Решение № 138347004, 17.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1137/26 2/441/979/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

17 липня 2026 року Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.,

за участі секретаря Лихоносової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Городок Львівської області цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Котягіна Андрія Сергійовича до Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа ОСОБА_2 про зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

представник ОСОБА_1 - адвокат Котягін А.С. звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 , накладений у межах виконавчого провадження № 26857986, а також внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про зняття арешту з квартири АДРЕСА_1 . Судові витрати просив залишити за позивачем.

В обґрунтування позову покликався на те, що позивач є співвласником квартири загальною площею 75,8 кв.м, житловою площею 43,5 кв.м, розташованої за вказаною адресою. З відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо про державну реєстрацію обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, номер запису про обтяження 14275793 від 25 липня 2011 року. Арешт зареєстровано на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження № 26857986 від 01 червня 2011 року, винесеної під час примусового виконання ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 27 травня 2011 року у справі № 2-3383/11. Цією ухвалою було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 та заборонено ОСОБА_1 вчиняти дії щодо її відчуження. 09 червня 2011 року Личаківським районним судом міста Львова відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики. Ухвалою цього суду від 22 травня 2012 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 залишено без розгляду. За інформацією Городоцького відділу державної виконавчої служби та витягом з автоматизованої системи виконавчого провадження виконавче провадження № 26857986 має статус «Завершено». 29 липня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» у редакції, чинній на той час, у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення. Водночас відомості про припинення арешту до відповідних державних реєстрів внесені не були. Матеріали виконавчого провадження № 26857986 знищені у зв`язку із закінченням установленого строку їх зберігання. У зв`язку з цим позивач позбавлений можливості отримати постанову про закінчення виконавчого провадження та інші документи, необхідні для припинення зареєстрованого обтяження в позасудовому порядку.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 04 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову. Суд виходив із того, що в матеріалах справи та інформаційних базах суду відсутня ухвала від 27 травня 2011 року про забезпечення позову, а наявний запис про обтяження сформовано на підставі постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2026 року у справі № 380/7348/26 відмовлено у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача про зобов`язання зняти арешт та роз`яснено, що спір підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства. Відтак, позивач вважає, що подальше існування арешту після завершення виконавчого провадження, залишення первісного позову без розгляду та за відсутності будь-яких майнових претензій третьої особи безпідставно обмежує його право користуватися і розпоряджатися належним йому майном, тому просив позов задовольнити.

Ухвалою судді від 21 травня 2026 року провадження у справі відкрито.

Представник позивача ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в.о. начальника Городоцького відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Василь Хандій 17 червня 2026 року подав відзив (пояснення), в якому підтвердив обставини відкриття та закінчення виконавчого провадження № 26857986, накладення арешту та знищення матеріалів виконавчого провадження. Зазначив, що станом на 16 червня 2026 року до відділу не надходило судового рішення про скасування заходів забезпечення позову. Просив справу розглянути без участі представника відділу, а судові витрати залишити за позивачем.

Третя особа ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися. Представник ОСОБА_4 подала письмові пояснення, у яких підтвердила викладені позивачем обставини, зазначила, що у ОСОБА_2 відсутні будь-які майнові чи немайнові вимоги до ОСОБА_1 , судові спори та невиконані зобов`язання між ними відсутні, потреби у подальшому арешті майна немає. Просила позовні вимоги задовольнити та справу розглянути без участі третьої особи і її представника.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України суд ухвалив розглядати справу без участі учасників справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд приходить до такого висновку.

Частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює обставини, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що об`єктом нерухомого майна є квартира загальною площею 75,8 кв. м, житловою площею 43,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 839101746209, розташована на АДРЕСА_2 . Право спільної сумісної власності на вказану квартиру, зокрема, зареєстровано за ОСОБА_1 .

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься актуальний запис про державну реєстрацію обтяження № 14275793 від 25 липня 2011 року. Вид обтяження - арешт нерухомого майна. Підставою для його державної реєстрації зазначено постанову про відкриття виконавчого провадження № 26857986 від 01 червня 2011 року, видану ВДВС Городоцького РУЮ.

З витягу з автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження № 26857986 відкрито 01 червня 2011 року з примусового виконання ухвали Личаківського районного суду міста Львова від 27 травня 2011 року у справі № 2-3383/11, резолютивною частиною якої передбачено накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та заборону ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії щодо її відчуження.

29 липня 2011 року державним виконавцем проведено виконавчу дію «Закінчення ВП п. 8 ч. 1 ст. 49 (фактичне повне виконання рішення)». Отже, виконавче провадження, у межах якого зареєстровано арешт, закінчено та на цей час не здійснюється.

Ухвалою Личаківського районного суду міста Львова від 22 травня 2012 року справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без розгляду. Третя особа у наданих суду письмових поясненнях підтвердила відсутність будь-яких майнових вимог до позивача та не заперечила проти зняття арешту.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожної фізичної та юридичної особи мирно володіти своїм майном. Втручання держави у це право повинно переслідувати законну мету, здійснюватися на підставі закону та забезпечувати справедливий баланс між загальним інтересом і правами особи.

За змістом статей 316, 317, 319, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд. Право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, зокрема шляхом припинення дії, яка порушує право, та відновлення становища, яке існувало до порушення.

Власник майна вправі вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном. Наявність зареєстрованого арешту, який унеможливлює вільне розпорядження квартирою, є таким обмеженням права власності.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження та сукупністю дій, спрямованих на примусове виконання рішень.

Згідно з частиною першою статті 56 цього Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Частиною другою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Відповідно до частини п`ятої цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Арешт майна як захід забезпечення виконання рішення має тимчасовий та цільовий характер і може зберігатися лише доти, доки існує реальна потреба у забезпеченні виконання відповідного виконавчого документа.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 2/0301/806/11 зазначив, що наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15-ц.

У цій справі арешт зареєстровано понад чотирнадцять років тому; виконавче провадження № 26857986 закінчено; його матеріали знищено після спливу строку зберігання; позов, у зв`язку з яким вживалися відповідні заходи, залишено без розгляду; третя особа, в інтересах якої накладався арешт, підтвердила відсутність майнових вимог до позивача.

Таким чином, мета, для досягнення якої арешт був застосований, припинила існувати. Подальше збереження запису про обтяження не забезпечує виконання будь-якого чинного рішення, натомість безстроково обмежує право позивача розпоряджатися належним йому майном.

Посилання відповідача на відсутність передбаченої законом самостійної підстави для адміністративного зняття арешту не спростовує обґрунтованості позову, оскільки частина п`ята статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» прямо передбачає можливість зняття арешту за рішенням суду в усіх інших випадках.

Висновок Великої Палати Верховного Суду про те, що саме по собі повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою для зняття арешту, не змінює висновку суду у цій справі, оскільки виконавчий документ стягувачу не повертався, а виконавче провадження № 26857986 було закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням ухвали суду. Крім цього, відсутні будь-які чинні вимоги третьої особи, для забезпечення яких арешт мав би зберігатися.

Оскільки позивач не може усунути обмеження свого права у позасудовому порядку, а подальше збереження арешту не відповідає його забезпечувальній меті та порушує справедливий баланс між інтересами учасників правовідносин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Для повного та ефективного відновлення порушеного права позивача необхідно зобов`язати відповідача не лише винести постанову про зняття арешту, а й забезпечити внесення до державних реєстрів відомостей про припинення обтяження № 14275793 щодо спірної квартири.

Позивач у позовній заяві просив судові витрати з відповідача не стягувати та залишити за ним. Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства та заявлене позивачем клопотання, судові витрати слід залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись статтями 15, 16, 316, 317, 319, 321 ЦК України, статтями 1, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

позов задовольнити.

Зобов`язати Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції (код ЄДРПОУ: 34988938, місцезнаходження: вулиця Львівська, будинок 1-А у місті Городок Львівської області) зняти арешт з нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), накладений у межах виконавчого провадження № 26857986, шляхом винесення постанови про зняття арешту з квартири загальною площею 75,8 кв. м, житловою площею 43,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 839101746209, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Зобов`язати Городоцький відділ державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відомості про припинення обтяження - арешту нерухомого майна, номер запису про обтяження 14275793 від 25 липня 2011 року, щодо квартири загальною площею 75,8 кв. м, житловою площею 43,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 839101746209, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя Перетятько О.В.