС, представник позивача пояснив адвокатською таємницею.

Зазначене безумовно свідчить про те, що вказані стороною позивача причини пропуску строку оскарження постанови не є поважними, а запит адвоката на отримання копії постанови про притягнення до адміністративної відповідальності свідчить про штучне створення підстав для поновлення строку на оскарження.

Як уже зазначалося поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».

Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Так, з пояснень представника позивача слідує, що позивач не має юридичної освіти, проте суд зауважує, що загальної освіти достатньо для того, щоб ознайомитися зі змістом документа врученого поліцейським 15.01.2026 позивачу та звернутися до адвоката за правовою допомогою.

До того ж, дізнавшись про блокування рахунків 04 чи 05 червня 2026 року, як слідує з пояснень представника позивача у судовому засіданні, та звернувшись за захистом власних інтересів до адвокатського бюро, позивач звернувся до суду з цим позовом лише 06.07.2026.

Як слідує зі змісту ст. 123 КАС України подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов`язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається на суду.

Суд зауважує, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення десятиденним строком, з дня вручення постанови у справі про адміністративне правопорушення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.02.2023 року по справі № 697/1044/22.

Положеннями ч.5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд зазначає, що позивач не довів поважності причин неможливості подати позовну заяву у встановлений адміністративним судочинством десятиденний термін, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування будь-яких перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, дослідивши обставини справи суд вважає, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, позивач не надав інших доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску строку звернення до суду з позовною заявою, тому суд не знайшов інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст.ст.122, 123, 240, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя

постановив:

Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без розгляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала складена 20.07.2026 о 19 год.

Суддя: Неоніла БЕРЕЗЮК